Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"27" січня 2010 р.Справа № 17/164-09-5522 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Штраус Україна”;
до відповідача: Приватного підприємства „Кабаре-Лідер”;
про зобов’язання повернути майно та стягнення 463090,92 грн.
та за зустрічним позовом: Приватного підприємства „Кабаре-Лідер”;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Штраус-Україна”;
про визнання договору неукладеним.
Суддя Зуєва Л.Є.
П р е д с т а в н и к и :
від позивача: Чумак О.В. –на підставі довіреності від 25.10.2010р.;
від відповідача: Григор’єв В.В. –на підставі довіреність від 14.03.2009р.
СУТЬ СПОРУ: ТОВ „Штраус Україна” звернулося до суду з позовом до відповідача ПП „Кабаре-Лідер”, в якому просить суд зобов’язати відповідача повернути обладнання для приготування кави у кількості 179 одиниць переданого за договором оренди обладнання №40-ВL від 18.10.2007р., а також просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, двадцяти відсотків річних, пені, що загалом становить 42938,92,92 грн.
Відповідач в судові засідання призначені по справі з’явився, надав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві.
По справі у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва, починаючи з 16.12.2009р. до 27.01.2010р.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
18 жовтня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Еліт Україна” (надалі - Позивач) та приватним підприємством „Кабаре-Лідер” (надалі - Відповідач) був укладений договір оренди обладнання для приготування кави №40 - ВЕ (далі за текстом - Договір).
За рішенням власника до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю „Еліт Україна” були внесені зміни стосовно найменування юридичної особи. Найменування товариство з обмеженою відповідальністю „Еліт Україна” було змінено на товариство з обмеженою відповідальністю „Штраус Україна” 27 грудня 2007 року Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією була проведена державна реєстрація нової редакції статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Штраус Україна” та заміна свідоцтва про державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю „Штраус Україна”.
Згідно до п. 2.7. ст.2 статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Штраус Україна” в редакції від 27.12.2007 року, товариство з обмеженою відповідальністю „Штраус Україна” є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю „Еліт Україна” (ЄДРПОУ 31513464, адреса 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд.5-Б) по всіх правах і обов'язках.
У відповідності до умов укладеного Договору, а саме пункту 1.1. Позивач, як Орендодавець передає, а Відповідач, як Орендар, приймає у строкове платне користування за плату обладнання для приготування кави, що є об'єктом оренди за цим Договором (далі за текстом - Обладнання).
Найменування Обладнання, його характеристики (модель, серійний номер (за наявності), вартість) та кількість зазначено в Додатку № 1 до цього Договору.
Відповідно до п.2.2 Договору факт передачі Обладнання підтверджується актами прийому-передачі Обладнання, які підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін. Акт прийому-передачі Обладнання в оренду є невід'ємною частиною цього Договору.
У відповідності до п.2.4 договору, дата підписання акта прийому-передачі є датою передачі Обладнання в оренду.
Пунктом 5.2. даного Договору визначено розмір орендної плати за користування Обладнанням. Так, згідно даного пункту Договору розмір орендної плати за місяць користування Обладнанням визначається виходячи з розміру орендної плати за користування однією одиницею Обладнання, помноженої на загальну кількість переданих в оренду одиниць Обладнання та зазначається в Додатку № 1 до цього Договору.
Розмір орендної плати за користування однією одиницею Обладнання за місяць становить 12,50 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) 2,50 грн.., що разом складає 15,00 грн.
Загальний розмір орендної плати за п.5.3. цього Договором визначається шляхом підсумовування орендної плати за всіма одиницями Обладнання, що передані в оренду, за весь період оренди.
Відповідно до Додаткової угоди №5 та Акту прийому-передачі Обладнання від 1 вересня 2008року, за Договором оренди обладнання для приготування кави № 40 - ВL від 18 жовтня 2007 року Позивач передав, а Відповідач прийняв 179 одиниць Обладнання, загальною оціночною вартістю 420 152,00 гривні, а саме:
машина Е-point LB1000 230V у кількості 171 одиниця із загальною оціночною вартістю - 410 400,00 грн.;
машина Е-point LB800230V у кількості 8 одиниць із загальною оціночною вартістю - 9752,00 грн.;
Загальний розмір орендної плати за користування Обладнанням за цим Договором за місяць становить 2 685,00 грн. (в т.ч. 20% ПДВ).
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання, передбачені умовами даного Договору, а саме передав Відповідачу у користування обладнання для приготування кави.
Відповідно до п. 5.4. Договору орендна плата сплачується Відповідачем щомісячно на поточний рахунок Позивача до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, протягом якого буде здійснюватись оренда Обладнання. У випадку відсутності з будь-яких причин у Відповідача рахунку на сплату орендної плати Відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату у визначені цим Договором терміни на підставі цього Договору.
Однак, відповідач в порушення умов укладеного договору не належним чином виконував взяті на себе договірні зобов’язання, а саме починаючи з листопада 2008 року припинив здійснювати платежі за оренду Обладнання.
Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за оренду Обладнання до дня подання позовної заяви з урахуванням індексу інфляції складає 37 020,78 грн.
Пунктом 1 Додаткової угоди №4а до Договору передбачено продовжити строк дії Договору оренди обладнання №40-ВL від 18 жовтня 2007 року до 31 грудня 2009 року.
У відповідності до п. 11.4. даного Договору сторони домовились, що Позивач має право достроково в односторонньому порядку припинити цей договір у випадку, якщо (Відповідач прострочив сплату орендної плати понад 20 (двадцять) календарних днів.
Підпунктом 6.4.15. пункту 6.4. цього Договору, що у випадку дострокового припинення Договору Відповідач зобов'язаний негайно повернути обладнання орендодавцю в стані, в якому воно було отримано в оренду з урахуванням нормального носу та сплатити всі належні платежі за цим Договором.
У зв'язку з невиконанням Відповідачем умов Договору та несплатою ним орендної плати за користування Обладнанням, 23 вересня 2009 року Позивач направив на адресу Відповідача лист №400 в якому повідомляв його про розірвання Договору оренди обладнання для приготування кави №40 - ВL від 18.10.2007 року і вимагав протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання даного листа повернути Обладнання, отримане в оренду згідно умов даного Договору та сплатити суму заборгованості за оренду Обладнання.
28 вересня 2009 року Відповідач отримав даний лист, в підтвердження чого позивач представив повідомленням про вручення поштового відправлення, натомість станом на 19 жовтня 2009 року жодних дій запропонованих йому Позивачем не здійснив.
Крім цього, позивачем внаслідок прострочення відповідачем грошових зобов’язань нараховано 20% річних з суми прострочення, згідно 7.2 Договору у розмірі 3195,52 грн., інфляційні втрати, що згідно представленого розрахунку становить 4800,78 грн., та пеню яка відповідно до представленого розрахунку становить 2722,62 грн.
Зазначені обставини спонукали товариство з обмеженою відповідальністю „Штраус Україна” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід.№8368 від 03.11.2009р.) про зобов’язання відповідача повернути обладнання для приготування кави у кількості 179 одиниць переданого за договором оренди обладнання №40-ВL від 18.10.2007р., а також просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, двадцяти відсотків річних, пені, що загалом становить 42938,92,92 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.11.2009р. порушено провадження у справі №17/164-09-5522 за позовом ТОВ „Штраус Україна” до ПП „Кабаре-Лідер” про зобов’язання повернути майно та стягнення 463090,92 грн.
Не погоджуючись з позовом, ПП „Кабаре-Лідер” звернулося до суду з зустрічним позовом, ухвалою господарського суду Одеської області від 24.11.20009р. до розгляду прийнято зустрічний позов ПП „Кабаре-Лідер” до ТОВ „Штраус Україна” про визнання договору оренди неукладеним.
В своїй зустрічній позовній заяві ПП „Кабаре-Лідер” посилається на ті обставини, що сторони пунктом 1.1 Договору визначили предмет договору, але аналізуючи п. 1.1 Договору та Додаток № 1 договору ПП „Кабаре-Лідер” не зрозуміло щодо якого обладнання сторони досягли згоди, які характеристики обладнання, яким чином можна визначити, що це саме те обладнання яке має намір взяти в оренду Позивач за договором, вартість обладнання з урахуванням його індексації, тобто остаточної згоди щодо предмету договору сторони не досягли.
Пунктом 5.2 даного Договору визначено розмір орендної плати за користування Обладнанням, який зазначається в Додатку № 1 договору.
Однак, ПП „Кабаре-Лідер” вважає, що оскільки сума оренди обраховується від вартості обладнання з урахуванням його індексації, то сторони при укладенні спірного договору не дійшли згоди стосовно остаточної суми оренди.
Таким чином, ПП „Кабаре-Лідер” вважає, що при укладенні спірного договору сторонами не було досягнуто всіх істотних умов, внаслідок чого вказаний договір слід визнати неукладеним на підставі ст. 208, 638 ЦК України, ст.ст.180,181 ГК України.
Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків.
У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Вимогами п.п.1,2 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
У відповідності до ч. 1, 7 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Розглядом матеріалів справи встановлено, що позивачем на виконання умов укладеного договору в оренду передане відповідачу обладнання для приготування кави 179 одиниць Обладнання, загальною оціночною вартістю 420 152,00 гривні, а саме:
машина Е-point LB1000 230V у кількості 171 одиниця із загальною оціночною вартістю - 410 400,00 грн.;
машина Е-point LB800230V у кількості 8 одиниць із загальною оціночною вартістю - 9752,00 грн.;
Пунктом 5.2. даного Договору визначено розмір орендної плати за користування Обладнанням. Так, згідно даного пункту Договору розмір орендної плати за місяць користування Обладнанням визначається виходячи з розміру орендної плати за користування однією одиницею Обладнання, помноженої на загальну кількість переданих в оренду одиниць Обладнання та зазначається в Додатку № 1 до цього Договору.
Згідно умов укладеного договору, а саме п. 5.2 відповідач зобов’язався сплачувати за користування Обладнанням за цим Договором за місяць становить 2 685,00 грн. (в т.ч. 20% ПДВ).
Дослідивши матеріали справи, судом встановлена відповідність вартості оренди у розмірі 2685 грн., умовам договору та вимогам діючого законодавства.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 5.4. Договору орендна плата сплачується Відповідачем щомісячно на поточний рахунок Позивача до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, протягом якого буде здійснюватись оренда Обладнання. У випадку відсутності з будь-яких причин у Відповідача рахунку на сплату орендної плати Відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату у визначені цим Договором терміни на підставі цього Договору.
Розглядом матеріалів справи встановлено, що у відповідач не сплачував орендні платежі за користування Обладнанням починаючи з листопада 2008р., внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 32220 грн.
Згідно ч.1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 3 ст. 285 ГК України, на орендаря покладено обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.
Аналіз вищевказаних та інших загальних положень дозволяє зробити висновок, що поняття належного виконання зобов'язання охоплює виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета та належним способом.
Якщо при виконанні зобов'язання порушується хоча б одна вищевказаних вимог, таке виконання вважається неналежним.
Згідно ч.7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином виконав своє зобов'язання щодо сплати орендної плати за користування Обладнанням чим порушив умови Договору та норми чинного законодавства України, внаслідок чого позовні вимоги по стягненню з відповідача основного боргу у розмірі 32220 грн. підлягають задоволенню.
Розглянувши позовні вимоги по нарахуванню відповідачу 20% річних у розмірі 3195,52грн., та інфляційних втрат у розмірі 4800,78 грн., та пені у розмірі 2722,62 грн., суд дійшов висновку, що вказані позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних правових підстав.
Відповідно до п.7.2. Договору у випадку порушення строків виконання грошових зобов'язань, передбачених цим Договором, Відповідач сплачує Позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від розміру простроченого грошового зобов'язання за кожен день прострочення, а також 20 відсотків річних від простроченої суми.
Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Дослідивши розрахунок доданий позивачем до позовної заяви по нарахуванню пені, 20% річних та інфляційним втратам, суд дійшов висновку, що він розрахований у відповідності з вимогами діючого законодавства та відповідно до умов укладеного між сторонами по справі договору, а саме п. 7.2 Договору, внаслідок чого суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині позову слід також задовольнити у повному обсязі, з урахуванням того, що розмір штрафних санкцій було узгоджено сторонами при підписанні Договору.
Згідно до пункту 11.7. Договору Орендар зобов'язаний передати Обладнання Орендодавцю в порядку та строки, передбачені п.3 „Порядок передачі Обладнання з оренди” цього Договору. У випадку закінчення строку дії або дострокового припинення цього Договору Орендар зобов'язаний не пізніше дати припинення Договору сплатити (з письмовим підтвердженням про сплату) орендну плату за цим Договором, належні компенсації, штрафні санкції і неустойку, та підписати зі своєї Сторони Акт прийому-передачі Обладнання.
Підпунктом 6.4.15. пункту 6.4. цього Договору, що у випадку дострокового припинення Договору Відповідач зобов'язаний негайно повернути обладнання орендодавцю в стані, в якому воно було отримано в оренду з урахуванням нормального зносу та сплатити всі належні платежі за цим Договором.
У відповідності до вимог ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані. Який було обумовлено в договорі.
Матеріалами справи встановлено, що укладений договір було достроково розірвано внаслідок невиконанням Відповідачем умов Договору та несплатою ним орендної плати за користування Обладнанням шляхом направлення 23 вересня 2009 року на адресу Відповідача листа №400 про розірвання Договору оренди обладнання для приготування кави № 40 - ВL від 18.10.2007 року в якому вимагав протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання даного листа повернути Обладнання, отримане в оренду згідно умов даного Договору та сплатити суму заборгованості за оренду Обладнання.
28 вересня 2009 року Відповідач отримав даний лист, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, натомість станом на 19 жовтня 2009 року жодних дій запропонованих йому Позивачем не здійснив.
У відповідності до вимог п.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що станом на час розгляду справи у суді відповідач неправомірно, без відповідних правових підстав користується переданим йому в оренду обладнанням згідно акту прийому-передачі від 01.09.2008р., чим порушує законні права позивача на вільне розпорядження та користування цим майном, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій часині підлягають задоволенню.
Розглянувши зустрічну позовну заяву ПП „Кабаре-Лідер”, в якій останній просить суд визнати Договір оренди обладнання №40-ВL від 18 жовтня 2007 року неукладеним та таким, що не відбувся, оскільки між сторонами відповідно до вимог ч. ч. 2,3 ст. 180 ГКУ не було досягнуто згоди з таких істотних умов договору, як предмет та ціна Договору, суд дійшов висновку, що в задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю, з наступних правових підстав.
Вимоги Позивача по зустрічному позову ґрунтуються на недосягненні сторонами згоди щодо предмету (відповідності та кількості обладнання), а також орендної плати за користування даним обладнанням при укладанні договору оренди обладнання для приготування кави №40-ВL від 18 жовтня 2007 року.
Дані ствердження Позивача по зустрічному позову є безпідставними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства України, а також не відповідають умовам Договору з наступних підстав.
Змістом ст. 202 Цивільного кодексу України визначено поняттю правочину. Так, згідно ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 2 ст.205 ЦК України правочин вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Статтею 181 Господарського кодексу України встановлений загальний порядок укладання господарських договорів.
Відповідно до ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документу, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Суд вважає за необхідне зазначити, що 18 жовтня 2007 ПП „Кабаре-Лідер” та ТОВ „Штраус-Україна” з урахувань вимог чинного законодавства України щодо укладання господарських договір був підписаний, а також скріплений печатками Договір, і наявність в документах жодних розбіжностей, які б не погоджувались сторонами була відсутня.
Таким чином, слід вважати, що Договір між Позивачем та Відповідачем є таким, що відбувся.
Стосовно не досягнення згоди сторонами щодо обладнання, яке ПП „Кабаре-Лідер” мав наміри отримати у ТОВ „Штраус Україна”, а також розміру орендної плати за користування даним обладнанням, суд вважає за необхідне зауважити, що згідно умов Договору, а саме відповідно до п.1.1. найменування обладнання, його характеристики (модель, серійний номер (за наявності), вартість) та кількість зазначено в Додатку № 1 до цього Договору.
Крім цього, у Додатку №1 від 23 жовтня 2007 року, який є невід'ємною частиною Договору, підписаному з обох сторін, зазначено найменування та кількість обладнання, яке передається.
Крім того, пунктом 2 даного Додатку №1 встановлений розмір орендної плати за користування Обладнання, а також порядок її сплати.
Акт прийому-передачі обладнання від 23 жовтня 2007 року, підписаний обома сторонами, ще раз підтверджує відповідне погодження сторона моделей обладнання, кількості, а також орендної плати за користування даним обладнанням. Так, розмір орендної плати за користування обладнанням за цим Договором в місяць становить 30,00 грн. (в т.ч. 20%ПДВ)
Відповідно до п.1.3. Договору у випадку зміни кількості, характеристики або вартості обладнання, що передається в оренду, сторони вносять зміни до предмету цього Договору шляхом укладання Додатків до цього Договору в новій редакції.
При цьому, ТОВ „Штраус Україна” зазначає, що протягом дії Договору Відповідач (позивач за первісним позовом) передавав Позивачу (відповідачу за первісним позовом) в оренду, а також приймав від нього значну кількість торгових автоматів і кожна дія, направлена на передачу в оренду або приймання обладнання була відображена у відповідних додаткових угодах та актах прийому-передачі, підписаних сторонами, які містяться в матеріалах справи.
Слід також зазначити, що під час дії договору сторонами виконувалися умови цього договору, внаслідок чого суд вважає необґрунтованою та безпідставною правову позицію відповідача стосовно визнання договору таким, який не відбувся.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що не можна вважати неукладеним договір, якщо сторони підписали такий договір чи вчинили дії, які свідчать про прийняття його до виконання, а також тривалий час відповідач самостійно та в добровільному порядку сплачував орендні платежі за користування вищезазначеним обладнанням, а отже, посилання ПП „Кабаре-Лідер” щодо не укладання Договору сторонами є безпідставним та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства України.
Крім того, суд погоджується з правовою позицією ТОВ „Штраус Україна” що вимоги про визнання договору неукладеним є нічим іншим як встановлення факту, що має юридичне значення, а на думку Верховного суду України відповідні вимоги про встановлення факту не укладання договору не призводять до поновлення порушених прав, а отже не можуть бути предметом спору.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.6, 11, 204, 205, 321, 525, 526, 549, 610, 625, 627, 628, 785 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 181, 193, 283, 285 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ „Штраус Україна” підлягають задоволенню повністю, в задоволенні зустрічного позову ПП „Кабаре-Лідер” слід відмовити.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на ПП „Кабаре-Лідер”, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ТОВ „Штраус України” –задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємства „Кабаре-Лідер” /65101, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5, корп. 1 , кв. 108, код ЄДРПОУ 32783075/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Штраус Україна” /03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5-Б, код ЄДРПОУ 31513464/ 32220 грн. 00 коп. /тридцять дві тисячі двісті двадцять грн. 00 коп./ - основного боргу; 3195 грн. 52 коп. /три тисячі сто дев’яносто п’ять грн. 52 коп./ - 20% річних; 4800 грн. 78 коп. /чотири тисячі вісімсот грн. 78 коп./ - інфляційних збитків; 2722 грн. 62 коп. /дві тисячі сімсот двадцять дві грн. 62 коп./ - пені; 4630 грн. 91 коп. /чотири тисячі шістсот тридцять грн. 91 коп./ - державного мита; 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./- витрат на послуги ІТЗ судового процесу.
Наказ видати.
3. Зобов’язати приватне підприємство „Кабаре-Лідер” /65101, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5, корп. 1 , кв. 108, код ЄДРПОУ 32783075/ повернути товариству з обмеженою відповідальністю „Штраус Україна” обладнання для приготування кави у кількості 179 одиниць за Договором оренди обладнання для приготування кави №40-ВL від 18 жовтня 2007р., а саме:
№ п/пНайменування обладнанняЗаводський № (за наявності)Од. вим.К-стьВартість, грн.Вартість всього, гри.
1Машина E-point LВ1000 230 V120216.120219,120247.120260,120258.120259, 120257,120266,120267,120265Л 20250,120264, 120263,120031,120034,120028,120035,120040, 120043,120051.120045,120049,120048,120067, 118953,118948,118955,118963,118961.118967, 118958,118964,118969,118966,118951.118952, 118957,118954.118970,118960.118950.118956, 118959,118962,118965,118968.118971.120072, 120075,120064,120073,120070,120071.152190. 152196.152197,152180,152195,152202,152188, 152194.152199,152193,152200,152192,152201, 152191,152198.152203,152208,152206.152433, 152430,152431.152207,152211,152478,152477. 152210.152205.152204,152209,152428,152703. 152698,152702,152701,152699,152709,152824, 152826,152821,152827,152825,152829.152823. 152813.152818.152816,152815,152819,152832. 152822,152830,152817,152827,152833,152835, 152834,152820,152812,152828,152814,153449, 153457,153446Л 53454,153455.153453,153460. 153452,153451,153459,153261,153250,153258,шт.1712400410400
153266,153256,153263,153265,153267.153262, 153264,152718,152721,152719,152722,152723, 152716,152720,152717,152725,152727,153147, 153144,153141,153134,153132,153136,153138, 153139,153130,153125,153133,153131,153126, 153137.153142,153143,153146,153145,153140, 153135,152724.152726,152731,152732,152728. 152730,152733, 152729 2Машина Е-point LВ800230V168905, 168904, 168903, 168836, 168950, 168925. 168919,161714шт.812199752 Всього Обладнання179 Наказ видати. 4. В задоволенні зустрічного позову ПП „Кабаре-Лідер” –відмовити. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України. Наказ видати після вступу рішення в законну силу. Суддя
Судове рішення № 9034457, Господарський суд Одеської області було прийнято 27.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 17/164-09-5522. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: