Рішення № 90363577, 25.06.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2020 року № 320/3213/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо порядку обчислення, нарахування та виплати пенсії відповідно до вимог чинного законодавства України;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплатити додаткову пенсію по рішенні суду у справах №2-а-2470/11, №2-3065/10 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку Ірпінському об`єднаному управлінні пенсійного фонду України Київської області, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії та отримує пенсію у розмірі однієї мінімальної пенсії за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи`від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон №796) та рішення Ірпінського міського суду Київської області №2-а-2470/2011 від 25.03.2011 та №2-3065/10 від 22.09.2010, нарахування та виплату якої відповідач протиправно здійснює у в значно менших розмірах, ніж визначено законом та рішення суду.

Зокрема, позивач вказує, що з 01.01.2014 Законом України від 16.01.2014 № 719-VІІ «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених положеннями Закону №796, а тому він має право на отримання пенсії у розмірах, встановлених положеннями ст.ст. 50-54 цього Закону у редакції, яка діяла на момент права на отримання пенсії.

20.02.2020 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про перерахунок та виплату їй основної та додаткової пенсії з 01.01.2014 по 02.08.2014 відповідно до постанов Ірпінського міського суду Київської області, проте відповідачем було відмовлено позивачу, у зв`язку з тим, що для перерахунку пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 відсутні підстави.

На думку позивача вказана відмова є протиправною та такою, що порушує її права та законні інтереси.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Представник відповідача в письмовому відзиві поданому до суду зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам діючого законодавства України, тому не підлягають задоволенню.

Відповідач наголошує, що в період з 01.12.2010 по 31.08.2011 виплата пенсії проводилася у розмірах, визначених рішенням суду.

Дослідивши подані документи і матеріали суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує основну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначену їй відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону № 796.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 06.07.2003 Київською обласною державною адміністрацією.

Постановою Ірпінського міського суду в Київській області від 25.03.2011 в адміністративній справі №2-2470/2011 зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпінь Київської області перерахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком та доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому на території радіоактивного забруднення у розмірі однієї мінімальної заробітної плати у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 11.09.2010 року з урахуванням вже проведених виплат.

Рішенням Ірпінського міського суду в Київській області від 22.09.2010 в адміністративній справі №2-а-3065/10 зобов`язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Ірпінь Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07. 2007 по 31.12.2007 з 22.05.2008 і до зміни в законодавстві.

Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою від 20.01.2020 про перерахунок та виплату пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 на підставі постанови Ірпінського міського суду в Київській області від 25.03.2010 у справі №2-2470/2011 та рішення Ірпінського міського суду в Київській області від 22.09.2010 у справі № 2-а-3065/10.

Відповідач листом № 1000-0215-8/13660 від 03.03.2020 повідомив позивача, що на виконання рішення Ірпінського міського суду в Київській області від 25.03.2011 в адміністративній справі №2-а-2470/2011 перерахунок пенсії було здійснено в повному обсязі за період з 11.09.2010 по 22.07.2011.

Не погоджуючись з діями відповідча, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Суд звертає увагу, що предметом спору у даній адміністративній справі є наявність або відсутність правових підстав для перерахунку та виплати позивачу за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 передбаченої ст.ст. 39, 51 Закону №796 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю особам, віднесеним до категорії 4.

Відповідно до Закону №796 пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії або додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю особам, віднесеним до категорії 4, установлено Закону України від 28.02.1991 № 796 (у редакції, чинній на момент призначення позивачеві додаткової пенсії).

Так, частиною 3 зазначеної статті передбачено, що особам, віднесеним до категорії 4 додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.

Частиною 2 ст. 39 Закону №796, передбачено що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, тобто на 1 мінімальну заробітну плати

Разом з цим, 14.06.2011 Верховна Рада України прийняла Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» (далі - Закон № 3491), яким розділ VІІ Прикінцеві положення Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» доповнено п. 4 такого змісту: установити, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону № 796, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 14, 22, 37 та ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Положення п.4 розділу VІІ Закону №3491 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011.

Відтак, Законом №3491 Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інший, ніж передбачений ст. 50 Закону №796 розмір додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На виконання п.7 Закону № 3491, 06.07.2011 Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» № 745, яка набрала чинності з 23.07.2011, п.п. 1 і 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що оскільки 23.07.2011 набрала чинності постанова № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», якою встановлено розмір додаткової пенсії особам, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, положення ст. 50 Закону №796 підлягають застосуванню лише до 23.07.2011, а після вказаної дати застосуванню підлягають положення Закону № 2857 постанови № 745.

У подальшому, п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 № 4282-VI (набрав чинності 01.01.2012) було встановлено, що у 2012 році норми і положення ст.ст. 20 - 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50 - 52 та 54 Закону № 796 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Водночас, 01.01.2014 набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 № 719-VII, прикінцевими положеннями якого жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статями Закону № 796, передбачено не було.

Лише Законом від 31.07.2014 № 1622-VII «Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік», який набрав чинності 03.08.2014, розділ Прикінцеві положення Закону України від 16.01.2014 № 719-VII Про Державний бюджет України на 2014 рік доповнено п.67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення ст.ст.20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону №796 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік.

Відтак, тільки з 03.08.2014 Законом №719 КМУ надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені ст.ст. 50-54 Закону №796 розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Верховного Суду України від 26.04.2016 у справі №285/4300/14-а та у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 619/2262/17.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 розмір додаткової пенсії був обчислений у розмірі, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на рішення Ірпінського міського суду Київської області №2-а-2470/11, №2-3065/10, оскільки вважає його безпідставним та таким, що не має відношення до даного спору, в той час як наведені вище зміни в законодавстві є самостійною підставою для задоволення позовних вимог.

З огляду на наведені положення чинного законодавства, практику Верховного Суду та Конституційного Суду України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають частковому задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

На підставі викладеного, керуючись статями 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 78, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297, КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо порядку обчислення, нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства України.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) здійснити перерахунок та виплатити додаткову пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) за період з 01.01.2014 по 02.08.2014.

4. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок гривень) грн. 80 коп. на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548).

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адмінстративного судочинства України процесуальні строки, визначені для порядку оскарження рішення, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Щавінський В.Р.