Рішення № 9036177, 19.12.2008, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

Справа №2-1999/08

РІШЕННЯ іменем України 19 грудня 2008 року м. Торез Торезький міський суд Донецької області у складі: Головуючого-судді Сенчишина Ф.М.

При секретарях Анцибор І.Ю.

ОСОБА_1 За участю позивача ОСОБА_2 представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тореза цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відритого акціонерного товариства "Торезький машинобудівний завод" про визнання наказу про звільнення позивача з посади голови правління Товариства незаконним, усунення перешкод у здійсненні прав голови правління Товариства, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та грошового відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 (далі - Позивач) 16.01.2006 року подав до суду позовну заяву до ВАТ "Торезький машинобудівний завод" (далі - Відповідач). Цивільна справа за вказаним позовом неодноразово розглядалася судами як першої так і апеляційної інстанції. Позовні вимоги ОСОБА_2 неодноразово змінювалися, доповнювалися та уточнювалися. Згідно останньої редакції позовних вимог (опис фактичних обставин якими обґрунтовуються позовні вимоги - т. 2 а.с. 59-61, 96-97, зміст позовних вимог - т. 2 а.с. 221-223), позивач 14.06.1999 року був обраний головою правління Відповідача після чого перебував з відповідачем у трудових відносинах. 27.11.2002 року збори акціонерів Відповідача обрали головою правління ОСОБА_5 (протокол № 4 від 27.11.2002 року). Позивач оскаржив до суду зазначене рішення загальних зборів акціонерів і рішенням суду, яке набрало законної сили, було встановлено, що Позивач на законних підставах був обраний головою правління Відповідача, зазначений протокол зборів акціонерів визнаний незаконним, а всі дії ОСОБА_5 на посаді голови правління визнані незаконними з 27.11.2002 року. 28.11.2005 року Позивач не був допущений на територію Відповідача охороною, яка мотивувала свої дії підписаним ОСОБА_5 переліком осіб, які мають право пройти на територію підприємства, і в якому прізвища Позивача не було. Зазначені дії Відповідача

Позивач розцінює як створення перешкод у виконанні ним обов'язків голови правління товариства. Вже під час судового розгляду справи позивач дізнався, що його було звільнено з посади голови правління Відповідача 28.11.2002 року на підставі наказу № 2/11. Позивач вважає зазначений наказ незаконним та таким що підлягає скасуванню. За час вимушеного прогулу позивач згідно його розрахунків втратив заробіток в розмірі 55542, 85 гривень. Протиправні дії Відповідача завдали Позивачеві душевні страждання, компенсацію за які позивач оцінює мінімально в 100000 гривень, оскільки протягом тривалого часу він був позбавлений заробітної плати, не міг виконувати свої посадові обов'язки. Позивач просить: зобов'язати роботодавця ВАТ "Торезький машинобудівний завод" усунути всі перешкоди до виконання позивачем обов'язків голови правління ВАТ "ТМЗ" шляхом винесення судом відповідного рішення в захист трудових прав позивача на посаді голови правління ВАТ "ТМЗ" та видачею відповідного виконавчого листа з вказівкою про негайний допуск позивача до роботи в ВАТ "ТМЗ".

стягнути з Відповідача на користь Позивача середньоденну заробітну плату за весь період вимушеного прогулу, а саме з 28.11.2005 року (з часу не допуску Позивача до роботи) до часу постановления судом рішення у розмірі 55542, 85 гривень;

стягнути з Відповідача на користь Позивача грошове відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000 гривень;

визнати наказ ВАТ "Торезький машинобудівний завод" № 2/11 від 28.11.2002 року про звільнення позивача з посади голови правління незаконним, таким що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 05.12.2008 року ОСОБА_2 поновлено процесуальний строк звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору.

В судовому засіданні позивача ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 підтримали в повному обсязі заявлені позовні вимоги та доводи позовної заяви, на яких вони грунтуються. Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Заперечення мотивував тим, що Позивач ніколи не перебував з Відповідачем у трудових відносинах, оскаржуваний наказ про звільнення Позивача було видано для юридичного оформлення цього факту. Суд вважає доказаними, як такі що підтверджені письмовими доказами та встановлені судовим рішенням у спорі між тими самими сторонами, що набрало законної сили, наступні фактичні обставини:

Рішенням Торезького міського суду, яке набрало законної сили, від 21 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ "Торезький машинобудівний завод" (т. 1 а.с. 233-238) встановлено, що ОСОБА_2 згідно протоколу загальних зборів ВАТ "Торезький машинобудівний завод" призначений головою правління Товариства, виконує повноваження голови правління Товариства згідно наказу № 1. Згідно протоколу загальних зборів акціонерів Товариства головою правління Товариства було обрано ОСОБА_5, при цьому рішення про звільнення ОСОБА_2 з посади не приймалося. Зазначеним рішенням визначено протокол загальних зборів та постанови у ньому про призначення головою правління ОСОБА_5 від 27.11.2002 року незаконним з

моменту його створення, тобто з 27.11.2002 року та скасовано цей протокол з відповідними

Постановами у ньому, а дії ОСОБА_5 на посаді голови правління ВАТ "ТМЗ" визнані незаконними з 27.11.2002 року. 28 листопада 2002 року ОСОБА_5 у якості голови правління ВАТ "Торезький машинобудівний завод" видав наказ № 2/11 "Про припинення повноважень директора" (т. 2 а.с. 87), яким на підставі протоколу загальних зборів акціонерів від 27.11.2002 року а також на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України "виявлення невідповідності працівника займаній посаді" звільнено з посади голови правління Товариства ОСОБА_2

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, що стосуються наказу про звільнення Позивача, суд виходить з того, що оскаржуваний наказ винесено на підставі рішення загальних зборів акціонерів , яке рішенням суду визнано незаконним, а також наказ винесено особою, дії якої на посаді голови правління Відповідача в цей період також визнані незаконними. За наведених обставин наказ про звільнення Позивача є незаконним. Згідно ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. За наведених обставин позовні вимоги в цій частині слід задовольнити; наказ Відповідача від 28 листопада 2002 року № 2/11 "Про припинення повноважень директора", яким Позивача звільнено з посади голови правління Товариства, - визнати незаконним та скасувати його; поновити Позивача на посаді голови правління Відповідача. Рішення в цій частині згідно вимог ч. 5 ст. 235 КЗпП України підлягає негайному виконанню.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд виходить з того, що згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нежчеоплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Оскільки звільнення Позивача Відповідачем визнано судом незаконним, Відповідач зобов'язаний оплатити останньому середній заробіток за час вимушеного прогулу. Суд враховує, що наказ про звільнення Позивача був наданий лише під час судового розгляду справи, Позивач з оскаржуваним наказом після його винесення ознайомлений не був, справа протягом тривалого часу розглядається в суді не з вини Позивача, тому наявні підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за весь період вимушеного прогулу в межах заявлених позовних вимог. Стан вимушеного прогулу у відповідача мав місце з часу винесення оскаржуваного наказу (тобто з 28.11.2002 року) і по час розгляду справи в суді. Позивач просить стягнути середній заробіток за період з 28.11.2005 року, що знаходиться в межах періоду стану вимушеного прогулу, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Визначаючи розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд враховує, що:

згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оплату праці", порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України; згідно абз. З п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Згідно п. 8 вказаного Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період;

за період з 28.11.2005 року по час розгляду справи в суді Позивач офіційно не працевлаштований, заробітну плату не отримував (т. З а.с. 29-33);

враховуючи, що Відповідач не виконав вимогу суду щодо надання довідки про нараховану ОСОБА_2 заробітну плату (т. 2 ах. 228), з врахуванням того, яке значення для сторін мають фактичні обставини, що могли бути підтверджені зазначеними документами, суд виходить з розміру заробітної плати Позивача, з якої були Відповідачем були оплачені внески до Пенсійного фонду України і при здійсненні розрахунків враховує, що заробітна плата Позивача, за два останні повні місяця роботи, що передували його звільненню, становила вересень 2002 року - 400 гривень, жовтень 2002 року - 400 гривень (т. З, ах. 31); враховуючи, що Відповідач не виконав вимогу суду щодо надання табелів обліку робочого часу ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 228), з врахуванням того, яке значення для сторін мають фактичні обставини, що могли бути підтверджені зазначеними документами, суд виходить з того, що кількість відпрацьованих Позивачем днів у вересні та жовтні 2002 року дорівнює кількості робочих днів у відповідному місяці; кількість робочих днів у вересні 2002 року становить - 21, у жовтні 2002 року - 23; середньоденна заробітна плата Позивача становить 18, 1818 гривень (400+400/21 +23);

враховуючи, що Відповідач не виконав вимогу суду щодо надання довідки про підвищення посадового окладу голови правління Відповідача (т. 2 а.с. 228), з врахуванням того, яке значення для сторін мають фактичні обставини, що могли бути підтверджені зазначеними документами, суд при здійсненні розрахунків виходить з підвищення посадового окладу голови правління Відповідача пропорційно зростанню середньої заробітної плати одного штатного працівника Донецької області за видом промислової діяльності Відповідача - "Виготовленні інших готових металевих виробів" (т. З ах. 34-35); розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд викладає у вигляді таблиці:

Місяць, Кількість Середня Коефіцієнт підвищення Середньоденна Сума за рік робочих заплата по середньої зарплати по зарплата 18, 181818 3 місяць днів в галузі по відношенню до базису врахуванням місяці області 401, 31 коефіцієнта підвищення 11.2005 3 з 22 737, 72 1, 838279 33, 423254 100, 26 12.2005 22 770, 83 1, 920784 34, 923345 768, 31 01.2006 20 728, 61 1, 815578 33, 010508 660, 21 02.2006 20 808, 45 2, 014527 36, 627763 732, 55 03.2006 21 805, 35 2, 006802 36, 487308 766, 23 04.2006 19 782, 95 1, 950985 35, 472454 673, 97 05.2006 20 873, 01 2, 175400 39, 552726 791, 05 06.2006 20 793, 28 1, 976726 35, 940472 718, 80 07.2006 21 895, 33 2, 231018 40, 563963 851, 84 08.2006 22 921, 35 2, 955856 53, 742835 1182, 34 09.2006 21 906, 77 2, 259525 41, 082272 862, 72 10.2006 22 873, 19 2, 175849 39, 560890 870, 33 11.2006 22 872, 28 2, 172883 39, 506963 869, 15 12.2006 21 920, 01 2, 292517 41, 682126 875, 32 01.2007 21 821 2, 045800 37, 196363 781, 12 02.2007 20 908 2, 262590 41, 137999 822, 75 03.2007 21 964 2, 402133 43, 675145 917, 17 04.2007 20 1082 2, 696170 49, 021272 980, 42 05.2007 19 1075 2, 678727 48, 704126 925, 37 06.2007 20 1078 2, 686202 48, 840035 976, 80 07.2007 22 1143 2, 848172 51, 784944 1139, 26 08.2007 22 1149 2, 863123 52, 056781 1145, 24 09.2007 20 1333 3, 321621 60, 393108 1207, 86 10.2007 23 1338 3, 334080 60, 619635 1394, 25 11.2007 22 1321 3, 291719 59, 849435 1316, 68 12.2007 21 1298 3, 234407 58, 807399 1234, 95 01.2008 21 1323 3, 296703 59, 940053 1258, 74 02.2008 21 1347 3, 356507 61, 027399 1281, 57 03.2008 20 1388 3, 458672 62, 884944 1257, 69 04.2008 21 1626 4, 051730 73, 667817 1547, 02 05.2008 19 1535 3, 824973 69, 544962 1321, 35 06.2008 19 1652 4, 116518 74, 845781 1422, 06 07.2008 23 1884 4, 694625 85, 356817 1963, 20 08.2008 20 1624 4, 046746 73, 577199 1471, 54 09.2008 22 1691 4, 213700 76, 612726 1685, 47 10.2008 23 1549 3, 859858 70, 179235 1614, 12 11.2008 20 3, 859858 70, 179235 1403, 58 12.2008 14 з 23 3, 859858 70, 179235 982, 50 Усього: 40773, 79

Таким чином з Відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у період з 28.11.2005 року по 18.12.2008 року у розмірі 40 773 гривні 79 копійок

Вирішуючи заявлені позовні вимоги про усунення перешкод у здійсненні обов'язків голови правління товариства, суд виходить з того, що такі перешкоди об'єктивно можуть мати місце лише після поновлення Позивача на посаді голови правління Відповідача. Перешкоди, на які посилається Позивач в позові мали місце в період коли наказ про його звільнення був чинним, Позивач не надав доказів того, що такі перешкоди будуть мати місце в майбутньому, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги про стягнення грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Суд виходить з того, що Позивачем не надано доказів на підтвердження перенесених ним моральних страждань, разом з тим, сам факт порушення трудових прав позивача, що проявилося в його незаконному звільненні, свідчить про перенесені ним моральні страждання, оскільки позивач об'єктивно був вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя та життя своєї родини, а з урахуванням характеру страждань (душевні хвилювання через відсутність джерел засобів до існування протягом тривалого часу), їх обсягу, тривалості, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає, що розміром грошового відшкодування моральної шкоди необхідним, достатнім, розумним і справедливим ча наведених обставин, є 10000 гривень, тому позовні вимоги в цій частині слід задовольнити частково.

З відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 507 гривень 73 копійки ((40773, 79+10000)х1%) та оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень;

Керуючись ст. 235, ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України, ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оплату праці", абз. З п. 2, п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року та ст. ст. 10, 11, 60, 212 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Відритого акціонерного товариства "Торезький машинобудівний завод" про визнання наказу про звільнення позивача з посади голови правління Товариства незаконним, усунення перешкод у здійсненні прав голови правління Товариства, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та грошового відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Наказ Відкритого акціонерного товариства "Торезький машинобудівний завод" від 28 листопада 2002 року № 2/11 "Про припинення повноважень директора", яким ОСОБА_2 звільнено з посади голови правління Товариства, - визнати незаконним та скасувати його.

Поновити ОСОБА_2, який народився 08 серпня 1947 року в с Георгіївка Георгіївського району Чимкетської області, мешкає за адресою: Донецька обл., м. Торез, вул. Енгельса, б. 59 "А", іпн НОМЕР_1, на посаді голови правління Відкритого акціонерного товариства "Торезький машинобудівний завод", ЄДРПОУ 05744644, яке розташоване за адресою: Донецька обл., м. Торез, вул. Широка.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Торезький машинобудівний завод" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у період з 28.11.2005 року по 18.12.2008 року у розмірі 40 773 гривні 79 копійок та грошове відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 гривень, а усього стягнути 50773 (п'ятдесят тисяч сімсот сімдесят три) гривні 79 (сімдесят дев'ять) копійок.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в іншій частині - відмовити

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Торезький машинобудівний завод" в дохід держави судовий збір у розмірі 507 (п'ятсот сім) гривень 73 (сімдесят три) копійки та оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі підлягає негайному виконанню.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний суд Донецької області через Торезький міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.