Ухвала суду № 9033988, 27.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"27" січня 2010 р.Справа № 23/26-09-840 За позовом: Брощанського сільського споживчого товариства

до відповідача: Бросківська сільська рада Ізмаїльського району

про визнання недійсним рішення та про зобов'язання затвердити акт

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: Шкуренко Л.В. за довіреністю № б/н від 18.01.2010р.;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: визнання недійсним рішення та про зобов'язання затвердити акт.

Брощанське сільське споживче товариство звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Бросківської сільської ради Ізмаїльського району про визнання недійсним рішення та про зобов'язання затвердити акт.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.03.2009 р. порушено провадження по справі № 23/26-09-840.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.04.2009 р., за клопотанням сторін, строк розгляду справи було продовжено до 12.06.2009 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.05.2009 р., за клопотанням сторін, строк розгляду справи було продовжено до 12.07.2009 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.07.2009 р., за клопотанням сторін, строк розгляду справи було продовжено до 12.10.2009 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.10.2009 р., за клопотанням сторін, строк розгляду справи було продовжено до 12.02.2010 р.

Позивач 15.05.2009 року (вх. 11889) надав уточнену позовну заяву про скасування рішення, відповідно до якої просить визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області № 102 від 23.12.2008р.

Відповідач 18.05.2009р. (вх. 11990) надав відзив.

Позивач 27.01.2010 року (вх. 1887) надав уточнену позовну заяву від 23.12.2009р.

Відповідач 27.01.2010р. (вх. 886) надав клопотання від 29.12.2010р. в якому повідомив, що з позовними вимогами Бросківської сільської ради Ізмаїльського району ознайомлений, в зв’язку з чим просить розглядати справу у відсутності представника Бросківської сільської ради Ізмаїльського району.

Розглянувши матеріали справи господарський суд вважає, що даний спір не підлягає вирішенню у господарських судах України з огляду на таке.

Позивач у своїх уточненнях на позовну заяву просить визнати незаконним та скасувати рішення № 190/V від 23.01.2009р. Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області яким безпідставно відмовлено у затвердженні Акту обстеження за наявності узгоджень СЕС, Головного управління МНС України в Одеській області та ін. та визнати незаконним та скасувати рішення № 218 від 14.05.2009р. Бросківської сільської ради Ізмаїльського району (5 скликання, 19 сесія) "Про розгляд клопотання адміністрації Бросківської школи" яким безпідставно скасовано рішення № 102 Виконавчого комітету Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 23 грудня 2008 року за наявності висновків СЕС та МНС України в Одеській області про погодження місця для базової станції ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." –території Брощанського сільпо по вул. Жовтневій (Октябрський) 113-115.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єктів підприємницької діяльності.

Згідно ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

У відповідності до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005р. N 2747-IV, який набрав чинності з 01.09.2005р., спори фізичних та юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відносяться до компетенції адміністративних судів. При цьому, згідно п. 1 ч. 1 ст. 18 цього Кодексу, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Також слід зазначити, наступне відповідно до п. 5 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невизначеності цим Кодексом предметної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача.

Приймаючи до уваги вказані обставини, що предметом заявленого позову є правовідносини між юридичною особою та органом місцевого самоврядування, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що даний спір не може розглядатись господарським судом, а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України.

Згідно п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.

Враховуючи вищенаведене, провадження у справі № 23/26-09-840 підлягає припиненню.

З огляду на таке державне мито, сплачене позивачем за розгляд даної позовної заяви, підлягає поверненню позивачу на підставі п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993 р. із змінами, згідно якого у випадку припинення провадження у справі, якщо справа не підлягає розглядові в господарському суді, сплачене державне мито підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

1.          Провадження у справі № 23/26-09-840 позовом Брощанського сільського споживчого товариства до відповідача Бросківська сільська рада Ізмаїльського району про визнання недійсним рішення та про зобов'язання затвердити акт припинити.

2.          Видати Брощанському сільському споживчому товариству /код ЄДРПОУ 03342161/, довідку на повернення державного мита з державного бюджету в розмірі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. перераховане квитанцією № ПН 15 від 05 березня 2009 року.

Суддя