Ухвала суду № 90350672, 13.07.2020, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/1655/20

Провадження №: 1-кс/332/272/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2020 р. м. Запоріжжя

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Запоріжжя Шалпегіна О.Л., за участю: секретаря судового засідання - Хіміч С.М., прокурора - Слєпченка А.С., слідчого - Бурцева А.Ю., захисника - Моргуна А.Є., підозрюваного - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Бурцева А.Ю., погодженого з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 Запорізької області Самохваловою Н.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Куропаткіне Кокчетавського району Кокчетавської області Казахстану, громадянина України, пенсіонера, з вищою освітою, має статус учасника бойових дій, неодружений, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 26.02.2020 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1, 2 ст. 259, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі із встановлення іспитового строку на підставі ст. 75 КК України 1 рік,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 259 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні СВ Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080030001060 від 10.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 259 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.07.2020 близько 17.36 год., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи повторно, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з метою прискорення приїзду співробітників поліції вирішив повідомити орган Національної поліції України про замінування квартири за вказаною вище адресою. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди громадській безпеці, бажаючи настання таких наслідків, достовірно знаючи, що вказане вище повідомлення про замінування квартири є неправдивим, розуміючи, що таке повідомлення викличе обстановку страху населення, зателефонував зі свого мобільного телефону «ERGO» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку « Київстар » № НОМЕР_3 на номер оператора «102» та повідомив, що будинок, яка розташований за адресою: АДРЕСА_2 , - замінований, тим самим здійснив завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 259 КК України - завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.

11.07.2020 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 259 КК України.

Підставою для звернення до слідчого судді із клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 259 КК України, за яке КК України передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.

Крім того, згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Доводи сторони обвинувачення.

Слідчий та прокурор клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримали. Зазначили, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Обраний раніше слідчим суддею запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не забезпечив належної процесуальної поведінки підозрюваного, останній підозрюється у вчинені аналогічного злочину. Посилаючись на те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий та прокурор просили задовольнити клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у повному обсязі з підстав наведених у ньому.

Доводи сторони захисту.

Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Захисник вважає, що стороною обвинувачення не доведена належним чином обґрунтованість підозри саме у вчинені злочину, передбаченого ст. 259 КК України і не достатньо обґрунтовано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. ОСОБА_1 є літньою людиною, має постійне місце проживання, не має наміру переховуватись ві слідства та суду.

ОСОБА_1 суду пояснив свою поведінку тим, що хотів добитися надання йому медичної допомоги через сильний головний біль. Він мав бойове травмування - контузію, тому його переслідує головний біль. Алкоголь він вживав, щоб зменшити симптоми головного болю. Про вчинене жалкує, але не вважає, що вчинив щось погано настільки, щоб позбавляти його свободи.

З урахуванням вищенаведеного, захисник та обвинувачений просили суд про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.

Оцінка та висновки слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Тримання під вартою повинно бути законним і обґрунтованим.

Законність тримання під вартою полягає у дотриманні встановленої законом процедури застосування цього запобіжного заходу, а його обґрунтованість у вимозі взяття особи під варту лише за наявності передбачених у законі підстав.

Мета і підстави застосування запобіжних заходів визначені ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує кримінальне процесуальне законодавство із урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейській Суд з прав людини у рішенні у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30.08.1990 року, п.32 вказав, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.

Вирішуючи питання про існування обґрунтованої підозри у цій справі, слідчий суддя виходить з того, що правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_1 закріплено у кримінальному законі, а саме - ч. 2 ст. 259 КК України.

Про факт причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення свідчать докази, додані слідчим до клопотання та досліджені безпосередньо слідчим суддею, а саме:

- протоколом огляду місця події від 10.07.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено мобільний телефон «ERGO» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_3 , з якого було здійснено телефонний дзвінок на лінію «102» з заявою про замінування вказаного вище будинку;

- стенограмою звукозапису дзвінка на лінію «102» про заявлене замінування будинку за адресою: АДРЕСА_2 ;

- протоколом огляду предмету - мобільного телефону ERGO» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_3 , з якого було здійснено дзвінок на лінію «102» про замінування квартири;

- висновком щодо результатів медичного огляду та встановлення факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння № 3491 від 10.07.2020.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчинені вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Одночасно слідчий суддя зазначає, що при звернені до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 , слідчим до нього було долучено лише частину матеріалів, зібраних на стадії досудового розслідування, яке ще не завершене. За відсутності доказів, які б свідчили про явну і очевидну недопустимість зібраних досудовим розслідуванням доказів у цьому кримінальному проваджені, враховуючи стандарт доказування обґрунтованої підозри на цьому етапі кримінального провадження, надавати оцінку доказам на предмет їх належності та допустимості передчасно. Отже, доводи захисника в частині необґрунтованості підозри та неправильної кваліфікації не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.

Щодо наявності ризиків.

В обґрунтування клопотання слідчий та прокурор у судовому засіданні посилаються на існування таких ризиків:

- переховування від органів досудового розслідування та/або суду;

- вчинення іншого кримінального правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Клішин проти України» від 23.02.2012 року, наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 рішення Європейського Суду з прав людини «Белевитський проти Росії» від 01.03.2017 року - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бечієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova) від 04.01.2006, заява № 9190, п. 58 вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Наявність цього ризику слідчий суддя оцінює, виходячи із обставин кримінального провадження та особистої ситуації підозрюваного (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання підозрюваного та наявні у нього засоби до існування).

Слідчим та прокурором під час розгляду справи ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду обумовлюється можливістю притягнення його до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для нього наслідками - суворістю передбаченого покарання. За злочин, у якому він обґрунтовано підозрюється за ч. 2 ст. 259 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до 8 років.

Крім того, слідчий судді враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчинені злочину під час відбування покарання із встановленням іспитового строку, що у разі визнання його винним у вчинені злочину у цьому кримінальному проваджені, може привести до призначення покарання із реальним його відбуттям. Також слідчий суддя враховує, що підозрюваний проживає один, тобто - не має міцних соціальних зв`язків, вживає алкогольні напої та у стані сп`яніння вчиняє аналогічні злочини, передбачені ст. 259 КК України. Вказані обставини у взаємозв`язку із тяжкістю ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Наявність постійного місця проживання та незадовільного стану здоров`я не стали стримуючими факторами у поведінці підозрюваного. Останній не звертається за медичною допомогою у встановленому законом порядку, а використовує протиправні діяння з метою отримання допомоги лікарів.

При оцінці ризику вчинення іншого кримінального правопорушення слідчий суддя враховує наявність судимості у ОСОБА_1 у вчинені злочинів, передбачених ч. 1, 2 ст. 259 КК України, вчинених за аналогічних обставин. Від призначеного судом покарання ОСОБА_1 було звільнено із встановленням іспитового строку.

Також суд враховує, що у проваджені Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12020080030000792 від 18.05.2020 стосовно ОСОБА_1 також за ч. 2 ст. 259 КК України.

У вказаному вище кримінальному проваджені ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання з 21.00 до 07.00 та відвідувати заклади, де дозволено вживати алкогольні напої.

Однак, ОСОБА_1 у цій справі обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України, незважаючи на встановлений іспитовий строк та обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Отже, під час розгляду справи встановлена наявність ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини у п. 62 рішення у справі «Боротюк проти України» вказав, що у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів».

Як вже зазначалось, обраний ОСОБА_1 у кримінальному проваджені № 12020080030000792 від 18.05.2020 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, не забезпечив належної процесуальної поведінки обвинуваченого, оскільки ОСОБА_1 на теперішній час обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення за аналогічних обставин.

Враховуючи викладене та наявність ризиків продовження злочинної діяльності та переховування від органу досудового розслідування і суду, слідчий суддя не вважає за можливе застосувати до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із позбавленням свободи.

Враховуючи вищевикладене, до підозрюваного ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Бурцева А.Ю., погодженого з прокурором Запорізької місцевої прокуратури №1 Самохваловою Н.В. - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 08.09.2020 включно з утриманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор».

Визначити підозрюваному заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 105100 (сто п`ять тисяч сто) грн., після внесення якої підозрюваний ОСОБА_1 звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за реквізитами: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 26316700, Рахунок № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172.

У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом дії ухвали.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1) не відлучатися зі свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи перебування;

3) не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи для попереднього ув`язнення.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Строк дії ухвали до 08.09.2020 включно.

Слідчий суддя О.Л.Шалпегіна