Рішення № 90356732, 10.07.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/8307/19

Провадження № 2/487/744/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

10.07.2020 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Павлової Ж.П., за участю секретаря Поліщук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визначення додаткового строку прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

07.11.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Миколаївської міської ради про визначення додаткового строку прийняття спадщини.

У заяві позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її сестра ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 . Оскільки спадкоємців першої черги після смерті її сестри немає, вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Проте, нею 05.11.2019 року було отримано роз`яснення від нотаріуса в якому зазначено, що нотаріус не може оформити її спадкові права, так як вона пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Посилаючись на зазначене просила визначити їй додатковий строк тривалістю один місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 14.11.2019 року відкрито провадження по справі.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі просить їх задовольнити.

Відповідач до судового засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважає за можливе ухвалити рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала останній та її померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіку ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право власності на житло від 07.08.2008 року.

Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 є її сестра ОСОБА_1 .

Також у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Моцар Ю.С. з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, після смерті сестри.

Але, ОСОБА_1 , 05.11.2019 року нотаріусом було роз`яснено, що спадкоємцем, що не прийняв спадщину, вважається той, що не подав до нотаріуса за місцем проживання спадкодавця, тобто за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини в строк, встановлений ст.1270 ЦК України (6 місяців) або фактично не прийняв спадщину (ст.1268 ЦК України). У зв`язку з чим, ОСОБА_1 , як спадкоємцю запропоновано звернутися до суду із позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Крім того, встановлено, що згідно листа приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Моцар Ю.С., останнім було повідомлено, що оскільки ОСОБА_1 звернулася до неї 05.11.2019 року після спливу шестимісячного строку із дня смерті спадкодавця, спадкову справу заведено не було.

Також, згідно листа Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори, за даними Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 не виявлена.

Відповідно до ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що передбачено ч.1 ст.1270 ЦК України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, що зазначено у ч.3 ст.1272 ЦК України.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.

У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Так, позивач ОСОБА_1 впродовж шестимісячного терміну, встановленого діючим законодавством України, не звернулася до нотаріальної контори, оскільки у неї не було правовстановлюючих документів на квартиру і вона не була обізнана, чи взагалі існує якесь спадкове майно, після смерті її сестри і що заява на прийняття спадщини подається після спливу шестимісячного строку.

Тому причиною пропуску строку для прийняття спадщини стала необізнаність позивача в наявності спадкового майна та в тому, що строк відповідно до законодавства складає шість місяців після смерті спадкодавця.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що викладені в позовній заяві обставини знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду справи, а тому суд вважає можливим надати позивачу ОСОБА_1 додатковий термін для прийняття спадщини строком на один місяці, з дня вступу рішення суду в законну силу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133, 137, 263-265, 268 280-284 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Миколаївської міської ради (місце знаходження м.Миколаїв вул. Адміральська,20, ідентифікаційний код 26565573) про визначення додаткового строку прийняття спадщини - задовольнити.

Надати ОСОБА_1 додатковий термін, строком на один місяці з дня вступу рішення суду в законну силу, для прийняття спадщини після смерті своєї сестри ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

СУДДЯ: Ж.П.ПАВЛОВА