Ухвала суду № 90345451, 10.07.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 10.07.2020 Справа № 554/5111/20

Провадження № 1-кс/554/9671/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2020 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Таран В.І., за участю слідчого Папу В.В., прокурора Божко О.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Андерс В.М., розглянувши клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві Маслова Д.Б., погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, по матеріалам досудового розслідування № 42019220750000075, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2019 року,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 . В клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Полтаві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019220750000075 від 08.04.2019 року за ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що оперуповноважені відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області Біднарчук М.М., Єрданалян А.А., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вирішили залучити раніше знайомого ОСОБА_1 , який достовірно знав, що вказані особи є працівниками поліції, до участі у вчиненні умисних злочинів, а саме отримання неправомірної вигоди від громадян за непритягнення останніх до відповідальності, на що останній надав згоду.

27.03.2020 року біля 17 год. 50 хв. оперуповноважені відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області Біднарчук М.М., ОСОБА_4 А.А., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів та з метою особистого забезпечення, напроти ресторану “Beer Lodge”, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Чкалова, 32, затримали ОСОБА_5 та пред`явили останньому вимогу про необхідність надати їм неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 22000 гривень, яку їм повинна надати дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , за непритягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України.

Надалі, 27.03.2020 року біля 18 год. 50 хв., ОСОБА_1 продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів та з метою особистого забезпечення, діючи умисно, за вказівкою ОСОБА_7 біля будинку АДРЕСА_2 вул АДРЕСА_3 Познанській у м. Харкові зустрівся з ОСОБА_6 , яка на його вимогу надала неправомірну вигоду у сумі 22000 гривень за непритягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України.

В подальшому, оперуповноважені відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області Біднарчук М.М., Єрданалян А.А., Гриб О.Г. та ОСОБА_3 вирішили залучити оперуповноважених сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до участі у вчиненні злочинів у складі організованої групи, на що останні надали згоду, вступивши тим самим між собою в попередню злочинну змову.

Після цього, 13.05.2020 року біля 16 год. 10 хв. оперуповноважені відділу кримінальної поліції Київського ВП ГУНП в Харківській області Біднарчук М.М., ОСОБА_11 О.А., ОСОБА_10 та ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів та з метою особистого забезпечення, з використанням наданого службового становища, біля зупинки громадського транспорту “Меморіал Слави” по Білгородському шосе у м. Харкові, затримали ОСОБА_12 та пред`явили останньому вимогу про необхідність надати їм неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 1000 доларів США та 6000 гривень, яку їм повинна надати мачуха ОСОБА_12 - ОСОБА_13 , за не притягнення ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України.

Надалі, 13.05.2020 року біля 19 год. 05 хв. ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, діючи умисно, за вказівкою оперуповноважених відділу кримінальної поліції Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_4 зустрівся з ОСОБА_13 , яка на його вимогу надала неправомірну вигоду у сумі 1000 доларів США та 6000 гривень, за не притягнення ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України.

В подальшому, оперуповноважений відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області Біднарчук М.М., вирішив залучити раніше знайомого ОСОБА_14 , який достовірно знав, що останній є працівником поліції, до участі у вчиненні умисних злочинів, а саме отримання неправомірної вигоди від громадян за не притягнення останніх до відповідальності, на що останній надав згоду.

07.07.2020 року біля 21 год. 40 хв. оперуповноважені відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області Біднарчук М.М., ОСОБА_15 І ОСОБА_16 , двоє невстановлених в ході досудового розслідування працівників поліції та ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, з використанням наданого службового становища, біля ТРЦ “Караван” за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 7, затримали ОСОБА_17 та пред`явили останньому вимогу про необхідність надати їм неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 45000 гривень, яку їм повинна надати жінка ОСОБА_17 — ОСОБА_18 за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України.

Надалі, 07.07.2020 року біля 23 год. 06 хв. за адресою: м. Харків, вул. Дерев`янко, 16-А, ОСОБА_1 та ОСОБА_14 , якого залучили ОСОБА_7 та ОСОБА_3 для одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_18 , продовжуючи реалізацію спільного з злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, діючи умисно, за вказівкою ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , зустрілися з ОСОБА_18 , яка на їх вимогу надала неправомірну вигоду у сумі 45000 гривень за не притягнення ОСОБА_17 до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України.

Після цього, злочинні дії оперуповноважених відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були припинені працівниками правоохоронного органу та останні були затримані в порядку ст.208 КПК України.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України – одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб.

08.07.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

З метою запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, просили задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що він ніколи не працював у правоохоронних органах та у нього нічого не знайшли при обшуку.

Захисник в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання. Вказала, що ОСОБА_1 не є суб`єктом злочину, склад злочину відсутній; ризики не доведені; при обшуку нічого не виявили. Просила врахувати, що підозрюваний ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, на його утриманні перебувають дитина та дружина.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Встановлено, що 08.07.2020 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

08.07.2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тобто запобігання спробі підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: письмовими доказами по кримінальному провадженню, протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК від 08.07.2020 року, протоколами допиту свідків, матеріалами виконаних оперативним підрозділом доручень прокурора та слідчого, а також іншими зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій.

Таким чином, проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає, що ризики, визначені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знайшли своє підтвердження.

Одночасно, відповідно до положень ст.178 КПК України при розгляді даного клопотання слід врахувати вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, дані про його особу, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, а саме позбавлення волі на строк до десяти років.

Так, з досліджених у судовому засіданні матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 має на утриманні малолітню дитину, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді «взяття під варту» відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Також слід зазначити, що виключно тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому, суд враховує рішення Європейського суду з прав людини (див. в т.ч. п.80 рішення по справі «Харченко проти України» (заява № 40107/02) та п.60 рішення «Єлоєв проти України» (заява №17283/02) якими встановлено, що застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою виключно на підставі наявності підозри є прямим порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє зробити висновок про те, що прокурор у судовому засіданні не довів об`єктивними доказами, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Тому, суд дійшов до висновку, що подане клопотання не підлягає задоволенню.

Беручи до уваги наявність у підозрюваного постійного місця проживання, соціальних зв`язків, його майновий стан, а також повідомлення про підозру, обставини справи, з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, враховуючи недоведеність недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваного для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість застосувати відносно підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, який буде достатнім для неухильного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а не тримання під вартою, на якому наполягає прокурор.

При цьому, на даний час досудове розслідування знаходиться на початковому етапі, як вбачається з наявних матеріалів, та з`ясовано в судовому засіданні, органом досудового розслідування було проведено лише частину із запланованих слідчих дій, та зібрані не всі речові та письмові докази, що обумовлює вжиття необхідних заходів. У подальшому, як пояснив слідчий, з урахуванням здобутих доказів буде вирішуватись питання щодо остаточної правової кваліфікації дій підозрюваного. За таких обставин, на даному етапі представлені суду матеріали та докази необхідність запобігання заявленим у клопотанні ризикам з боку підозрюваного ОСОБА_1 .

Водночас, питання правової кваліфікації кримінального правопорушення під час досудового розслідування є прерогативою саме органу досудового розслідування, прокурора.

Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Тому надані слідчому судді стороною обвинувачення докази на обґрунтування підозри є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку, що ОСОБА_1 міг вчинити кримінальне правопорушення, тобто про те, що підозра є обґрунтованою.

Відтак, визначення або не визначення підозрюваного службовою особою за змістом пред`явленної органом досудового розслідування підозри не впливає на обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину за кваліфікацією ч.3ст.368 КК України.

Отже, слідчий суддя не приймає до уваги посилання захисника на необґрунтованість висунутої ОСОБА_1 підозри, як підставу для відмови в задоволенні клопотання слідчого, і приходить до висновку про наявність в кримінальному провадження обставин,з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Відповідно до положень ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч.6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Відповідно до ч. 5 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Як вбачається з ч. 5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

З урахуванням наведених мотивів та вимог закону, суд вважає можливим застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який, на думку суду, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового слідства, поклавши на ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із м.Харкова, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 176-178, 181, 186, 193,194, 196,197, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві Маслова Д.Б., погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, по матеріалам досудового розслідування № 42019220750000075, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2019 року - відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, строком до 05.09.2020 року, без застосування електронних засобів контролю, поклавши на нього наступні обов`язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із м.Харкова, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В разі невиконання вищевказаних зобов`язань, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобов`язавши передати копію ухвали для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя: А.М. Чуванова