Рішення № 9035137, 01.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" лютого 2010 р.Справа № 17/178-09-6031 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Шакуда-Інвест”;

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Чорномортехфлот”;

про стягнення 17938,96 грн.

Суддя           Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: ТОВ „Шакуда-Інвест” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення ВАТ „Черномортехфлот” безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 11678,75 грн., та 497,96 грн. –3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання; 1939,84 грн. –інфляційні нарахування та 3823,14 грн. –пені.

Відповідач в засідання суду не з’явився, хоча про час та місце проведення судового засідання його було повідомлено належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення, письмовий відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст.75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

В червні 2008 року ТОВ „Шакуда-Інвест” звернулося до ВАТ „Черномортехфлот” з замовленням вих.№677/08 від 04.06.2008р. про виділення плав крану для проведення робіт по виборці якорів –ціпків плавдоків, які знаходяться біля причалу Іллічівського рибного порту.

ВАТ „Черномортехфлот” були виставлені рахунки №61 від 06.06.2008р. на суму 34240грн., и №62 від 18.06.2008р. на суму 34240 грн., які були сплачені позивачем платіжним дорученням №689 від 06.06.2008р. на суму 34240 грн., та платіжним дорученням №780 від 18.06.2008р. на суму 34 240 грн.

Однак, згідно підписаного сторонами по справі акту виконаних робіт від 24.06.2008р., вартість послуг плав крана „СПК-28/16”, наданих відповідачем по підійманню якорів – ціпків плавдока і завантаження їх на палубу дока у причалу Іллічівського рибного порту склала 56801,25 грн.

Таким чином, в результаті того, що фактична вартість наданих послуг згідно акту виконаних робіт склала 56801,25 грн., а позивачем було перераховано на рахунок відповідача 68480 грн., різниця переплачених позивачем грошових коштів склала 11678,75 грн.

Позивач на адресу відповідача направив листа вих.№805/08 від 02.07.2008р., в якому просив повернути йому переплачені грошові кошти у розмірі 11678,75 грн.

20.11.2008р. позивачем на адресу відповідача направлена письмова претензія вих.№1501/08 з вимогою погасити заборгованість та сплатити неустойку за порушення грошових зобов’язань.

Однак відповіді на надісланий лист та претензію позивачем не отримано, вимоги викладені у них відповідачем не виконанні.

Крім цього, внаслідок прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання, позивач на підставі ч. 2 ст.625 ЦК України нарахував 3% річних від простроченої суми, які згідно представленого позивачем розрахунку становлять 497,23 грн., інфляційні втрати –1939,84 грн., та на підставі ЗУ „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” пеню, розмір якої згідно наданого розрахунку становить 3823,14 грн.

Зазначені обставини спонукали ТОВ „Шакуда-Інвест” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід.№9117 від 30.11.2009р.) про стягнення з ВАТ „Черномортехфлот” 17938,96 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.12.2009р. порушено провадження у справі №17/178-09-6031 за позовом ТОВ „Шакуда-Інвест” до ВАТ „Черномортехфлот” про стягнення 17938,96 грн.

19.01.2010р. до господарського суду Одеської області з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника позивача, звернулося ТОВ „Шакуда-Інвест”, посилаючись на відсутність можливості брати участь у розгляді справи.

Дослідивши обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріалами справи встановлено, що між сторонами по справі було досягнуто домовленості, згідно якої відповідач надав на замовлення позивача послуги по плавкарну „СПК-28/16” по підйому якорів –ціпів плав дока і завантаження їх на палубу дока Іллічівського рибного порту, а позивач оплатив виставлені відповідачем рахунки на оплату за надані послуги.

Однак, як свідчать матеріали справи позивачем було здійснено переплату відповідачу у розмірі 11678,75 грн., оскільки різниця у виставлених на оплату рахунках та підписаному акті виконаних робіт склала саме 11678,75 грн.

Позивач наполягав на поверненні цих коштів, однак відповідачем вказані вимоги залишенні без виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем по справі фактично здійснена переплата у розмірі 11678,75 грн., суд дійшов висновку, що відповідач станом на час розгляду справи у суді без відповідних правових підстав утримує вказану грошові кошти, а отже позовні вимоги щодо стягнення з ВАТ „Черномортехфлот” 11678,75 грн., є обґрунтованими та, як результат підлягають задовленню.

У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними, згідно до ст.536 ЦК України (ч.2 ст.1214 ЦК України).

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У відповідності до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши розрахунок приведений позивачем по нарахуванню відповідачу 3% річних за прострочення виконання грошових зобов’язань у розмірі 497,23 грн., інфляційних втрат у розмірі 1939,84 грн., суд дійшов висновку, що він обґрунтований у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають також задоволенню.

У відповідності до п. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 3 ЗУ „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Дослідивши позовні вимоги по нарахуванню відповідачу пені за період прострочення виконання грошових зобов’язань у розмірі 3823,14 грн., суд дійшов висновку, що нарахування пені здійснено на підставі вимог чинного законодавства, розрахунок здійснено вірно, внаслідок чого позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Однак, відповідач в судові засідання не з’явився, будь-яких заперечень стосовно заявлених до нього позовних вимог не надав, у зв’язку з чим не скористався наданим йому законодавством правом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ „Шакуда-Інвест” підлягають задоволенню, з відповідача по справі слід стягнути 17938,96 грн.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Чорномортехфлот” /65026, м. Одеса, вул.Польська, 18, код ЄДРПОУ 01385479/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Шакуда-Інвест” /98318, м. Керч, пров. 1-й Ново-Карантинний, 13, код ЄДРПОУ 30762069/ 11678 грн. 75 коп. /одинадцять тисяч шістсот сімдесят вісім грн. 75 коп./ - надмірно сплачених грошових коштів; 497 грн. 23 коп. /чотириста дев’яносто сім грн. 23 коп./ - 3% річних; 3823 грн. 14 коп. /три тисячі вісімсот двадцять три грн. 14 коп./ - пені; 1939 грн. 84 коп. /одна тисяча дев’ятсот тридцять дев’ять грн. 84 коп./ - інфляційних втрат; 179 грн. 39 коп. /сто сімдесят дев’ять грн. 39 коп./ - державного мита; 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./ - витрат на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя