Рішення № 90337982, 13.07.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2020 року ЛуцькСправа № 140/6550/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Управління Укртрансбезпеки у Волинській області Конончука Віталія Антоновича, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до начальника Управління Укртрансбезпеки у Волинській області Конончука Віталія Антоновича (далі - начальник Управління Укртрансбезпеки у Волинській області Конончук В.А., відповідач 1), Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач 2) про скасування постанови від 23 березня 2020 року №183557 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.04.2020 позивачем отримано постанову Управління Укртрансбезпеки у Волинській області №183557 від 23.03.2020 якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та застосовано штраф, із застосуванням абзацу чотирнадцятого частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний автотранспорт» - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - траф у розмірі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Позивач вказує, що з буд-якими актами, доказами та матеріалами справи, до винесення постанови, позивача не ознайомлювали і жодних актів чи інших документів по цьому питанню позивач не підписував, та про розгляд справи не повідомляли та не дали можливості бути присутнім при розгляді. Відтак, вважає, що постанова прийнята з порушенням Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача 2 - Державної служби України з безпеки на транспорті у відзиві на позовну заяву від 03.07.2020 зазначає, що за результатами точного габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом марки REICH номерний знак НОМЕР_2 , який відбувався 24.01.2020 о 11 год. 09 хв., було встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з напівпричепом становила 39,7 т при нормі 40 т; навантаження на передню одиночну вісь тягача марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , становило 6,65 т при нормі 11т; навантаження на задню одиночну вісь тягача марки DAF номерний знак НОМЕР_1 , становило 9,7 т при нормі 11т.

Водночас, навантаження на строєну вісь напівпричіпа марки REICH номерний знак НОМЕР_2 , становило 23,2 т (8,1 + 7,75 + 7,35) при нормативно допустимому - 22 т.

B акті проведення перевірки №0021879 від 24.01.2020, виведені y відсотковому співвідношенні перевищення параметрів над нормативом, зокрема, по строєній осі напівпричепа перевищення становило 5,4%.

Про вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить квитанція про зважування №617 від 24.01.2020. У квитанції про зважування вказано, що ваговий контроль проводився Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області вимірювальним пристроєм №417. При цьому у пересувному пункті габаритно-вагового контролю знаходилось свідоцтво про повірку даного засобу вимірювальної техніки №35-02/5396 від 24.04.2019 зі строком дії з 24.04.2019 до 24.04.2020. Крім того, контролюючими особами Управління Укpтpaнcбeзпeки y Волинській області було складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю №0002499 від 24.01.2020.

У зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №210174 від 24.01.2020.

Представник відповідача звертає увагу, що дані про вагові параметри автомобіля та напівпричепа з квитанції про зважування були занесені до вказаного акту, з яким водій ОСОБА_2 був ознайомлений, проте відмовився від підпису та дачі письмових пояснень по суті виявлених порушень, про що інспекторами зроблений запис у відповідній графі акту. Ідентичні дані були продубльовані у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0002499 від 24.01.2020.

Таким чином, допущене автомобільним перевізником ОСОБА_1 порушення законодавства про автомобільний транспорт підпадає під дію абзацу 14 частини першої статті 60 3акону України «Про автомобільний транспорт».

Представник відповідача вказує, що розгляд справи про порушення ОСОБА_1 законодавства про автомобільний транспорт проводився в Управлінні Укртрансбезпеки у Волинській області 23.03.2020. Однак, позивач на розгляд справи не прибув, хоча запрошення про розгляд справи, яке надсилалося на адресу зареєстрованого місця проживання, отримав 05.03.2020

З наведених підстав представник відповідача 2 просив у задоволенні позову відмовити.

У поданій до суду відповіді на відзив позивач не погодився з доводам відзиву, з підстав наведених у позові. Наголошує, що жодного запрошення на розгляд справи не отримував і не розписувався за його отримування. Вказує, що квитанція про зважування писалася відповідачем від руки, а не друкувалася. Вважає, що відповідач немає повноважень та компетенції на винесення таких постанов, а проставлена на ній печатка не відповідає вимогам чинного законодавства.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Відповідно до частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Згідно із частиною першою статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відтак, справу розглянуто по суті у межах строків, визначених частиною першою статті 258, частиною другою статті 262 КАС України.

Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 24.01.2020 контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, на підставі направлення на проведення рейдової перевірки №011842 від 17.01.2020, на 133 км автомобільної дороги М-19 «Доманово - Ковель - Чернівці - Тереблене» проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів (а.с.79).

24.01.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області було зупинено тpaнcпopтний засіб марки DAF номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом REICH номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , за результатами якої складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №210474 від 24.01.2020, яким виявлені порушення, відповідальність за які передбачена абзацом чотирнадцятим частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ) - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (а.с.81).

Так, згідно пред`явленої товарно-транспортної накладної №1235 від 24.01.2020, автомобільним перевізником виступив фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , замовником та вантажоодержувачем - ПП ОСОБА_3 , вантажовідправником -ТОВ « Верба В. В». Даний транспортний засіб перевозив вантаж - відходи деревини 38,98 т (а.с.86).

За результатами точного габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом REICH номерний знак НОМЕР_2 , було встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з напівпричепом становила 39,7 т при нормі 40 т; навантаження на передню одиночну вісь тягача марки DAF номерний знак НОМЕР_1 , становило 6,65 т при нормі 11т; навантаження на задню одиночну вісь тягача марки DAF номерний знак НОМЕР_1 , становило 9,85 т при нормі 11т.

Водночас, навантаження на строєну вісь напівпричіпа марки REICH номерний знак НОМЕР_2 , становило 23,2 т (8,1 + 7,75 + 7,35) при нормативно допустимому - 22 т.

Про вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить квитанція про зважування від 24.01.2020 №617 (а.с.83), довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 24.01.2020 №0002499 (а.с.82), акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0021879 від 24.01.2020 (а.с.84) та розрахунок плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу від 24.01.2020 №115/417 (а.с.85).

Згідно акту проведення перевірки №210174 від 24.01.2020, виведені y відсотковому співвідношенні перевищення параметрів над нормативом, зокрема, зокрема по строєній осі напівпричепа перевищення становило від 5 до 10 % (а.с.81).

У розрахунку плати за проїзд №115/417 від 24.01.2020 вказано, що перевищення параметрів над нормативом становила 5,4% (23200/2200-1)*100) (а.с.85).

Водій ОСОБА_2 з результатами перевірки був ознайомлений, проте відмовився від підпису та дачі письмових пояснень по суті виявлених порушень, про що інспекторами зроблений запис у відповідній графі акту (а.с.81).

З матеріалів справи вбачається, що листом Управління Укртрансбезпеки у Волинській області від 02.03.2020 №19981/21/24-20, позивача запрошено на розгляд справи 23.03.2020 (а.с.91).

Відповідно квитанції поштового відправлення від 02 березня 2020 року № 4302001225724 позивачу було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення (а.с.91-92). Повідомлення було повернуто на адресу Управління Укртрансбезпеки у Волинській області з поміткою «вручено особисто» (а.с.93).

Крім того, зі змісту вказаного поштового відправлення вбачається, що зазначене повідомлення було направлено саме на адресу, за якою позивач зареєстрований як суб`єкт господарювання, що підтверджується випискою з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 69-70).

В свою чергу, позивачем не наведено жодної обставини та не надано жодних доказів, які б підтверджували неможливість отримання ним повідомлення про час і місце розгляду справи.

Відповідно до положень п. 27 Порядку № 1567, у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Таким чином, суд вважає, що відповідач виконав свій обов`язок щодо належного та своєчасного інформування позивача про час та місце розгляду справи, а тому мав обґрунтоване право проводити розгляд справи без участі позивача чи його представника.

ОСОБА_1 на розгляд справи 23.03.2020 не з`явився, свого представника не направив, у зв`язку із чим начальником Управління Укртрансбезпеки у Волинській області Конончук В. А., за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №183557, згідно якої постановлено стягнути з перевізника ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у сумі 8500 грн. (а.с. 6).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначенні Законом №2344-ІІІ.

Відповідно до положень статті 6 Закону №2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пункту 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

Згідно підпункту 2 та 29 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

З оскаржуваної постанови вбачається, що адміністративно-господарська санкція застосована до позивача у зв`язку з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм на 5, 4% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за що передбачена абзацом 14 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ.

За змістом абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень статті 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пунктів 12 - 15 Порядку №1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин. Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту. Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

За змістом пункту 16 Порядку №1567 рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи. Габаритно-ваговий контроль проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення до рейдової перевірки посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки та власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, а також посадових осіб органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації. Під час проведення рейдової перевірки можливе, зокрема, здійснення габаритно-вагового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879: затверджено такі, що додаються, Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні; ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні; Порядок тимчасового обмеження або заборони руху транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на окремих ділянках автомобільних доріг загального користування (пункт 1); установлено, що дія Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, поширюється на вітчизняних та іноземних перевізників, що здійснюють перевезення вантажів на території України (пункт 3).

Згідно із пунктом 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок № 879), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Отже, вказаними нормативно-правовими актами чітко визначені повноваження посадових осіб Укртрансбезпеки та її територіальних органів на здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування під час проведення рейдової перевірки.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» 30.06.1993 №3353-XII (далі - Закон №3353-XII), з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV (далі - Закон № 2862-IV) визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Підпунктом 2, 3, 4 пункту 2 Порядку №879 визначено, що вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології; великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306; габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктом 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

За правилами пунктів 15, 16, 18 Порядку №879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль. Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред`явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.

Відповідно до пункту 20 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Згідно з підпунктом 6 пункту 2 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

При цьому, пункт 12 Порядку №879 передбачає, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 13 Порядку № 879 визначено, що під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

За приписами пунктів 1-3, 8 розділу ІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 № 255, габаритно-ваговий контроль пересувними пунктами здійснюється на спеціально обладнаних ділянках доріг I - IV категорій. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю влаштовується на автомобільних дорогах загального користування з урахуванням параметрів видимості для певної категорії дороги згідно з вимогами ДБН В.2.3-4:2015 «Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво» у спеціально обладнаних для проведення габаритно-вагового контролю місцях або на майданчиках для відпочинку, стоянках та майданчиках для короткочасної зупинки автомобілів, обладнаних перехідно-швидкісними смугами. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати: 1) позначення відповідними тимчасовими дорожніми знаками; 2) рівну поверхню із поздовжнім та поперечним ухилом Ј 3 проміле; 3) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без деформацій дорожнього одягу; 4) ширину не менше ніж 7,0 м. Вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами габаритно-вагового контролю згідно квитанції про зважування від 24.01.2020 №617 (а.с.83), довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 24.01.2020 №0002499 (а.с.82), акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0021879 від 24.01.2020 (а.с.84) та розрахунку плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу №115/417 від 24.01.2020 (А.С.85) працівники Укртрансбезпеки встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з напівпричепом становила 39,7 т при нормі 40 т; навантаження на передню одиночну вісь тягача марки DAF номерний знак НОМЕР_1 , становило 6,65 т при нормі 11т; навантаження на задню одиночну вісь тягача марки DAF номерний знак НОМЕР_1 , становило 9,85 т при нормі 11т; навантаження на строєну вісь напівпричіпа марки REICH номерний знак НОМЕР_2 , становило 23,2 т (8,1 + 7,75 + 7,35) при нормативно допустимому - 22 т.

Судом встановлено, що ваговий контроль проводився засобом вимірювальної техніки - приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі 030T-AS2- PWIA, заводським номером №17-417, що відображено у квитанції про зважування №617 від 24.01.2020 (а.с.83), а також у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0002499 від 24.01.2020 (а.с.82).

На вказане вагове обладнання ДП «Укрметртестстандартом», видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №35-02/5396 від 24.04.2019 зі строком дії до 24.04.2020 (а.с.89).

Зважування проводилось на 133 км автомобільної дороги М-19 «Доманово - Ковель - Чернівці - Тереблене», де розміщена діюча площадка для проведення габаритно-вагового контролю, яка відповідає розділу II. Вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю, що затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №255 від 28.07.2016, про що свідчить акт обстеження від 26.11.2019 (а.с.90).

Крім того, суд звертає увагу, що квитанція про зважування від 24.01.2020 №617 формується і видається технічними засобами габаритно-вагового контролю автоматично, що унеможливлює втручання особи в результати зважування (а.с.83).

Таким чином, наведені вище письмові докази підтверджують, що габаритно-ваговий контроль тpaнcпopтного засобу марки DAF номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом REICH номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 під час проведення рейдової перевірки, здійснювався технічним засобом, що пройшов повірку, має відповідне свідоцтво та є придатним до застосування.

А відтак, суд вважає, що відповідач правомірно, на підставі матеріалів рейдової перевірки, застосував до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 8 500,00 грн. згідно постанови №183557 від 23.03.2020, відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ.

Згідно з пунктом 4 Правил №30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 21 Порядку №879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Таким чином, законодавець чітко передбачив критичну похибку у розмірі 2 відсотки, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого, який під час транспортування здатний зсуватися.

Крім того, відповідно до пункту 8.15 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Слід також зазначити про те, що пунктом 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Переміщення вантажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Таким чином, відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій при проведенні рейдової перевірки та прийняття оскаржуваної постанови.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.03.2020 №183557 є правомірною та такою, що прийнята відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.03.2020 №183557 слід відмовити повністю.

При цьому суд зазначає, що у пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи те, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 139, 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до начальника Управління Укртрансбезпеки у Волинській області Конончука Віталія Антоновича (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кільцева, 1), Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, місто Київ, проспект Перемоги, 14, ідентифікаційний код юридичної особи 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з врахуванням вимог пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Я. Ксензюк