Рішення № 90360837, 14.07.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2020 Справа № 904/2303/20за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро

про стягнення шкоди у розмірі 25 313, 60 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - Відповідач) про стягнення шкоди, заподіяної нестачею вантажу у розмірі 25 313,60 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідно до договору перевезення, а саме залізничних накладних №51482941 (досилочна №47072053), №49832371 від вантажовідправника - ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод” на адресу АТ "Нікопольський завод феросплавів" 22 та 23 вересня 2019 у вагонах №№53536066, 62523006, 63486559, 63253439 надійшов коксовий горішок та відсів коксу. На станції призначення - Нікополь Придніпровської залізниці залізницею проведено комісійну видачу вантажу, під час якої виявлено нестачу вантажу. Встановлена недостача вантажу документально підтверджена комерційними актами №466001/345 від 17.09.2019, №466001/346 від 17.09.2019, №466001/348 від 23.09.2019, №466001/211 від 29.05.2019.

Ухвалою суду від 08.05.2020 відкрито провадження у справі № 904/2303/20, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Відповідач подав відзив на позовну заяву за змістом якого зазначив, що надані у справу рахунки-фактури ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” на оплату покупцем АТ НЗФ за поставлений товар, не є належними доказами підтвердження вартості вантажу відповідно до ст. 115 Статуту Залізниці України.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, за залізничними накладними 51482941 (досилочна №47072053), №49832371 від вантажовідправника - ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" на адресу АТ "Нікопольський завод феросплавів" 22 та 23 вересня 2019 надійшла коксова продукція у вагонах №№53536066, 62523006, 63486559, 63253439.

Зазначені вагони видані позивачу зі складанням комерційних актів №466001/345 від 17.09.2019, №466001/346 від 17.09.2019, №466001/348 від 23.09.2019, №466001/211 від 29.05.2019.

При складанні комерційного акту № 466001/345 від 17.09.2019 зазначено, що на підставі акта загальної форми № 4769 станції Чаплине від 16.09.2019 (який знаходиться у відповідача) у вагоні № 53536066 виявлено менше проти вантажного документа на 1 950 кг. Виїмка над 1,2 люками праворуч довжиною 1,7 м, шириною 1,5 м, глибиною 0,3 м, над 6,7 люками довжиною 3,0 м, на ширину вагона, глибиною 0,3 м. Навантаження в вагоні вище бортів 10-15 см. Вантаж марковано подовжньою смугою вапном, в місцях виїмок маркування відсутнє. Люка зачинені, течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага вагону підтвердилася. Вантаж якого бракує в вагоні вміститися міг.

При складанні комерційного акту №466001/346 від 17.09.2019 зазначено, що на підставі акта загальної форми № 4770 станції Чаплине від 16.09.2019 (який знаходиться у Відповідача) у вагоні № 62523006 виявлено менше проти документа на 1 250кг. Виїмки над 1,2 люками довжиною 1,8 м, на ширину вагону, глибиною 0,3 м, над 7 люком довжиною 1,0 м, на ширину вагона, глибиною 0,3м. Навантаження в вагоні вище бортів 10-15 см, марковано подовжньою смугою вапном. В місцях виїмок маркування відсутнє. Люки зачинені, течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага вагону підтвердилася. Вантаж якого бракує в вагоні вміститися міг.

При складанні комерційного акту №466001/348 від 23.09.19 зазначено, що на підставі комерційного акту №454201/81 станції Чаплине та акту загальної форми №35932 станції Запоріжжя Ліве (які знаходяться у відповідача), виявлено у вагоні №63486559 менше проти вантажного документу на 1 800 кг. Над 1-4 люком виявлено поглиблення довжиною 600см, шириною 280см, глибиною 40см, над 7 люком виявлено поглиблення довжиною 700см, шириною 100см, глибиною 20см. Вагон бездверний, люки закриті, течі вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний.

При складанні комерційного акту №466001/211 від 29.05.2019 зазначено, що на підставі акту загальної форми № 33818 станції Запоріжжя Ліве (який знаходиться у відповідача) у вагоні №63253439 виявлено менше проти документа на 2 150кг. Навантаження вище бортів 20 см шапкоподібне, вантаж маркований повздовжньою смугою вапном, що відповідає перевізному документу, крім наявного поглиблення з одного боку вагона над 4,5,6-ми люками довжиною 450 см, шириною 50 см, глибиною 30см. Вагон без дверний, люки були закриті, течі вантажу не було. Зважування відбувалось двічі, нестача вантажу підтвердилась.

Отже, зазначеними комерційними актами встановлено, що при контрольному зважуванні вагонів на справних 100-тонних тензометричних вагах, виявлено, що маса вантажу у даних вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладних.

Звертаючись до суду позивач зазначає, що з врахуванням норми природної втрати під час перевезення, яка згідно п. 27 Правил видачі вантажів у вологому стані складає - 2%, відповідальна недостача вантажу складає:

- у вагоні №53536066 становить 0,789т на суму 6 400,04грн. з ПДВ;

- у вагоні №62523006 становить 0,506т на суму 4 103,42грн. з ПДВ;

- у вагоні №63486559 становить 0,648т на суму 5 256,60 грн. з ПДВ;

- у вагоні №63253439 становить 1,211т на суму 9 553,54грн. з ПДВ;

Загальна вартість недостачі, з урахуванням норми природної втрати складає всього 25 313,60грн.

В результаті виявленої недостачі позивач просить стягнути вартість нестачі вантажу у розмірі 25 313,60грн., що є причиною виникнення спору.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Згідно зі статтею 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно з ч. 1 ст. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

За умовами ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося не з його вини.

Статтею 113 Статуту передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України. Відповідно до зазначеної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності з приписами ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме, за недостачу - у розмірі дійсної вартості недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Підстави звільнення залізниці від відповідальності за недостачу вантажу, передбачені ст. 111 Статуту, відсутні.

В матеріалах справи наявний наданий відповідачем розрахунок вартості нестачі вантажу, яка з врахуванням приписів п. 27 Правил видачі вантажів складає суму у розмірі 25 313,60 грн.

Згідно п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м`ясо свіже.

За змістом пункту 20 залізничних накладних №51482941 (досилочна №47072053), №49832371 горішок коксовий 10-25 (вологий) та коксик всякий 0-25 (вологий).

Таким чином, сума нестачі вантажу у вагонах №№53536066, 62523006, 63486559, 63253439, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 25 313,60 грн. з ПДВ.

З урахуванням наведених вище обставин, заявлені позивачем вимоги, підлягають задоволенню.

Суд не приймає заперечення відповідача щодо відсутності в матеріалах справи належного доказу вартості втраченого вантажу та неналежність наданих в якості доказів рахунків-фактур №92797453 від 08.09.19, №92567731 від 18.05.19 виданих ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 130 Статуту залізниць України одержувач має право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу, за умови пред`явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України вантажовідправник (відправник вантажу, вантажовласник) - зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення.

Тобто, у документі на перевезення вантажу (накладній) зазначається саме вантажовідправник. При цьому, вантажовідправником може бути як безпосередній вантажовласник, так і будь-який інший відправник вантажу. Поняття постачальника та вантажовідправника не є тотожними.

Як зазначалось раніше, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. В статті 115 Статуту залізниці України не зазначено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа вантажовідправника. В залізничній накладній не вказується вартість вантажу.

Постачальником товару є ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” на підставі укладеного з позивачем договору поставки №1807835 від 19.12.2018. На виконання даного договору, сторонами укладено специфікації №20/1905446 від 30.08.19 та №14/1903039 від 02.05.19 на поставку горішку коксового та відсіву коксового. Ціна товар зазначена в специфікації (а.с. 24-25). При поставці товару, який доставлений за залізничними накладними, які додані до позову, ціна товару розраховувалась постачальником на дату відвантаження продукції.

Таким чином, рахунки-фактури №92797453 від 08.09.19, №92567731 від 18.05.19, видані ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”, є належним доказом вартості втраченого вантажу.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, б.5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) на користь Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520) шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу в розмірі вартості відповідальної недостачі у розмірі 25 313,60 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №540-ІХ від 30.03.2020.

Повне рішення складено 14.07.2020

Суддя О.В. Ліпинський