Ухвала суду № 90345462, 10.07.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 10.07.2020 Справа № 554/5111/20

Провадження № 1-кс/554/9670/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2020 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Таран В.І., за участю прокурора Божко О.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Самойлова Є.Ю., розглянувши клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві Маслова Д.Б., погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Володимир Волинський, Волинської області, громадянина України, працюючого на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області, не одруженого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, по матеріалам досудового розслідування № 42019220750000075, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2019 року,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. В клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м.Полтаві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019220750000075 від 08.04.2019 року за ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що оперуповноважені відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області Біднарчук М.М., ОСОБА_2 ., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів та з метою особистого забезпечення, з використанням наданого службового становища, 13.09.2019 року біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 , затримали ОСОБА_5 та пред`явили останньому вимогу про необхідність надати їм неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 30000 гривень, яку їм повинна надати співмешканка ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , за не притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України.

Надалі, 13.09.2019 року біля 19 год. 49 хв. за адресою: м. Харків, вул. Академіка Барабашова, 46, оперуповноважені відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області Біднарчук М.М., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, з використанням наданого службового становища, зустрілися з ОСОБА_6 , яка на вимогу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надала їм неправомірну вигоду у сумі 30000 гривень, за не притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України.

Крім того, 23.10.2019 року біля 19 год. 30 хв. оперуповноважені відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області Біднарчук М.М. та ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, з використанням наданого службового становища, біля гуртожитку Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, за адресою: м.Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 43-А, затримали ОСОБА_7 та пред`явили останньому вимогу про необхідність надати їм неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 15000 гривень, за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України.

Надалі, 23.10.2019 року біля 23 год. 15 хв. за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 83, навпроти Національного наукового центру “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” ОСОБА_7 , знявши готівку у банкоматі “Укрсиббанку” в автомобілі “Нива Шевроле” д.н.з. НОМЕР_1 на вимогу оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області Біднарчука М.М., надав останньому неправомірну вигоду у сумі 15000 гривень за не притягнення його до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України.

В подальшому, оперуповноважені відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області Біднарчук М.М., Єрданалян А.А., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вирішили залучити раніше знайомого ОСОБА_8 , який достовірно знав, що вказані особи є працівниками поліції, до участі у вчиненні умисних злочинів, а саме отримання неправомірної вигоди від громадян за не притягнення останніх до відповідальності, на що останній надав згоду.

27.03.2020 року біля 17 год. 50 хв. оперуповноважені відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області Біднарчук М.М., ОСОБА_9 А.А., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, напроти ресторану “Beer Lodge”, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Чкалова, 32, затримали ОСОБА_10 та пред`явили останньому вимогу про необхідність надати їм неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 22000 гривень, яку їм повинна надати дружина ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , за непритягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України.

Надалі, 27.03.2020 року біля 18 год. 50 хв., ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, діючи умисно, за вказівкою ОСОБА_1 біля будинку АДРЕСА_3 вул. Познанській у м. Харкові зустрівся з ОСОБА_11 , яка на його вимогу надала неправомірну вигоду у сумі 22000 гривень за не притягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України.

В подальшому, оперуповноважені відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області Біднарчук М.М., Єрданалян А.А., Гриб О.Г. та ОСОБА_4 вирішили залучити оперуповноважених сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Київського ВП ГУНП в Харківській області Бойко О.А. та ОСОБА_12 до участі у вчиненні злочинів, а саме отримання неправомірної вигоди від громадян за не притягнення до відповідальності, на що останні надали згоду.

Після цього, 13.05.2020 року біля 16 год. 10 хв. оперуповноважені відділу кримінальної поліції Київського ВП ГУНП в Харківській області Біднарчук М.М., ОСОБА_13 О.А., ОСОБА_12 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, з використанням наданого службового становища, біля зупинки громадського транспорту “Меморіал Слави” по Білгородському шосе у м. Харкові, затримали ОСОБА_14 та пред`явили останньому вимогу про необхідність надати їм неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 1000 доларів США та 6000 гривень, яку їм повинна надати мачуха ОСОБА_14 - ОСОБА_15 , за не притягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України.

Надалі, 13.05.2020 року біля 19 год. 05 хв. ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, діючи умисно, за вказівкою оперуповноважених відділу кримінальної поліції Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 , ОСОБА_16 та ОСОБА_12 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_4 зустрівся з ОСОБА_15 , яка на його вимогу надала неправомірну вигоду у сумі 1000 доларів США та 6000 гривень, за не притягнення ОСОБА_14 до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України.

В подальшому, оперуповноважений відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області Біднарчук М.М., вирішив залучити раніше знайомого ОСОБА_17 , який достовірно знав, що останній є працівником поліції, до участі у вчиненні умисних злочинів, а саме отримання неправомірної вигоди від громадян за не притягнення останніх до відповідальності, на що останній надав згоду.

07.07.2020 року біля 21 год. 40 хв. оперуповноважені відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області Біднарчук М.М., ОСОБА_18 І ОСОБА_19 , двоє невстановлених в ході досудового розслідування працівників поліції та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, з використанням наданого службового становища, біля ТРЦ “Караван” за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 7, затримали ОСОБА_20 та пред`явили останньому вимогу про необхідність надати їм неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 45000 гривень, яку їм повинна надати жінка ОСОБА_20 — ОСОБА_21 за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України.

Надалі, 07.07.2020 року біля 23 год. 06 хв. за адресою: м. Харків, вул. Дерев`янко, 16-А, ОСОБА_8 та ОСОБА_17 , якого залучили ОСОБА_1 та ОСОБА_4 для одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_21 , продовжуючи реалізацію спільного з злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, діючи умисно, за вказівкою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зустрілися з ОСОБА_21 , яка на їх вимогу надала неправомірну вигоду у сумі 45000 гривень за непритягнення ОСОБА_20 до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України.

Після цього злочинні дії оперуповноважених відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 були припинені працівниками правоохоронного органу та останні були затримані в порядку ст.208 КПК України.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України – одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб, повторно.

08.07.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України – у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб, повторно.

На сьогоднішній день органом досудового розслідування, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, відповідальність за який передбачена ч. 3 ст. 368 КК України та санкція статті передбачає від 5 до 10 років позбавлення волі.

На підставі викладеного, посилаючись на наявність ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, у цьому ж провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити повністю.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати відносно нього цілодобовий домашній арешт.

Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання. Вказав, що підозра необгрунтована, відсутні докази, ризики не доведені. Вважає, що була провокація злочину з боку слідчого, прокурора. Відсутні кримінальні провадження за ст.309 КК України, тому відсутній і склад злочину ст.368 КК України.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

08.07.2020 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

08.07.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, слідчому судді надані докази, які на думку суду свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: письмовими доказами по кримінальному провадженню, протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК від 08.07.2020, протоколами допиту свідків, матеріалами виконаних оперативним підрозділом доручень прокурора та слідчого, а також іншими зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій.

- наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, у цьому ж провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

Отже, слідчий суддя не приймає до уваги посилання захисника на необґрунтованість висунутої ОСОБА_1 підозри, як підставу для відмови в задоволенні клопотання слідчого, і приходить до висновку про наявність в кримінальному провадження обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, виключність обставин кримінального провадження (посада підозрюваного; склад учасників цього кримінального провадження; суми неправомірної вигоди; оточення і зв`язки підозрюваного), слідчий суддя вбачає необхідність вийти за межі розмірів застави, визначених у законі.

При цьому, суд зважає на заявлені ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, у цьому ж провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому застава у межах, визначених ст. 182 КПК України нездатна забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840 800 грн. та достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із м. Харкова, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого – задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, строком на 60 днів, який обчислювати з 03 год. 55 хв. 08 липня 2020 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 05.09.2020 року, 03 год. 55 хв.

Розмір застави визначити у межах 400 (чотирьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 840 800 (вісімсот сорок тисяч вісімсот) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області , ЗКПО 26304855, р/р UA398201720355289002000015950 В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім`я, по - батькові платника застави, сума застави, дата внесення застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із м. Харкова, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя: А.М. Чуванова