Рішення № 90362026, 14.07.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2020 Справа № 917/624/20

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Керівника Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі

Державної служби України з безпеки на транспорті

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне агентство автомобільних доріг України

про стягнення 16161,16 грн.

без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Полтавської області з позовною заявою звернувся Керівник Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" про стягнення 16161,16 грн. заборгованості з плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні вимоги; а також 2102,00 грн. судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.06.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією та нараховано відповідачу плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 540,60 євро, що еквівалентно 16161,16 грн.

Відповідач у відзиві (вхід. № 5500 від 22.05.2020) проти позову заперечує посилаючись на те, що:

- з метою забезпечення виконання положень ст.ст. 4 і 29 Закону України «Про дорожній рух» та ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок);

- згідно з пп. 2 п. 2 Порядку вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології;

- 13.06.2019 автомобіль Renault R 460.44 з реєстраційним номером НОМЕР_1 здійснював перевезення сипучого вантажу (зерна ячменю), завантаженого насипом, що зумовлює періодичну зміну розподілу навантажень на вісі транспортного засобу в русі залежно від ступеня нахилу дорожнього полотна, тому проведення зважування на підставі вірної методики має вирішальне значення для правильності прийняття рішення про вчинення СТОВ «Агросвіт» порушення при перевезенні вантажу;

- при складенні Управлінням документів щодо перевищення транспортом СТОВ «Агросвіт» навантаження на вісь не містять посилання на методику, на підставі якої зважування було здійснене. У загальнодоступних джерелах цей документ також відсутній. Цей факт не дав можливості СТОВ «Агросвіт» пересвідчитись у законності та обґрунтованості дій Управління зі складання розрахунку на суму 16 161,16 грн.;

- за своєю природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування;

- проведена Управлінням процедура вимірювання (зважування) не у спосіб, передбачений чинним законодавством, виключає можливість достовірного встановлення факту завдання належним СТОВ «Агросвіт» автомобілем Renault R 460.44 матеріальних збитків, так само як і їх розмірів.

Керівник Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області (далі - Прокурор) у відповіді на відзив (вхід. № 6055 від 09.06.2020р.) зазначив, що розмір плати за проїзд визначено у відповідності до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 та відповідно до Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007; відсутність затвердженої методики, не може бути підставою для звільнення від плати за проїзд транспортним засобом, вагоні параметри якого перевищують нормативні.

Відповідач у запереченні (вхід. № 6194 від 11.06.2020р.) на відповідь зазначив, що в даному випадку було відсутнє перевищення загальної фактичної маси вантажу чи невірного навантаження на вісі, яке не змінюється протягом усієї тривалості руху; СТОВ «Агросвіт» не порушувало будь-яких нормативів при навантаженні зерна у автомобіль; тимчасові зміни навантаження на вісі в ході перевезення обумовлені природними особливостями вантажу та не залежали від перевізника; поданими Прокурором доказами не підтверджено факт завдання СТОВ «Агросвіт» збитків державним інтересам та їх розмір

Третя особа письмових пояснень по суті спору не надала.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

У даній справі судом були вчинені такі процесуальні дії.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2020р. даний позов був переданий на розгляд судді Безрук Т. М.

За ухвалою господарського суду від 22.04.2020р. було залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки.

За ухвалою суду від 12.05.2020 року відкрито провадження у справі № 917/624/20, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

Про відкриття провадження у справі позивач, відповідач та третя особа повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 15.05.2020р. (а.с.94-99).

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено карантин з 12.03.2020 на усій території України. який продовжено до 22.06.2020 - постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 та до 31.07.2020 - постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 500.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 розділ Х Прикінцевих положень ГПК України доповнено пунктом 4, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4, 5 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту. Про це йдеться у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі про представництво інтересів в арбітражному судочинстві, яке відповідно до ст. 89 Закону України «Про Конституційний Суд України» є обов`язковим. Згідно з вказаним рішенням інтереси держави можуть збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття «інтереси держави» є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Відповідно до ч.3 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше 7 відсотків.

Згідно з вимогами п.26 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, відповідно до п.1 ч.2 ст.24-2, п.6 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України, належить до джерел формування державного дорожнього фонду у складі доходів спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 820/1203/17, Укртрансбезпека не наділена правом звернення до суду з позовом про стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів з перевищенням нормативних вагових параметрів.

Враховуючи викладене, даний позов правомірно заявлено Прокурором на захист інтересів держави, оскільки Укртрансбезпека не наділено правом звернення до суду щодо стягнення грошових коштів за проїзд транспортного засобу з перевищенням нормативних вагових параметрів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Згідно графіку роботи пересувних пунктів габаритно-вагового контролю на межі доріг загального користування Харківської області на червень 2019р. та щотижневого графіку проведення рейдових перевірок, затверджених відповідно начальником Управління Укртрансбезпеки у Харківській області 27.05.2019 та 06.06.2019, співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Харківській області здійснювався габаритно-ваговий контроль транспортних засобів (а.с.59-60).

У період з 10-14 червня 2019 року на підставі направлення Управління Укртрансбезпеки у Харківській області від 10.06.2019 р. № 029463 проводилися рейдові перевірки на ділянці Харківська область: 516 км а/д М 03 Київ- Харків-Довжанський (а.с.58).

13.06.2019 вході проведення габаритно-вагового контролю посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області на авто дорозі Харківська область: 516 км а/д М 03 Київ - Харків - Довжанський встановлено факт перевезення транспортним засобом марки Renault, модель К 460.44 (вантажний самоскид), реєстраційний номер НОМЕР_1 , вантажу із перевищенням вагових параметрів, визначених Правилами дорожнього руху України, без відповідного дозволу, виданого Державтоінспекцією або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, а саме: загальне навантаження на здвоєну вісь складає 22,965 т при нормативно допустимому 16,000т.

Зазначене порушення зафіксовано у відповідному акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 134947 від 13.06.2019 (а.с.63). Згідно відмітки на акті він складений в присутності водія транспортного засобу ОСОБА_1 та ним підписаний без зауважень.

Відповідно до довідки № 0007087 від 13.06.2019 про результати здійснення габаритно-вагового контролю осьове навантаження транспортного засобу марки Renault, модель К 460.44 (вантажний самоскид), реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 7,960/11,630/11,335 при нормативно допустимому 11,000/8,000/8,000 (а.с.65). Зазначене підтверджено талоном зважування № 728 від 13.06.2019 (а.с.66).

Вказане також зафіксовано у акті № 0023074 від 13.06.2019 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, складеному Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області (а.с.64). Цей акт підписаний водієм транспортного засобу ОСОБА_1 без зауважень.

Габаритно-ваговий контроль здійснений з використанням приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-AS2-PWIA, відповідність яких підтверджена сертифікатом перевірки типу серії СТ № 000438, виданим 27.11.2017, дійсним до 27.11.2027 (а.с.62). Згідно свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки від 07.02.2019 року № 35-02/5360, чинного до 07.02.2020 року, вказаний прилад автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 94 від 13.01.2016 (а. с. 61).

За результатами перевірки проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд в сумі 540,60 євро, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, еквівалентно 16 161,16 грн. ( а.с.68, 69). Розрахунок виконано відповідно до затвердженої формули з урахуванням норм пункту 31-1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування».

Зі змісту товарно-транспортної накладної № 729351 від 13.06.2019 вбачається, що транспортний засіб марки Renault (реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 ) використовувався автомобільним перевізником СТОВ «Агросвіт» для надання послуг з перевезення великовагового вантажу за замовленням ДП «ДГ «Аграрне» інституту рослинництва НААН» (код ЄДРПОУ 05460456) із с. Веселе Харківського району Харківської області до смт. Білий Колодязь Вовчанського району Харківської області (а.с.70).

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань СТОВ «Агросвіт», зареєстровано 02.01.2003, вид економічної діяльності, серед іншого: Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, який включає в себе усі види перевезень вантажним автомобільним транспортом.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , СТОВ «Агросвіт» є власником транспортного засобу марки Renault, модель К 460.44 (вантажний самоскид), реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2016 (а.с.71).

Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області 01.07.2019 року відповідачу відправлено лист з вимогою здійснити оплату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільним дорогами загального користування (а.с.72-73).

Відповідач оплати не здійснив.

При розгляді спору суд зазначає наступне.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частини перша та четверта статті 48 Закону № 2344-III передбачають, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 33 Закону України № 2862-IV «Про автомобільні дороги» (далі - Закон № 2862-IV) визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» (далі - Закону № 3353-XII) передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879, затверджений «Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» (далі - Порядок № 879).

Цей Порядок № 879 визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Пунктом 3 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно- вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів (п. 2 Порядку № 879).

Згідно з підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 %.

Відповідно до положень п. 18, 21 Порядку № 879, за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних; водієві видається довідка результатів здійснення контролю, а у разі виявлення факту перевищення хоча б одного, зокрема, вагового нормативного параметру більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування.

Згідно з п. 3 «Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - Правила дорожнього руху).

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Пунктом 22.1 Правил дорожнього руху визначено, що маса вантажу, який перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Згідно з пунктом 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 % подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Згідно з п. 16 «Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

В силу положень пункту 4 «Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Пунктом 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", який справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірена 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Пунктами 30, 31-1 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В х К, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

Аналіз наведених норм говорить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568), перевізником є фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Як свідчать матеріали справи, перевезення вантажу здійснювалося транспортним засобом марки Renault, модель К 460.44 (вантажний самоскид), реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить СТОВ «Агросвіт».

Посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області складені всі передбачені Порядком № 879 документи, зокрема довідку № 0007087, акт № 0023074 та розрахунок плати за проїзд до цього акта, які були складені працівниками Укртрансбезпеки у Харківській області 13 червня 2019 року, у зв`язку з виявленням під час габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам і правилам перевезення вантажу відповідачем.

Розмір плати за проїзд визначено у відповідності до вимог зазначених вище норм Порядку та відповідно до Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879).

Отже, вищевказаними нормами встановлені вимоги щодо здійснення перевезень вантажу великоваговими та великогабаритними транспортними засобами на автомобільних дорогах загального користування та передбачена плата за проїзд таким транспортом за встановленими ставками.

Відсутність затвердженої методики, на що посилається відповідач в відзиві, не може бути підставою для звільнення від плати за проїзд транспортним засобом, вагові параметри якого перевищують нормативні.

Визначення розміру заподіяних збитків та нарахування плати відповідно до способу, передбаченого підзаконним нормативно-правовим актом, не суперечить чинному законодавству.

Згідно з частиною третьою статті 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники правовідносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог законодавства. Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами (стаття 7 ГК України).

Учасники правовідносин у сфері господарювання несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частини перша та друга статті 216 ГК України).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

За частиною першої статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частин другої та третьої статті 225 ГК України законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Пунктами 37, 41 Порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Разом з тим відповідачем не було надано жодних доказів на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, який перебуває в його користуванні. Відповідачем не надано також доказів оскарження в установленому порядку дій позивача щодо фіксування правопорушення та нарахування стягуваної суми.

Таким чином, відповідачем не доведено викладені у відзиві посилання на те, що було відсутнє перевищення загальної фактичної маси вантажу чи невірного навантаження на вісі.

Судом враховується правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 12 лютого 2020р. у справі № 917/210/19, про те ,що зміст і призначення закріпленої у Порядку № 879 плати за проїзд великоваговим транспортним засобом полягає насамперед у відшкодуванні матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Положення цього нормативного акта, оприлюдненого в установленому законом порядку, у повній мірі визначають механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при проведенні габаритно-вагового контролю, складанні відповідної довідки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, здійсненні розрахунку плати за проїзд посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Харківській області діяли на підставі та у спосіб, встановлені чинним законодавством, а також з дотриманням його вимог, у зв`язку з чим заявлені до відповідача позовні вимоги є обґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Прокурор у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

При подачі даного позову Прокуратурою Полтавської області сплачено 2102,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 429 від 20.03.2020. Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 24.03.2020 (а.с.12, 47).

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" (вул. Київська, буд. 42-А, кімната 4, м. Миргород, Полтавська область, 37606; ідентифікаційний код 31707522) в дохід Державного бюджету України (отримувач: УК у м. Харкові, код ЄДРПОУ 37999649, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку IBAN: UA 778999980000031212216020002, код класифікації доходів бюджету 22160100 «Плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні») 16161 грн. 16 коп. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" (вул. Київська, буд. 42-А, кімната 4, м. Миргород, Полтавська область, 37606; ідентифікаційний код 31707522) на користь Прокуратури Полтавської області (вул. 1100-річчя Полтави, буд.7, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 02910060) 2102 грн. 00 коп. - відшкодування витрат зі сплати судового збору.

4. Видати накази з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (з врахуванням продовження такого строку на час дії карантину згідно положень п. 4розділу Х Прикінцевих положень ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Полтавської області).

Дата складення повного судового рішення: 14.07.2020.

Суддя Т. М. Безрук