Вирок № 90351103, 13.07.2020, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа №328/2950/18

13.07.2020

1-кп/328/74/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2020 року м.Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Коваленко П.Л., за участю секретаря судового засідання Баздирь О.Л., прокурора Саврана О.М., обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12018080350000878 від 03.09.2018 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Гришине Токмацького району Запорізької області, українця, громадянина України, що має середньо-спеціальну освіту, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2018 року ОСОБА_1 винаймав житло у ОСОБА_2 та ввійшов у довіру останньої.

16.07.2018 приблизно о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів з метою незаконного особистого збагачення, поблизу будинку АДРЕСА_2 , в присутності двох свідків та ОСОБА_2 написав розписку, згідно з якою він бере у борг у ОСОБА_2 велосипед італійський за 4000 гривень та зобов`язується до 30.08.2018 віддати гроші або повернути велосипед, при цьому не маючи наміру фактично виконувати зобов`язання, вказані в розписці. За вказаною адресою ОСОБА_2 надала ОСОБА_1 велосипед марки «La Bici» SALUZZO, яким останній розпорядився на власний розсуд та зобов`язання відповідно до розписки в обумовлений термін не виконав. Тим самим, ОСОБА_1 зловживаючи довірою потерпілої ОСОБА_2 , заволодів належним останній велосипедом марки «La Bici» SALUZZO вартістю 4000 гривень, завдавши їй матеріальний збиток на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, розкаявся, суду про обставини вчиненого пояснив, що він дійсно винаймав житло в ОСОБА_2 та обіцяв придбати кімнату. Також він запропонував купити в ОСОБА_2 велосипед за 4 тисячі грн., тому взяв велосипед і написав з цього приводу розписку. Однак фактично він не мав наміру купувати велосипед, бо не мав таких грошей. Пізніше він продав велосипед знайомому за 1500 грн., а гроші витратив. Потерпілій ОСОБА_2 він спочатку брехав, що ремонтує велосипед і все нормально, а потім взагалі перестав відповідати на її дзвінки. Пізніше працівники поліції доставили його до відділку за заявою потерпілої, де він зізнався у своїх шахрайських діях та повідомив кому продав велосипед, який вилучили і повернули потерпілій. У вчиненому розкаявся, просив суд суворо його не карати визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.

В зв`язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та обставин вчинення кримінального правопорушення, відповідно до обвинувального акту, враховуючи відсутність заперечень учасників судового провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються,а саме, щодо фактичних обставин вчинення правопорушення, викладених у обвинувальному акті, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням постанов про визнання речовими доказами, розписки, та матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому, судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиції є добровільними, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Потерпіла ОСОБА_2 через канцелярію суду надала заяву, в якій просила провести розгляд справи за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст.190 КК України, без її участі. Претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 не має.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується письмовими доказами, які узгоджуються між собою та були досліджені в судовому засіданні, а саме:

- постановою слідчого про визнання речовим доказом від 17.10.2018, відповідно до якої велосипед марки «La Bici» SALUZZO був визнаний речовим доказом та повернуто ОСОБА_2 ;

- розпискою ОСОБА_2 про отримання велосипеду на зберігання;

- постановою слідчого про визнання речовими доказами від 05.09.2018, відповідно до якої копія розписки ОСОБА_3 про зобов`язання повернути велосипед або гроші визнана речовим доказом та приєднана до матеріалів кримінального провадження.

Суд вважає вину ОСОБА_1 доведеною та кваліфікує його дії за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, є проступком, особу обвинуваченого, який не судимий, не працює, утриманців не має, на диспансерному обліку у лікарів нарколога, психіатра та невропатолога КП «Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» ТМР та в КУ «Токмацький протитуберкульозний диспансер» ЗОР не перебував та не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, а також враховує висновок, наданий уповноваженою особою органу пробації .

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, щиросердно розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину та встановленню істини в ході судового розгляду, що суд відносить до обставин, які пом`якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України.

Обставин, які згідно зі ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст.69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією відповідної статті КК України, суд не бачить.

З урахуванням обставин справи, ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставин, що пом`якшують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе без його ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку, з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, що на думку суду, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

На думку суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, клопотань про його обрання не надійшло. Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Витрати на залучення експертів відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.349, 366-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки.

Згідно з вимогами ст.76 КК України, у зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 не обирати.

Після набрання вироком законної сили речові докази:

-копію розписки ОСОБА_3 про зобов`язання повернути велосипед або гроші - залишити в матеріалах кримінального провадження;

-велосипед марки «La Bici» SALUZZO, який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2 - залишити в розпорядженні ОСОБА_2 .

Вирок суду відповідно до вимог частини другої статті 394 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя