Рішення № 9035056, 05.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2010 р.Справа № 6/208-09-6115 за позовом: Приватного підприємства “БІЗНЕС-СКЛО”

до: Закритого акціонерного товариства “Кілійський виноробний завод”

про: стягнення 14 977,84 грн.

          Суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача: Дементьєва О.В. –довіреність № 01/00 від 02.01.2010 р.,

від відповідача: не з’явився,

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство „Бізнес-Скло” (далі –позивач) звернулось до господарського суду Одеської області до Закритого акціонерного товариства “Кілійський виноробний завод” (далі –відповідач) про стягнення 14977 грн. 84 коп., з яких 11000 грн. –основного боргу за неоплачений товар; 3977 грн. 84 коп. штрафу.

Відповідач відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно статті 75 ГПК України.

В С Т А Н О В И В :

27.08.2008 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір

поставки № 27-08-п/08, відповідно п. 1.1. якого позивач зобов’язується поставити відповідачу, а відповідач прийняти та оплатити товар за ціною, в асортименті та кількістю, згідно окремих специфікацій, які є невід’ємною частиною Договору.

10.04.2006 року та 26.05.2006 року до Договору були укладені специфікації № 1 та № 2.

Протягом дії Договору та згідно його умов позивач поставляв товар, а відповідач приймав та вивозив зі складу позивача товар

Оплата за поставлений товар, відповідно до п. 3.1. Договору, здійснюється відповідачем на умовах відстрочення платежу на 20 календарних днів з моменту постачання кожної партії товару, згідно п. 4.3. Договору, відповідно якого товар вважається поставленим з моменту його завантаження на транспортний засіб відповідача або перевізника, найнятого позивачем.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач виконав свої обов’язки належним чином та здійснив поставку товару 05.03.2009 року та 11.03.2009 року на 25272 грн. та 14040 грн. відповідно, що підтверджено видатковими накладними, товаро-транспортними накладними, актом звіряння.

Однак, відповідач порушив взяті на себе зобов’язання по Договору, а саме оплата товару в термін до 25.03.2009 року та 01.04.2009 року відповідачем здійснена не була.

В період з 31.03.2009 року по 21.08.2009 року відповідач здійснив часткову оплату в розмірі 28312 грн., що підтверджується банківськими виписками, актом звіряння розрахунків.

Пунктом 8.2. Договору передбачена відповідальність за порушення терміну оплати товару у вигляді штрафу в розмірі 0,1% від не перерахованої вартості товару за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до розрахунку, здійсненому позивачем, розмір штрафу який він просить стягнути з відповідача, становить 3977,84грн.

Однак, відповідно п. 6 ст. 232 ГК України - нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Таким чином, нарахування штрафних санкцій мало бути здійснено тільки за період з 01.04.2009р. по 01.10.2009р. Як вбачається з розрахунку позивачем зайво нарахований штраф по за період з 21.08.2009р. по 02.12.2009р., хоча слід було розраховувати з 21.08.2009р. по 01.10.2009р.,тобто –за 41 день, а саме: 11000 грн. х 0,1% х 41день = 451 грн..

Тобто, розмір штрафу становить 3284 грн. 84 коп.

На підставі викладеного позов підлягає частковому задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті державного мита та послуг на ІТЗ судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Кілійський виноробний завод” (Україна, 68012, м. Одеса, вул. Водопровідна, 32, код –32288493) на користь Приватного підприємства „Бізнес-Скло”(Україна, 65020, м. Одеса, вул. Базарна 100, кв. 1, код –34319580) –11000 гривень боргу; 3284 гривні 84 коп. штрафу; 142 гривень 85 коп. держмита та 225 гривень 07 коп. витрат за ІТЗ судового процесу.

3. В решті позову –відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Демешин О.А.