Рішення № 90340510, 13.07.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2020 р. Справа № 480/2869/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" від 14.02.2020 № 18-6632/16-20-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 гектара земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 2,00 гектара земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року по справі № 480/4522/19 відповідач повторно розглянув заяву позивача про затвердження проекту землеустрою та видав протиправний наказ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки» від 14.02.2020 № 18-6632/16-20-СГ, яким відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області у зв`язку з тим, що бажана до відведення земельна ділянка має інше місце розташування. Зважаючи на те, що проект землеустрою, розроблений на замовлення ОСОБА_1 , було погоджено у встановленому законом порядку, позивач вважає, що відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України проект має бути затверджений відповідачем.

Представник відповідача подав до суду відзив, у якому проти позовних вимог заперечував просив відмовити в їх задоволенні. Також, зазначив, що під час розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою та доданих до неї документів Головним управлінням було здійснено порівняння поконтурної експлікації, ситуаційного плану земельної ділянки проекту землеустрою та викопіювання бажаної земельної ділянку, яке було додано до заяви (клопотання) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, Головним управлінням було встановлено розбіжність між конфігурацією та місцезнаходженням земельної ділянки, яку бажав отримати у власність позивач та земельної ділянки, на яку було розроблено проект землеустрою.

Отже, позивачем розроблено проект землеустрою на земельну ділянку, на яку дозвіл Головним управлінням не надавався, тому такий проект не може бути затверджений.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» від 02.11.2018 № 18-8618/16-18-С надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області району (а.с. 20, 44).

На підставі вказаного наказу за заявою позивача розробником проектної документації фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було розроблено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області району (а.с. 18-28).

Проект землеустрою був погоджений, відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України, про що зазначено у п. 10 Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 20.12.2018 № 15168/82-18 (а.с. 28).

Позивач отримав витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5924782900:05:004:0765 від 27.12.2018 № НВ-5908319872018 (а.с. 15-17).

28.12.2018 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про затвердження вищевказаного проекту землеустрою (а.с. 45).

Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, розглянувши вищезазначену заяву та проект, листом від 09.01.2019 № Є-16947-131/21-19 повідомило позивача про те, при розгляді наданого проекту землеустрою була встановлена розбіжність щодо місця розташування земельної ділянки. Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області за № 18-8618/16-18-СГ від 02.11.2018, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність бажана земельна ділянка має інше місце розташування. Для вирішення питання по суті, позивачу було запропоновано звернутись до виконавця робіт із землеустрою для доопрацювання згаданого проекту землеустрою відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 46).

Вважаючи лист-відмову протиправним, позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 по справі № 480/248/19 (а.с. 55-57) було частково задоволено позовні вимоги позивача, а саме зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.12.2018, зареєстровану Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області 29.12.2018 №Є-16947/0/94-18 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти відповідне рішення. В задоволенні інших вимог - відмовлено.

На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 по справі № 480/248/19 відповідач повторно розглянув заяву ОСОБА_1 від 28.12.2018 та листом від 03.06.2019 № Є-452/0/5-19/356/6-19 повідомив позивачу про те, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі № 480/248/18 Головним управлінням було повторно розглянуто наданий проект землеустрою, при розгляді якого встановлено, що раніше виявлена розбіжність між конфігурацією та місцем знаходження бажаної земельної ділянки вказана в листі Є-16947-131/21-19 від 09.01.2019 не виправлена. Також позивачу запропоновано звернутись до виконавця робіт із землеустрою для доопрацювання проекту (а.с. 48).

Позивач, не погодившись з таким рішенням ГУ Держгеокадастру у Сумській області, повторно звернувся до Сумського окружного адміністративного суду.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі № 480/4522/19 позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов`язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Сумській області щодо неприйняття наказу за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.12.2018р., зареєстрованої Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області 29.12.2018р. №Є-16947/0/94-18 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.12.2018р., зареєстровану Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області 29.12.2018р. №Є-16947/0/94-18 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти відповідне рішення відповідно до вимог законодавства. В задоволенні інших вимог - відмовлено (а.с. 58-61).

На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 по справі № 480/4522/19 відповідач повторно розглянув заяву ОСОБА_1 від 28.12.2018 та видав наказ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки» від 14.02.2020 № 18-6632/16-20-СГ, яким відмовив у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області з таких підстав: під час розгляду наданого проекту землеустрою, встановлено розбіжність щодо місця розташування земельної ділянки: відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області за № 18-8618/16-18-СГ від 02.12.2018 виданого на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 по справі за № 1840/2504/18, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, бажана до відведення земельна ділянка має інше місце розташування. На затвердження подано проект землеустрою щодо відведення іншої земельної ділянки, відмінної від земельної ділянки зазначеної на викопіюванні, на яку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою. Розробником землевпорядної документації не дотримано вимог статті 118 Земельного кодексу України, оскільки дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зазначеної в поданому на затвердження проекті земельної ділянки з кадастровим номером 5924782900:05:004:0765, замовник з документації із землеустрою не отримував. Крім того, частина земельна ділянка бажаної до відведення, та на яку видано наказ від 02.12.2018 № 18-8618/16-18-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» знаходиться у комунальній власності (кадастровий номер 5924782900:05:004:0765). Також довідка із звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями видана Міськрайонним управлінням у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 07.12.2018 № 1981/0/205-18, яка надана на підставі наказу Головного управління від 02.12.2018 № 18-8618/16-18-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», не відповідає земельній ділянці, на яку розроблений проект землеустрою за кадастровим номером 5924782900:05:004:0765. Статтею 28 Законом України «Про землеустрій» визначено, що розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією (а.с. 12).

Надаючи оцінку правовідносинам, що вникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя статті 116 Земельного кодексу України).

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. ч. 9-10 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а у разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Згідно із ч. 13 ст. 123 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є завершальною стадією процедури відведення земельної ділянки.

Судом встановлено, що місце розташування земельної ділянки, яку бажав отримати у власність ОСОБА_1 , звернувшись до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, та місце розташування земельної ділянки, на яку позивачем розроблено проект землеустрою, відрізняються.

Так, у викопіюванні з кадастрового плану, яке додане до заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою від 14.06.2017 (а.с. 20, 42) та у графічних матеріалах проекту землеустрою (а.с. 21, 25) бажана до відведення у власність земельна ділянка позначена в різних місцях.

Суд звертає увагу на те, що наказом від 02.11.2018 № 18-8618/16-18-СГ відповідач надав позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою саме тієї земельної ділянки, яка позначена у викопіюванні з кадастрового плану доданому до заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою від 14.06.2017.

Отже, позивачем розроблено проект землеустрою на земельну ділянку, на яку дозвіл Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області не надавався.

Відповідно до абз. 2-3 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом). Розроблений на замовлення ОСОБА_1 проект землеустрою належного дозволу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області не містить.

Тобто, такий проект землеустрою не відповідає вимогам чинного законодавства, що є підставою для відмови у його затвердженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем належним чином доведено обґрунтованість та правомірність наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки» від 14.02.2020 № 18-6632/16-20-СГ, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Відповідно до п. 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко