Рішення № 90362753, 14.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 року Справа № 160/4327/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Євротрейд" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Євротрейд" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №0010805140 від 06.02.2020 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в розмірі 9858,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю оскаржуваної вимоги з огляду на те, що 27.05.2019р. змінено місцезнаходження позивача з м.Київ на м.Дніпро. В період з 05.06.2019р. по 09.07.2019р. позивачем було сплачено ЄСВ у розмірі 108422,98 грн. на рахунок №37192201000463 відкритий у ГУ ДФС у Дніпропетровській області, тобто позивач вважає, що ним у належні строки сплачено ЄСВ.

Ухвалою суду від 22.04.2020 року було відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

19.05.2020р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування правової позиції зазначає, що скаржником належним чином не виконувалися вимоги ст.9 Закону №2464, а саме єдиний внесок за травень 2019р. на відповідний рахунок сплачено з порушенням законодавчого строку.

25.05.2020р. до суду надана відповідь на відзив відповідача, згідно якої позивач вказує, що відповідачем не спростовані та не оспорюються факти, викладені позивачем в адміністративному позові, а також вказує на недоведеність підстав з яких позивачем порушені ст.6 та ст.9 Закону №2464.

Станом на 14.07.2020р. до суду не надходили інші письмові заяви по суті справи від відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2020р. ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення №0010805140 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно якого до товариства застосовано штраф 20% в розмірі 9164,46 грн. та нарахована пеня в розмірі 694,09 грн. за період з 21.06.2019р. по 11.07.2019р. на підставі ч.10 п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Не погоджуючись із отриманою вимогою позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України від 08.07.2010р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464).

За приписами ч.4 ст.8 Закону №2464 порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п.3 ч.1 ст.14 Закону №2464 на органи доходів і зборів покладено обов`язок здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Як визначено ч.1 ст.3 Закону №2464, збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами, зокрема, обов`язковості сплати; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі – Інструкція №449), затвердженою наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015р.

Підпунктом 1 п.2 розд. ІV. «Нарахування, обчислення і сплата єдиного внеску» Інструкції №449 передбачено, що сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника в національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства), для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.

Відповідно до ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно банківської виписки АТ «ОТП БАНК» по рахунку №26005455059777 за 05.07.2019р., за 09.07.2019р. та за 11.07.2019р. позивачем здійснені наступні платежі на загальну суму 45822,31 грн.:

- 991,65 грн., платіжне доручення №459, призначення платежу – 101;40173139;ЄСВ 8,41% із зар.плати інвалідів за 2 пол.червня 2019р. З/пл. на банкомат 05.07.2019р.;

- 43470,66 грн., платіжне доручення №458, призначення платежу – 101;40173139;ЄСВ 22% зар.плати за 2 пол.червня 2019р. З/пл. на банкомат 05.07.2019р.;

- 700,00 грн., платіжне доручення №471, призначення платежу – 101;40173139;ЄСВ 22% з відпускних за липень 2019р. Відпускні перер. на банкомат 09.07.2019р.;

- 660,00 грн., платіжне доручення №488, призначення платежу – 101;40173139; ЄСВ 22% з відпускних за липень 2019р. Відпускні перер. на банкомат 11.07.2019р.

Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що штраф в розмірі 9164,46 грн. (20%) нарахований із суми єдиного внеску в розмірі 45822,30 грн. та з граничним строком сплати до 20.06.2019р., тобто на суму сплату позивачем 05.07.2019р., 09.07.2019р. та 11.07.2019р. ЄСВ в розмірі 45822,31 грн. відповідачем застосовані штрафні санкції в розмірі 20% та нарахована пеня.

Відповідно до ст.71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), визначено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі – Положення), затвердженим наказом Міністерство фінансів України №422 від 07.04.2016р.

Пунктом 2 Порядку визначено, що інформаційна система органів ДФС це інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.

Інтегрована картка платника (далі - ІКП) це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до п.1 ч.1 «Порядок ведення інтегрованої картки платника» розд. ІI. «Інтегрована картка платника» Порядку, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

З системного аналізу наведених норм слідує, що обліку нарахованих і сплачених сум ЄСВ має відображатися в Інтегрованих картках платника щодо розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

В даному випадку, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів наявності несплаченого позивачем зобов`язання з єдиного внеску з граничним строком сплати до 20.06.2019р., та відповідно і доказів правомірності направлення поточних платежів в розмірі 45822,31 грн., на суму яких нараховані штрафні санкції і пеня, на погашення заборгованості в порядку календарної черговості їх виникнення.

Частинами 1-2 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього. причин.

У справах щодо застосування суб`єктом владних повноважень чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, зменшення розміру заробітної плати тощо) у зв`язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою обов`язок доказування, що прийняті рішення, вчинені дії є правомірними і не були мотивовані діями позивача чи його близьких осіб щодо здійснення цього повідомлення, покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України що є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури.

Враховуючи відсутність доказів наявності заборгованості позивача зі сплати єдиного внеску з граничним строком сплати до 20.06.2019р., суд приходить до висновку про безпідставність направлення поточних платежів в розмірі 45822,31 грн. на погашення заборгованості в порядку календарної черговості їх виникнення з граничним строком сплати до 20.06.2019р., та як наслідок про безпідставність застосування штраф 20% в розмірі 9164,46 грн. та нарахуванню пені в розмірі 694,09 грн. за період з 21.06.2019р. по 11.07.2019р., та відповідно про порушення відповідачем вищенаведеного принципу прийняття рішення.

Таким чином, Рішення №0010805140 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 06.02.2020р. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно із частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даної позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №392 від 10.04.2050р., та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 13.04.2020р.

Отже, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у справі підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення №0010805140 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 06.02.2020р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Євротрейд" (пр-т Дмитра Яворницького, буд.5, м.Дніпро, 49005; код ЄДРПОУ 40173139) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49600; код ЄДРПОУ 43145015).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко