Ухвала суду № 90362748, 13.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 липня 2020 року Справа №804/1701/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження питання про прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання судового рішення в адміністративній справі №804/1701/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 р. по справі №160/1701/18 позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено.

У даному рішенні суд вирішив, зокрема:

«Визнати протиправними дії Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо припинення пенсійних виплат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з 01 квітня 2017 року.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати пенсійних виплат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за минулий час, а саме з 01 квітня 2017 року по 01 червня 2017 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), належної йому пенсії за минулий час, а саме з моменту припинення її виплати, тобто з 01 квітня 2017 року по 01 червня 2017 року

Допустити рішення суду до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць».

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 р. по справі №160/1701/18 набрало законної сили – 14.06.2018 р. та було звернуто до примусового виконання шляхом видачі ОСОБА_1 виконавчих листів.

22 листопада 2018 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ріга М.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №57749851.

22 грудня 2018 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ріга М.М. винесено постанову про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду по справі №804/1701/18.

06 серпня 2019 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ріга М.М. винесено постанову, якою на боржника повторно накладено штраф за невиконання рішення суду.

09 серпня 2019 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ріга М.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №57749851.

У даній постанові відповідно до пункту 11 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем в межах ВП №57749851 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з неможливістю виконання рішення суду без участі боржника. При цьому державним виконавцем встановлено невиконання боржником рішення суду в повному обсязі.

27 вересня 2019 р. представник позивача звернувся із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 р. у задоволенні заяви представника позивача про застосування судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 804/1701/18 відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року змінено та викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, зазначивши, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року знаходиться на примусовому виконанні, апеляційний суд вважає, що судовий контроль здійснюється на цій стадії відповідно до статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто шляхом оскарження рішення, дій, бездіяльності державного/приватного виконавця, на який покладено обов`язок забезпечення примусового виконання судового рішення.

21 травня 2020 р. представник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №804/1701/18.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 р. заяву представника позивача, подану в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №804/1701/18 - задоволено.

У даній ухвалі суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 р. по справі №804/1701/18 в частині виплати ОСОБА_1 нарахованої суми пенсії, протягом тридцяти днів з дня наступного за днем отримання ухвали.

09 липня 2020 р. до суду надійшов від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 р. по справі №804/1701/18.

Зі змісту вищезазначеного звіту слідує, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 р. по справі №804/1701/18 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено нарахування ОСОБА_1 невиплаченої пенсії за період з 01 квітня 2017 р. по 01 червня 2017 р. в розмірі 7265, 10 грн. Відповідач зазначив, що ним забезпечено негайне виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 р. по справі №804/1701/18 в межах суми стягнення за один місяць, а саме: пенсію за квітень 2017 року в розмірі 3632,55 грн. було виплачено ОСОБА_1 в травні 2019 року, що підтверджується доданою пенсійним органом до звіту копією витягу з програмного комплексу ІКІС ПФУ "Підсистема Призначення та Виплати Пенсії". При цьому, відповідач зауважив, що залишок пенсійних виплат ОСОБА_1 (зокрема, за травень 2017 року) в розмірі 3632,55 грн. сформовано на виплатну відомість Список №1 (10003/1) 262 від 24.06.2020 р. за №897/04.21-09 та буде виплачено в липні 2020 року в дату виплати пенсії одержувача (19 число). Враховуючи викладене, пенсійний орган вважає, що ним виконано у повному обсязі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 р. по справі №804/1701/18.

Оцінюючи повноту та належність виконання рішення суду по вказаному звіту, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини рішення від 26 червня 2013 р. №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 р. №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 р. №11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 р. взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява №60750/00, від 20 липня 2004 р. вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у рішенні від 15 травня 2019 р. №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 р., заява №6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 р., заява №60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява №30779/04).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини рішення від 15 травня 2019 р. №2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається та не спростовано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 р. по справі №804/1701/18 в частині виплати ОСОБА_1 пенсійних коштів за травень 2017 року в розмірі 3632,55 грн. станом на 13 липня 2020 р. виконано не було.

Під час розгляду звіту судом встановлено, що вказана сума коштів на виконання вище зазначеного рішення суду за травень 2017 року в сумі 3632, 55 грн. лише нарахована ОСОБА_1 , однак її виплату наразі не здійснено.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку щодо визнання поданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 р. по справі №804/1701/18 таким, що не підтверджує виконання рішення суду у повному обсязі, оскільки на час розгляду поданого звіту повної виплати перерахованої суми пенсії в розмірі 3632, 55 грн. позивачу здійснено не було.

Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2018 р. у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту.

Основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Судове рішення є обов`язковим до виконання для всіх, і в тому числі для Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Як встановлено судом, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 р. по справі №804/1701/18 на момент подання відповідачем звіту від 09 липня 2020 р. виконано не в повному обсязі, у зв`язку з цим, враховуючи викладені у звіті обставини, суд на підставі частини 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне встановити новий строк для подання відповідачем звіту про виконання судового рішення в цій справі.

Керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 254, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Встановити новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 14 травня 2018 року по справі №804/1701/18.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року по справі №804/1701/18 в частині виплати ОСОБА_1 нарахованої суми пенсії, протягом тридцяти днів з дня наступного за днем отримання ухвали.

Зобов`язати ОСОБА_1 повідомити Дніпропетровський окружний адміністративний суд щодо виконання або не виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року по справі №804/1701/18.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити, що відповідно до п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження, передбачений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя Н.В. Боженко