Рішення № 90337356, 02.07.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/5460/20

пр. № 2/759/3543/20

02 липня 2020 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовомОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут» до ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території та оплату комунальних послуг,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСББ «Добробут» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території та оплату комунальних послуг. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСББ «Добробут» належним чином виконало перед ОСОБА_1 , яка є власником квартири АДРЕСА_1 , свої зобов`язання щодо належного утримання та використання спільного майна будинку, проте відповідач неналежним чином здійснює оплату внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території та оплату комунальних послуг, у зв`язку із чим у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 22 205,31 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 31.03.2020 року відкрито по справі спрощене позовне провадження (а.с. 42-43).

Відповідач 04.06.2020 року надала відзив на позов, у якому просила застосувати строк позовної давності до вересня 2017 року та відмовити в задоволенні стягнення суми за цей період у розмір 9 271,37 грн., в задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю, стягнути з ОСББ «Добробут» на її користь витрати на правову допомогу у розмірі 3 500 грн.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення. Заперечень проти слухання справи у спрощеному порядку не надходило.

Дослідивши докази в справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.12)

Відповідно до статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут», об`єднання створено власниками квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (а.с. 26-31).

Згідно з п.2.1 розділу 2 статуту ОСББ «Добробут», метою об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для платежів, передбачених законодавством та цим статутом.

Відповідно до п.2.2 розділу 2 статуту ОСББ «Добробут», своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про ОСББ», власник квартири зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Крім того, ст. 10 ЖК України встановлено, що громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію, а ст. 66 ЖК України передбачено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири.

Статтею 151 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Так, ст. 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами, а ст. 68 ЖК України на власників квартир покладається обов`язок своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. За таких обставин, вбачається, що відповідач зобов`язаний сплачувати внески на утримання будинку, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок неналежного виконання відповідачем свого обов`язку щодо сплати витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, оплати комунальних послуг за період 01.02.2017 року по 31.01.2020 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території; заборгованості по сплаті внесків до ремонтного фонду; заборгованості по сплаті внесків до резервного фонду; заборгованості з оплати послуг ГВП; заборгованості з оплати послуг ХВП; заборгованості з оплати послуг централізованого опалення - на загальну суму в розмірі 21 064,32 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги наведене та перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що за відповідачем виникла відповідальність за прострочення виконання зобов`язання по сплаті послуг по утриманню будинку, яка на підставі ст. 625 ЦК України складається з 3% річних - 729,05 грн., та збитків від інфляції 411,94 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до розрахунку наданого позивачем загальний розмір заборгованості відповідача зі сплати витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території та оплату комунальних послуг за період з 01.02.2017 року по 31.01.2020 року з врахуванням інфляційних та 3 % річних становить 22 205,31 грн. (а.с. 11).

Під час судового розгляду справи, позивачем було заявлено клопотання про застосування позовної давності до спірних правовідносин у період до вересня 2017 року.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Згідно зі ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ( ч.1 ст.261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Статтею 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

У відповідності до ст. 267 ЦК України, особа, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З урахуванням того, що сплата коштів за комунальні послуги характеризується щомісячними черговими платежами, то у позивача виникає право на захист порушеного права щодо стягнення цих коштів з моменту невнесення відповідної суми у визначений строк. Таким чином, право на звернення до суду з позовом щодо стягнення заборгованості виникло з наступного дня після несплати такого платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 25.03.2020 року звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за період з 01.02. 2017 року по 31.01.2020 року (з урахуванням заборгованості, що виникла до лютого 2017 року у розмірі 9271,37 грн.)

З Довідки про нарахування та оплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 наданої ОСББ «Добробут» вбачається, що станом на лютий 2017 року за відповідачем була заборгованість по сплаті за житлово-комунальні послуги у розмірі 9271,37 грн., нараховано за лютий місяць 4 687,87 грн. ОСОБА_1 сплатила в лютому 2017 року 9 734, 63 грн. за надані житлово-комунальні послуги з врахуванням богу за попередній період. (а.с. 11)

Крім того, не заперечувалося сторонами, що відповідач частково сплачувала комунальні послуги протягом даного періоду, таким чином, перебіг позовної давності переривався.

Таким чином, суд не знаходить підстав для застосування строків позовної давності.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Отже, даючи юридичну оцінку наданим по справі доказам, враховуючи те, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 22 205,31 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, крім того, суд не знаходить підстав для застосування строків позовної давності, оскільки відповідачем заборгованість частково сплачувалася.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

Понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн. з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України , задоволенню не підлягають

Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 265, 268, 280-289 ЦПК України і на підставі ст. 525, 526, 625 ЦК України, Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут» до ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території та оплату комунальних послуг - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут» (код ЄДРПОУ 35755758, місцезнаходження: м. Київ, вул. Осіння, 33) заборгованість по сплаті витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території та оплату комунальних послуг в розмірі 22 205 грн. 31 коп. за період з 01.02.2017 року по 31.01.2020 року та витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн. 00 коп., а всього стягнути 24 307 (двадцять чотири тисячі триста сім ) грн. 31 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Учасники справи мають можливість отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки: http://sv.ki.court.gov.ua.

Суддя: Л.М. Шум