Рішення № 90363535, 13.07.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 липня 2020 року Справа № 280/1242/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

25.02.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неперерахунку пенсії згідно довідки ПП «ПРИВАТНА НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «РІКА-1» від 24.05.2005 вих. №1-05/2067;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплачувати позивачу пенсію в розмірі, який обчислений з врахуванням стажу та заробітної плати, підтверджених довідкою ПП «ПРИВАТНА НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «РІКА-1» від 24.05.2005 вих. №1-05/2067, починаючи з 23.09.2013 (моменту призначення пенсії).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , який є пенсіонером за віком, 03.02.2020 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням довідки ПП «ПРИВАТНА НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «РІКА-1» від 24.05.2005 вих. №1-05/2067. Відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку у зв`язку із неможливістю провести перевірку зазначених у довідці відомостей, оскільки підприємство за місцем знаходження відсутнє. Вказує, що неможливість провести перевірку підприємства - роботодавця не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії. Із посиланням на норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 28.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №280/1242/20; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому пояснив, що 15.02.2019 позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату, виданої ПП «ПРИВАТНА НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «РІКА-1» 24.05.2005 за вих. №1-05/2067. Вказує, що за правилами ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» довідка про заробітну плата має підтверджуватися первинними документами. Водночас, за результатами проведеної перевірки щодо розшуку архівів підприємства отримано службову записку відділу контрольно-перевірочної роботи №851/07-12 про те, що провести перевірку неможливо у зв`язку із тим, що зазначене підприємство за місцем знаходження відсутнє. За таких обставин, у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

ОСОБА_1 є пенсіонером за вислугою років.

Як вбачається із листа Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області від 18.02.2020 №877-851/К-02/8-0800/20, позивачем 15.02.2019 подано заяву про перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату, виданої ПП «ПРИВАТНА НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «РІКА-1» 24.05.2005 за вих. №1-05/2067. Разом із тим, у зв`язку із неможливістю, через відсутність підприємства за місцем знаходження, провести перевірку зазначених у довідці відомостей, позивачу відмовлено у проведенні такого перерахунку.

Слід зазначити, що до матеріалів справи не надано заяви від 15.02.2019 про проведення перерахунку пенсії. Водночас, позивач не заперечував проти вказаної обставини.

Разом із тим, за правилами ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Звідси, суд вважає встановленою ту обставину, що позивач вперше надав спірну довідку до органу Пенсійного фонду саме 15.02.2019.

Не погоджуючись із бездіяльністю позивача щодо непроведення перерахунку пенсії на підставі спірної довідки, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV; тут та надалі - у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Відповідно до положень частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до пункту 2 статті 41 Закону №1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Згідно з частинами 1, 3 статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Розділом ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок № 22-1) визначено перелік документів, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 розділу II Порядок №22-1 для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1).

Отже, з вищезазначених норм вбачається, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. При цьому органам Пенсійного фонду надано право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про таких осіб.

З матеріалів справи вбачається, що підставою відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача з урахуванням заробітної плати згідно довідки, виданої ПП «ПРИВАТНА НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «РІКА-1» 24.05.2005 за вих. №1-05/2067 стало не підтвердження вказаної довідки про заробітну плату первинними документами та неможливість здійснення перевірки такої довідки.

Судом досліджено довідку про заробіток для обчислення пенсії, видану ПП «ПРИВАТНА НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «РІКА-1» 24.05.2005 за вих. №1-05/2067 та з`ясовано наступне.

Так, у вказаній довідці відображені суми заробітної плати ОСОБА_1 за період лютий 1995 року - грудень 1999 року; вказано, що довідка видана на підставі особових рахунків за 1995 - 1999 роки; довідка видана за підписом керівника Хіньова В.М. та головного бухгалтера Бродської С.О. та містить печатку підприємства.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП «ПРИВАТНА НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «РІКА-1» перебуває в стані припинення з 31.08.2015.

Згідно записів у трудовій книжці позивача, останній у спірний період лютий 1995 року - грудень 1999 року працював у ПП «ПРИВАТНА НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «РІКА-1».

Слід зазначити, що відповідачем не наведено зауважень щодо оформлення спірної довідки та обґрунтування сумнівів щодо зазначеної в довідці інформації.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність у відповідача можливості провести перевірку відповідності записів довідки первинним документам не повинна покладати надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки довідка видана належною особою та містить необхідні реквізити та відомості.

Крім того, відповідачем до матеріалів справи не надано доказів того, що ним вживалися заходи щодо перевірки зазначених у довідці відомостей та того, що підприємство дійсно відсутнє за місцем знаходження. Копія пенсійної справи позивача, надана відповідачем на виконання ухвали суду від 28.02.2020, також такої інформації не містить.

Також слід врахувати і ту обставину, що обов`язок належного оформлення та зберігання первинних документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб, а отже невиконання такого обов`язку не може позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави для неврахування спірної довідки при обчисленні розміру пенсії позивача.

Відповідно до положень частини 4 статті 45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Враховуючи те, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 15.02.2019, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідки ПП «ПРИВАТНА НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «РІКА-1» від 24.05.2005 за вих. №1-05/2067 з 01.02.2019.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).

У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Фон Мальтцан та інші проти Німеччини). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012), яка полягає у неперерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) згідно довідки ПП «ПРИВАТНА НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «РІКА-1» від 24.05.2005 вих. №1-05/2067.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсію в розмірі, який обчислений з врахуванням стажу та заробітної плати, підтверджених довідкою ПП «ПРИВАТНА НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «РІКА-1» від 24.05.2005 вих. №1-05/2067, починаючи з 01.02.2019.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 13.07.2020.

Суддя Ю.П. Бойченко