Рішення № 90353315, 20.01.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/3903/18

№ провадження 2/646/191/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.01.2020 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючий суддя Єжов В.А.

за участю секретаря Славгородської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом та просить визнати за нею право власності на 65/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 – в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Харкові та який у свою чергу успадкував 65/100 частини зазначеного житлового будинку після смерті своєї матері ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Харкові.

Позивач посилається на те, що після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина у вигляді 15/27 частин житлового будинку

АДРЕСА_2 частин житлового будинку належали ОСОБА_5 на підставі наступних документів:

- 15/54 частин – на підставі свідоцтва про право на спадщину по закону від 21.12.1973,

- 15/54 частин – на підставі договору дарування від 13.04.1978.

У 1981 році за рішенням виконавчого комітету №517/36 було надано дозвіл ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (співвласнику будинку) на проведення добудов.

10.03.1989 року за рішенням виконавчого комітету №137 було перерозподілено ідеальні частки житлового будинку АДРЕСА_1 .

Так, належна частка житлового будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , у розмірі 15/27 частин стала складати – 65/100 частин, а співвласнику ОСОБА_6 – 35/100.

ОСОБА_5 , за життя, не зареєструвала на своє ім`я право власності на належні їй 65/100 житлового будинку після перерозподілу ідеальних часток. Коли співвласник ОСОБА_6 зареєстрував право на 35/100 частин житлового будинку.

Після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняв лише син, ОСОБА_4 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.

ОСОБА_4 , за життя, не отримував свідоцтво про право власності на спадкове майно, яке успадкував після своєї матері.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача, ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді 65/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 .

Після смерті свого чоловіка, спадщину прийняла позивач, шляхом подачі відповідної заяви до Першої Харківської державної нотаріальної контори. Син позивача, ОСОБА_2 , відмовився від прийняття спадщини після свого батька, на користь матері (позивача).

Постановою Першої Харківської державної нотаріальної контори було відмовлено позивачу у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з відсутністю документів на спадкове майно після перерозподілу ідеальних часток у спірному домоволодінні.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ХМР не скористався наданим законом правом на участь у судовому засіданні.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до судового засідання не прибули, про день та час слухання справи повідомлені належним чином, надали суду заяву про слухання справи за їхньої відсутністю, позов визнали повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення позову по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть актовий запис № 10230.

На момент смерті за ОСОБА_5 зареєстровано на праві приватної АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину по закону від 21.12.1973 виданого Шостою Харківською державною нотаріальною конторою та на підставі договору дарування від 13.04.1978 посвідченого нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори.

Відповідно до рішення виконавчого комітету № 517/36 від 15.12.1981 надано дозвіл співвласникам будинку АДРЕСА_1 на проведення добудов.

Відповідно до рішення виконавчого комітету № 137 від 10.03.1989 було перерозподілено ідеальні частки житлового будинку АДРЕСА_1 наступним чином: у ОСОБА_5 – 65/100 частин, а у співвласника ОСОБА_6 – 35/100 частин.

Відповідно до довідки від 28.02.2017 № 1004127 виданої КП «ХМ БТІ» право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 у розмірі 35/100 частин.

У п.6 цієї довідки значиться примітка про те, що 65/100 часток домоволодіння по праву власності не зареєстроване за ОСОБА_5 після перерозподілу ідеальних часток.

Отже, ОСОБА_5 , за життя, не зареєструвала на своє ім`я право власності на належні їй 65/100 житлового будинку після перерозподілу ідеальних часток. Коли співвласник ОСОБА_6 зареєстрував право на 35/100 частин житлового будинку.

Відповідно до даних нотаріальної контори спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилася. Заповіту за життя вона не складала.

Спадкування відбувалося за законом шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном.

ОСОБА_4 приходився рідним сином ОСОБА_5 відповідно до свідоцтва про народження, актовий запис № 5164.

Відповідно до даних будинкової книги ОСОБА_4 проживав та був прописаний у спадковому будинку на момент смерті своєї матері.

Чоловіком ОСОБА_5 приходився ОСОБА_7 відповідно до свідоцтва про шлюб актовий запис № 5783.

Відповідно до свідоцтва про смерть актовий запис № 1753 ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Отже, ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті своєї матері, шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном (проживав та був зареєстрований у спадковому будинку) у відповідності до вимог ЦК України, який діяв на той час.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис 7708.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді 65/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 .

За даними нотаріальної контори ОСОБА_4 , за життя, не отримував свідоцтво про право власності на спадкове майно, яке успадкував після своєї матері.

Спадкування після ОСОБА_4 відбувалося за законом.

Відповідно до даних Першої Харківської державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_4 була заведена спадкова справа. Спадщину прийняла позивач, ОСОБА_1 , яка приходилася спадкодавцю дружиною відповідно до даних свідоцтва про шлюб актовий запис № 1950.

ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про народження актовий запис № 4455 приходився рідним сином спадкодавцю та відмовився від прийняття спадщини на користь позивача – своєї матері.

Відповідно до постанови Першої Харківської державної нотаріальної контори від 07.11.2017 про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю документів на спадкове майно після перерозподілу ідеальних часток у спірному домоволодінні та рекомендовано вирішити вказане питання у судовому порядку.

Відповідно до ст. 548 ЦК України 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР 1963 року спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав в державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ЦК УРСР 1963 року право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Згідно до ст. 128 ЦК УРСР 1963 року право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов`язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

Так, норми Цивільного кодексу УРСР 1963 року не пов`язували виникнення права власності на нерухоме майно з фактом його реєстрації у відповідному державному реєстрі прав власності. Отже, не реєстрація права власності 65/100 частин будинку після перерозподілу ідеальних часток не ставить під сумнів належності вказаної частки спадкодавцям.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до положеньст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Положеннями ст. 1258 ЦПК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

Встановлені судом факти та обставини щодо успадкування позивачкою спірної нерухомості підтверджуються належними доказами, які містяться у матеріалах справи, а тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 10, 60, 212, 214-215 ЦПК України, статтями 3,11, 15, 16, 1216-1218, 1220-1223, 1261, 1268, 1269, 1297 ЦК України, статтями 529, 549, 562 ЦК УРСР, п.3 роз`яснень Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 - право власності на 65/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017): до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України: апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Харківська міська рада Харківської області, 61003, Харківська область, м.Харків, майдан Конституції, буд.7, ЄДРПОУ 04059243.

Суддя: В.А.Єжов