Рішення № 90338124, 02.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року Справа №160/2155/20Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Царікової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, рішення, вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року у справі № 160/2155/20 адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.02.2020 №0006553306 (форма "Р"), визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.02.2020 №0006563306 (форма "Р"), визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.02.2020 №0006583306 (форма "Р"), визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.02.2020 №0006673306 (форма "Н"), визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.02.2020 №0006113306 (форма "ПС"), визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.02.2020 №0006593306 про застосування штрафних санкцій у розмірі 21389,24 грн. за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.02.2020 № Ф-0006603306 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску у розмірі 123481,60 грн., в іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3481 (три тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 71 коп.

Означеним рішенням суду не вирішено питання про судові витрати на правничу допомогу, які здійснені позивачем під час розгляду справи, оскільки представник позивача подав до закінчення судових дебатів заяву про надання часу для надання суду доказів понесення витрат на оплату правничої допомоги, у зв`язку із чим, судом призначено судове засідання у даній адміністративній справі для вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу на 02 липня 2020 року о 09:30 та зобов`язано позивача до 30 червня 2020 року включно надати суду докази понесення витрат на правничу допомогу та докази направлення відповідачу належним чином засвідчених копій вказаних документів.

02 липня 2020 року (вх. № 39717/20) представником відповідача надані пояснення, в яких останній просив суд відмовити у задоволенні заяви представника позивача щодо компенсації витрат на правничу допомогу, оскільки заявлений розмір витрат на оплату правничої допомоги у сумі 20000,00 грн. не є співмірним із складністю зазначеної справи та об`ємом виконаних адвокатом робіт.

Представником позивача 30 червня 2020 року подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, з якою подана копія акта надання послуг №1 від 25 червня 2020 року на підставі договору №2301/01-1 від 23.01.2020, додаткової угоди № 1 від 23.01.2020. Також, у поданій заяві представник позивача просив суд розгляд заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу здійснювати за відсутності позивача.

У судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені налженим чином, що підтверджується наявними матеріалами справи, у зв`язку з чим суд доходить висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, встановив таке.

Представником позивача до суду подано заяву про розподіл судових витрат та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 20000,00 грн..

У відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу;

Відповідно до пункту 1 частини 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (п.2 ч.3 ст.134 КАС України).

Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню у судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зазначає, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Указане правило при вирішенні питання про співмірність заявленої до присудження суми витрат на професійну правничу допомогу сформульовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.03.2018 року у справі №815/4300/17 (73021615) та від 11.04.2018 року у справі №814/698/16 (73356068).

Оцінюючи заявлену суму витрат на надання професійної (правничої допомоги) у сумі 20000,00 грн. суд виходить з такого.

На підтвердження заявленої суми витрат позивача на оплату правничої допомоги його представником надані: договір від 23.01.2020 №2301/01-1, додаткова угода від 23.01.2020 №1, рахунок на оплату замовлення від 23.01.2020 №1, прибутковий касовий ордер від 27.01.2020 №1, акт надання послуг № 1 від 25 червня 2020 року на підставі договору № 2301/01-1 від 23.01.2020,

Так, із рахунку на оплату замовлення від 23.01.2020 №1 видно, що Адвокатським бюро «Бейгул і Партнери» позивачу були надані такі види послуг:

- аналіз акта перевірки клієнта та первинної документації в кількості 3 год., вартістю 3000 грн.;

- консультування клієнта в кількості 1 година, вартістю 1000 грн.;

- аналіз судової практики з питань оскарження податкових повідомлень-рішень за наслідками перевірок податкового органу в кількості 1 год., вартістю 1000 грн.;

- підготовка заперечення на акт перевірки в кількості 4 год., вартістю 4000 грн.;

- підготовка позовної заяви в кількості 7 год., вартістю 7000 грн.;

- представництво та захист прав та інтересів клієнта в Дніпропетровському окружному адміністративному суді в кількості 4 год., вартістю 4000 грн..

Щодо таких послуг як: аналіз акта перевірки клієнта та первинної документації; консультування клієнта; аналіз судової практики з питань оскарження податкових повідомлень-рішень за наслідками перевірок податкового органу; підготовка заперечення на акт перевірки суд зазначає, що положеннями Податкового кодексу України передбачений як адміністративний порядок оскарження результатів перевірки, так і судовий порядок. При цьому, ці два порядки є альтернативними.

З перелічених вище послуг видно, що надані Адвокатським бюро «Бейгул і Партнери» означені послуги стосуються оскарження результатів податкової перевірки позивача саме в адміністративному порядку, у зв`язку з чим не відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи, визначених в статтях 132 та 134 КАС України.

Стосовно здійсненого представником позивача аналізу судової практики з питань оскарження податкових повідомлень-рішень, за наслідками перевірок податкового органу, то суд зазначає, що як в позовній заяві, так і у відповіді на відзив відсутні будь-які посилання на судову практику, така практика не залучалася представником позивача і до матеріалів адміністративної справи.

Щодо послуг з підготовки позовної заяви, вартістю 7000 грн., представництва та захисту прав та інтересів клієнта в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, вартістю 4000 грн., суд погоджується із доцільністю та обґрунтованістю стягнення з відповідача судових витрат на надання правової допомоги у заявленому розмірі, оскільки дана сума співмірна зі складністю справи та наданими адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на надання таких послуг та їх обсягом.

Таким чином, враховуючи надані до суду докази, складність справи, надані адвокатом послуги, час, витрачений адвокатом на надання таких послуг, їх обсяг, предмет позову та з урахуванням часткового задоволення адміністративного позову у цій справі, суд вважає, що до стягнення з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань підлягає сума витрат на правничу допомогу у розмірі 10983,91 грн.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 194, 205, 242 - 246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м.Дніпро, 49005, і.к. 43145015) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 10983 (десять тисяч дев`ятсот вісімдесят три) грн. 91 коп. з ПДВ.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст додаткового рішення суду складений 06 липня 2020 року.

Суддя О.В. Царікова