Рішення № 90358222, 13.07.2020, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 733/1321/19

№ 2/733/33/20

Рішення

Іменем України

"13" липня 2020 р. м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого - судді Овчарика В.М.,

за участю секретаря Ткаченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

У жовтні 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (Далі-Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором у розмірі 120 434,28 грн. В обґрунтування свої вимог позивачем зазначено, що між сторонами 24 жовтня 2009 року був укладений кредитний договір № б/н, який складається із Заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифів банку, згідно якого відповідачу було надано кредит в розмірі 4 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. За даним договором позивач виконав свої зобов`язання. Проте відповідачка, зобов`язавшись повернути отриманий кредит разом з процентами та комісією в строк, визначений умовами кредитного договору, не належним чином виконувала взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого станом на 01.09.2019 року за нею утворилася вказана заборгованість, яка складається з 2 209,95 грн - заборгованості за кредитом, 118 224,33 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом з 24.10.2009 року по 31.07.2018 року, яку Банк просить стягнути з відповідача на свою користь разом із судовими витратами, які становлять 1 921,00 грн.

Ухвалою судді від 11 грудня 2019 року провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи.

За клопотанням представника позивача (а.с. 34) ухвалою судді від 11 грудня 2019 року витребувано від Ічнянського РС ДРАЦС ГТУЮ у Чернігівській області витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію зміни прізвища ОСОБА_1 на ОСОБА_1 (а.с. 37-38).

Відповідачем 07 квітня 2020 року подана заява про застосування строку позовної давності (а.с. 95).

Інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідно до поданого відповідачкою відзиву (а.с. 68-72) остання просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, так як вважає посилання позивача на Умови та Правила надання банківських послуг і Тарифами, які разом із його заявою становлять договір про надання банківських послуг, безпідставним, оскільки з даними Умовами та Правилами надання банківських послуг вона не ознайомлювалася та не погоджувалася з ними. Разом із тим відповідачка просить застосувати строк позовної давності з посиланням на те, що останній здійснений нею платіж був проведений 28 липня 2015 року, термін дії картки минув у 2015 році, а з позовом до суду Банк звернувся лише 02 вересня 2019 року. У порушення її прав та інтересів Банк 29 квітня 2019 року автоматично списав з її рахунку кошти у сумі 41,15 грн із метою уникнення негативних наслідків пропуску строку позовної давності.

29 квітня 2020 року позивач надав до суду відповідь на відзив (а.с. 105-108), у якій зазначає, що при оформленні кредиту заява на його отримання підписується повнолітньою та дієздатною особою. Позичальник ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами, крім того, він підтвердив свою згоду на те, що Заява, Умови надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою та Тарифи складають між ним і банком Договір про надання банківських послуг. Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між банком і клієнтом договору приєднання (ст.634 Цивільного кодексу). Щодо строку дії договору та кредитної карти повідомляє, що відповідно до укладеного з відповідачкою договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов`язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту. Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки. Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк випущеної картки до останнього дня червня 2017 року. Позивач же звернувся до суду з позовом до відповідача 08.10.2019 року - до спливу строку позовної давності. За таких обставин позивач просить задовольнити його вимогу в повному обсязі.

У запереченні на відповідь на відзив відповідачка зазначила, що термін дії картки закінчився ще у 2015 році, у цей же рік, а саме 28 липня 2015 року нею був здійснений останній платіж. Вважає, що сума сплати у розмірі 41,15 грн, зазначена позивачем у розрахунку заборгованості з метою уникнення негативних наслідків пропуску строку позовної давності. Будь-яких документів, які б спростовували викладені у відзиві на позов обставини позивачем не надані, тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (а.с. 153-154).

У поясненнях на заперечення позивач зазначив, що строк перевипущеної картки, виданої на ім`я відповідачки, діяв до червня 2017 року, що підтверджується довідкою про видачу кредитних карт, з позовом до суд Банк звернувся 08 жовтня 2019 року, тобто до спливу позовної давності (а.с. 162-168).

У судове засідання представник позивача не з`явився, який згідно письмового клопотання просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 у судове засідання також не з`явилися, при цьому останній надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що ОСОБА_1 отримала кредит за укладеним з ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитним договором № б/н від 24.10.2009 року у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 4 000,00 грн на картковий рахунок. Даний кредит складається із Заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифів банку (а.с. 8, 9, 10-23).

24 липня 2018 року ОСОБА_1 уклала шлюб із ОСОБА_5 , після чого їй було присвоєне прізвище « ОСОБА_1 » (а.с. 40-42).

У зв`язку із неналежним виконанням своїх зобов`язань, посилаючись на те, що заява в сукупності з тарифами, а також Умовами та правилами надання банківських послуг складають умови кредитного договору позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість станом на 01.09.2019 року у розмірі 120 434,28 грн (а.с. 5-7), яка складається з 2 209,95 грн - заборгованості за кредитом, 118 224,33 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом з 24.10.2009 року по 31.07.2018 року.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Нормою ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторонапідприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ст. 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом та договірні.

У Заяві відповідачки від 24.10.2009 року процентна ставка і комісія не зазначені. Крім того, у цій Заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість по пені та штраф і за несвоєчасну сплату кредиту. Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, позивач посилається на Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приват Банку. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме з цими Витягом з Тарифів та Витягом з Умов було ознайомлено відповідачку, яка цьому погодилася з ними, підписуючи Заяву.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки зміст цього документа повністю залежить від волевиявлення і дій лише однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

За таких обставин без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутності у Заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, комісії, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до положень ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином Умови та Правила надання банківських послуг не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в Заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Наведена правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 (справа № 342/180/17), яка відповідно до положень ч. 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права.

За таких обставин правові підстави для стягнення з відповідачки нарахованої позивачем суми відсотків відсутні.

Враховуючи, що фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти в добровільному порядку відповідачкою не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість тільки за тілом кредиту в розмірі 2 209,95 грн.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Суд відхиляє твердження відповідачки про те, що позивачем пропущений строк позовної давності, так як довідкою АТ КБ «ПриватБанк» № 30.1.0.0/2-20191012/0064 від 26.05.2020 року підтверджується, що ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н від 24.10.2009 року отримала картки № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , остання з яких мала термін дії до 06.2017 року (а.с. 169), при цьому з позовом до суду Банк звернувся 15 жовтня 2019 року.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача, з урахуванням пропорційності до задоволеної частини вимог, слід стягнути 35,15 грн (1 921 грн - сума сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви) (а.с. 1) х 1,83% - задоволено судом вимоги заявленого позову).

Керуючись ст. 207, 253, 256, 257, 258, 259, 260, 261, 263, 264, 267, 526, 529, 530, 549, 599, 610, 612, 633, 634, 1048, 1054 ЦК України, ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Аціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 24.10.2009 року у розмірі 2 209 (дві тисячі двісті дев`ять) гривень 95 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» 35 (тридцять п`ять) гривень 15 коп судового збору.

В іншій частині позовних вимог Аціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Акціонерне товариства комерційний банк «ПриватБанк», місце розташування: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 13 липня 2020 року.

Головуючий суддя В.М.Овчарик