Рішення № 9035224, 25.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2010 р.Справа № 16-6/172-08-5581 Господарський суд Одеської області У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Остапов В.В. за довіреністю № 5 від 29.12.09р.

Від відповідачів:

- Іллічівської міської ради: Скрипниченко Д.В. за довіреністю № 17-04 від 11.01.10р.

- товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма „Моноліт”: Островська К.П. за довіреністю № 19-Д від 01.09.09р.

Від третіх осіб:

- відділу земельних ресурсів у м. Іллічівськ Держкомзему України: не з’явився

- державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам” в особі Одеської регіональної філії ДП „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам”: Осипова Т.В. за довіреністю від 12.10.2009р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви згідно зі ст. 77 ГПК України справу за позовом державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” до Іллічівської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю будівельної фірми „Моноліт” за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: відділу земельних ресурсів у м. Іллічівськ Держкомзему України, державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам” в особі Одеської регіональної філії ДП „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам” про визнання протиправним рішення, визнання частково недійсним договору оренди та застосування наслідків недійсності правочину, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт” (далі по тексту –ДП „Іллічівський морський торговельний порт”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Іллічівської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю будівельної фірми „Моноліт” (далі по тексту –ТОВ „Моноліт”) про визнання недійсними рішення Іллічівської міської ради № 240/31-V від 01.06.2007р. та укладений між відповідачами на підставі цього рішення договір оренди земельної ділянки від 15.01.2008р. в частині передачі товариству з обмеженою відповідальністю будівельній фірмі “Моноліт” в оренду земельної ділянки, площею 0,7424 га, а також застосування наслідків недійсності правочину.

          Ухвалою від 19.01.2009р. господарським судом Одеської області до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, було залучено відділ земельних ресурсів у м. Іллічівськ Держкомзему України.

Ухвалою від 13.04.09р. господарським судом Одеської області було залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - державне підприємство „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” в особі Одеської регіональної філії державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”.

Під час розгляду справи державним підприємством „Іллічівський морський торговельний порт” позовні вимоги неодноразово уточнювалися та доповнювалися. Згідно з останньою редакцією позовних вимог, викладеною у заяві про уточнення позовних вимог від 13.11.2009р., позивач просить суд визнати протиправним рішення Іллічівської міської ради № 204/31-V від 01.06.2007р. про передачу в оренду ТОВ „Моноліт” земельної ділянки площею 6,0469 га в частині передачі ТОВ „Моноліт” земельної ділянки, що знаходиться у позивача на праві постійного землекористування згідно з державним актом серії ОД-ІІ № 004798 від 16.09.1998р. загальною площею 0,7356 га згідно наведених в уточненнях координат; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між відповідачами на підставі рішення Іллічівської міської ради № 240/31-V від 01.06.2007р., в частині передачі ТОВ „Моноліт” земельної ділянки, що знаходиться у позивача на праві постійного землекористування на підставі державного акту серії ОД-ІІ № 004798 від 16.09.1998р. загальною площею 0,7356 га згідно наведених в уточненнях координат та застосувати до недійсного договору оренди правові наслідки, передбачені ст.. 216 ЦК України шляхом зобов’язання відповідачів повернути ДП „Іллічівський морський торговельний порт” земельну ділянку площею 0,7356 га, що знаходиться у позивача на праві постійного землекористування на підставі державного акту від 16.09.1998р. серії ОД-ІІ № 004798. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач наполягав на неузгодженні з державним підприємством „Іллічівський морський торговельний порт”, як із суміжним землекористувачем меж земельної ділянки, яка була надана Іллічівською міською радою на умовах оренди товариству з обмеженою відповідальністю будівельній фірмі “Моноліт” всупереч встановленій законом процедурі відведення земельних ділянок, що, в свою чергу, призвело до передачі товариству з обмеженою відповідальністю будівельної фірми “Моноліт” частини земельної ділянки, належної позивачу. Крім того, позивач наголошує на правомірності набуття ним права постійного користування на вказану земельну ділянку.

В свою чергу, ТОВ „Моноліт” позовні вимоги ДП „Іллічівський морський торговельний порт” заперечувалися з підстав дотримання ним всіх вимог діючого земельного законодавства України при укладенні оскаржуваного договору оренди землі.

Іллічівська міська рада, заперечуючи проти позову, стверджує про відсутність у ДП „Іллічівський морський торговельний порт” належним чином оформлених правовстановлюючих документів на земельну ділянку, площею 14,29 га, на якій розташовано базу відпочинку „Райдужний”, вважаючи, що позивачем не було одержано окремий державний акт на право постійного користування вказаною земельною ділянкою, а всупереч вимог земельного законодавства зазначену земельну ділянку було приєднано до державного акту серії ОД-ІІ № 004798 від 16.09.1998р. З урахуванням викладеного, даний відповідач наголошує на відсутності будь-якого накладення меж земельних ділянок, належних ДП „Іллічівський морський торговельний порт” та ТОВ „Моноліт”.

В процесі вирішення спору позивачем було заявлено клопотання про застосування судом приписів п. 2 ст. 83 ГПК України. Однак, відсутність обґрунтованої мотивації вказаного клопотання позбавило суд можливості вирішити вказане клопотання по суті.

Представником відділу земельних ресурсів у м. Іллічівськ Держкомзему України позиція відповідачів по даній справі було підтримана.

Державним підприємством „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам” в особі Одеської регіональної філії ДП „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам” позовні вимоги були залишені на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року N 2768-IIIв редакції, чинній на час передачі земельної ділянки ТОВ „Моноліт”, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. При цьому, передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

05.10.2005 року було складено та погоджено ТОВ „Моноліт” акт вибору та обстеження земельної ділянки, яка передбачена для розташування суміщених котеджів в рамках виконання робіт берегозміцнення прибережних схилів в 9-му мікрорайоні м. Іллічівська.

Вказаний акт було погоджено у тому числі і з ДП „Іллічівський морський торговельний порт”.

Рішенням від 11.10.2005 р. №472/153-ІV Іллічівською міською радою було затверджено вищевказаний акт вибору земельної ділянки та ТОВ „Моноліт” надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, площею 7,5 га для розташування суміщених котеджів в рамках виконання робіт берегозміцнення прибережних схилів в 9-му мікрорайоні м. Іллічівська з подальшою передачею в довгострокову оренду терміном на 49 років.

Відповідно до ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року N 2768-IIIв редакції, чинній на час передачі земельної ділянки ТОВ „Моноліт”, проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 6,0469 га, ТОВ „Моноліт” було погоджено з Іллічівською міською радою згідно з висновком за вих.№ 16-758 від 18.07.2006р., Іллічівським відділом земельних ресурсів згідно з висновком № 50 від 29.01.2007р., Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища згідно з висновком № 6400/03-06-12 від 29.12.2006р., Центральною санітарно-епідеміологічною станцією згідно з висновком № 177 від 15.11.2006р., Управлінням архітектури та містобудування Іллічівської міської ради згідно з висновком за вих. № 013-15-258 від 11.07.2006р., Управлінням охорони об’єктів культурної спадщини згідно з висновком № 5121 від 27.07.2006р. Крім того, ТОВ „Моноліт” отримано позитивний висновок державної землевпорядної експертизи від 21.05.2007 року №23-07 Державного агентства земельних ресурсів України.

Вказаний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ „Моноліт” було затверджено рішенням Іллічівської міської ради від 01.06.2007 року №240/31-V, яким ТОВ „Моноліт” було передано в довгострокову оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 6,0469 га для розташування суміщених котеджів в рамках виконання робіт берегозміцнення прибережних схилів в 9-му мікрорайоні м. Іллічівська.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року N 2768-IIIв редакції, чинній на час передачі земельної ділянки ТОВ „Моноліт”, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється.

На підставі вказаних документів 15.01.2008 року між Іллічівською міською радою (Орендодавець) та ТОВ „Моноліт” (Орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення із земель житлової та громадської забудови, загальною площею 6, 0469га, надану для розташування суміщених котеджів в рамках виконання робіт берегозміцнення прибережних схилів у 9-му мікрорайоні м. Іллічівська.

Вказаний договір був посвідчений у нотаріальному порядку та зареєстрований у Одеській регіональній філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”.

Крім того, як вбачається з реєстраційної картки земельної ділянки Центру земельного кадастру сер. АБВ № 552909, земельній ділянці, площею 6, 0469 га, яка перебуває у користуванні ТОВ „Моноліт” було присвоєно кадастровий номер 5110800000020030027.

Межі земельної ділянки, наданої ТОВ „Моноліт” у користування на умовах оренди було встановлено в натурі (на місцевості), згідно з актом визначення меж земельної ділянки в натурі. Однак, вказаний акт не було підписано з боку ДП „Іллічівський морський торговельний порт”.

В свою чергу, посилаючись на те, що при прийнятті рішення Іллічівської міської ради № 204/31-V від 01.06.2007р. „Про передачу в оренду товариству з обмеженою відповідальністю будівельній фірмі „Моноліт” земельної ділянки загальною площею 6,0469 га” та укладенні між відповідачами договору оренди землі від 15.01.2008р. були порушені права ДП „Іллічівський морський торговельний порт”, у зв’язку з передачею ТОВ „Моноліт” частини земельної ділянки, яка належить порту на праві постійного користування на підставі державного акту серії ОД-ІІ № 004798 від 16.09.1998р., ДП „Іллічівський морський торговельний порт” звернулося до господарського суду Одеської області із даним позовом.

В свою чергу, приймаючи до уваги доводи, покладені позивачем в обґрунтування заявлених вимог, а також ті обставини, що розгляд господарського спору, який виник між сторонами у даній справі, пов’язаний з вирішенням питань щодо визначення наявності чи відсутності накладення земельної ділянки, отриманої товариством з обмеженою відповідальністю будівельною фірмою “Моноліт” на підставі договору оренди землі від 15.01.2008р. на земельну ділянку, належну державному підприємству „Іллічівський морський торговельний порт”, господарським судом Одеської області згідно з ухвалою від 05.06.2009р. було призначено по даній справі судову інженерно-технічну експертизу.

Відповідно до висновку вказаної експертизи за встановленими (відновленими) межовими знаками земельних ділянок ТОВ „Моноліт” та ДП „Іллічівський морський торговельний порт” було виявлено накладення вищевказаних земельних ділянок у трьох місцях. Загальна площа накладення земельних ділянок у трьох місцях складає 0,7356 га.

Слід зазначити, що вказана площа накладення є незначною. Під час розгляду даної справи судом було встановлено, що на зазначеній території розташований бетонний паркан, який за твердженням представника позивача, був встановлений ДП „Іллічівський морський торговельний порт” у 2001 році. Жодних об’єктів нерухомості на вказаній земельній ділянці не розміщено.

Іллічівська міська рада, заперечуючи проти позову, стверджує про відсутність у ДП „Іллічівський морський торговельний порт” належним чином оформлених правовстановлюючих документів на земельну ділянку, площею 14,29 га, на якій розташовано базу відпочинку „Райдужний”, яку всупереч вимог земельного законодавства було приєднано до державного акту серії ОД-ІІ № 004798 від 16.09.1998р.

Проаналізувавши матеріали справи, пояснення та доводи сторін, суд вважає за необхідне надати правову оцінку ситуації, яка склалася між сторонами по справі, у зв’язку з чим звернутися до правовстановлюючих документів ДП „Іллічівський морський торговельний порт” на земельну ділянку, площею 14,29 га, що межує із земельною ділянкою ТОВ „Моноліт”, та на якій розташована база відпочинку „Райдужний”.

Так, згідно з рішенням від 28.11.1996 р. за №470 виконавчим комітетом Іллічівської міської ради було вирішено здійснити переоформлення права постійного користування земельною ділянкою площею 367,6 га, яка фактично зайнята портом, у зв’язку з чим було вирішено видати ДП „Іллічівський морський торговельний порт” акт на право постійного користування.

Рішенням виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 28.08.1998 року №508 „Про переоформлення права користування земельною ділянкою ІМТП в 3-му ковші Сухого лиману” було вирішено видати позивачу державний акт на право постійного користування земельною діяльною площею 4,21 га в 3-му ковші Сухого лиману для розвитку інфраструктури порту.

На підставі вказаного рішення позивачу 16.09.1998 року було видано державний акт серії ОД-ІІ №004798 на право постійного користування земельною ділянкою, площею 4,21 га, з цільовим призначенням для розвитку інфраструктури порту. Вказаний державний акт був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №42.

У подальшому, листом від 21.06.1999 року порт звернувся з клопотанням до Іллічівської міської ради про внесення змін до рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 28.11.1996 року №470 шляхом змінення площі виділеної порту земельної ділянки з 367,60 га на 360,47 га.

На підставі зазначеної заяви, рішенням від 22.07.1999 року № 49-ХХІІІ „Про переоформлення Іллічівському морському торгівельному порту права користування земельною ділянкою під спорудами порту” Іллічівською міською радою було вирішено переоформити право користування ДП „Іллічівський морський торговельний порт” земельною ділянкою площею 360,47 га для розміщення та експлуатації будівель та споруд порту, у зв’язку з чим видати позивачу державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 360,47 га та дію рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради № 470 від 28.11.1996р. припинити.

Як вбачається з матеріалів справи до складу земельної ділянки площею 360,47 га, що передавалася позивачу за рішенням Іллічівської міської ради від 22.07.1999 року № 49-ХХІІІ „Про переоформлення Іллічівському морському торгівельному порту права користування земельною ділянкою під спорудами порту”, увійшла і земельна ділянка, площею 14,29 га, на якій розташована база відпочинку „Райдужний”, та з якою фактично межує земельна ділянка надана у користування на умовах оренди ТОВ „Моноліт”.

Як вбачається з матеріалів справи, актом від 28.07.1999р. межі земельної ділянки, площею 360,47 га були встановлені в натурі.

Однак, як вбачається з матеріалів справи у порушення наведених положень рішення Іллічівської міської ради від 22.07.1999 року № 49-ХХІІІ „Про переоформлення Іллічівському морському торгівельному порту права користування земельною ділянкою під спорудами порту” позивачем окремий державний акт на вказану земельну ділянку отримано не було.

Земельна ділянка, площею 14,29 га, на якій розташована база відпочинку „Райдужний”, у складі земельної ділянки площею 360,47 га, була приєднана до раніше виданого позивачу державного акту серії ОД-ІІ №004798 від 16.09.1998 року на право постійного користування земельною ділянкою, площею 4,21 га, з цільовим призначенням для розвитку інфраструктури порту.

Зважаючи на доводи відповідача про те, що такі дії фактично і обумовили виникнення спірної ситуації, суд вважає за необхідне докладніше зупинитися на наступному.

Положеннями Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 р. N 43, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за N 354/3647, в редакції чинній на час внесення змін до державного акту серії ОД-ІІ №004798 від 16.09.1998 року, передбачено певний порядок внесення змін до державних актів.

Так, за положеннями п. 3.9. даної Інструкції передбачено, що у разі будь-яких змін в розташуванні меж земельної ділянки або умов її передачі чи надання, які відбулися після видачі державного акта, ці зміни вносяться одночасно до обох примірників державного акта. Нові межі відображаються на плані земельної ділянки суцільною лінією чорною тушшю, а старі межі перекреслюються червоною тушшю. Кожен запис про зміни посвідчується підписом начальника районного відділу, міського управління (відділу) земельних ресурсів Держкомзему України.

При цьому приписами п. 1.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 р. N 43, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за N 354/3647, в редакції чинній на час внесення змін до державного акту серії ОД-ІІ №004798 від 16.09.1998 року передбачено, що власникам землі (землекористувачам), яким передано (надано) декілька черезсмужних земельних ділянок, розташованих на території однієї сільської, селищної, міської ради, видається один відповідний державний акт з відображенням на плані меж всіх переданих (наданих) черезсмужних земельних ділянок. Жодних інших випадків видачі одного державного акту на декілька земельних ділянок Інструкцією не передбачено.

Тобто фактично видача одного державного акту на декілька земельних ділянок можлива лише за умови, якщо вказані земельні ділянки є черезсмужними.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, листа відділу Держкомзему у м. Іллічівську за вих. № 30-30-2/55 від 27.01.2009р., земельна ділянка, площею 4,21 га, на яку первісно було видано державний акт серії ОД-ІІ №004798 та земельна ділянка, площею 14,29 га, включена в подальшому до цього акту та на якій розташована база відпочинку „Райдужний”, не є черезсмужними та мають різне цільове призначення.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позивач повинен був одержати самостійні державні акти окремо на кожну земельну діяльну, з виділених згідно з рішенням Іллічівської міської ради від 22.07.1999 року № 49-ХХІІІ „Про переоформлення Іллічівському морському торгівельному порту права користування земельною ділянкою під спорудами порту”.

Однак, у порушення наведених вище законодавчих приписів, а також п. 2 рішення Іллічівської міської ради від 22.07.1999 року № 49-ХХІІІ „Про переоформлення Іллічівському морському торгівельному порту права користування земельною ділянкою під спорудами порту”, позивачем не було отримано окремі (самостійні) державні акти на виділені останньому земельні ділянки.

          Більш того, відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (зі змінами внесеними Законом Українивід 05.03.2009 р. N 1066-VI) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Слід зауважити, що статтею 22 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року N 561-XII, чинного на час виділення земельної ділянки порту, дещо по іншому визначався момент виникнення права на земельну ділянку. Так, відповідно до наведених законодавчих положень право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Однак, положеннями Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року N 561-XII, також передбачалося внесення відомостей щодо земельної ділянки до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 202 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

В свою чергу, державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру.

Відповідно до п.п. 1, 2 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р. N 15, державний земельний кадастр призначений для забезпечення Рад народних депутатів, заінтересованих підприємств, установ, організацій і громадян вірогідними і необхідними відомостями про природний, господарський стан та правовий режим земель з метою організації раціонального використання та охорони земель, регулювання земельних відносин, землеустрою, обгрунтування розмірів плати за землю. Державний земельний кадастр включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування грунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.

Згідно з п. 4 Положенням про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р. N 15 державний земельний кадастр ведеться Держкомземом та його територіальними органами, які здійснюють його формування, ведення, збереження і забезпечують доступ до відповідної інформації органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Адміністратором автоматизованої системи державного земельного кадастру є державне підприємство "Центр державного земельного кадастру".

Відповідно до п. 1.21 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 р. N 43, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за N 354/3647, реєстрація землеволодінь та землекористувань - це складова частина автоматизованої системи державного земельного кадастру, яка складається з комп'ютерної бази даних, що містить відомості про складання та видачу державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, порядок, функціонування і ведення якої встановлює Держкомзем України.

За переконанням суду, саме на землекористувача покладено обов’язок дбати про належне оформлення своїх прав на земельні ділянки, у тому числі і про внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. Наведені висновки суду підтверджуються як положеннями ст. 125 Земельного кодексу України (зі змінами внесеними Законом Українивід 05.03.2009 р. N 1066-VI), так і Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року N 561-XII.

Однак, як вбачається з листа Одеської регіональної філії ДП „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам” за вих.№ 06-04/2927 від 29.04.2009р., жодних відомостей щодо зовнішніх меж земельної ділянки, площею 14,29 га, на якій розташована база відпочинку „Райдужний”, до автоматизованої системи державного земельного кадастру внесено не було.

Таким чином, позивачем всупереч наведеним законодавчим положенням жодних дій стосовно внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо реєстрації своїх прав на земельну ділянку, площею 14,29 га, на якій розташована база відпочинку „Райдужний”, вчинено не було.

          Крім того, відповідно до п. 1.14 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 р. N 43, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за N 354/3647, довгострокові межові знаки передаються на зберігання власнику або користувачу земельної ділянки, про що складається відповідний акт. Акт складається у трьох примірниках, підписується власником або користувачем земельної ділянки, виконавцем робіт і представником районного (міського) відділу (управління) земельних ресурсів Держкомзему України. Один примірник додається до технічної документації зі складання відповідного державного акта, другий - передається виконавцю робіт, третій - видається разом з державним актом на землю власнику або користувачу земельної ділянки. Власник або користувач земельної ділянки попереджається про відповідальність за порушення чи знищення вказаних знаків. Як вбачається з акту встановлення (відновлення) в натурі меж ділянок, що знаходяться у користуванні ДП „Іллічівський морський торговельний порт”, від 28.07.1999р. межові знаки були передані на зберігання позивачу.

Слід зауважити, що на час здійснення передачі на умовах оренди ТОВ „Моноліт” земельної ділянки площею 6,0469 га в 9-му мікрорайоні м. Іллічівська, раніше встановлені межові знаки земельної ділянки площею 14,29 га, на якій розташована база відпочинку „Райдужний”, були відсутні. При цьому, судом не можуть бути прийнятими до уваги, як необґрунтовані та недоведені, доводи позивача про те, що знищення межових знаків було здійснено ТОВ „Моноліт”, виходячи з наступного. На час передачі ТОВ „Моноліт” на умовах оренди земельної ділянки площею 6,0469 га в 9-му мікрорайоні м. Іллічівська земельна ділянка площею 14,29 га, на якій розташована база відпочинку „Райдужний”, вже була огороджена бетонним парканом, який за відсутності межових знаків та відсутності відомостей щодо зазначеної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі враховувався при виділенні земельної ділянки ТОВ „Моноліт”, як межа земельної ділянки наданої порту. Більш того, між парканом, встановленим позивачем, та земельною ділянкою, яка була надана ТОВ „Моноліт”, проходить дорога, у зв’язку з чим межі земельної ділянки ТОВ „Моноліт” при встановленні їх в натурі не узгоджувалися із ДП „Іллічівський морський торговельний порт”, адже з зазначених обставин випливало, що зазначені земельні ділянки не є суміжними. Наведене підтверджується матеріалами фотофіксації меж земельних ділянок, що здійснювалася під час проведення судової інженерно-технічної експертизи. Судом не приймаються до уваги доводи позивача про те, що паркан був встановлений не за межовими знаками, оскільки, за переконанням суду, встановлення паркану, яким відгороджується земельна ділянка позивача, мало здійснюватися за межовими знаками. З урахуванням викладеного, судом критично оцінюються доводи позивача про те, що відповідачами при передачі земельної ділянки ТОВ „Моноліт” всупереч вимогам земельного законодавства України не було узгоджено з ДП „Іллічівський морський торговельний порт”, як із суміжним землекористувачем меж земельної ділянки ТОВ „Моноліт”.

Крім того, слід зауважити, що відповідно до ст. 107 Земельного кодексу України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

Відновлення позивачем межових знаків земельної ділянки площею 14,29 га, на якій розташована база відпочинку „Райдужний”, було здійснено вже під час розгляду даної справи в порушення вимог Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99 року N 43.

Звертаючись до змісту заявленого портом позову, слід звернути увагу сторін на наступному.

Відповідно до п. 2 Роз'яснень ВГСУ від 26.01.2000 р. N 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Однак, проаналізувавши наявні у матеріалах справи документи, на підставі яких Іллічівською міською радою було прийнято рішення № 204/31-V від 01.06.2007р., суд доходить висновку, що вказаним органом місцевого самоврядування при прийнятті оскаржуваного рішення було додержано всі вимоги чинного на той час земельного законодавства України, зазначене рішення було прийнято в межах компетенції цього органу. Окремо слід зауважити, що з урахуванням правового аналізу діючого земельного законодавства України судом не було встановлено будь-яких порушень прав позивача при прийнятті вказаного рішення з огляду на відсутність у порту належним чином оформлених правовстановлюючих документів на земельну ділянку та недотримання портом передбаченої законом процедури, встановленої як для отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку, так і для відновлення межових знаків.

З урахуванням викладеного у суду відсутні правові підстави для визнання рішення Іллічівської міської ради № 204/31-V від 01.06.2007р. „Про передачу в оренду товариству з обмеженою відповідальністю будівельній фірмі „Моноліт” земельної ділянки загальною площею 6,0469 га” в частині передачі ТОВ „Моноліт” земельної ділянки, що знаходиться у позивача на праві постійного землекористування згідно з державним актом серії ОД-ІІ № 004798 від 16.09.1998р. загальною площею 0,7356 га згідно з наведеними координатами протиправним.

Відновлення межових знаків земельної ділянки площею 14,29 га, на якій розташована база відпочинку „Райдужний”, вже під час розгляду даної справи в порушення вимог Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99 року N 43 та відсутність відомостей щодо зазначеної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, свідчить про бездіяльність безпосередньо позивача щодо обов’язкового оформлення прав на земельну ділянку площею 14,29 га, на якій розташована база відпочинку „Райдужний”, та, як наслідок, про відсутність вини з боку відповідачів стосовно накладення земельних ділянок, яке відбулося при передачі ТОВ „Моноліт” земельної ділянки загальною площею 6,0469 га.

Відповідно до ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

З урахуванням приведеного вище правового аналізу приписів діючого законодавства, якими врегульовані спірні питання, та матеріалів справи, судом не приймаються до уваги висновки судової експертизи, призначеної по даній справі, в частині накладення земельних ділянок, наданих порту та ТОВ „Моноліт”, оскільки вони не спростовують висновки суду про те, що зазначене накладення виникло внаслідок невиконання з боку власне ДП „Іллічівський морський торговельний порт” вимог земельного законодавства України.

З огляду на викладе, суд вважає за правомірне у задоволенні позовних вимог ДП „Іллічівський морський торговельний порт” про визнання протиправним рішення Іллічівської міської ради № 204/31-V від 01.06.2007р. про передачу в оренду ТОВ „Моноліт” земельної ділянки площею 6,0469 га в частині передачі ТОВ „Моноліт” земельної ділянки, що знаходиться у позивача на праві постійного землекористування згідно з державним актом серії ОД-ІІ № 004798 від 16.09.1998р. загальною площею 0,7356 га згідно наведених в уточненнях координат, слід відмовити.

При цьому, враховуючи, що позовні вимоги ДП „Іллічівський морський торговельний порт” про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між відповідачами на підставі рішення Іллічівської міської ради № 240/31-V від 01.06.2007р., в частині передачі ТОВ „Моноліт” земельної ділянки, що знаходиться у позивача на праві постійного землекористування на підставі державного акту серії ОД-ІІ № 004798 від 16.09.1998р. загальною площею 0,7356 га згідно координат та застосування до недійсного договору оренди правових наслідків, передбачених ст.. 216 ЦК України шляхом зобов’язання відповідачів повернути ДП „Іллічівський морський торговельний порт” земельну ділянку площею 0,7356 га, що знаходиться у позивача на праві постійного землекористування на підставі державного акту від 16.09.1998р. серії ОД-ІІ № 004798 ґрунтуються власне на доводах про неправомірність передачі земельної ділянки у користування ТОВ „Моноліт”, а також зважаючи на наведені по тексту рішення висновки суду про безпідставність та необґрунтованість зазначених доводів, суд вважає за правомірне відмовити порту у задоволенні позову і в цій частині вимог.

Підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку щодо необґрунтованості, неправомірності заявлених ДП „Іллічівський морський торговельний порт” позовних вимог та відсутності підстав для їх задоволення.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід розподілити згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 107, 124,125, 202 Земельного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 42, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          У позові відмовити.

2.          Видати державному підприємству „Іллічівський морський торговельний порт”/68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул.. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672/ довідку на одержання з державного бюджету України зайве сплаченого державного мита на загальну суму 255 грн.00 коп. / двісті п’ятдесят п’ять грн. 00 коп/.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення підписане 04.02.2010р.

Суддя