Рішення № 90339508, 09.07.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 липня 2020 року Справа № 280/3114/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Олександрівського районного відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 4; код ЄДРПОУ 37834773) про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Олександрівського районного відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд зобов`язати відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2503-ХІІ від 26.06.1992 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку зі зміною прізвища у позивача виникла необхідність в обміні паспорта та 26.12.2019 вона звернулась до відповідача із відповідною заявою, в якій просила обміняти паспорт громадянина України, зразка 1994 року, на новий паспорт громадянина України у формі книжечки. Проте, відповідачем, із посиланням на Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсний та знищення паспорта громадянина України» №302 від 25.03.2015, відмовлено їй в оформленні та видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки. Також, посилається на рішення Верховного Суду у зразковій справі № 806//3265/17. Не погодившись з такою відмовою та з вимогою зобов`язати відповідача вчинити певні дії, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом. Просить задовольнити заявлені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 18.05.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 280/3114/20. Повідомлено сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши 09.06.2020 до суду відзив на адміністративний позов (вх.№26710), в якому зазначає, що позивач у 2017 році оформила за допомогою Єдиного державного демографічного реєстру паспорт громадянина України для виїзду за кордон та при його оформленні надала згоду на обробку персональних даних, у зв`язку із чим їй було присвоєно унікальних номер запису в реєстрі, який поширюється і на паспорт громадянина України. Вказує на те, що дана справа не відповідає ознакам зразкової, оскільки однією з ознак зразкової справи є ненадання особою згоди на обробку персональних даних. У зв`язку з наведеним, просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно встановивши обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

28.08.2017 позивач, ОСОБА_1 , звернулась до УДМС України в Запорізькій області із заявою-анкетою № 6690886 про внесення стосовно себе інформації до Єдиного державного демографічного реєстру у зв`язку з оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

27.11.2019 Олександрівський районний у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області було ззаресєтровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , актовий запис № 1468 від 27.11.2019. Під час державної реєстрації шлюбу позивачем було змінено прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », у зв`язку із чим у неї виникла необхідність в обміні паспорта.

Так, 26.12.2019 позивач звернулась із заявою до Олександрівського районного відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області щодо проведення обміну паспорта громадянина України, зразка 1994 року, на новий паспорт громадянина України у формі книжечки.

Листом відповідача № 2310-15/2310.1-20 від 08.01.2020 позивача, із посиланням на Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» № 302 від 25.03.2015, повідомлено про відмову в оформленні та видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки.

Не погодившись з такою відмовою та з вимогою зобов`язати відповідача вчинити певні дії, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон України №5492-VI), постановою Верховної Ради України «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон « від 26.06.1992 року №2503-ХІІ (далі - Положення №2503-ХІІ), постановою Кабміну України «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України» від 25.03.2015 №302 (далі - Порядок №302), постановою Кабміну України «Про затвердження Порядку отримання, вилучення з Єдиного державного демографічного реєстру та знищення відцифрованих відбитків пальців рук особи» від 29.11.2014 року №669 (далі - Порядок №669).

Відповідно до п. п. 2,3 Положення №2503-ХІІ паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України, після досягнення 16- річного віку.

Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Законом України №5492-VI визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України №5492-VI оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Порядку №302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються в тому числі особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

З поданої ОСОБА_1 заяви-анкети № 6690886 від 23.08.2017 вбачається, що позивачем надано згоду на внесення стосовно себе інформації до Єдиного державного демографічного реєстру задовго до звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Також, з відзиву та матеріалів справи вбачається, що позивачу 04.09.2017 видано паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , термін дії якого спливає 04.07.2027.

Зазначений паспорт виданий позивачу на підставі її особистого звернення до УДМС України в Запорізькій області (код територіального підрозділу - 2301) з наданням згоди на обробку її персональних і конфіденційних даних з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Суд погоджується з доводами відповідача, що оскільки фактично в даному випадку обставини справи свідчать про бажання позивача здійснити обмін свого паспорта громадянина України, зразка 1994 року, на паспорт громадянина України у формі книжечки, дана справа не відповідає ознакам типової справи, в зв`язку з чим відсутні підстави для застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені в постанові від 19.09.2018. у зразковій справі №806/3265/17.

Положенням п. 21 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 4 КАС України, зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.

При цьому, ч. 3 ст. 291 КАС України вказано, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені за результатами розгляду зразкової справи.

Висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові за результатами розгляду справи №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) від 19.09.2018 належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

Отже, визначені обставини, за наявності яких слід застосовувати норми матеріального права зазначені у зразковій справі, зокрема, встановлення факту ненаданням особою згоди на обробку її персональних даних.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 №2297-VI (далі - Закон №2297) мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.

Статтею 2 Закону №2297 визначено, що персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч. 5, 6 ст. 6 Закону №2297).

Тобто, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб`єкта персональних даних.

Підписи позивача на даній заяві свідчать про погодження внесення інформації до ЄДДР та надання згоди на отримання відцифрованих відбитків пальців рук та внесення до безконтактного електронного носія відцифрованих відбитків пальців рук відповідно до Порядку №669.

Викладене в сукупності свідчить про помилковість позиції позивача про те, що дана справа за суттю спору повністю збігається з зразковою справою №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) та про можливість врахування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених за результатами розгляду зразкової справи.

У позовних вимогах позивач просила суд зобов`язати відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2503-ХІІ від 26.06.1992 року.

З урахуванням встановленого факту надання позивачем згоди на обробку своїх персональних даних та внесення їх до ЄДДР, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки в задоволенні позову було відмовлено.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72, 77, 78, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Олександрівського районного відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 4; код ЄДРПОУ 37834773) про зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 09.07.2020.

Суддя М.С. Лазаренко