Рішення № 90341063, 02.07.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
02.07.2020
Номер справи
620/1313/20
Номер документу
90341063
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/1313/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участю секретаря Якуш І.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Публічного акціонерного товариства виробничо-торгова фірма «Сіверянка» про застосування заходів реагування,

У С Т А Н О В И В:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (надалі також – Управління ДСУНС у Чернігівській області, позивач) звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства виробничо-торгова фірма «Сіверянка» (надалі також – ПАТ ВТФ «Сіверянка», відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації будівлі гуртожитку (А-9 основна частина) відповідача за адресою: вул. Шевченка, 246-А, м. Чернігів, Чернігівська область.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що за результатами проведеної позапланової перевірки додержання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки були виявлені порушення, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, а тому є підстави для застосування до відповідача заходів реагування згідно статті 70 Кодексу цивільного захисту України.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач, в межах встановленого судом строку надав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову та зазначає, що в даному гуртожитку зареєстровані та проживають особи, які не мають іншого житла, а саме всього 505 мешканців, з яких 69 осіб є неповнолітніми та дві матері одиначки, які самостійно виховують дітей і які не мають іншого житла. Також відповідач зазначає, що ПАТ ВТФ «Сіверянка» не має фактичної можливості виконати вимоги припису у зв`язку з арештом банківських рахунків та майна товариства. Застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації гуртожитку не може бути застосовано, оскільки люди, які проживають у даному будинку залишаться без житла.

27.05.2020 Управлінням ДСУНС у Чернігівській області надано відповідь на відзив, в якій зазначено про аналогічні обставини, викладені в позові.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду, без виходу в нарадчу кімнату, відмовлено у клопотанні ПАТ ВТФ «Сіверянка» про зупинення провадження у справі та закрито підготовче провадження. Призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому порядку, причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відповідно до витягу з наказу від 13.12.2019 № 317 про організацію позапланових заходів державного нагляду (контролю) (а.с.39-40) та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 16.01.2020 № 44 (а.с.41), посадовими особами Управління ДСУНС у Чернігівській області проведено позапланову перевірку відповідача, розташованого за адресою: вул. Шевченка, 246-А, м. Чернігів, Чернігівська область.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки складено акт від 22.01.2020 № 95, яким встановлено порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, а саме:

будівлю гуртожитку (А-9 основна частина) не обладнано системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації), чим порушено п. 1.2. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, п. 2.1 табл. А.1. додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Відсутність системи пожежної сигналізації не дає змоги виявити пожежу на ранній стадії її розвитку. Це може призвести до швидкого розповсюдження вогню, продуктів горіння та руйнації будівельних конструкцій будівлі;

будівлю гуртожитку (А-9 основна частина) не обладнано системою протипожежного захисту (системою керування евакуюванням людей в частині системи оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку руху), чим порушено н. 1.2. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, п. 15 табл. Б. 1. додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Відсутність системи керування евакуюванням людей не дає змоги виявити пожежу на ранній стадії її розвитку. Це може призвести до швидкого розповсюдження вогню, продуктів горіння та руйнації будівельних конструкцій будівлі;

не проведено перевірку захисту будівлі гуртожитку (А-9 основна частина) від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, чим порушено п. 1.21. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Блискавкозахист - сукупність заходів і технічних засобів для охорони будівель, споруд, обладнання та електричних пристроїв від дії блискавки. Прямий удар блискавки зумовлює миттєве нагрівання струмопровідних конструкцій до температури плавлення або навіть випару, вибуху чи розщеплення непровідних конструкцій, вибуху будинків і будівель. Непроведения ревізії (перевірки) пристроїв блискавкозахисту загрожує пожежній безпеці об`єкта. Пряме попадання блискавки по будівлі або вторинні її прояви загрожують виникненню пожежі внаслідок миттєвого нагрівання матеріалів та конструкцій, створюючи загрозу життю та/або здоров`ю людей;

в будівлі гуртожитку (А-9 основна частина) сходові клітки та коридори 1-9 поверхів не забезпечені евакуаційним освітленням, чим порушено п. 2.31. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Евакуаційне освітлення - це освітлення, призначене для евакуації людей з приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення. Розташовують евакуаційне освітлення у місцях, що небезпечні для проходу людей (коридори, сходові клітини, проходи). Його мета вказати на найближчі місця виходу з приміщення. Відсутність евакуаційного освітлення створює перешкоди під час евакуації людей, а тому створює загрозу життю та здоров`ю людей;

будівля гуртожитку (А-9 основна частина) не забезпечена первинними засобами пожежогасіння відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15 січня 2018 року № 25, чим порушено п.п. 3.6., 3.9. глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні. Відсутність первинних засобів пожежогасіння не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації;

в будівлі гуртожитку (А-9 основна частина) приміщення сміттєзбірної камери не обладнано спринклерним пожежогасінням із розрахунковою витратою води 1,8 л/c., чим порушено п. 22. розділу II, п. 2.2. глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, п. 4.28 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення». Відсутність спринклерного пожежогасіння не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації;

в будівлі гуртожитку (А-9 основна частина) приміщення електрощитової не відокремлено від інших за призначенням приміщень протипожежними дверима з нормованим класом вогнестійкості, чим порушено п. 22 розділу ІІ, п. 2.3. глави 2 розділу III, п. 1.24. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, п.п. 6.2, 6.4, 6.17, табл. 3 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва». Протипожежні двері призначені для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах із метою запобігання розвитку пожежі до прилеглого приміщення протягом унормованого проміжку часу. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним;

в будівлі гуртожитку (а-9 основна частина) приміщення машинних відділень ліфтів на технічному поверсі не відокремлено від інших за призначенням приміщень протипожежними дверима з нормованим класом вогнестійкості, чим порушено п. 22 розділу II, п. 2.3. глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, п.п. 6.2, 6.4, 6.17, табл. 3 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва». Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним;

в будівлі гуртожитку (А-9 основна частина) виходи з 2-х сходових кліток на технічний поверх і покрівлю виконані не через протипожежні двері 2-го тину шириною не менше ніж 0,75 метри, висотою не менше ніж 1,5 метри, чим порушено п. 22 розділу II, п. 2.3. глави 2 розділу III, Правил пожежної безпеки в Україні, п. 8.6 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва». Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним;

в будівлі гуртожитку (А-9 основна частина) у коридорі 1-го поверху на шляхах евакуації улаштовано металеву перегородку та огорожу для перебування чергового персоналу, які перешкоджають вільній евакуації людей, чим порушено п. 2.37. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Вимушеною евакуацією називають рух, який людина змушена здійснити аби покинути приміщення чи будівлю через виниклу небезпеку (пожежа, аварія тощо). Одним з етапів евакуації людей є рух людей з найбільш віддалених точок будівлі (приміщення) до евакуаційного виходу з нього. Найбільш небезпечним є рух по шляхах евакуації з приміщень з масовим перебуванням людей, оскільки в даному випадку вони знаходяться в безпосередній близькості до джерела небезпеки (полум`я, дим, продукти горіння). Вимушена евакуація призводить до збільшення щільності масових потоків та встановлення визначеного ритму руху по шляхах евакуації. Шляхами евакуації служать холи, проходи, коридори, площадки, сходи, які ведуть до евакуаційного виходу та забезпечують безпечний і досить швидкий рух людей. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей;

в будівлі гуртожитку (А-9 основна частина) у коридорі 2-9 поверхів на шляхах евакуації улаштовано металеві перегородки, що перешкоджають вільній евакуації людей, чим порушено п. 2.37. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Одним з етапів евакуації людей є рух людей з найбільш віддалених їочок будівлі (приміщення) до евакуаційного виходу з нього. Вимушена евакуація призводить до збільшення щільності масових потоків та встановлення визначеного ритму руху по шляхах евакуації. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей;

в будівлі гуртожитку (А-9 основна частина) на шляхах евакуації на 1-9 поверхах влаштовані пороги висотою більше ніж 0,05 метри, чим порушено п. 2.37. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Шляхами евакуації служать холи, проходи, коридори, площадки, сходи, які ведуть до евакуаційного виходу та забезпечують безпечний і досить швидкий рух людей. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей;

в будівлі гуртожитку (А-9 основна частина) у коридорі та тамбурі 1-го поверху опорядження (облицювання) стін виконано з матеріалів з невизначеними показниками щодо горючості, займистості, димоутворювальної здатності та токсичності продуктів горіння, чим порушено п. 22 Розділу II, п. 2.17 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей;

в будівлі гуртожитку (А-9 основна частина) у дверях, що ведуть з коридорів 1-го, 3-го, 4-го, 6-го, 7-го, 8-го поверхів до сходових кліток встановлено скло, яке дає скалки при руйнуванні, чим порушено п. 2.37 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Армоване скло - це безпечне скло з металевою сіткою. Воно є хорошим захисником при пожежі, перегороджуючи шлях диму і гарячим газам. Під впливом вогню скло може тріснути, але завдяки арматурі, воно залишиться на місці і тим самим стримує поширення вогню. Головною перевагою такого скла є те, що при сильному ударі осколки скла не зможуть нашкодити здоров`ю людини, так як вони залишаються в сітці;

в будівлі гуртожитку (А-9 основна частина) двері сходових кліток на 1-9 поверхах експлуатуються зі знятими пристроями для самозачинення, чим порушено п. 2.37. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Пристрої для самозачинення призначені для запобігання проникнення токсичних продуктів горіння до шляхів евакуації (коридорів, сходових клітин, зовнішніх сходів). Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей. Все це сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум`я та токсичні продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей;

в будівлі гуртожитку (А-9 основна частина) у підвалі пожежні насоси знаходяться у непрацездатному стані, чим порушено п. 2.2. глави 2 розділу ІІІ, підпункт 4 п. 2.3. глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні. Знаходження в непрацездатному стані внутрішнього протипожежного водопостачання (пожежних насосів) не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації;

в будівлі гуртожитку (А-9 основна частина) приміщення електрощитової захаращено меблями, чим порушено п. 2.12. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Функціонування будівлі неможливе без облаштування його електроустановками, до яких належать електричне обладнання, апарати управління, пускорегулювання, електропроводи, кабелі тощо. Щоб унеможливити виникнення пожежі, кожна складова систем електроустановок потребує уваги з позиції дотримання правил пожежної безпеки. Експлуатація електроустановок повинна відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні. Приміщення електрощитової має підвищений клас пожежної небезпеки і повинне використовуватися виключно за призначенням. Порушення вимог пожежної безпеки може призвести до виникнення пожежі та безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу жнттю та здоров`ю людей;

в будівлі гуртожитку (А-9 основна частина) пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволами, кнопками дистанційного запуску пожежних насосів, а також важелями для полегшеного відкривання вентиля, чим порушено підпункт 2 п. 2.2. глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні. Неукомнлсктованість пожежних кран-комплектів пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволами унеможливлює їх використання для оперативного гасіння пожежі на ранній стадії її виникнення, сприяючи беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації;

в будівлі гуртожитку (А-9 основна частина) не проведено технічне обслуговування і перевірку пожежних кран-комплектів на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування, чим порушено підпункт 9 п. 2.2. глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні. Пожежні крап-комплекти відносяться до засобів пожежогасіння та входить до складу внутрішнього водяного пожежогасіння. Непроведения технічного обслуговування і перевірки пожежних кран-комплектів на працездатність шляхом пуску води не дає змоги визначити їх працездатний стан, що в свою чергу унеможливлює їх використання для оперативного гасіння пожежі на ранній стадії її виникнення, сприяючи беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації;

в приміщенні електрощитової у підвалі будівлі гуртожитку (А-9 основна частина) з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів у відгалужувальній коробці виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, чим порушено п. 1.6. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. З`єднання жил проводів за допомогою скруток може призвести до короткого замикання електромережі. Короткі замикання здатні виникнути не тільки в проводах, айв інших частинах електроустановок. У точці короткого замикання утворюється іскріння, яке в залежності від електричних параметрів даної мережі може досягати значних розмірів і викликати пожежу і руйнування електроустановок та інших споруд. Пожежну небезпеку представляють всілякі нещільні контакти, наприклад, в місцях приєднання проводів між собою. Нещільні контакти окислюються і створюють великий опір. Вони надмірно нагріваються і нерідко викликають запалення ізоляції проводів. Нещільні з`єднання можуть приводити ще і до іскріння, що також є можливою причиною виникнення пожеж. Швидке розповсюдження вогню, продуктів горіння та руйнація будівельних конструкцій будівлі створює загрозу життю та здоров`ю людей (а.с. 11-22).

Також 22.01.2020 Управлінням ДСУНС у Чернігівській області винесено припис № 91, яким встановлено строк усунення порушень виявлених під час перевірки.

Вказані вище акт та припис направлені відповідачу 22.01.2020, що підтверджується листом Управління ДСУНС у Чернігівській області № 1612/240 (а.с.23).

Вважаючи дані порушення такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Згідно пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Положеннями частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України визначено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно пункту 1 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду (ч. 7 ст. 7 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі також – Закон № 877).

Згідно ч. 8 ст. 7 вказаного вище закону припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

У контексті наведеного, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної та техногенної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що у останнього відсутня фактична можливість виконати вимоги по забезпеченню техногенної та пожежної безпеки, в зв`язку з тим, що відносно ПАТ ВТФ «Сіверянка» відкрито провадження по справі про банкрутство (а.с.68-74), оскільки законодавство, яке регулює спірні правовідносини, не пов`язує наявність у суб`єкта господарювання процедури банкрутства із підставами для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення та заборони експлуатації об`єкта, як наслідок вказана обставина не є такою, що підлягає врахуванню у справі про застосування заходів реагування.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, зокрема у постанові від 04.06.2019 по справі № 809/443/16, висновки якої, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Також не приймаються судом до уваги посилання відповідача у відзиві на той факт, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі гуртожитку зачіпає права та інтереси третіх осіб, зокрема, право на житло, з огляду на таке.

Цільове призначення застосування заходу реагування у виді звернення до суду полягає в упередженні заподіяння шкоди таким соціальним благам як життя і здоров`я людей. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20 червня 2018 року (справа № 826/4267/16, адміністративне провадження № К/9901/12245/18) звертає увагу на таке поняття як небезпечний чинник. Відповідно до пункту 26 статті 1 Кодексу цивільного захисту України під небезпечним чинником розуміється складова частина-небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або нррцесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу житло та/або здоров`ю людини. За позицією суду, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Такі обставини були зафіксовані актом від 22.01.2020 № 95, складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Разом з тим, необхідно врахувати, що відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 28 лютого 2019 року по справі № 810/2400/18, забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення. Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що дане зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Верховним Судом визначено наступні ознаки заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту:

захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень;

захід реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки;

захід реагування є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Можливі обмеження відповідача у здійсненні господарської діяльності за наслідками застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), не можуть бути співрозмірними із гарантованими державою нравами людини на життя і здоров`я, особисту безпеку, які є найвищою соціальною цінністю, а їх забезпечення - головним обов`язком держави, що визначено постановою Верховного Суду від 04 червня 2019 року но справі № 809/443/16.

Враховуючи вищевикладене стосовно цільового призначення та мети застосування заходів реагування, їх тимчасовості і превентивності існування ризику виникнення надзвичайної ситуації, а також зважаючи на положення статті 3 Конституції України, відповідно до якого людина, її життя та здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, висновки про порушення тих чи інших прав у даному випадку є необгрунтованими, оскільки жодне право є неспіврозмірним із правом на життя та здоров`я, яке передбачене статтею 27 Конституції України, статтею 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та загрозою, яку створюють виявлені численні порушення.

Таким чином, позивач діяв правомірно, виконуючи вимоги чинного законодавства, а доводи відповідача у даному випадку не спростовують необхідності застосування заходів реагування.

Щодо зазначення відповідачем у відзиві, що при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі має враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем, не надано жодних доказів, які б могли свідчити хоча б про часткове усунення наявних численних порушень.

Відсутність доказів усунення відповідачем порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, свідчить про обтрунтованість необхідності застосування до відповідача заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі. Застосування такого заходу є цілком співрозмірним з характером порушень законодавства щодо забезпечення пожежної безпеки (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2019 року по справі № 804/8378/17).

Також відповідач вказує, що спеціальним нормативно-правовим актом у спірних правовідносинах є Кодекс цивільного захисту України, оскільки саме ним передбачено підстави, повноваження та види заходів реагування у випадку порушення суб`єктом господарювання вимог пожежної та техногенної безпеки, а норми Закону № 877 у даному випадку є загальними.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що Управління ДСУНС у Чернігівській області при проведенні заходів державного нагляду (контролю) керується, як положеннями Кодексу цивільного захисту України, так і Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Вказаний Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Водночас, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Таким чином, вказані правові акти є обов`язковими для застосування, а з метою дотримання приписів частини 2 статті 19 Конституції України позивач діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на те, що виявленні порушення створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, та у подальшому можуть призвести до тяжких наслідків у сфері цивільного захисту і пожежної безпеки, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі гуртожитку (А-9 основна частина) відповідача за адресою: вул. Шевченка, 246-А, м. Чернігів, Чернігівська область.

Суд звертає увагу, що відповідач має право після усунення усіх порушень звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював зупинення, з повідомленням про їх усунення.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області підлягає задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача – суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 168, 229, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Публічного акціонерного товариства виробничо-торгова фірма «Сіверянка» про застосування заходів реагування задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації будівлі гуртожитку (А-9 основна частина) Публічного акціонерного товариства виробничо-торгова фірма «Сіверянка» за адресою: вул. Шевченка, 246-А, м. Чернігів, Чернігівська область.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (прос. Миру, 190-а, м. Чернігів, 14037, код ЄДРПОУ 38590042).

Відповідач: Публічне акціонерне товариство виробничо-торгова фірма «Сіверянка» (вул. Шевченка, 246-А, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 00310143).

Повний текст рішення суду складено 13.07.2020.

Суддя О.М. Тихоненко

Попередній документ : 90319291
Наступний документ : 90341064