Постанова № 90350455, 19.06.2020, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/1007/20

Провадження № 3/311/426/2020

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.06.2020 м. Василівка

Суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., за участю захисника Пастарнака С.К.- адвоката Першина В.М., розглянувши адміністративний матеріал (протокол серії ДПР18 № 298191 від 23.03.2020 року), який надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізькій області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Широке Василівського району Запорізької області, працюючого головою СФГ «Фенікс», зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

23 березня 2020 року о 16-57 годині, рухаючись по вул.Космічна 140 в м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував автомобілем «BMW 435І» державний номерний знак НОМЕР_2 у стані наркотичного сп`яніння. Стан наркотичного сп`яніння підтверджується висновком №1602 від 23.03.2020 лікаря-нарколога ОСОБА_3 медичного закладу КУ ЗОНД ЗОР, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України. Про повторність попереджений. Від керування транспортного засобу відсторонений шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР України.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП України, кваліфікуючими ознаками якого є: керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп`яніння, що знижує увагу та швидкість реакції.

В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, що підтверджується поштовим повідомленнями про отримання судових повісток особисто 30.04.2020 року, 22.05.2020 року та 05.06.2020 року (а.с.27,67,70), заяви про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 суду не подав, проте захисником надано довідку амбулаторно поліклінічного сектору КНП «Василівська БЛІЛ» від 19.06.2020 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться з 18.06.2020 року у терапевтичному відділенні з діагнозом: отруєння гербіцидами.

У зв`язку з чим, враховуючи скорочені строки розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , за участю його захисника в особі адвоката Першина В.М. При цьому суд також враховує, що інкримінована ОСОБА_1 ч.1 ст.130 КУпАП не відноситься до категорії правопорушень, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою (ч.2 ст.268 КУпАП). Надана стороною захисту довідка КНП «Василівська БЛІЛ» від 19.06.2020 року не може бути прийнята судом до уваги з огляду на те, що з вказаної медичної довідки вбачається, що ОСОБА_4 знаходиться у терапевтичному відділенні поліклінічного сектору з 18.06.2020 року. Проте, жодних даних про те, що ОСОБА_1 потребує лікування, стаціонарного чи амбулаторного, ця довідка не містить, як і даних про те, що він був звільнений від роботи шляхом видачі лікарняного листка, отже, з огляду на строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не має достатніх підстав для відкладення розгляду даної справи. Крім того, суду надана довідка КНП «Василівська БЛІЛ» про знаходження у терапевтичному відділенні поліклінічного сектору саме ОСОБА_1. , проте особою, яка притягується до адміністративної відповідальності за протоколом серії ДПР18 № 298191 від 23.03.2020 року є ОСОБА_1 . Вказані розбіжності у написанні прізвища особи, у виданій медичним закладом довідці не оговорені та будь-яким чином не усунені.

Проте, відповідно до положень ст.268 КУпАП, неявка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначаю, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи вимоги ст.268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , оскільки матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті, а останній знав про складення відносно нього протоколу та повідомлений як судом, так і захисником Першиним В.М. про те, що справа розглядається Василівським районним судом Запорізької області.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу на приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

За наведених обставин, суддею має бути вирішено справу в строки, визначені законом для притягнення до адміністративної відповідальності.

Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Таким чином, відповідно до ст. 268 КУпАП неявка ОСОБА_1 не перешкоджає розгляду справи.

За змістом Закону підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Першин В.М. вважає, що належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 перебував 23.03.2020 року у стані наркотичного сп`яніння в ході розгляду справи не здобуто. Вказує, що строк придатності тесту МБА (метамфетамін) на час проведення дослідження був простроченим, в акті огляду ОСОБА_1 не зазначено технічний засіб, за допомогою якого безпосередньо було виявлено стан наркотичного сп`яніння, та на наданому носії інформації не видно кількість відібраних тестів. Захисник просить закрити провадження у даній справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не доведена належними та допустимими доказами.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.

За змістом Закону підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення.

Повно та всебічно вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення захисника адвоката Першина В.М., який захищає інтереси ОСОБА_1 , суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена у повному обсязі та підтверджується: наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 298191, складеним о 18-45 год. 23.03.2020 року інспектором взводу 2 роти 2 батальйону 2 УПП в Запорізькій області Жихаревим О.В (а.с.1);

- рапортом інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 2 УПП в Запорізькій області Жихарева О. від 23.03.2020 року (а.с.2), з якого вбачається, що під час несення служби о 16-57 год. 23.03.2020 року за адресою вул.Космічна,140 в м.Запоріжжі було зупинено транспортний засіб «BMW 435І» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у останнього було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці, що не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук, та запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, на що ОСОБА_1 . Стан наркотичного сп`яніння підтверджується висновком № 1602 від 23.03.2020 року лікаря-нарколога КУ ЗОНД ЗОР та на водія гр. ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення ДПР18 № 298191 за ч.1 ст.130 КУпАП за порушення п.2.9а ПДР, посвідчення не вилучалось (мобільний додаток «ДІЯ»), тимчасове посвідчення не видавалось, водія ОСОБА_1 було попереджено про повторність, від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР України (а.с.2);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.03.2020 року, відповідно до якого гр. ОСОБА_1 о 17-05 год. 23.03.2020 року направлено до КУ ЗОНД ЗОР для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а.с.3);

- висновком КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за №1602 від 23.03.2020 року, за результатами якого ОСОБА_1 23.03.2020 року о 17-50 годині перебував в стані наркотичного сп`яніння (метамфетамін) (а.с.4);

- диском DVD з відеозаписом подій, які мали місце 23.03.2020 року за участю ОСОБА_1 та який відтворений в судовому засіданні 12.05.2020 року за участю ОСОБА_1 , захисника Першина В.М., та яким зафіксовано відображення обставин подій 23.03.2020 року за безпосередньою участю гр. ОСОБА_1 під час проходження ним медичного огляду в КУ ЗОНД ЗОР (а.с.7,22);

- диском DVD-R з відеозаписом з камер відеоспостереження процедур медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння ОСОБА_1 проведеного в КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» за подіями, які мали місце 23.03.2020 року за участю ОСОБА_1 та який безпосередньо відтворений в судовому засіданні 19.06.2020 року за участю захисника Пастарнака С.К. - адвоката Першина В.М. (а.с.60,61);

- Актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за №1602, відповідно до якого вбачається, що о 17-40 годині 23.03.2020 року лікарем КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» ОСОБА_8 був оглянутий ОСОБА_1 , відносно якого проведено зовнішній огляд за симптоматикою обстежуваної особи (а.с.31,42);

- Результатами імунохроматографічного дослідження (CITO TEST) №№2597, 2598, 2599, 2600 від 23.03.2020 року щодо обстежуваного ОСОБА_1 , відповідно до яких за матеріалом дослідження (сеча) видами дослідження наркотичних речовин (морфін, метадон, метамфетамін) виявлено позитивний результат дослідження наркотичної речовини - метамфетамін (а.с.43,54);

- довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Запорізькій області Танковської О.В., з якої вбачається що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 22.08.2019 року на право керування транспортними засобами (а.с.5);

- архівом правопорушень, з якого вбачається, що ОСОБА_1 за порушення ПДР раніше двічі притягувався до адміністративної відповідальності, а саме: 24.11.2017 року за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень; 06.01.2020 року за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень (а.с.6).

Врахувавши всі обставини справи, повно та всебічно дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є доведеною.

Незважаючи на обрану ОСОБА_1 захисну позицію, його вина у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується сукупністю досліджених судом письмових доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності. Підстав не довіряти вказаним доказам за відсутності конкретних відомостей про упередженість інспектора ОСОБА_9 В. при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 298191 від 23.02.2020 року, лікаря КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» ОСОБА_8 при складенні висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння за №1602 від 23.03.2020 року, судом не встановлено.

У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, п.2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 ч.1 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Враховуючи викладене, суд вважає, що слід вирішити справу в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пункт 1 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (в редакції станом на час складання протоколу про адміністративне правопорушення) (далі за змістом Інструкція) встановлює, що ця Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Пункт 3 розділу ІХ Інструкції передбачає, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп"яніння і проведення такого огляду здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (зі змінами).

Відповідно до п.7 Порядку, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Частина 4 ст.266 КУпАП передбачає огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Відповідно до статті 266 КУпАП, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 та діє зі змінами та доповненнями на даний час.

Відповідно до п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно п.п.2,3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року №1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан сп`яніння водія транспортного засобу, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Отже, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання.

Відповідно до ст.8 Конституції, в Україні визнається і діє принцип Верховенства права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії», в пункті 31 зазначив, що принцип верховенства права - одне з підвалин демократичного суспільства - закріплений в усіх статтях Конвенції, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Згідно з пунктом 34 вказаного рішення, суд повинен проаналізувати, чи дотримали органи влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищатися від обвинувачення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та вважає, що судом були застосовані всі можливі заходи, передбачені законодавством, для забезпечення доказів у справі і їх витребуванні, враховуючи вимоги ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Доводи сторони захисту про те, що наявні розбіжності у написанні прізвища особи, відносно якої проводився медичний огляд, та в оформленні медичних документів ставить під сумнів взагалі факт медичного огляду особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суд вважає безпідставними, оскільки з витребуваних під час судового розгляду з Департаменту охорони здоров`я Запорізької ОДА документів, на підставі яких було проведено медичний огляд ОСОБА_1 вбачається, що при заповненні медичної документації при проведенні медичного огляду черговим фельдшером-лаборантом у висновку огляду була допущена механічна помилка у написанні прізвища обстежуваного, а саме замість ОСОБА_1 було вказано ОСОБА_1 , про свідчить пояснювальна записка фельдшера-лаборанта ОСОБА_12 від 15.05.2020 року (а.с.52), проте у всій іншій медичній документації прізвище обстежуваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вказано вірно, зокрема: у витребуваному судом Акті огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за №1602 від 23.03.2020 року (а.с.42,53), результатах імунохроматографічного дослідження (CITO TEST) №2597, 2598, 2599, 2600 від 23.03.2020 року (а.с.43,54), а також з відтвореного в судовому засіданні DVD диском з відеозаписом з камер відеоспостереження процедур медичного огляду на стан сп`яніння, проведеного в КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» вбачається, що медичний огляд у вищевказаному медичному закладі було проведено 23.03.2020 року безпосередньо відносно ОСОБА_1 , саме тієї особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та який був відтворені в судовому засіданні 12.05.2020 року за участю ОСОБА_1 , після перегляду якого останній не заперечував факт проходження медичного огляду 23.03.2020 року у даному медичному закладі, та вказував, що на відеозаписі відображений саме він, проте в судовому засіданні від дачі показань по суті інкримінованого правопорушення ОСОБА_1 відмовився, згідно положень ст.63 Конституції України.

Також не заслуговують уваги доводи захисника про те, що тести, за допомогою яких було виявлено вміст наркотичних речовин в сечі ОСОБА_1 , мають прострочений термін дії, оскільки зазначені захисником обставини спростовуються наданими КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» ЗОР документами, зокрема: за результатами імунохроматографічного дослідження (CITO TEST) №№2597, 2598, 2599, 2600 від 23.03.2020 року вбачається, що обстеження ОСОБА_1 проведено за допомогою токсикологічного дослідження сечі обстежуваного на вміст наркотичних речовин імунохроматографічним методом тестом Wondfo на вміст метадону, тестом МБА на вміст морфіну та двічі тестом Wondfo та МБА на вміст метамфетаміну та за результатами дослідження сечі був отриманий позитивний результат при використанні обох тестів, та відповідно до сертифікату аналізу тестом Wondfo, термін дії його придатності визначений до 2020-05-09 (а.с.40,43,45,46,47,48), крім того листом заступника директора КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» ЗОР Ковальової І . за вих.№ 2112 від 15.06.2020 року повідомлено, що у Сертифікаті якості ІХА-тесту «Метамфетамін-тест-МБА» зазначений строк придатності 2020-03-07, проте на упаковці ІХА-тесту «Метамфетамін-тест-МБА» зазначається лише місяць придатності 2020.03., що трактується як можливість використання даного тесту до закінчення зазначеного місяця. Крім того, при отриманні позитивного результату на вміст метамфетаміну, з метою виключення хибнопозитивного результату, було проведено додаткове токсикологічне дослідження сечі для визначення метамфетаміну імунохроматографічним тестом іншого виробника, а саме Wondfo, термін придатності якого відповідно до Сертифікату аналізу є 2021/05/14. При додатковому дослідженні сечі ОСОБА_1 ІХА-тестом Wondfo також був отриманий позитивний результат на вміст метамфетаміну, та на підтвердження надані: копії журналу протоколів проведення імунохроматографічного дослідження швидкими тестами; упаковки ІХА-тесту «Метамфетамін-тест-МБА»; сертифікату аналізу тесту Wondfo на виявлення метамфетаміну в сечі; сертифікату якості ІХА-тесту «Метамфетамін-тест-МБА» (а.с.72-78).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів, які свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та для прийняття рішення по справі достатньо наданих доказів у тому числі і письмових медичних документів, про яких зауважував захисник.

Посилання захисника, що протокол про адміністративне правопорушення є недійсним та неналежним доказом у розумінні ст.251 КУпАП, є непереконливими. В наявному в матеріалах справи протоколі серії серії ДПР18 № 298191 від 23.03.2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 докладно викладено час, місце, суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та інші необхідні відомості. Будь-які виправлення в протоколі відсутні. Також у вказаному протоколі зазначено, що стан наркотичного сп`яніння підтверджується висновком №1602 від 23.03.2020 лікаря-нарколога ОСОБА_3 медичного закладу КУ ЗОНД ЗОР.

При цьому суд зазначає, що зауважень до протоколу від ОСОБА_1 під час його складання не надходило. Також не надходило від останнього будь-яких зауважень під час отримання висновку КУ ЗОНД ЗОР №1602 від 23.03.2020 року лікаря-нарколога ОСОБА_8 . Таким чином, доводи сторони захисту про невідповідність Висновку №1602 від 23.03.2020 року вимогам Закону та порушення при проведенні токсикологічного дослідження ОСОБА_1 , є необґрунтованими.

Врахувавши всі обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є доведеною.

Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.

Із врахуванням фактичних обставин справи, суд доходить до висновку про законність і обґрунтованість складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення у зв`язку із порушенням ним п.2.9 «а» Правил дорожнього руху. Тому, цей протокол приймається судом як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та ретельно дослідженими у справі доказами.

Відповідно до ст.252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративні правопорушення, викладеними у ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

В силу положень ст.ст.34,35 КУпАП обставин, які б пом`якшували або обтяжували відповідальність, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги характер та обставини вчинення правопорушення, його суспільну небезпеку, враховуючи особу правопорушника, його ставлення до скоєного та ті обставини, що ОСОБА_1 вчинив суспільно-небезпечне, грубе адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, при цьому у вечірній час доби, та дане правопорушення відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності, раніше ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, про що свідчить архів правопорушень (а.с.6). Разом з тим, ОСОБА_1 на теперішній час працює, займається суспільно-корисною працею, має регулярний дохід та постійне джерело прибутку, утриманців немає, за місцем роботи характеризується з позитивної сторони, та, враховуючи обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , його вік, матеріальний та сімейний стан, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що передбачено санкцією ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.31, 33, 40-1, 130 ч.1, 276, 279, 280, 283 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі - 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі - 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Отримувач коштів ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету 21081300, Призначення платежу - Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подаються до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд. Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО