Вирок № 90360227, 07.04.2020, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________

Справа № 490/5629/19

Провадження № 1-кп/490/197/2020

У Х В А Л А

07 квітня 2020 року м.Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого - судді Алєйнікова В.О.

при секретарі Сасік Я.С.

за участі прокурора Солоджук Г.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Канавцева В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 12019150020000060 про обвинувачення

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Батагай Верхоянського району Республіки Якутія Російської Федерації, постійного місця проживання не має

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 121 Кримінального Кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

1. Під час судового розгляду кримінального провадження судом в порядку частини 3 статті 331 Кримінального Процесуального Кодексу України було поставлене питання про доцільність подальшого перебування обвинуваченого під вартою.

2. Прокурор під час судового розгляду кримінального провадження просила про продовження строку дії раніше обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, спираючись про те, що ризики, які були враховані під час обрання цього запобіжного заходу, наразі не усунуті та не зменшились.

Обвинувачений та захисник проти задоволення клопотання заперечували та просили про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов`язаного із позбавленням волі, спираючись про те, що належних та допустимих доказів вчинення ним злочину, передбаченого частиною 2 статті 121 Кримінального Кодексу України, немає та вони не можуть бути здобутими під час подальшого судового розгляду, а характер висунутого ОСОБА_1 обвинувачення в іншій частині не дає підстав для застосування відносно нього найбільш суворого запобіжного заходу.

Окрім того, обвинувачений вказував, що має місце реєстрації та родичів, яким може негайно зателефонувати.

Разом із цим, обвинувачений не заперечував, що за місцем реєстрації фактично не мешкав протягом тривалого проміжку часу, зазначивши при цьому, що таке не означає, що він втратив право та не має можливості жити за таким місцем.

Встановлені судом обставин із посиланням на докази

3. Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину за таких обставин

04 січня 2019 року він, перебуваючи на території міського кладовища, розташованого на розі вулиць Херсонське шосе та 1 Інгульська у місті Миколаєві, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, зрізав з опори лінії електропередач № 171-№ 173 ПЛ-6 кв.фід 608 19 кг. алюмінієвого дроту марки АС-35.

Після цього з місця вчинення злочину він зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв АТ "Миколаївобленерго" матеріальну шкоду у загальному розмірі 399 грн.

Ці дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковані за частиною 2 статті 185 Кримінального Кодексу України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно.

Він же в межах цього кримінального провадження обвинувачується також у тому, що

15 січня 2019 року близько 21.00 години, перебуваючи на території міського кладовища, розташованого за адресою: місто Миколаїв, вул. Степова, 35, на грунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_3 наніс тому тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких той помер.

Ці дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковані за частиною 2 статті 121 Кримінального Кодексу України - як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

4. Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва Подзігун Г.В. від 03 травня 2019 року відносно ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Подальшими ухвалами Центрального районного суду міста Миколаєва строк тримання обвинуваченого під вартою продовжувався неодноразово, востаннє - ухвалою від 13 лютого 2020 року - до 12 квітня 2020 року включно.

Під час винесення цієї ухвали суд виходив з того, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та існують ризики того, що він, перебуваючи на волі, зможе ухилитись від суду та продовжити злочинну діяльність.

5. Протягом періоду з серпня 2019 року до теперішнього часу судом були досліджені зібрані під час досудового розслідування документи, допитані обвинувачений та потерпіла, заслухані пояснення експерту з приводу одного з залучених до матеріалів кримінального провадження висновків експерта, органами досудового розслідування було виконане доручення суду щодо збирання додаткових доказів у справі, зокрема - тих, на наявність яких вказувала потерпіла.

При цьому оскільки матеріали виконання доручення суду наразі захисту та потерпілій не відкриті, продовжити розгляд кримінального провадження по суті не видається за можливе.

6. До того ж, Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19", Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та розпорядженням Миколаївського міського голови № 65р від 16 березня 2020 року та території України, зокрема - на території міста Миколаєва - запроваджені карантинні заходи, спрямовані на запобігання та зупинення спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2; застосовані заходи передбачають певні обмеження, які у сукупності суттєво ускладнюють як можливість пересуватись містом, а тим більше - між населеними пунктами, а також /стосовно до обставин цієї справи/ - працевлаштування та пошук місця проживання.

До того ж, вони унеможливлюють продовження обраного ОСОБА_1 способу життя, а саме - можливість перебування та харчування на вулицях міста.

Положення закону, якими керувався суд під час постановлення ухвали.

7. Відповідно до частини 1 статті 177 Кримінального Процесуального Кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під ставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені дії.

При цьому відповідно до частини 3 статті 176 Кримінального Процесуального Кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя має переконатись, що жоден більш м`який, ніж запропонований слідчим, запобіжний захід не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

8. Відповідно до статті 199 Кримінального Процесуального Кодексу України строк тримання під вартою може бути продовженим у разі наявності вказаних вище обставин та додаткового доведення того, що завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали не є можливим, а раніше заявлені ризики не зменшились або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

9. Відповідно до визначеного Європейським судом з прав людини поняттям під час вирішення питання щодо запобіжного заходу під обґрунтованою підозрою слід розуміти добросовісне припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об`єктивних відомостях, які:

-можна перевірити у судовому розгляді;

-спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Добросовісним можна вважати припущення, яке висунуте компетентним органом у встановленому законом порядку та ґрунтується на підході до справи, що характеризується правдивістю, сумлінністю та ретельністю.

Сумлінність під час висунення підозри означає, зокрема, що дії, спрямовані на отримання відомостей про вчинення кримінального правопорушення, мають бути вчинені у точній відповідності із приписами діючого законодавства.

Ретельність під час висунення підозри полягає зокрема, у тому, що під час висунення підозри органи досудового розслідування мають діяти з урахуванням усіх дрібниць.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали і положення закону, яким він керувався.

10. Стосовно обставин цієї справи суд відзначає, що досліджені судом докази не дають підстав для припущення про те, що висуваючи обвинувачення ОСОБА_1 , органи досудового розслідування та державне обвинувачення діяли недобросовісно, зокрема - упереджено, без належної ретельності та дбайливості.

До того ж, сам обвинувачений по суті не заперечує тої обставини, що був принаймні одним з останніх, із ким за життя спілкувався ОСОБА_3 .

З огляду на таке суд вважає, що для цілей вирішення питання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу висунуту ОСОБА_1 "підозру" слід вважати обґрунтовано.

Встановлення ж його вини або невинуватості /про що йдеться у посиланнях захисту/ можливо лише під час ухвалення вироку по суті пред`явленого обвинувачення.

За такого, посилання ОСОБА_4 про необґрунтованість підозри суд до уваги не приймає.

11. Враховуючи, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину середнього ступеню тяжкості, а також умисного тяжкого злочину проти життя людини за який передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років, суд вважає наявним ризик, що обвинувачений може переховуватись від суду.

12. До того ж, ОСОБА_1 ані постійного місця проживання, ані міцних соціальних зв`язків, ані місця роботи він не має

Ці обставини у їх сукупності дозволяють прийти до висновку про те, що обвинувачений може вжити заходів щодо ухилення від суду та, не маючи джерел доходу, вчинити новий злочин.

Та актуальність цих ризиків, з огляду на застосовані в Україні карантинні заходи, стосовно обставин цієї справи є підвищеною.

13. Запобігти вказаним ризикам інакше, ніж шляхом тримання обвинуваченого під вартою, не є можливим з огляду на характер цих ризиків.

14. Посилання обвинуваченого про на наявність в нього родичів, наразі не дають суду достатніх гарантій того, що ОСОБА_1 буде виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, адже можливість ефективно контактувати з родичами в нього у цей період є відсутньою.

В зв`язку з таким суд доходе висновку про те, що наразі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого є можливим лише шляхом подальшого застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Отже, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

При цьому враховуючи, що наразі подальший судовий розгляд не є можливим, у судовому засіданні слід оголосити перерву.

Керуючись ст.ст. 314, 369-372; 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.У судовому засіданні оголосити перерву до 29 квітня 2020 року до 10-30 години.

2.Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до 05 червня 2020 року включно.

3.У задоволенні клопотання захисту - відмовити.

Ухвала може бути оскарженою до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Миколаєва.

СУДДЯ =В.О.АЛЄЙНІКОВ=