Рішення № 90362859, 14.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 року Справа № 160/4739/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному провадженні (письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - Національна академія, позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач), в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрати, пов`язані з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 82 016 грн. 07 коп.

В обґрунтування позову зазначено, що наказом начальника Національної академії від 17.07.2019 року №39-КС відповідача було зараховано на перший курс навчання до Національної академії. З 30.07.2020 року ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу Національної академії та всі види забезпечення, що підтверджується наказом начальника Національної академії від 30.07.2019 року №198 (по стройовій частині). 30.07.2020 між Міністерством оборони України в особі начальника академії та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу. Згідно з пунктом 1 вказаного контракту відповідач зобов`язувався, зокрема, відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані із його утримання у закладі у якому проходить військову службу, у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення закладу. 09.03.2020 року відповідач подав рапорт про відрахування його з числа курсантів Національної академії через небажання продовжувати навчання. Крім того, відповідач у своєму рапорті вказав про свою обізнаність із обов`язком відшкодувати витрати, пов`язані із його утриманням на підставі постанови Кабінету Міністрів України №964 від 12.07.2006 року "Про затвердження порядку відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах" та зобов`язався їх відшкодувати. 20.03.2020 року наказом начальника Національної академії №20-КС з відповідачем достроково розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України у зв`язку із небажанням відповідача продовжувати навчання. Також наказом начальника Національної академії від 20.03.2020 року №74 (по стройовій частині) відповідача виключено із списків особового складу Національної академії та всіх видів забезпечення, зобов`язано відшкодувати витрати, пов`язані із його утриманням в Національній академії за період з 30.07.2019 року по 20.03.2020 року в сумі 85571,87 грн. Того ж дня відповідача було ознайомлено із довідкою, згідно з якою він зобов`язується оплатити суму до 20.04.2020 року. Островський частково оплатив витрати, пов`язані із його утриманням в сумі 3555,80 грн. На теперішній час відшкодування іншої витрат відповідачем не здійснено, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 30.04.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

На адресу реєстрації позивача судом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками, проте конверт повернувся до суду з відміткою поштової установи «неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача».

Судом направлено запит до відділу адресно-довідкової роботи Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1

08.07.2020 року до суду надійшла відповідь відділу адресно-довідкової роботи Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, з якої вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за тією ж адресою, що зазначена в позовній заяві і паспорті відповідача та на яку судом направлено поштову кореспонденцію.

Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За наведених обставин та виходячи з положень пункту 4 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Наказом начальником Національної академії від 17.07.2019 року №39-КС (по особовому складу) відповідача було зараховано на перший курс навчання до Національної академії.

30.07.2019 року між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу. Відповідач за умовами контракту прийняв на себе всі зазначені в ньому зобов`язання, про що свідчить підпис відповідача у контракті.

Згідно з витягом з наказу ТВО начальника Національної академії від 30.07.2019 року №198 (по стройовій частині) солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу Національної академії від 17.07.2019 року №39-КС на перший курс навчання та з 30.07.2019 року зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.

09.03.2020 року відповідач подав рапорт на ім`я начальника факультету про відрахування його з курсу у зв`язку з небажанням продовжувати навчання.

Згідно з витягом з наказу ТВО начальника Національної академії від 20.03.2020 року №20-КС (по особовому складу) солдата ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів першого курсу через небажання продовжувати навчання, достроково розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, увільнено від займаної посади та направлено в розпорядження начальника 184 Навчального центру для подальшого проходження строкової служби.

Відповідно до копії витягу з наказу ТВО начальника Національної академії сухопутних військ від 20.03.2020 року №74 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 відрахованого з числа курсантів першого курсу наказом начальника Національної академії від 20.03.2020 року №20-КС через небажання продовжувати навчання та відповідно до статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" направлено в розпорядження командира військової частини А 2615, с. Старичі Львівської області для подальшого проходження строкової військової служби; з 20.03.2020 року виключено зі всіх списків особового складу Національної академії та всіх видів забезпечення. У вказаному наказі також зазначено про те, що солдату ОСОБА_1 необхідно відшкодувати витрати, пов`язані з його утримання в Національній академії за період з 30.07.2019 року по 20.03.2020 року в сумі 85 571 грн. 87 коп. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 964 від 12.03.2006 року "Про затвердження порядку відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах".

Згідно із довідкою-розрахунком №34 від 20.03.2020 року коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , з якою він був ознайомлений під особистий підпис, фактичні витрати, пов`язані з утриманням складають 85 571,87 грн., з них: грошове забезпечення у сумі 85475,87 грн., продовольче забезпечення 0,00грн., речове забезпечення 0,00 грн., медичне забезпечення 96 грн., спожиті комунальні послуги та електроносії 0,00 грн., оплата транспортних послуг 0, 00 грн.

Відповідно до довідки №652 від 21.04.2020 року відповідачем 26.03.2020 року відшкодовано 3555,80 грн. Станом на 21.04.2020 року за курсантом рахується заборгованість в сумі 82016,07 грн.

Відповідно до абзацу 6 пункту 1 Контракту про проходження військової служби (навчання) від 30.07.2019 року ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходив військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

У зв`язку із недотриманням вказаного зобов`язання Національна академія звернулась до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини щодо проходження громадянами України військової служби, навчання у вищих військових навчальних закладах, врегульовані Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до положень частини 6 статті 2 цього Закону до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).

За правилами частин 3 та 5 статті 25 Закону № 2232-XII зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань; з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону № 2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є" , "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж" , "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання визначено Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964 (далі - Порядок № 964).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та відповідно до Порядку розрахунку витрат, який установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 року № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Згідно з пунктом 2.1.1 Порядку розрахунку витрат витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Відповідно до пункту 2.1.2 Порядку розрахунку витрат витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби.

За змістом пункту 2.1.4 Порядку розрахунку витрат витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.

Відповідно до пункту 2.1.6 Порядку розрахунку витрат до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Наявною в матеріалах справи копією довідки-розрахунку коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 від 20.03.2020 року №34 підтверджено, що заборгованість відповідача з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в університеті складає 85571,87 грн. (а.с. ).

Пунктами 7-8 Порядку № 964 передбачено, що у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку, а сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.

Відповідно до довідки №652 від 21.04.2020 року відповідачем 26.03.2020 року відшкодовано 3555,80 грн. Станом на 21.04.2020 року за курсантом рахується заборгованість в сумі 82016,07 грн.

Курсанти, які навчаються в Національній академії перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними). Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач на час розгляду справи судом зазначену вище суму коштів не відшкодував, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2102,00 грн., що документально підтверджується квитанцією №114 від 17.04.2020 року.

Враховуючи, що позивачем понесені лише витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (адреса: 79012, м. Львів, вул.Героїв Майдану, 32; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 08410370) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрати, пов`язані з утриманням ОСОБА_1 у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 82 016 (вісімдесят дві тисячі шістнадцять) гривень 07 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар