Рішення № 90349154, 07.07.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1462/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Топчій Ольги Миколаївни, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД", м. Харків про стягнення коштів за участю представників :

позивача - Тихоненко М.В.

відповідача - Касілова Д.В.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Топчій Ольга Миколаївна (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 7851,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач передав йому товар неналежної якості, у зв`язку з чим відповідач зобов`язаний повернути позивачу перераховану суму в розмірі 7851,24 грн. на підставі ст. 692 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.05.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 09.06.2020 о 10:30.

Відповідач, через канцелярію суду 28.05.2020 за вх.№ 12052, надав відзив на позовну заяву, згідно якого вказував, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" передало товар належної якості, а уповноважений представник ФОП Топчій О.М. оглянув та прийняв товар без жодних зауважень до його якості, кількості та кольору, а після цього здійснив порізку товару і знову прийняв його без жодних нарікань на його якість, колір та кількість.

09.06.2020 судом була постановлена ухвала про відкладення розгляду справи на 18.06.2020 о 09:45.

18.06.2020 судом була постановлена ухвала про відкладення розгляду справи на 07.07.2020 о 11:00.

Позивач, через канцелярію суду 06.07.2020 за вх.№ 15413, надав відповідь на відзив, згідно якої просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, через канцелярію суду 06.07.2020 за вх.№ 15324, надав письмові заперечення, які судом долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 07.07.2020 заявив усне клопотання про виклик у якості свідка ОСОБА_1 , яким за довіреністю позивача було отримано товар від відповідача.

Господарський суд, розглянувши клопотання позивача про виклик свідка, керуючись ст.ст. 88, 89 ГПК України, вважав за необхідне відмовити в його задоволенні, оскільки показання свідка не були викладені ним письмово у заяві свідка.

Також, 07.07.2020 судом була постановлена ухвала про відмову в задоволенні клопотання позивача про призначення експертизи та зупинення провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 07.07.2020 позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.07.2020 проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

03 березня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" було сформовано для сплати ФОП Топчій О.М. рахунок № ХТ-3271 (договір купівлі-продажу № 859 від 04.09.2017) на загальну суму 7851,24 грн. за наступний товар: лист полістирольний 4*3000*1250 м.кв. порізка, кількістю 15 од. на загальну суму 7851,24 грн. (в т.ч. ПДВ 1308,54 грн.).

23 березня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" було поставлено ФОП Топчій О.М. лист полістирольний 4*3000*1250 м.кв. порізка, кількістю 15 од. на загальну суму 7851,24 грн. (в т.ч. ПДВ 1308,54 грн.), що підтверджується накладною № МО-РН-00533 від 23.03.2020 та довіреністю № 157 від 20.03.2020, яка була видана ФОП Топчій О.М. прорабу Хороленко І.В.

Згідно позову позивач вказує, що відповідач передав деформований товар, що унеможливлює його використання за призначенням. З метою досудового врегулювання спору, 08 квітня 2020 року позивач надіслав відповідачу лист за вих.№ 08/04/20-1 від 08 квітня 2020 року про повернення на розрахунковий рахунок перерахованої суми по рахунку від 03 березня 2020 року № ХТ-3271 в розмірі 7851,24 грн. (в т.ч. ПДВ 1308,54 грн.) у семиденний строк від дня одержання листа. Проте, відповідачем не було повернуто на розрахунковий рахунок позивача перераховану суму по рахунку від 03 березня 2020 року № ХТ-3271 в розмірі 7851,24 грн. (в т.ч. ПДВ 1308,54 грн.), а лист за вих.№ 08/04/20-1 від 08 квітня 2020 року не було отримано відповідачем, що підтверджується відомостями з сайту Укрпошти.

З огляду на вищевикладені обставини позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом.

Надаючи з урахуванням вищевикладеного правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Згідно ч.1 ст. 675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Статтею 678 ЦК України передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.

Відповідно до ч.1 ст. 668 ЦК України, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 679 ЦК України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази того, що переданий відповідачем позивачу товар є деформованим та є товаром неналежної якості. При цьому суд зазначає, що позивачем під час прийняття товару від відповідача не були пред`явлені останньому претензії щодо якості та відповідності переданого товару, та позивачем після прийняття товару не було складено акт про недоліки відповідного товару. Крім того, суд зазначає, що позивачем не доведено те, що недоліки товару виникли до передання товару ФОП Топчій О.М. або з причин, які існували до цього моменту.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підтверджується матеріалами справи, у зв`язку з чим в їх задоволенні належить відмовити повністю.

При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 2102,00 грн. покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Позивач: Фізична особа-підприємець Топчій Ольга Миколаївна ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" (61082, м. Харків, пр-т Московський, 144, ідентифікаційний код 21203457).

Повне рішення складено "13" липня 2020 р.

Суддя А.М. Буракова

Справа № 922/1462/20