Ухвала суду № 90362432, 14.07.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відкриття провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

14 липня 2020 р. Справа № 120/3204/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши матеріали:

за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 ), від імені та в інтересах якої діє адвокат Спесивцев Вадим Валерійович (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ),

до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39767547, місцезнаходження: вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027)

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

09.07.2020 до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Спесивцева В.В., подана від імені та в інтересах позивачки ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу від 26.12.2019 № 2-25668/15-19-СГ про відмову у наданні позивачці дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га на території Роздолівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області (за межами населеного пункту) для ведення особистого селянського господарства та зобов`язання відповідача надати позивачці зазначений дозвіл.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що в липні 2019 року позивачка звернулась до відповідача з клопотанням про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Роздолівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області (за межами населеного пункту). Отримавши відмову, позивачка за захистом своїх прав та інтересів звернулась до суду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі № 120/3040/19-а Головне управління Держгеокадастру зобов`язано повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 та прийняти мотивоване рішення у формі розпорядчого документа.

Втім, відповідач наказом від 26.12.2019 № 2-25668/15-19СГ повторно відмовив позивачці, зіславшись на те, що "пунктом 21 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності, тому розпорядженнями даними землями не відноситься до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів".

Позивачка з вказаним рішенням відповідача не погоджується, вважає його протиправним і таким, що прийняте з непередбачених законом підстав, а тому підлягає скасуванню.

Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду та подана з дотримання строку звернення до адміністративного суду. Судовий збір сплачений позивачкою у визначених законом порядку і розмірі. Підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі не встановлено.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачкою строку звернення до суду та клопотання представника позивачки про його поновлення, суд зазначає, що особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовано статтею 122 КАС України.

Так, частиною першою вказаної статті передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поряд з цим, 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX.

Пунктом 9 цього Закону розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту:

"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Отже, з дня набрання чинності Законом № 540-IX процесуальні строки в адміністративному судочинстві, зокрема строк розгляду адміністративної справи, а також строки звернення до адміністративного суду продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Станом на сьогодні Уряд не припинив дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (строк карантину продовжено до 31.07.2020).

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивачка не пропустила строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, а тому клопотання представника позивачки про поновлення такого строку задоволенню не підлягає.

Інших процесуальних перешкод для відкриття провадження в адміністративній справі не встановлено. Відтак позовну заяву належить прийняти до розгляду.

Визначаючись щодо того, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, суд враховує положення ч. 2 ст. 257 КАС України, згідно з якими за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 260 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача просить суду розглядати справу за участю позивачки.

Вказане прохання суд розцінює як клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Поряд з цим, в силу приписів ч. 1 ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Як видно зі змісту відзиву на позовну заяву, клопотання представника позивачки про розгляд справи в судовому засіданні жодним чином не обґрунтоване та не містить підстав заявленого клопотання.

Окрім того, зі змісту клопотання неможливо встановити, за якою саме формою адміністративного судочинства представник позивачки просить суд здійснювати розгляд справи у судовому засіданні.

Частиною другою статті 167 КАС України визначено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (ч. 3 ст. 166 КАС України).

Отже, враховуючи наведені вище мотиви, суд приходить до переконання про відсутність правових підстав для вирішення по суті клопотання представника позивачки про розгляд справи в судовому засіданні.

Тому заявлене клопотання належить залишити без розгляду. При цьому, на думку суду, прийняття рішення про повернення клопотання є неможливим, оскільки клопотання заявлене представником позивачки безпосередньо у позовній заяві.

Водночас суд вважає за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності та не потребує заслуховування усних пояснень сторін для прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Відтак суд доходить висновку про можливість розгляду та вирішення цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, суд зазначає, що одним із принципів адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі. Цей принцип визначає особливості адміністративного судочинства і полягає у більш активній ролі суду: саме на суд покладено обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для всебічного з`ясування обставин у справі. Отже, адміністративний суд має повністю встановити обставини справи, щоб на засадах верховенства права ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Принцип офіційності реалізований, зокрема, у ч. 4 ст. 11 КАС України, згідно з якою суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу вимог ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Про витребування доказів за власною ініціативою суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 80 КАС України).

З огляду на вищезазначені норми процесуального права, для забезпечення повного та всебічного з`ясування всіх обставин у справі і постановлення законного та обґрунтованого рішення, суд доходить висновку про необхідність витребування у Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області належним чином засвідчених копій документів, які стали підставою для прийняття наказу від 26.12.2019 № 2-25668/15-19-СГ, зокрема докази на підтвердження факту належності бажаної для позивачки земельної ділянки до земель колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені.

При цьому суд зауважує, що всі витребувані документи мають бути належної якості, доступними для читання та оцінки інформації, яка на них міститься.

Керуючись ст.ст. 12, 32, 72, 77, 80, 171, 256, 257, 260, 262, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання представника позивачки про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оскільки такий строк позивачкою не пропущено.

2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

3. Клопотання представника позивачки про розгляд справи в судовому засіданні залишити без розгляду.

4. Розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

5. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, а в силу положень статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

6. Встановити відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву в порядку, визначеному ст. 162 КАС України. Подання відзиву є правом відповідача, однак неподання без поважних причин відзиву суб`єктом владних повноважень може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

7. Встановити позивачу 3-денний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив в порядку, визначеному ст. 163 КАС України.

8. Встановити відповідачу 3-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку, визначеному ст. 164 КАС України.

9. Витребувати з Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та зобов`язати його у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду належним чином засвідчені копії усіх письмових доказів, які стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу від 26.12.2019 № 2-25668/15-19-СГ, в тому числі докази на підтвердження факту належності бажаної для позивачки земельної ділянки до земель колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені.

10. Роз`яснити Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області, що згідно з ч. 7, 8 ст. 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення судової ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

11. Враховуючи положення пункту 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, у випадку неможливості виконання сторонами процесуального обов`язку щодо подання заяв по суті у строк, встановлений судом, такий строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

12. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

13. Копію ухвали суду надіслати учасникам справи, а відповідачу також копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Сало Павло Ігорович