Рішення № 9034374, 25.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2010 р.Справа № 16/219-09-6064 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Квіткін Ю.М. за довіреністю № 2 від 19.10.2009р.

Від відповідача: не з’явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Яричів” до товариства з обмеженою відповідальністю „Одіссея трейд” про стягнення 37382,75 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Яричів” (далі по тексту ТОВ „Яричів”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Одіссея трейд” (далі по тексту ТОВ „Одіссея трейд”) 37570,94 грн. основного боргу по дистриб’юторському договору № 03-02/03 від 02.03.2009р., 1476,63 грн –пені, 862,65 грн. - річних і інфляційних витрат у сумі 472,53 грн., а всього 40382,75 грн. загальної заборгованості по вищезазначеній угоді. Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням ТОВ „Одіссея трейд” договірних зобов’язань в частині своєчасної та повної оплати вартості одержаного від ТОВ „Яричів” товару.

Під час розгляду справи, ТОВ „Яричів” позовні вимоги були зменшені, у зв’язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості на суму у розмірі 3000 грн. Таким чином, згідно з уточненою редакцією позовних вимог, викладеною у заяві, яка надійшла до господарського суду Одеської області 13.01.2010р., ТОВ „Яричів” просить суд стягнути з відповідача 34570,94 грн. основного боргу по дистриб’юторському договору № 03-02/03 від 02.03.2009р., 1476,63 грн –пені, 862,65 грн. - річних і інфляційних витрат у сумі 472,53 грн., а всього 37382,75 грн. загальної заборгованості по вищезазначеній угоді.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог ТОВ „Яричів” згідно з заявою, яка надійшла до господарського суду Одеської області 13.01.2010р., є остаточною, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 22 ГПК України, приймається господарським судом для розгляду по суті.

Відповідач належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання, але, незважаючи на неодноразові вимоги суду, не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому засіданні, відзиву на позовну заяву до господарського суду не надав, у зв’язку з чим справа була розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між ТОВ „Яричів” (Постачальник) та ТОВ „Одіссея трейд” (Дистриб’ютор) було укладено дистриб’юторській договір № 03-02/03 від 02.03.2009р., відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2 сторони якого домовились про співпрацю з метою реалізації товарів Постачальника на ринку. В межах цієї співпраці Постачальник зобов'язався постачати Дистриб'ютору у власність товари, а Дистриб'ютор зобов'язався прийняти поставлені товари, здійснювати подальший їх продаж та за результатами роботи надавати Постачальнику звіти в порядку та на умовах, передбачених цим Договором та додатками до нього, які є невід'ємною частиною Договору. Крім того, сторонами зазначено, що кількість, якість, асортимент, ціна товарів, що постачаються згідно з даним договором Дистриб'ютору, визначаються в замовленнях на поставку товарів.

Відповідно до розділу 3 дистриб’юторського договору № 03-02/03 від 02.03.2009р., Постачальник зобов'язався в обсязі наданих Дистриб'ютором та погоджених з Постачальником замовлень постачати товари Дистриб’ютору, надавати Дистриб'ютору необхідну інформацію та документацію про особливості та властивості товарів, що постачаються. В свою чергу, Дистриб'ютор зобов'язався здійснювати продаж поставлених за цим договором товарів на умовах, що визначені цим договором; співпрацювати з представниками Постачальника в питаннях забезпечення збуту і подальшого просування товарів Постачальника на ринку в інтересах обох сторін за цим договором; заздалегідь планувати закупки, надавати замовлення на поставку товарів Постачальника, контролювати стабільне надходження товарів Постачальника; забезпечити належне зберігання поставлених за даним договором товарів, документації, та нерозголошення конфіденційної інформації, що стала відома Дистриб'ютору при виконанні ним умов цього договору; своєчасно надавати Постачальнику по узгодженій сторонами формі звіти про результати роботи Дистриб'ютора.

Проаналізувавши умови вказаного договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вказана угода є договором поставки, а також має ознаки договору комісії.

Згідно положень ст. 712 ЦК України в редакції Закону України від 16.01.2003р. №435-ІV за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом розділу 4 дистриб’юторського договору № 03-02/03 від 02.03.2009р. підставою для постачання товарів є письмове замовлення Дистриб’ютора. Поставка товарів здійснюється Постачальником та за його рахунок. Кожна поставка товарів повинна супроводжуватись наступними документами: податкова накладна; накладна; товарно-транспортна накладна, рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи в межах даного договору позивачем було поставлено за накладними № 6154 від 27.06.2009р., № 6362 від 11.07.2009р., № 6609 від 26.07.2009р., № 7189 від 31.08.2009р., № 7456 ввід 13.09.2009р., а відповідачем отримано товарів на загальну суму 45059,64 грн. В свою чергу, відповідачем було сплачено грошових коштів на загальну суму 11000 грн., з яких 3000 грн. було сплачено вже під час розгляду даної справи. Залишок несплаченої суми складає 34059,64 грн., яка до нинішнього часу відповідачем погашена не була. Крім того, розмір основного боргу підтверджується відповіддю відповідача на претензію ТОВ „Яричів”.

Положеннями п.п. 2.4, 2.5, 2.6 дистриб’юторського договору №03-02/03 від 02.03.2009р. сторонами було передбачено, що Дистриб'ютор здійснює оплату за перші дві партії поставлених товарів шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 14 календарних днів з дати поставки товарів. За наступні партії поставлених товарів оплата проводиться протягом тридцяти календарних днів з дати поставки товарів. Днем оплати вважається день надходження коштів на поточний рахунок Постачальника.

Згідно ст. 193 ГК України в редакції Закону України від 16.01.2003р. N 436-IV, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але в порушення умов п.п. 2.4, 2.5, 2.6 дистриб’юторського договору №03-02/03 від 02.03.2009р., вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України ТОВ „Одіссея трейд” було здійснено часткову оплату товарів, отриманих за переліченими по тексту рішення вище видатковими накладними, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість на загальну суму 34059,64 грн., яка до теперішнього часу у добровільному порядку погашена ним не була.

Таким чином, приймаючи до уваги невиконання Дистриб'ютором договірних зобов’язань по оплаті вартості придбаних ним за дистриб’юторським договором №03-02/03 від 02.03.2009р. товарів, ТОВ „Яричів” звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з ТОВ „Одіссея трейд” 34570,94 грн. основного боргу по дистриб’юторському договору № 03-02/03 від 02.03.2009р., 1476,63 грн –пені, 862,65 грн. - річних і інфляційних витрат у сумі 472,53 грн., а всього 37382,75 грн. загальної заборгованості по вищезазначеній угоді.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання, але, незважаючи на неодноразові вимоги суду, не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому засіданні, відзиву на позовну заяву до господарського суду не надав.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає за необхідне надати, передусім, правову оцінку вимогам про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 34570,94 грн.

З цього приводу, слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В свою чергу, положеннями п.п. 2.4, 2.5, 2.6 дистриб’юторського договору №03-02/03 від 02.03.2009р. сторонами було передбачено, що Дистриб'ютор здійснює оплату поставлених товарів протягом тридцяти календарних днів з дати поставки товарів.

                    При цьому, слід зазначити, що з наявних у матеріалах справи документів вбачається, що основний боргу відповідача перед ТОВ „Яричів” становить 34059,64 грн. (45059,64 грн. (загальна вартість поставлених товарів) –11000 грн. (загальна сума сплачених відповідачем коштів)).

На думку суду, розмір основного боргу ТОВ „Одіссея трейд” перед ТОВ „Яричів” у сумі 34059,64 грн. витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується видатковими накладними, а також банківськими виписками, які наявні у матеріалах справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем до господарського суду не представлено.

З огляду на викладене, суд вважає правомірним та обґрунтованим позовні вимоги ТОВ „Яричів” про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 34570,94 грн. задовольнити частково в сумі 34059,64 грн.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 1476,63 грн –пені, 862,65 грн. - річних і інфляційних витрат у сумі 472,53 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 5.2 дистриб’юторського договору №03-02/03 від 02.03.2009р. у випадку затримки оплати за поставлені товари, Дистриб'ютор зобов'язався сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплачених товарів за кожен день затримки.

Як вбачається з розрахунку, доданого позивачем до позовної заяви, ТОВ „Яричів” нарахування пені було здійснено виходячи із основної суми заборгованості на час звернення до суду у розмірі 37570,94 грн. Проте, під час розгляду даної справи було встановлено, що розмір основного боргу відповідача у тому числі і у період здійснення розрахунку ( станом на 18.11.2009р.) був визначений позивачем невірно, а саме необґрунтовано завищений на 511,30 грн. Виходячи з наведених приписів діючого законодавства України та з огляду на викладене, суд вважає за правомірне позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ „Одіссея трейд” 1476,63 грн. пені задовольнити частково - у сумі 1443,58 грн.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Звертаючись до умов дистриб’юторського договору №03-02/03 від 02.03.2009р., слід зазначити, що його учасники скористалися наданим їм правом, встановивши у 5.2 дистриб’юторського договору №03-02/03 від 02.03.2009р. обов’язок Дистриб'ютора за несвоєчасну оплату вартості товару сплатити Постачальнику річні у розмірі 12 % річних.

З огляду на викладене, за несвоєчасне виконання Дистриб'ютором грошових зобов’язань по дистриб’юторському договору №03-02/03 від 02.03.2009р. ТОВ „Яричів” додатково було нараховано до сплати ТОВ „Одіссея трейд” 862,65 грн. 12% річних та 472,53 грн. інфляційних витрат.

Як вбачається з розрахунку, доданого позивачем до позовної заяви нарахування позивачем інфляційних витрат було здійснено також помилково: виходячи із необґрунтовано завищеної на 511,30 грн. основної суми заборгованості.

З огляду на викладене, керуючись ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд вважає правомірним позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ „Одіссея трейд” 862,65 грн. річних і інфляційних витрат у сумі 472,53 грн. задовольнити частково, а саме присудити до стягнення із відповідача на користь ТОВ „Яричів” 843,48 грн. 12% річних та 463,84 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявленого ТОВ „Яричів” позову частково шляхом стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 34059,64 грн., пені у сумі 1443,58 грн., річних у сумі 843,48 грн. та інфляційних витрат у розмірі 463,84 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами по справі, враховуючи ті обставини, що господарський спір у даній справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов’язань з своєчасного та повного розрахунку за поставлений товар та частина основного боргу у сумі 3000грн. була погашена після звернення позивача до суду з даним позовом, суд вважає за необхідне витрати, пов’язані із сплатою державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, віднести на рахунок відповідача виходячи з суми заборгованості з урахуванням 3000 грн. розподіливши судові витрати пропорційно задоволеним вимогам згідно із ст. 44, ч. 3 ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625, 692, 712 ЦК України, ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Одіссея трейд”/ 65055, м.Одеса, вул.. Хутірська, 70Б, код ЄДРПОУ 35819821/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Яричів” /80463, Львівська область, Кам’янка-Бузький район, с. Старий Яричів, вул.. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 34928181/ 34059 грн. 64 коп. / тридцять чотири тисячі п’ятдесят дев’ять грн. 64 коп./ - основного боргу за поставлену продукцію; 843 грн. 48 коп. / вісімсот сорок три грн.. 48 коп./ - річних; 1443 грн. 58 коп. / одна тисяча чотириста сорок три грн.. 58 коп./ - пені; інфляційні витрати у розмірі 463 грн. 84 коп. /чотириста шістдесят три грн. 84 коп./; 398 грн. 11 коп. /триста дев’яносто вісім грн.. 11 коп./ - держмита; 232 грн. 66 коп. / двісті тридцять дві грн. 66 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення підписане 01.02.2010р.

Суддя