Рішення № 90362934, 07.07.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2020 р. Справа№200/2112/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Голошивця І.О., секретаря судового засідання – Шташаліс О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов вмотивовано тим, що позивач перебуває на обліку у відповідача. 22.02.2019, після останього перерахунку пенсії, відповідачем невірно були взяті періоди для розрахунку пенсії, в результаті чого, розмір пенсії був призначений в зниженому розмірі з мінімальних показників. Також зазначив, що при розрахунку пенсії не був врахований весь період роботи за списком № 2. Позивач вважає такі висновки відповідача протиправними, такими, що суперечать записам у його трудовій книжці. Таким чином, відповідач при обчисленні пенсії не врахував записи у трудовій книжці, які підтверджують стаж роботи, який дає право на пенсію.

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що відповідач, проводячи перерахунки пенсії автоматизованим способом та виключаючи при підрахунку невигідні періоди, діяв в частині покладених на нього повноважень, на підставі закону та не міг керуватися нічим іншим, аніж відповідним законодавством. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.04.2020 розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 14.05.2020.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.05.2020 відкладено підготовче засідання по справі до 11.06.2020.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.06.2020 закрито підготовче провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.07.2020.

Представники сторін про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.01.2019 позивачу була призначена пенсія за віком відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Не погодившись з розміром призначеної пенсії, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та до Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, на що органами Пенсійного фонду були надані відповіді від 18.11.2019 та від 17.01.2020, в яких, зокрема було зазначено про те, що пенсія розрахована на підставі документів, наявних в пенсійній справі у відповідності до чинного законодавства.

22.02.2019 відповідачем було проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії, внаслідок проведеного перерахунку сума коефіцієнтів заробітної плати зменшилася з 157,25578 до 145,34372, проте індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії після проведення оптимізації заробітку збільшився з 0,90899 до 1,08035.

До пільгового стажу позивачу було зараховано періоди роботи з 20.07.1981 по 20.07.1983; з 09.07.1984 по 28.01.1985; з 20.02.1985 по 12.07.1988 та з 19.09.1989 по 05.02.1991.

Позивач оскаржує вищевказані дії відповідача щодо обчисленої пенсії як такі, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства та його конституційних прав.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі – Закон № 1058- ІV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності зі статтею 26 Закону № 1058-ІV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно з пунктом 2 Розділу XV “Прикінцеві положення” Закону № 1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці на списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону і в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі – Закон № 1788-XII).

Відповідно до положень п. 16 Розділу XV “Прикінцеві положення” Закону № 1058-ІV, положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-ІV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

На підставі частини 1 статті 44 Закону № 1058-ІV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Закон № 1788-XII відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-ІV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із зверненням щодо перерахунку його пенсії.

У відповідності до статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній норми відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637, визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Відповідачем до пільгового стажу позивачу було зараховано періоди роботи з 20.07.1981 по 20.07.1983; з 09.07.1984 по 28.01.1985; з 20.02.1985 по 12.07.1988 та з 19.09.1989 по 05.02.1991.

З наявної в матеріалах трудової книжки позивача БТ- НОМЕР_2 7549508 вбачається, що відповідачем не були прийняті до уваги періоди трудової діяльності на пільгових умовах позивача з 17.10.1988 по 17.11.1988, з 15.12.1992 по 31.03.1993, з 05.04.1993 по 22.06.1993, з 15.11.1994 по 15.05.1996, з 01.08.1996 по 31.10.1996.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином відображені записи щодо вищезазначених періодів роботи позивача за Списком №2, що дає право на зарахування цього періоду до пільгового стажу.

Суд зауважує, що у відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що позивачем подані необхідні та належні відомості щодо періодів пільгової роботи з 17.10.1988 по 17.11.1988, з 15.12.1992 по 31.03.1993, з 05.04.1993 по 22.06.1993, з 15.11.1994 по 15.05.1996, з 01.08.1996 по 31.10.1996, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави їх не враховувати.

Проте, щодо позивних вимог позивача щодо зобов`язання Пенсійного органу здійснити перерахунок пенсії, включивши в розрахунок період трудової діяльності з 1981 по 2000 рік, суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки, як вбачається з відомостей наявних в трудовій книжці позивача БТ НОМЕР_3 за спірний період позивачем неодноразово змінювались підприємства та посади, для зарахування зазначеного періоду, він повинен бути нерозривний.

Виходячи із змісту заявлених позивачем вимог та висновків суду, в даному випадку слід застосувати положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, обрати інший спосіб захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.

З урахуванням дискреційних повноважень відповідача на прийняття рішення про призначення/перерахунок пенсії, відповідно до ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, та визначення підстав, за яких призначається/перераховується даний вид пенсії або приймається рішення про відмову в її призначенні/перерахунку, суд вважає визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування періодів трудової діяльності позивача на пільгових умовах з 17.10.1988 по 17.11.1988, з 15.12.1992 по 31.03.1993, з 05.04.1993 по 22.06.1993, з 15.11.1994 по 15.05.1996, з 01.08.1996 по 31.10.1996 та зобов`язати відповідача зробити перерахунок пенсії з врахуванням періодів трудової діяльності позивача на пільгових умовах з 17.10.1988 по 17.11.1988, з 15.12.1992 по 31.03.1993, з 05.04.1993 по 22.06.1993, з 15.11.1994 по 15.05.1996, з 01.08.1996 по 31.10.1996.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 06.03.2020, позивач за подання адміністративного позову сплатив 840,80 грн. судового збору.

Отже, суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а, ЄДРПОУ: 42171861) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861) щодо не зарахування періодів трудової діяльності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на пільгових умовах з 17.10.1988 по 17.11.1988, з 15.12.1992 по 31.03.1993, з 05.04.1993 по 22.06.1993, з 15.11.1994 по 15.05.1996, з 01.08.1996 по 31.10.1996.

Зобов`язати Маріупольське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861) зробити перерахунок пенсії з врахуванням періодів трудової діяльності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на пільгових умовах з 17.10.1988 по 17.11.1988, з 15.12.1992 по 31.03.1993, з 05.04.1993 по 22.06.1993, з 15.11.1994 по 15.05.1996, з 01.08.1996 по 31.10.1996.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а, ЄДРПОУ: 42171861) судові витрати у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 07 липня 2020 року.

Повний текст рішення складено відповідно до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець