Ухвала суду № 90360192, 10.07.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14097/20

Провадження № 2-о/127/216/20

УХВАЛА

про залишення заяви бех руху

10 липня 2020 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Вінницький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), про встановлення факту родинних відноси,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області із заявою про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа - Вінницький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький).

Зазначена заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177, 318 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків (відповідно до ст. 10 ЦПК України застосовується аналогія закону).

Так, відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою, докази, що підтверджують цей факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Натомість, подана заява не містить зазначення мети встановлення факту родинних відносин та факту належності метричного запису.

Слід звернути увагу заявника, що в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неспорюваних прав. Важливою також є не тільки конкретна мета встановлення факту, а його зв`язок із певним суб`єктивним матеріальним правом особи.

Натомість заявник, вказуючи на певні обставини родинних зв`язків та етнічну належність до певної національності, але при цьому не зазначає мети, з якою йому необхідно встановити такий факт у судовому порядку.

Щодо посилання заявника на положення ст. 300 ЦК України та Закону України «Про національні меншини в Україні», то слід звернути увагу, що в світлі гарантування рівності громадянам незалежно від їх етнічного походження в розумінні положень ст. 24 Конституції України та ст. 11 Закону «Про національні меншини в Україні» в офіційних документах, що посвідчують особу, актових записах цивільного стану і свідоцтвах про ДРАЦС не здійснюється фіксування про національність особи. Оскільки національна належність є актом самовизначення і не може залежати від рішення державного органу, тому встановлення належності осіб до певної національності неможливо в судовому порядку. Відповідна правова позиція, висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 29.05.2019 (справа №398/4017/18). Аналогічні роз`яснення також містяться в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення».

Крім того заявник не зазначає з якою метою слід встановити факт належності метричного запису, зважаючи, що особа має посвідку про народження.

Також, відповідно до п. 5. ч.3 ст.175 ЦПК України заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Заявник зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги (ст.. 83, ч.5 177 ЦПК України).

Звертаючись до суду із вказаною заявою та посилаючись на положення ст. 315 ЦПК України, заявник зазначає про обставини наявності у нього родинних стосунків з особами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . При цьому заявник не зазначає та не надає доказів, які б вказували на перебування заявника у родинних відносинах (у родинних зв`язках) із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або родинних відносин (родинних зв`язків) останнього із ОСОБА_2 .

Також, у порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також з позовної заяви та матеріалів доданих до неї не вбачається підстав, які могли б звільнити позивача від сплати судового збору.

Згідно ч.2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви у справах окремого провадження становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (420,40 грн).

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України « Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху. При цьому у відповідній ухвалі суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору (п.п. 26, 27 вищевказаної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10)

Натомість, будь-які докази з інформацією про зарахування Державною казначейською службою України до спеціального фонду Державного бюджету України відповідної оплати судового збору заявником ОСОБА_1 в матеріалах заяви відсутні. Надана ксерокопія дублікату квитанції від 25.02.2020 №0.0.1630479052.1 (АТ «Приватбанк») на суму 420,40 грн згідно її розрахункових реквізитів (інша особа платника) не підтверджує здійснення сплати заявником судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання ним заяви за місцем розгляду справи.

Заявнику слід сплатити судовий збір та надати докази щодо цього в оригіналі.

При цьому, слід звернути увагу, що заявник просить встановити три факти.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні: отримувач коштів: УК у м.Вінниці/отг м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 38054707; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA318999980313181206000002856.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заяву про встановлення факту родинних відносин слід залишити без руху, а заявникові надати строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 296, 318 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Вінницький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), про встановлення факту родинних відноси - залишити без руху, надавши заявникові строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: