Ухвала суду № 90348860, 13.07.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13.07.2020 р. справа № 914/1637/20

Суддя Господарського суду Львівської області Коссак С.М.,

Розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи

за позовом:Житлово-будівельного кооперативу №63, м. Львів

до відповідача:Львівської міської ради, м. Львів

про визнання незаконними та скасувати, як неправомірні, рішення виконкому Львівської міської радивід 14.11.2008 за № 1227 щодо оформлення права власності за територіальною громадою містаЛьвова, в особі Львівської міської ради, на нежитлове приміщення магазину загальною площею263,4 кв.м. в багатоквартирному житловому будинку № 102 по вул. Люблінська у м. Львові таСвідоцтво про право власності від 14.11.2008 видане виконкомом Львівської міської ради щодооформлення права власності за територіальною громадою міста Львова, в особі Львівськоїміської ради, на нежитлове приміщення магазину загальною площею 263,4 кв.м. вбагатоквартирному житловому будинку № 102 по вул. Люблінська у м. Львові та скасувативідповідну державну реєстрацію вказаного речового права. Визнати за Житлово-будівельним кооперативом № 63 (м. Львів, вул. Любінській, 102, кодЄДРПОУ: 20845610) права власності на нежитлове приміщення магазину загальною площею 263,4кв.м. в багатоквартирному житловому будинку № 102 по вул. Люблінська у м. Львові.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Житлово-будівельного кооперативу №63, м. Львівдо відповідача:Львівської міської ради, м. Львівз вимогами: визнати незаконними та скасувати, як неправомірні: рішення виконкому Львівської міської радивід 14.11.2008 за № 1227 щодо оформлення права власності за територіальною громадою містаЛьвова, в особі Львівської міської ради, на нежитлове приміщення магазину загальною площею263,4 кв.м. в багатоквартирному житловому будинку № 102 по вул. Люблінська у м. Львові таСвідоцтво про право власності від 14.11.2008 видане виконкомом Львівської міської ради щодооформлення права власності за територіальною громадою міста Львова, в особі Львівськоїміської ради, на нежитлове приміщення магазину загальною площею 263,4 кв.м. вбагатоквартирному житловому будинку № 102 по вул. Люблінська у м. Львові та скасувативідповідну державну реєстрацію вказаного речового права. Визнати за Житлово-будівельним кооперативом № 63 (м. Львів, вул. Любінській, 102, кодЄДРПОУ: 20845610) права власності на нежитлове приміщення магазину загальною площею 263,4кв.м. в багатоквартирному житловому будинку № 102 по вул. Люблінська у м. Львові.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.

Згідно з п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір”).

Підпунктом 2 п.2 ч.2 ст.4 вказаного Закону передбачено, що розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» уразі коли в позовнійзаявіоб`єднанодві і більшевимогнемайнового характеру, судовийзбірсплачується за кожнувимогунемайнового характеру.

Суд звертає увагу на таке. Прохальна частина позовної заяви містить чотири вимоги, а саме:

1. визнати незаконними та скасувати, як неправомірне рішення виконкому Львівської міської ради від 14.11.2008 за № 1227 щодо оформлення права власності за територіальною громадою міста Львова, в особі Львівської міської ради, на нежитлове приміщення магазину загальною площею 263,4 кв.м. в багатоквартирному житловому будинку № 102 по вул. Люблінська у м. Львові

2. визнати незаконними та скасувати Свідоцтво про право власності від 14.11.2008 видане виконкомом Львівської міської ради щодо оформлення права власності за територіальною громадою міста Львова, в особі Львівської міської ради, на нежитлове приміщення магазину загальною площею 263,4 кв.м. в багатоквартирному житловому будинку № 102 по вул. Люблінська у м. Львові

3. Скасувати відповідну державну реєстрацію вказаного речового права.

4. Визнати за Житлово-будівельним кооперативом № 63 (м. Львів, вул. Любінській, 102, код ЄДРПОУ: 20845610) права власності на нежитлове приміщення магазину загальною площею 263,4 кв.м. в багатоквартирному житловому будинку № 102 по вул. Люблінська у м. Львові.

Відповідно до п. 2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 року № 7 судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов`язаннях (у тому числі в зв`язку з вимогами, заснованими на приписах частини п`ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами. Такий обов`язок покладається на позивача.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.163ГПК України у позовах про визнання права власності ціна позову визначається вартістю майна.

Отже, позовні вимоги позивача містять 3 вимоги немайнового характеру та одну – майнову вимогу.

Однак позивачем не визначена вартість нерухомого майна, на яке просить визнати право власності, на момент пред`явлення позову та відповідно не надані підтверджуючи документи про його вартість.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір" розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову,але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатнихосіб.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020рік» станом на 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на працездатних осіб встановлено в розмірі 2102,00 гривні.

Однак, при огляді матеріалів позовної заяви, судом встановлено, що позивачем не додано до позовної заяви, доказів сплати судового збору за майнову вимогу. Розмір судового збору згідно до Закону України "Про судовий збір" становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, за подання до суду позовної заяви позивачу необхідно було сплатити по 2102,00 грн. судового збору за кожну вимогу немайнового характеру (разом – 6306 грн.) та за одну майнову вимогуу відсотковому співвідношеннідо ціни позову (вимога про визнання права власності на нежитлове приміщення має майновий вираз), а належні докази сплати (оригінал платіжного доручення/квитанції про сплату судового збору) надати суду.

Однак, при поданні до господарського суду позовної заяви Житлово-будівельний кооператив №63, м. Львів подав докази сплати судового збору, долучивши до матеріалів позовної заяви два однакові (ідентичні) платіжні доручення за №119 від 26 червня 2020 року у розмірі 4204,00 грн. Додатковим доказом оплати та зарахування саме суми 4204,00грн. а не 6306,00грн. слугує Виписка про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 26.06.2020 року, відповідно до даних якої: «платник- Житлово-будівельний кооператив №63, справа №914/637/20, номер платіжного документа 119, дата платіжного документа 26.06.2020, сплачено 4204,00грн., дата надходження виписки до суду 30.06.2020 року». Відтак, згідно даних виписки, 4204,00грн. зараховано до державного бюджету України.

Отже, позивачем не дотримано вимог п.2 ч.1 ст.164 ГПК України та не додано належних та допустимих доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують надіслання іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до “Правил надання послуг поштового зв`язку”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Суд інформує позивача, що таким доказом надіслання є оригінал поштової квитанції з описом вкладення про надсилання відповідачеві рекомендованою поштою копії позовної заяви та доданих до неї документів, які додаються до позову.

Таким чином належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є документ, що підтверджує факт надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) та опис вкладення в поштовий конверт, надані в оригіналі.

Як вбачається із поданих матеріалів, позивачем, як доказ відправлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача, долучено лише опис вкладення. Однак, касового чеку чи розрахункової квитанції позивач не подав.

Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.123, 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву про визнання незаконними та скасувати, як неправомірні, рішення виконкому Львівської міської ради від 14.11.2008 за № 1227 щодо оформлення права власності за територіальною громадою міста Львова, в особі Львівської міської ради, на нежитлове приміщення магазину загальною площею 263,4 кв.м. в багатоквартирному житловому будинку № 102 по вул. Люблінська у м. Львові та Свідоцтво про право власності від 14.11.2008 видане виконкомом Львівської міської ради щодо оформлення права власності за територіальною громадою міста Львова, в особі Львівської міської ради, на нежитлове приміщення магазину загальною площею 263,4 кв.м. в багатоквартирному житловому будинку № 102 по вул. Люблінська у м. Львові та скасувати відповідну державну реєстрацію вказаного речового права. Визнати за Житлово-будівельним кооперативом № 63 (м. Львів, вул. Любінській, 102, код ЄДРПОУ: 20845610) права власності на нежитлове приміщення магазину загальною площею 263,4 кв.м. в багатоквартирному житловому будинку № 102 по вул. Люблінська у м. Львові-залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк у 10 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення позивачем зазначених в цій ухвалі недоліків, а саме:

- надати докази надіслання розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) який підтвердить надіслання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів;

- надати суду належні та допустимі докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме за вимоги немайнового характеру слід доплатити судовий збір у розмірі 2102грн., за вимогу майнового характеру слід сплатити суму судового збору з урахуванням вимог Закону України "Про судовий збір" та ст.163 ГПК України з урахуванням вартості майна з наданням підтверджуючих документів.

- Уточнити попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

3. Зобов`язати позивача, у випадку виправлення зазначених у цій ухвалі недоліків, подання додаткових доказів, невідкладно надіслати відповідні документи відповідачу. Докази такого надіслання надати суду

4. У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя С.М. Коссак