Рішення № 9036319, 03.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2010 р.Справа № 20/183-09-4851 За позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до відповідача Одеської міської організації партії промисловців і підприємців України

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 28 709, 39 грн.

Головуючий суддя Щавинська Ю.М.

Судді Фаєр Ю.Г.

Цісельський О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Гришин Д.М., діючий за дов. №01-13/11404 від 22.12.2009року.

Від відповідача: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить розірвати договір оренди №137/6 від 16.02.2006р., укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Одеською міською організацією партії промисловців і підприємців України, виселити Одеську міську організацію партії промисловців і підприємців України з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 130,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 24, на користь Представництва по управлінню комунальної власності Одеської міської ради та стягнути з Одеської міської організації партії промисловців і підприємців України заборгованість по орендній платі в сумі 26824, 79 грн. та пені в сумі 1884, 60 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 372 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.09.2009 року порушено провадження у справі № 20/183-09-4851.

Ухвалою голови господарського суду Одеської області від 23.12.2009 року, на підставі заяви судді господарського суду Одеської області Щавинської Ю.М., а також враховуючи категорію та складність спору, справу № 20/183-09-4851 передано на колегіальний розгляд у складі суддів: головуючий суддя Щавинська Ю.М., судді Фаєр Ю.Г., Цісельський О.В.

Ухвалою суду від 23.12.2009 року справу № 20/183-09-4851 прийнято до колегіального розгляду у складі суддів: головуючий суддя - Щавинська Ю.М., суддя Фаєр Ю.Г., суддя Цісельський О.В.

У судовому засіданні 03.02.2010 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач - Одеська міська організація партії промисловців і підприємців України про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену у договорі, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, у судові засідання не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Крім того, на виконання вимог суду представником позивача було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, з якого вбачається, що відповідач - Одеська міська організація партії промисловців і підприємців України знаходиться за іншою юрдичною адресою, ніж зазначена у договорі, у зв'язку з чим, судом було також направлено ухвали на адресу, зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру, які були повернуті поштою із відміткою „за закінченням терміну зберігання”.

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

16.02.2006р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Одеською міською організацією партії промисловців і підприємців України було укладено договір оренди нежитлового приміщення №137/6, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 130,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 24, на підставі розпорядження міського голови №96-01р від 16.02.2006року, під розміщення організації.

Строк дії договору відповідно до п. 1.2 зазначеного договору був встановлений до 01.01.2007 року.

Відповідно до п. 2.1. договору оренди від 16.02.2006року №137/6, орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та рішення сесії Одеської міської ради від 09.11.2005 року № 4840-IV „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси”.

Відповідно до умов укладеного договору №137/6 від 16.02.2006р., а саме п.п. 2.2., 2.4., за орендоване приміщення орендар зобов’язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший місяць після підписання договору оренди за 50 кв. м. –1 грн., 80, 1 кв. м. –941, 32 грн., без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15-го числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно до умов п. 4.1 договору №137/6 від 16.02.2006р., вказане у п. 1.1. приміщення орендодавцем передається орендарю виключно для використання під розміщення організації.

Згідно з п. 4.7 договору №137/6 від 16.02.2006р., після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов’язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати об’єкта оренди.

Відповідно до п. 4.10 зазначеного договору, у випадку припинення дії цього договору у зв’язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання –передачі приміщення.

У відповідності до п. п. 5.1, 5.2, 5.3 договору оренди №137/6 від 16.02.2006р. за невиконання або неналежне виконання обов’язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством. За несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, суми простроченого платежу за кожен день прострочки. У разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.

П. 7.9 вищезазначеного договору передбачено, що дія договору оренди припиняється достроково за згодою сторін або за рішенням арбітражного суду (суду).

16.02.2006 року за актом приймання-передачі орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 130,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 24, на підставі розпорядження міського голови №96-01р від 16.02.2006року. При передачі приміщення комісією встановлено, що приміщення потребує ремонту.

16.03.2007року між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Одеською міською організацією партії промисловців і підприємців України було укладено додаткове погодження до договору оренди нежитлового приміщення №137/6 від 16.02.2006р., відповідно до умов якого, строк дії договору оренди №137/6 від 16.02.2006р., нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 24, продовжено до 16.09.2007року.

Додатковим погодженням від 26.11.2007року до договору оренди нежитлового приміщення №137/6 від 16.02.2006р., укладеним між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Одеською міською організацією партії промисловців і підприємців України, строк дії договору оренди №137/6 від 16.02.2006р. було продовжено до 26.05.2008 року.

Згідно до ч. 2 ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Приймаючи до уваги, що жодною із сторін не було вчинено дій, направлених на припинення правовідносин, договір був автоматично пролонгований згідно до ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Враховуючи несплату орендарем плати за користування приміщенням, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, відповідно до ст.782 ЦК України, звернулось на адресу Орендаря з повідомленням від 29.07.2009р. за №01-15/810, в якому відмовилося від договору та просило здійснити фактичну передачу нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 130, 1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 24, співробітникам Представництва по управлінню комунальною власність Одеської міської ради та підписати акт приймання –передачі, а також просило оплатити заборгованість з орендної плати в сумі 24897, 60 грн. та пеню в сумі 1943, 37 грн.

Приймаючи до уваги, що зазначене повідомлення повернулося із відміткою „за зазначеною адресою не проживає”, тобто не було отримано орендарем, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди №137/6 від 16.02.2006р., виселення та стягнення заборгованості по орендній платі та пені у судовому порядку.

На виконання вимог суду 24.11.2009 року співробітниками Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради було складено та підписано акт обстеження нежитлового приміщення підвалу, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 24, з якого вбачається, що приміщення тривалий час закрито, майно орендаря у приміщенні відсутнє.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Частиною 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобов’язань.

Зазначене цілком кореспондується зі ст.651 ЦК України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В абзаці другому пункту 13 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. №02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна” зазначено, що підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов’язань, передбачених ст. 18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна”.

У відповідності до ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості (а.с.18), та не спростовано відповідачем, Одеською міською організацією партії промисловців і підприємців України, останнім, в порушення вищезазначених приписів закону та договору, починаючи з червня 2008р., не сплачувалася орендна плата, що є істотним порушенням умов договору, внаслідок якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. За таких обставин, позовні вимоги щодо розірвання договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 202 ГК України господарське зобов’язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

За таких обставин, враховуючи відсутність правових підстав на зайняття Одеською міською організацією партії промисловців і підприємців України нежитлового приміщення підвалу, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 24, позовні вимоги в частині виселення також підлягають задоволенню.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Крім того, п.4.7 та п.4.10 договору передбачений обов’язок орендаря після закінчення договору повернути приміщення у 15-денний термін за актом прийому-передачі, а також сплачувати орендну плату по день підписання відповідного акту.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку (а.с.18), у відповідача наявна заборгованість з орендної плати за договором оренди від 16.02.2006р. №137/6 за період з 01.06.2008 року по 19.08.2009 року в сумі 26824, 79 грн. Доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, суду не надано.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. (із змінами та доп.) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.2 договору оренди №137/6 від 16.02.2006р. за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення орендної плати в сумі 26824, 79 грн. за період з 01.06.2008року по 19.08.2009 року та пені в сумі 1 884, 60 грн., заявлені на підставі розрахунку, який перевірено судом, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 372 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Розірвати договір оренди №137/6 від 16.02.2006р., укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, ідентифікаційний код 26302595) та Одеською міською організацією партії промисловців і підприємців України (65023, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 57, кв. 7, ідентифікаційний код 26053063).

3.          Виселити Одеську міську організацію партії промисловців і підприємців України (65023, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 57, кв. 7, ідентифікаційний код 26053063) з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 130, 1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 24, на користь Представництва по управлінню комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, ідентифікаційний код 26302595).

4. Стягнути з Одеської міської організації партії промисловців і підприємців України (65023, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 57, кв. 7, ідентифікаційний код 26053063) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, ідентифікаційний код 26302595) –26824 /двадцять шість тисяч вісімсот двадцять чотири/ грн. 79 коп. заборгованості по орендній платі, 1 884 /одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири/ грн. 60 коп. пені, 372 /триста сімдесят дві/ грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Щавинська Ю.М.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Суддя Цісельський О.В.

рішення підписано 08.02.2010р.