Рішення № 90361141, 03.07.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/28/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2020 Справа № 908/251/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участю секретаря судового засідання Чернетенко А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Акку-енерго”, 04209, м. Київ, вул. Полярна, 12-А, поштова адреса: 03680, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 4 БЦ “Сільвер Центр”, 4 поверх

до відповідача Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, 69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72

про стягнення коштів

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Суть спору

06.02.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Акку-енерго”, м. Київ до відповідача Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, м. Запоріжжя, про стягнення заборгованості за договором поставки № 20/2019/1226 від 03.04.2019 у розмірі 2 462 740,23 грн, що складається з заборгованості за договором в розмірі 2 342 400,00 грн, пені в розмірі 83 389,44 грн, суми інфляційного збільшення 14 054,40 грн, 3% річних розмірі 22 896,39 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2020, справу № 908/251/20 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 26.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/251/20, присвоєно справі номер провадження 15/28/20. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Судове засідання призначено на 25.03.2020.

Ухвалою від 25.03.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 26.05.2020 включно. Підготовче судове засідання відкладено на 07.04.2020.

Ухвалою суду від 07.04.2020 підготовче судове засідання відкладено на 28.04.2020.

Ухвалою суду від 28.04.2020 продовжено строк розгляду справи на час загальнонаціонального карантину. Судове засідання відкладено на 26.05.2020.

Ухвалою суду від 26.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/251/20 до судового розгляду по суті на 16.06.2020.

Ухвалою суду від 16.06.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 03.07.2020.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідача своїх зобов`язань за договором поставки № 20/2019/1226 від 03.04.2019 в частині здійснення своєчасного розрахунку з позивачем за поставлений товар. У зв`язку з чим за Публічним акціонерним товариством “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” утворилась заборгованість у розмірі 2 342 400,00,00 грн. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також нараховані на суму боргу пеню в сумі 83 389,44 грн, 3 % річних у розмірі 22 896,39 грн та суму інфляційних втрат в розмірі 14 054,40 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на ст. ст. 655 - 658, 692 Цивільного кодексу України.

14.04.2020 позивачем на адресу суду направлено заяву про зменшення позовних вимог № 0323/20-04 від 23.03.2020, якою повідомляє, що відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості основного боргу у сумі 250 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 28.02.2020. Просив стягнути з відповідача 2 092 400,00 грн - заборгованість за договором, 83 389,44 грн – пені, 14 054,40 грн - суми інфляційного збільшення суми боргу, 22 896,39 грн - 3% річних.

08.05.2020 позивачем на адресу суду направлено заяву про зменшення позовних вимог № 05043/20-01 від 04.05.2020, якою повідомляє, що відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості основного боргу у сумі 250 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 30.04.2020. Просив стягнути з відповідача 1 842 400,00 грн - заборгованість за договором, 83 389,44 грн – пені, 14 054,40 грн - суми інфляційного збільшення суми боргу, 22 896,39 грн - 3% річних.

30.06.2020 позивачем на адресу суду направлено заяву про зменшення позовних вимог № 0626/20-04 від 26.06.2020, якою повідомляє, що відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості основного боргу у сумі 1 842 400,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 30.04.2020. Просив стягнути з відповідача 83 389,44 грн – пені, 14 054,40 грн - суми інфляційного збільшення суми боргу, 22 896,39 грн - 3% річних.

Заяви позивача про зменшення позовних вимог з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, прийняті судом до розгляду. Розглядаються позовні вимоги з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 83 389,44 грн, суми інфляційного збільшення суми боргу в розмірі 14 054,40 грн, 3% річних 22 896,39 грн.

Представник позивача у судове засідання 03.07.2020 не з`явився, надіслав клопотання про розгляд справи без участі позивача, за наявними документами.

Відповідач проти позову заперечили в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву № 11/2014548/мп/ від 12.03.2020. Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач зазначив, що між сторонами дійсно укладений договір № 20/2019/1226 від 03.04.2019, за умовами якого позивач зобов`язався передати, а відповідач прийняти та оплатити обладнання на умовах, визначених договором та специфікаціями до нього, які є його невід`ємними частинами. Проте відповідач вважає, що позивачем порушено умови п. 6.3 договору щодо надання повного пакету товаросупровідних документів, визначених цим пунктом договору. Позовна заява не містить будь-яких посилань позивача на конкретні докази своєчасності надання повного пакету товаросупровідних документів, до позовної заяви не додано жодних доказів своєчасного надання документів на адресу відповідача ані поштовим зв`язком, ані кур`єрською доставкою чи нарочно. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем не доведено належними засобами доказування, що строк виконання грошового зобов`язання з оплати поставленого обладнання з боку ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» за договором настав. Отже в даному випадку, перебіг строку виконання грошового зобов`язання, який виник на підставі договору, повинен починатись з моменту отримання відповідачем документів, передбачених у пункті 6.3 поговору. Оскільки у позивача не було можливості на здійснення оплати за поставлений товар у порядку та строк, встановлений даним договором, через несвоєчасність надання позивачем документів передбачених у пункті 6.3 договору, вважаю нарахування інфляційних втрат, пені та 3% річних безпідставним.

Представник відповідача у судове засідання 03.07.2020 не з`явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Отже, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними в матеріалах справи документами.

У зв`язку з неявкою сторін, в судове засідання 03.07.2020 звукозапис судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою системи «Оберіг» не здійснювався.

Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня його прийняття та надісланий на адреси сторін.

Дослідивши надані сторонами докази, суд установив наступне.

03.04.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю “Акку-енерго” (позивач) та Публічним акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» (відповідач) укладено договір поставки №20\2019\1226.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується передати, а покупець прийняти та оплатити обладнання на умовах, передбачених цим договором.

В пункті 2.1 Договору сторонами погоджено, що кількість, номенклатура обладнання зазначаються в специфікаціях до договору, які є його невід`ємними частинами.

Умовами п., п. 3.2, 3.3 договору визначено, що Постачальник зобов`язаний поставити обладнання на умовах поставки, визначених у специфікації у відповідності із міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів “Інкотермс” в редакції 2010 року. Строк поставки обладнання визначається специфікацією.

Право власності на обладнання і ризик випадкового знищення або пошкодження обладнання переходить від постачальника до покупця з дати поставки обладнання. (п. 3.6 договору)

Згідно з п. п. 4.1, 4.3 Договору поставка обладнання здійснюється за цінами, які визначені у відповідності з умовами поставки, визначеними у специфікації, та включає в себе всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування та інші витрати Постачальника, пов`язані з поставкою обладнання. Загальна сума Договору визначається як сумарна власність обладнання, поставка якого здійснюється згідно специфікацій, доданих до Договору.

У пунктах 5.1-5.3 Договору встановлено, що оплата Покупцем обладнання здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в Договорі. Оплата за поставлене обладнання буде здійснюватись протягом строку, вказаного у специфікації, який відраховується з моменту поставки обладнання та надання документів, зазначених в п. 6.3 Договору. Датою оплати обладнання вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

Відповідно до п. 6.3 Договору Постачальник зобов`язаний надати Покупцеві до початку приймання обладнання оригінали наступних документів: рахунок на оплату обладнання; транспортні та супровідні документи; пакувальні документи; сертифікат або паспорт якості Постачальника чи виробника (у випадку, якщо Постачальник не є виробником); сертифікат санітарно-гігієнічного висновку і сертифікат радіологічної безпеки (у передбачених законодавством випадках). Постачальник зобов`язаний надати Покупцю в електронній формі податкову накладну на всю суму податкових зобов`язань, що виникають у Постачальник, у дань виникнення податкових зобов`язань по ПДВ..

Покупець вправі відмовитись від приймання поставленого обладнання до надання документів, вказаних в п. 6.3 Договору. (п. 6.4 Договору).

На виконання умов Договору сторонами складена і підписана Специфікація № 1 від 03.04.2019 до Договору, якою сторони узгодили, що Постачальник поставляє Покупцю акумуляторні батарейки у кількості 2 штук, не раніше 2018 року випуску, загальною вартістю 2 342 400,00 грн з урахуванням ПДВ.

Специфікація № 1 від 03.04.2019 до Договору підписана представниками сторін та скріплена печатками юридичних осіб.

Відповідно до п. 2 Специфікації № 1 обладнання постачається на умовах поставки DAP – склад ПАТ “Запоріжсталь”, у відповідності із міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів “Інкотермс” в редакції 2010 року.

Згідно з п., п. 6, 10 Специфікації № 1 до Договору строк оплати поставленого обладнання: протягом 60 календарних днів з моменту поставки обладнання та надання повного пакету документів згідно п. 6.3 Договору. Датою поставки вважається дата поставки на склад ПАТ “Запоріжсталь” з відміткою представника Покупця у видатковій накладній Постачальника.

Матеріали справи свідчать, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, а саме на підставі видаткових накладних № РН-0718001 від 18.07.2019 та № РН-0731001 від 31.07.2019, здійснив поставку відповідачу обумовленого Договором обладнання на загальну суму 2 342 400,00 грн.

Зазначені вище видаткові накладні підписані уповноваженими особами з боку Постачальника і Покупця та скріплені печатками підприємств. Так, у графі “Отримав” міститься підпис особи уповноваженої на отримання матеріальних цінностей скріплений прямокутним відбитком складського штемпеля ПАТ “ЗМК “Запоріжсталь”.

Позивачем також надано в матеріали справи копії довіреностей № 97216381/4744 від 15.07.2019 та № 97216522/5069 від 29.07.2019 форма № М-2, виданої провідному інженеру Арнаутову Володимиру Юрійовичу на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю “Акку-енерго” цінностей за договором № 20/2019/1226 від 03.04.2014.

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором щодо розрахунків за поставлене обладнання стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

В порушення умов п. 5 специфікації № 1 до договору, відповідач свої зобов`язання з оплати вартості товару в строк не виконав.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань підтверджено матеріалами справи.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача пеню за період з 31.10.2019 по 27.01.2020 в сумі 83 389,44 грн.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.2. договору у випадку порушення більше ніж на 30 календарних днів строку оплати обладнання, відповідач сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої у відповідний період.

Згідно з ч. 1. ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок пені суд визнав вірним, а вимогу про стягнення пені в розмірі 83 389,44 грн такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню, на 90 %, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За приписами ч. 4 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, правовий аналіз наведеної норми свідчить про те, що зменшення розміру неустойки це право суду, при якому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість.

Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст. 86 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обґрунтовуючи подане клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, значну дебіторську заборгованість контрагентів перед ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” та світовою кризою у галузі металургійного виробництва.

Дослідивши наведені відповідачем обставини та подані в їх обґрунтування докази, суд вважає, що надані документи жодним чином не свідчать про відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості і здійсненні з його боку конкретних дій щодо вжиття усіх можливих заходів для виконання зобов`язань за Договором № 20/2019/1226 від 03.04.2019.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що представлені відповідачем в обґрунтування свого клопотання докази не свідчать про винятковість розглядуваного випадку та наявність об`єктивних обставин, що виключали б можливість Покупця належним чином виконати свої зобов`язання за Договором. Крім того, розмір неустойки, що підлягає стягненню з відповідача, є співрозмірним з порушенням.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 22 896,39 грн за період з 01.10.2019 по 27.01.2020 та суму інфляційних втрат в розмірі 14 054,40 грн за період жовтень 2019 – січень 2020.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних суд визнав виконаними вірно, а вимогу про стягнення 3 % річних у розмірі 22 896,39 грн такою, що підлягає задоволенню.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційного нарахування, судом встановлено, що розрахунок інфляційного нарахування позивачем здійснений помилково, з огляду на таке.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок включаються й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів.

Факт порушення відповідачем термінів виконання зобов`язань щодо своєчасної оплати товару є доведеним і вимоги про стягнення інфляційних втрат заявлено обґрунтовано. Разом з тим, судом встановлено, що позивачем неправильно виконаний розрахунок інфляційних втрат, оскільки відповідачем допущені арифметичні помилки при підрахунку суми основного боргу.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача інфляційного нарахування за несвоєчасну оплату за користування майном за період жовтень 2019 – січень 2020 підлягає задоволенню частково, за заявлений загальний період, починаючи з жовтня 2019 – січень 2020 в сумі 14 033,29 грн, заявлений позивачем у позові. В іншій частині вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 21,11 грн суд відмовляє в задоволенні позову.

Стосовно твердження відповідача про порушення умов договору щодо передачі повного пакету товаросупровідних документів суд зазначте, що позивачем було надано відповідачу повний пакет товаросупровідних документів, що підтверджується видатковими накладними № РН-0718001 від 18.07.2019 та № РН-0731001 від 31.07.2019, в яких зазначено, що «Постачальник передав, а Покупець прийняв товар за супровідними документами (ТТН, рахунок, податкова накладна, сертифікат відповідності, техпаспорт, інструкція по експлуатації, тощо) згідно умов договору. Покупець підтверджує, що умови поставки виконані постачальником в повному обсязі. Претензій до постачальника по кількості, комплектності товару та супровідним документам покупець не має.»

Видаткові накладні підписані покупцем без будь-яких зауважень, тобто покупець підтвердив, що він отримав повний пакет товаросупровідних документів.

Стосовно поданої відповідачем заяви про відстрочку виконання рішення суду у даній справі строком на один рік.

Розглянувши вказану заяву, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Умовою для надання відстрочки виконання рішення суду є встановлення судом факту наявності виняткових обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен врахувати викладені відповідачем обставини, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Викладені відповідачем обставини щодо скрутного матеріального становища та світової кризи у галузі металургійного виробництва не є винятковими, не спростовують наявність вини у простроченні виконання грошового зобов`язання. Оцінивши у сукупності надані докази, зіставляючи майнові інтереси обох сторін, беручи до уваги факт того, що інфляційні процеси в державі також негативно впливають на майнові інтереси позивача у справі, суд не вбачає виключних підстав для надання відстрочки виконання рішення на один рік.

Згідно із ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Доказів оплати наявної заборгованості, штрафних та компенсаційних санкцій відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене та беручі до уваги те, що відповідач свої зобов`язання за договором щодо своєчасної оплати за отриманий товар виконав неналежним чином, позовні вимоги задовольняються частково.

На підставі п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 202, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72; ідентифікаційний код юридичної особи 00191230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Акку-енерго” (04209, м. Київ, вул. Полярна, 12-А, поштова адреса: 03680, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 4 БЦ “Сільвер Центр”, 4 поверх; ідентифікаційний код юридичної особи 31902769) пеню в розмірі 83 389,44 грн (вісімдесят), суми інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 14 033,29 грн (чотирнадцять тисяч тридцять три гривні 29 коп.), 3% річних в розмірі 22 896,39 грн (двадцять дві тисячі вісімсот дев`яносто шість гривень 39 коп.), судовий збір у розмірі 36 934,62 грн (тридцять шість тисяч дев`ятсот тридцять чотири гривні 10 коп.). Видати наказ.

У задоволенні позову в частині стягнення суми інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 21,11 грн, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 13 липня 2020 року.

Суддя І. С. Горохов