Рішення № 90361143, 03.07.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/31/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2020 Справа № 908/483/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., при секретарі судового засідання Чернетенко А.С. розглянувши матеріали

позовної заяви Заступника прокурора Запорізької області, 69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а в інтересах держави, в особі Запорізької обласної державної адміністрації, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164

до відповідача 1 Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50

до відповідача 2 Олександрівської сільської ради Приазовського району Запорізької області, 72445, Запорізька область, Приазовський район, с. Олесандрівка, вул. Центральна, 90

про визнання наказу незаконним та скасування в частині, витребування земельної ділянки площею 18,2228 га із чужого незаконного володіння

за участю представників сторін та учасників процесу:

від прокуратури: Мошков Д.І., посвідчення № 035883 від 05.10.2015;

від позивача: Завгородня К.М., посвідчення № 0469 від 02.10.2018;

від відповідача 1: Нікогосян Л.В., довіреність № 0-8-0.62-68/62-20 від 13.05.2020;

від відповідача 2: Сполохов Є.О., довіреність № б/н від 18.03.2020.

Суть спору

25.02.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника прокурора Запорізької області, м. Запоріжжя в інтересах держави, в особі Запорізької обласної державної адміністрації до відповідача 1 Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя до відповідача 2 Олександрівської сільської ради Приазовського району Запорізької області, Запорізька область, Приазовський район, с. Олесандрівка про:

- визнання наказу незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 18.06.2019 № 8-770/15-19СГ в частині передачі Олександрівській сільській об`єднаній громаді у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 2324580300:06:001:0004 площею 18,2228 га;

- витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки площею 18,2228 га із чужого незаконного володіння Олександрівської сільської ради Приазовського району Запорізької області об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку, реєстраційний номер 631881823245, кадастровий номер 2324580300:06:001:0004 площею 18,2228 га, яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради Приазовського району Запорізької області у власність Держави Україна в особі Запорізької обласної державної адміністрації.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2020, справу № 908/483/20 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 28.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/483/20, присвоєно справі номер провадження 15/31/20. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Судове засідання призначено на 25.03.2020.

Ухвалою суду від 25.03.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 28.05.2020 включно. Підготовче судове засідання відкладалось на 15.04.2020.

Ухвалою суду від 15.04.2020 відкладено підготовче засідання на 25.05.2020.

Ухвалою суду від 25.05.2020 відкладено підготовче засідання на 15.06.2020.

Ухвалою суду від 15.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/483/20 до судового розгляду по суті на 03.07.2020.

Підставою для звернення з позовом до суду прокурором зазначено порушення відповідачами 1, 2 вимог ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України, а саме, ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області вийшло за межі наданих йому законом повноважень, при передачі земельної ділянки водного фонду державної форми власності з кадастровим номером 2324580300:06:001:0004 у комунальну власність. Обгрунтовуючи позов прокурор та позивач посилались на ст. ст. 13,14, 19 131-1 Конституції України, 21, 184, 317, 319, 321, 326, 330, 388, 393 Цивільного кодексу України, ст. ст. 78, 122, 152 Земельного кодексу України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

В судовому засіданні 03.07.2020 прокурор та позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав зазначених у позові № 05/1-1769-20 від 20.02.2020, поясненнях по справі б/н від 12.03.2020, відповіді на відзив № 05-2-1769-20 від 13.04.2020, додаткових поясненнях по справі б/н від 13.04.2020.

Відповідач 1 в судовому 03.07.2020 заперечив проти задоволення позову з підстав зазначених у відзиві б/н від 23.03.2020, в обґрунтування зазначив, що земельна ділянка з кадастровим номером 2324580300:06:001:0004 площею 18,2228 га, відноситься до комунальної власності, а тому її розпорядником є Олександрівська сільська рада Приазовського району Запорізької області, що підтверджується відомостями з Публічної кадастрової карти України. Також, до передачі земельної ділянки з кадастровим номером 2324580300:06:001:0004 площею 18,2228 га у комунальну власність спірна земельна ділянка сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населеного пункту, відносилась до земель державної власності, і нею мало право розпоряджатися відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, а саме - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України визначений вичерпний перелік категорій земель України, які за основним цільовим призначенням поділяються на дев`ять категорій та серед них визначені: землі сільськогосподарського призначення; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі водного фонду. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Таким чином, на думку відповідача 1 категорія землі не визначається тільки обставиною щодо її розташування чи на підставі норми закону, а віднесення земель до певної категорії здійснюється на підставі рішень відповідних органів, а відтак, позивачем не наведені обставини та не надані будь-які докази про те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду чи про те, що відбулася зміна цільового призначення землі. Отже, дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в повній мірі узгоджуються з ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідач 2 в судовому 03.07.2020 заперечив проти задоволення позову з підстав зазначених у відзиві б/н від 19.03.2020, в обґрунтування заперечень зазначив, що 29.04.2018 було утворено Олександрівську об`єднану територіальну громаду. У межах виконання заходів Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України № 333-р від 01.04.2014, Кабінетом Міністрів України було прийняте розпоря дження № 60-р від 31.01.2018 «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарсь кого призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад». Вказаним розпорядженням Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру доручено починаючи з 01.02.2018 формування земельних ділянок сільськогоспо дарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогоспо дарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земель них ділянок у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад згідно із ст. 117 Земельного кодексу України. Саме на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 60-р від 31.01.2018 відповідачем 1 спірну ділянку було передано до комунальної власності Олександрівської сільської ради. Таким чином, на думку відповідача 1, він діяв у межах повноважень, наданих йому чинним законодавст вом та на виконання нормативно-правового акту центрального органу виконавчої влади. Також відповідач 1 зазначаэ, що, Олександрівська сільська рада, а також Запорізька обласна державна адміністрація не брали участі у розгляді справи № 325/798/17, тому твердження, що обставини, встанов лені у цій справі, мають преюдиційне значення є хибним. Тим більше, що в рамках справи № 325/798/17 розглядалось питання щодо законності передання спірної земельної ділянки в оренду фізичній особі для ведення фермерського господарства. Питання щодо визначен ня повноважень на розпорядження земельною ділянкою не було предметом розгляду за значеної справи. Таким чином, на думку відповідачем 1 спірну земельну ділянку було передано відповідачу 2 закон но, тому позовні вимоги про визнання наказу незаконним та скасування в частині, витре бування земельної ділянки із володіння аідповідача 2 задоволенню не підлягають. Просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В судому засіданні 03.07.2020 судом, в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено 13.07.2020.

Заслухавши доводи представників сторін та дослідивши надані сторонами докази, суд установив наступне.

Прокуратурою Запорізької області під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері земельних відносин встановлено факт порушення ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області вимог Конституції України, Цивільного та Земельного кодексів України при передачі Олександрівській сільській об`єднаній територіальній громаді Приазовського району Запорізької області із державної у комунальну власність земельної ділянки площею 18,2228 га.

Постановою Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 325/798/17 задоволено позов прокуратури Запорізької області, пред`явлений в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_1 , визнано незаконними та скасовані накази ГУ Держземагентства у Запорізькій області щодо передачі в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки площею 18,2228 га з кадастровим номером 2324580300:06:001:0004, визнано недійсним договір оренди землі від 31.03.2015 та зобов`язано останнього повернути державі в особі Запорізької обласної державної адміністрації зазначену земельну ділянку.

При розгляді справи Верховним Судом установлено, що спірна земельна ділянка розташована на території Олександрівської сільської ради Приазовського району за межами населеного пункту, перебуває у межах прибережної захисної смуги Азовського моря на відстані 102 метрів від урізу води та відноситься до земель водного фонду державної форми власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України розпорядником зазначеної земельної ділянки є Запорізька обласна державна адміністрація.

Крім того, з`ясовано, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 № 60-р Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру починаючи з 01.02.2018 повинні забезпечити, зокрема формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад згідно із ст. 117 Земельного кодексу України.

На підставі вказаного розпорядження наказом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 18.06.2019 № 8-770/15-19-СГ зазначену земельну ділянку як земельну ділянку сільськогосподарського призначення у складі земельних ділянок загальною площею 407,0078 га передано Олександрівській сільській об`єднаній громаді за актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 18.06.2019.

На підставі вказаних документів 31.07.2019 державним реєстратором Приазовської районної державної адміністрації Тодоровою О.В. проведено реєстрацію права власності Олександрівської сільської ради Приазовського району Запорізької області на вказану земельну ділянку.

У зв`язку із тим, що зазначена земельна ділянка вибула з володіння власника на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 18.06.2019 № 8-770/15-19-СГ щодо передачі земельних ділянок у комунальну власність, тобто безвідплатно від органу державної влади, держава в особі Запорізької обласної державної адміністрації на теперішній час позбавлена можливості у передбачений законом спосіб розпоряджатись зазначеною земельною ділянкою.

Запорізька обласна державна адміністрація до теперішнього часу жодних заходів щодо захисту порушених інтересів держави, у тому числі претензійно-позовного характеру, спрямованих на повернення землі до державної власності, не вживала, що підтверджується інформацією Запорізької обласної державної адміністрації від 14.02.2020 № 00297/08-46.

Як зазначає прокурор, при передачі земельної ділянки водного фонду державної форми власності з кадастровим номером 2324580300:06:001:0004 у комунальну власність у порушення вимог ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області вийшло за межі наданих йому законом повноважень.

Вказані обставини стали підставою для представництва прокурором в суді законних інтересів держави відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Статтею 13 Конституції України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. ст. 317 і 319 Цивільного кодексу України саме власнику належить право розпоряджатись своїм майном за власною волею.

Приписами ст. 326 Цивільного кодексу України визначено, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідні органи державної влади.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній власності спричиняють шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави щодо скасування рішень з питань розпорядження земельними ділянками, прийнятих у порушення чинного законодавства, витребування на користь держави із чужого володіння таких земель.

Предметом спірних правовідносин є землі водного фонду, а саме прибережної захисної смуги, які є географічним феноменом, що забезпечує екологічну рівновагу в масштабах країни.

Основна функція земель прибережної захисної смуги - «природний буфер» між водним об`єктом та створеними людиною виробничо-господарськими та будівельними системами, які здатні негативним чином впливати на стан та якість вод. Одночасно законодавчо встановлений їх статус покликаний на забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об`єктів для загального водокористування.

За приписами ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно із ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Також за змістом ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Враховуючи викладене, наказ ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 18.06.2019 № 8-770/15-19-СГ підлягає визнанню судом незаконним і скасуванню в частині передачі Олександрівській сільській об`єднаній громаді в комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 2324580300:06:001:0004 площею 18,2228 га.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За вимогами ст. 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не має на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Частина 3 ст. 388 Цивільного кодексу України передбачає самостійне правило: якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Під час розгляду вимог про витребування майна у його набувача необхідно урахувати всі умови, передбачені ст. 388 Цивільного кодексу України, а саме: власник чи титульний володілець не має можливості здійснювати фактичне володіння над річчю; майно, яке хоче повернути колишній власник чи титульний володілець, збереглося в натурі та перебувало у фактичному володінні іншої особи; майно, яке підлягає віндикації, повинно бути індивідуально визначеним; віндикаційний позов має недоговірний характер і спрямований на захист речових прав; між позивачем і відповідачем немає договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів.

Таким чином, спірне майно - земельна ділянка з кадастровим номером 2324580300:06:001:0004 площею 18,2228 га, набуте Олександрівською об`єднаною територіальною громадою на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 18.06.2019 № 8-770/15-19-СГ щодо передачі земельних ділянок у комунальну власність, тобто безвідплатно, від органу державної влади, який в силу ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України не мав право його відчужувати.

Відповідно до вимог ст. 184 Цивільного кодексу України, вищезазначених правовстановлюючих документів на спірне майно, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та рішення Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 325/798/17 зазначена земельна ділянка є індивідуально визначеним майном та перебуває у володінні Олександрівської об`єднаної територіальної громади на незаконних підставах, внаслідок чого Держава, як власник майна, не має можливості здійснювати фактичне володіння ним.

При цьому будь-яких зобов`язально-правових відносин між сторонами у цьому спорі немає.

З урахуванням викладеного, земельна ділянка з кадастровим номером 2324580300:06:001:0004 площею 18,2228 га, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Приазовського району Запорізької області, відповідно до вимог ч. 3 ст. 388 Цивільного кодексу України підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння у Олександрівської сільської ради.

Суд вважає заперечення відповідачів 1, 2 на позов безпідставними внаслідок встановлених судом обставин справи, наданих учасниками справи доказів та вимог законодавства України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, заявлених прокурором.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 18.06.2019 № 8-770/15-19-СГ в частині передачі Олександрівській сільській об`єднаній територіальній громаді у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 2324580300:06:001:0004 площею 18,2228 га.

Витребувати з чужого незаконного володіння Олександрівської сільської ради Приазовського району Запорізької області (72445, Запорізька область, Приазовський район, с. Олександрівка, вул. Центральна, 90; ідентифікаційний код юридичної особи 04353801) об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку, реєстраційний номер 631881823245, кадастровий номер 2324580300:06:001:0004, площею 18,2228 га, яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради Приазовського району Запорізької області у власність Держави Україна в особі Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164; ідентифікаційний код юридичної особи 00022504). Видати наказ.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний код юридичної особи 39820689) на користь прокуратури Запорізької області (69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова 29а; ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок № UA438201720343180001000000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2020 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави на подачу вказаного позову в розмірі 2102 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Олександрівської сільської ради Приазовського району Запорізької області (72445, Запорізька область, Приазовський район, с. Олександрівка, вул. Центральна, 90; ідентифікаційний код юридичної особи 04353801) на користь прокуратури Запорізької області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова 29а; ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок № UA438201720343180001000000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2020 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави на подачу вказаного позову в розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст рішення складено 13 липня 2020 року.

Суддя І. С. Горохов