Ухвала суду № 90336957, 22.06.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9509/20

провадження № 2-з/753/25/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О.Ф. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позову до суду,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районний суд м. Києва із заявою про забезпечення позову до подачі позову до суду, в обґрунтування вказаної заяви посилався на те, що у позовній заяві від 13.08.2019, про усунення перешкод користування шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою та виселення представник позивача ОСОБА_2 адвокат Гуримськийи Олег Віталійович просить усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_1 , загальною площею 199,30 кв.м, житловою площею 127,40 кв.м, та зазначає, що вона належить позивачу на праві власності згідно свідоцтва від 29.07.2019 зареєстрованого в реєстрі за № 1033, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Могильницькою O.A., ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 шляхом виселення з квартири та зняття їх з реєстрації. У позовній заяві представник позивача зазначає, що вказану квартиру позивач придбав 19 липня 2019 року на електронних торгах, проведених ДП «СЕТАМ», код ЄДРПОУ 39958500 з реалізації предмета іпотеки, квартири № 144 загальною площею 199,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала на права сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 05.09.2005 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Світланою Миколаївною.

22 грудня 2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 був укладений договір позики грошей та договір іпотеки під заставу вищезазначеної квартири.

У зв`яку з тим, що позика була повернута частково, іпотека, яка є похідною від договору позики і діє до повного погашення позики боржником, продовжувала діяти до виконання зобов`язань боржником.

Але за іншим зобов`язанням приватним виконавцем Київського виконавчого округу Мілоцьким Олегом Леонідовичем за заявою кредитора ОСОБА_2 18.10.2018 було відкрито виконавче провадження та накладено арешт майна предмет іпотеки, а саме квартири АДРЕСА_1 та реалізовано предмет іпотеки на електронних торгах ДП «СЕТАМ» 19.07.2019 в порушення ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» без згоди на це іпотекодержателя ОСОБА_5 , який має переважне право на отримання боргу перед іншими кредиторами. Переможцем торгів став ОСОБА_2 , який зареєстрував на підставі свідоцтва від 29.07.2019 право власності на вищезазначену квартиру.

30 вересня 2019 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва було відкрито провадження у справі №753/16338/19 та призначено розгляд справи на 20 січня 2020 року. Але провадження було зупинено у зв`язку з розглядом іншої справи, за його позовом про визнання електронних торгів недійсними. У квітні 2020 року провадження було поновлено та призначено розгляд справи на 09 липня 2020 року.

03 січня 2020 року заявником до Дарницького районному суду м. Києва та сторонам по справі №753/16338/19 був відправлений рекомендованим листом відзив на позовну заяву представника стягувача адвоката Гуримського Олега Віталійовича, в якому заявником було зазначено про неможливість виселення заявника та членів сім`ї на підставі ч. 2 ст. 109 Житлового кодексу Української PCP, тому що зазначена квартира була придбана не за рахунок іпотечного кредиту, та виселення з такої квартири вирішується судом тільки з наданням іншого житлового приміщення.

31 січня 2020 року представник стягувача ОСОБА_6 спільно з приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва без повідомлення та без надання будь яких документів здійснили примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1 , нібито для проведення виконавчих дій, змінили замки та без рішення суду не надали заявнику ключів від квартири, тобто фактично виселивши його з квартири без рішення суду. Про що, заявником була подана у лютому 2020 року позовна заява до Дарницького районного суду м. Києві про визнання дій протиправними. 20 березня 2020 року Дарницьким районним судом м. Києва було відкрито провадження у справі №753/2508/20 про визнання дій протиправними. Розгляд справи призначено на 14 липня 2020 року. Також було подане повідомлення про злочин до Дарницького управління поліції.

Але, 01.06.2020 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/7964/19, яка була отримана 08.06.2020, та яка набрала законної сили за позовом ОСОБА_5 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О.Л. про визнання незаконними виконавчі дії відповідача щодо звернення стягнення в порушення ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» на квартиру АДРЕСА_1 , якій є іпотекодержателем нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , визнані незаконними виконавчі дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , яка є предметом договору іпотеки від 22.12.2009, в межах виконавчого провадження № 57401979.

В такому випадку є незаконними і електронні торги, які проведені на підставі незаконних дій приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича при проведенні виконавчого провадження та звернення стягнення на іпотечну нерухомість в порушення ч. 1 ст. 51 закону України «Про виконавче провадження» та видані на їх підставі акт № 5741979 про реалізацію предмета іпотеки квартири АДРЕСА_1 від 29.07.2020 на електронних торгах проведених ДП «СЕТАМ» 19.07.2019, складений приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мілоцьким Олегом Леонідовичем та свідоцтво на право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яке видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Могильніцькою O.A. громадянину ОСОБА_2 на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки №5741979, складеного приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мілоцьким Олегом Леонідовичем, 29 липня 2019 року.

Відтак, у зв`язку з визнанням постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2020 незаконними виконавчі дії приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , заявником буде подано зустрічний позов до відповідачів.

Підставою для забезпечення позову є те, що за інформацією Інтернет ресурсу за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1продам квартиру на АДРЕСА_1 , не звертаючи увагу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду та відсутність рішення Дарницького районного суду міста Києва по справі 753/16338/19 за позовом ОСОБА_2 про усунення перешкод користування майном, шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування та виселення, вищезазначена квартира АДРЕСА_1 виставлена ОСОБА_2 на продаж як 6-кімнатна квартира (по факту) загальною площею 199 кв.м. на 23 поверху за 52 000 грн. та 5 157 750 грн. (станом на 14.06.2020) і 4 924 099 станом на 15.06.2020 відповідно. Що свідчить про швидке та незаконне відчуження квартири.

Предметом заяви про забезпечення позову є те, що на сьогоднішній день існує реальна ймовірність того, що вказане вище нерухоме майно (квартиру) з боку відповідача буде відчужено третім особам .

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тому, на основі наведеного, існує необхідність у забезпеченні позову, оскільки, не забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення зустрічних позовних вимог.

Захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності - накладення арешту та заборона його відчуження на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , а саме: на квартиру №144 на 23 поверху, загальною площею 199,3 кв.м., житловою площею 127,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ціну позову, про забезпечення якого просить заявник - позов немайнового характеру.

Застосування зустрічного забезпечення - не має необхідності, тому, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, яка набрала законної сили, виконавчі дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леоніде щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 визнані незаконними.

У зв`язку із чим, просив забезпечити позов, шляхом накладення арешту та заборону його відчуження на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , а саме: на квартиру на 23 поверсі, загальною площею 199,3 кв.м., житловою площею 127.4 кв.м., що знаходиться на адресою: АДРЕСА_1 .

За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Ознайомившись з поданою заявою та доданими до неї матеріалами, суддя приходить до наступного висновку.

Подана заява про забезпечення позову не відповідає вимогам вказаних ч. 1 ст. 151 ЦПК України.

Згідно з вимогами ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Позов забезпечується, серед іншого, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (ст. 150 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (ч. 4 ст. 152 ЦПК України).

Однак, в порушення вимог ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заявник у заяві не зазначив: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, а також, предмет позову з яким він має намір звернутись до суду та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Крім того, суддя звертає увагу, що в обґрунтування необхідності забезпечення позову заявник вказує на те, що у провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа під головуванням судді Заставенко М.О. та ухвалою Дарницького районного суду м. Києва було відкрито провадження у справі №753/16338/19, призначено розгляд справи на 20 січня 2020 року. Але провадження було зупинено у зв`язку з розглядом іншої справи, за його позовом про визнання електронних торгів недійсними. У квітні 2020 року провадження було поновлено та призначено розгляд справи на 09 липня 2020 року.

Також, заявником до Дарницького районного суду м. Києвіу лютому 2020 року було подано позовну заяву про визнання дій протиправними. 20 березня 2020 року Дарницьким районним судом м. Києва було відкрито провадження у справі №753/2508/20 про визнання дій протиправними.

У зв`язку із визнанням постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2020 незаконними виконавчі дії приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , заявник має намір звернутись до суду із зустрічним позовом до відповідачів.

Метою забезпечення позову є забезпечення виконання судового рішення. Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову подається: - до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; - одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; - після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа (ч.1 ст. 152 ЦПК України).

У свою чергу, заявник у заяві про забезпечення позову зазначає, що ним буде подано саме зустрічний позов, не зазначаючи при цьому, які ним будуть заявлені позовні вимоги (предмет позову), хто може набути статусу сторін у позовній заяві, до кого саме буде пред`явлено позов та фактично звертається до суду не із заявою про забезпечення позову до подачі окремого позову, а в порядку передбаченому для розгляду заяв про забезпечення позову одночасно з пред`явленням позову до суду, у даному випадку із зустрічним позовом, у межах цивільної справи під головуванням судді Заставенко М.О., що встановлено судом зі змісту заяви.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи скорочені строки розгляду заяви і що для розгляду даної заяви необхідні наведені відомості, яких суду не надано, заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову за змістом і формою не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.

Дослідивши матеріали заяви, обставини, доводи викладені у заяві, суддя вбачає підстави для повернення заяви, оскільки вказана заява не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України та вважає за необхідне повернути її заявнику.

Керуючись ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позову до суду - повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п. 15.5, п.15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: