Ухвала суду № 90363593, 13.07.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 липня 2020 року м. Київ № 320/5728/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову Державного підприємства «Племінний завод «Плосківський» до Головного управління ДПС у Київській області про скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2020 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство «Племінний завод «Плосківський» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:

визнати протиправними та скасувати накази Головного управління ДФС у Київській області № 1102 від 24.05.2019 та №1215 від 04.06.2019.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За наслідком дослідження матеріалів позовної заяви, суддя дійшов висновку про її невідповідність вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням такого.

В силу вимог частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, із прохальної частини позовної заяви встановлено, що позивач просить суд скасувати два наказу контролюючого органу № 1102 від 24.05.2019 та №1215 від 04.06.2019, що є восьма окремими позовними вимогами немайнового характеру.

Отже, при зверненні до суду з цим адміністративним позовом, позивачеві слід було сплатити 4204,00 грн. судового збору за дві вимоги немайнового характеру відповідно до пункту три прохальної частини позову, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати два наказу Головного управління ДФС у Київській області № 1102 від 24.05.2019 та №1215 від 04.06.2019.

Судом встановлено, що позовна заява містить оригінал платіжного доручення від 30.06.2020 ПН215600426655 на суму 2102,00 грн., проте як вбачається з зазначеної квитанції судовий збір був сплачений на розрахунковий рахунок UA71899998031315120608401, що не належать Київському окружному адміністративному суду, тоді як вірним розрахунковим рахунком Київського окружного адміністративного суду є UA718999980313151206084010001.

В силу вимог частини 1 статті 9 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір”, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Таким чином, враховуючи приписи чинного законодавства у взаємозв`язку із заявленою у позові вимогою, позивачеві слід сплатити судовий збір на суму 4204,00 гривень за реквізитами які вказані на офіційному сайті Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до частини першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з прохальної частини адміністративного позову предметом оскарження у даній справі є накази Головного управління ДФС у Київській області №1102 від 24.05.2019 та №1215 від 04.06.2019.

Державним підприємством «Племінний завод «Плосківський» до суду було подано заяву про поновлення строку звернення до суду з даною позовною заявою.

В якості підстав пропущення строку звернення до суду позивач вказує, що 18 листопада 2019 року виконуючого обов`язків директора Державного підприємства «Племінний завод «Плосківський» було призначено на відповідну посаду, та звертає увагу суду на те, що про проведену контролюючим органом перевірки яка була здійснена на підставі наказів №1102 від 24.05.2019 та № 1215 від 04.06.2019 в.о. директора Державного підприємства «Племінний завод «Плосківський» не знав, та зазначає, що 25 січня 2020 року в.о. директора підприємства за результатами аналізу судових справ наявних в Єдиному реєстрі судових рішень, було виявлено ухвалу слідчого судді Солом`янівського районного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року по справі № 760/29429/19 зі змісту якої вбачається, що у черві 2019 року за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Племінний завод «Плосківський» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.07.2018 складено акт Головного управління ДФС у Київській області № 539/10-36-14-12/00849652 від 18.06.2019.

28 січня 2020 року позивач звернувся до податкового органу з запитом про отримання копій вищезазначених наказів та 04 лютого 2020 року Головне управління ДПС у Київській області направило на адресу Державного підприємства «Племінний завод «Плосківський» накази №1102 від 24.05.2019 та № 1215 від 04.06.2019.

Отже оскільки, позивач оскаржувані накази отримав після отримання відповіді від контролюючого органу № 3452/10/10-36-05-12 від 04.02.2020 позивач вважає, що у нього існують законні підставі пропущення строку звернення до суду.

Розглянувши вказану заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд встановив наступне.

Суд зазначає, що початок перебігу строку звернення до суду у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Отже, при визначенні початку перебігу строку звернення до суду підлягає з`ясуванню обставина, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Водночас, звертаючись до суду поза межами шестимісячного строку, позивач повинен також довести той факт, що у нього не було об`єктивної можливості дізнатися про порушення права у період, що передував фактичному зверненню до суду.

Ознайомившись з матеріалами справи та доказами які були надані позивачем в обґрунтування пропуску строку суд дійшов висновку, що підстави пропуску строку звернення до суду є не поважними, оскільки як вбачається з матеріалів справи посадова особа Державного підприємства «Племінний завод «Плосківський» була ознайомлена з винесеними наказами Головного управління ДФС у Київській області, про що свідчить підпис та дата про отримання на копіях самих наказів №1102 від 24.05.2019 та № 1215 від 04.06.2019.

Більш того, суд не бере до уваги коли саме дізнався в.о. директора ОСОБА_1 , про оскаржувані накази, оскільки за захистом порушеного права до суду звернулось Державне підприємство «Племінний завод «Плосківський» (юридична особа), а не в.о. директора Кривонос С.Ю. (керівник підприємства).

Отже, при визначенні початку строку звернення до суду, суддя з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно юридичної або фізичної особи є порушенням.

Будь-яких доказів та пояснень, які б підтверджували неможливість звернення до суду із даним позовом в межах встановленого законом шестимісячного строку, після отримання Державним підприємством «Племінний завод «Плосківський» наказів №1102 від 24.05.2019 та № 1215 від 04.06.2019 матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.

Однак, вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до суду не визнані судом поважними, у зв`язку з чим позивачеві слід надати додаткові пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали Державному підприємству «Племінний завод «Плосківський» звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 4204,00 грн., сплаченого за офіційними реквізитами Київського окружного адміністративного суду за кожний оскаржуваний наказ;

- додаткових пояснень та доказів на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали Державному підприємству «Племінний завод «Плосківський» звернутись до суду з адміністративним позовом у шестимісячний строк, після отримання оскаржуваних наказів 24.05.2019 та 04.06.2019 відповідно.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Державного підприємства «Племінний завод «Плосківський» до Головного управління ДПС у Київській області про скасування наказів - залишити без руху.

2. Протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.

3.Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Панченко Н.Д.