Рішення № 90336168, 08.07.2020, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/838/19

Провадження № 2-106/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2020 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.,

за участю секретаря Авсюкевич Н.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

третьої особи ОСОБА_4 ,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні в цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, треті особи ОСОБА_4 , Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, мотивуючи вимоги тим, що на початку 2009 року відповідачі порушили межі належної їй земельної ділянки, встановили огорожу та побудували одноповерхову дерев`яну баню загального користування. Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області тричі проводилися перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил громадянином ОСОБА_2 . За результатами перевірок виявлено на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 порушення, складено протоколи про адміністративне правопорушення та видано припис з вимогою добровільно знести дерев`яну будівлю бані. На усну претензії позивача відповідачі не реагують, в добровільному порядку усунути перешкоди в користуванні належною позивачу земельною ділянкою відмовляються. В зв`язку з цим, в остаточній редакції позовної заяви від 22.07.2019 року, просить визнати дії відповідачів незаконними та усунути перешкоди в користування земельною ділянкою шляхом зобов`язання відповідачів знести самочинно збудовану баню.

02.05.2019 від представника третьої особи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, надійшли пояснення, в яких підтримує позовні вимоги. Так, за результатами перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил громадянкою ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що останньою виконанні будівельні роботи з будівництва одноповерхової дерев`яної будівлі бані з мансардою, без отримання вихідних даних, оформлення права власності чи користування земельною ділянкою та документу, що надає право на виконання будівельних робіт. Таким чином порушено ст.. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», про що складено акт від 21.11.2013. Факт виявленого порушення зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення №1-Л-А-2611/2479 від 26.11.2013. ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності та видано припис № С-2611/15 від 26.11.2013 з вимогою усунути допущенні порушення. В подальшому було проведено ще дві перевірки, за результатами яких з`ясовано, що припис не виконано та порушення не усунено. Відповідачем належним чином не оформлено право власності чи користування земельною ділянкою, відсутній будівельний паспорт забудови земельної ділянки, відсутній проект будівництва.

25.11.2019 відповідач ОСОБА_3 подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки обставини викладені в позовній заяві не відповідають фактичним обставинам, не доведені належними та допустимими доказами. Так, нежитлова будівля, знесення якої вимагає позивач, повністю знаходиться на приватній земельній ділянці відповідачів, яка призначена для будівництва, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Будівля бані жодним чином не впливає на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 , побудована з дотриманням всіх будівельних, протипожежних та санітарних норм і приписів, не становить загрози для прав чи законних інтересів жодної особи. Баня використовується в особистих цілях, без здійснення комерційної діяльності.

27.05.2020 відповідач ОСОБА_3 подав заяву про застосування строків позовної давності.

Позивач в судове засідання не з`явилася, її представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, оскільки самочинно збудована баня знаходиться на межі земельних ділянок, та створю перешкоди у користуванні позивачем земельною ділянкою.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечувала щодо задоволення позову. Пояснила, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить їй на відповідачу ОСОБА_3 Баню споруджено незаконно, проте вона немає можливості самостійно усунути порушення, оскільки немає доступу до вказаної будівлі. Чи надався дозвіл сусідів на будівництво бані не пам`ятає.

Відповідач ОСОБА_3 в судову засіданні просив відмовити в задоволені позову. Пояснив, що баню збудовано в 2008 за погодженням з сусідами, проте докази відповідні докази в нього відсутні. Вважає, що баня нікому не заважає, оскільки розташована за два метри до межі.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Пояснив, що є співвласником земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 . На земельній ділянці сусідів (відповідачів) знаходяться три бані, вода з яких потрапляє на город позивача. Також зазначив, що спірну баню споруджено на відставі 50 см до межі, без дозвільних документів та з порушенням норм пожежної безпеки.

Представник третьої особи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши думку позивача, представника позивача, відповідачів, третьої особи дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтв про на спадщину за заповітом від 22.05.2015 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є спадкоємцями земельної ділянки площею 0,0606 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3223110100:01:054:0037, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер: 32523431 від 22.01.2015, земельна ділянка, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,1 га, кадастровий номер 3223110100:01:054:0106, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 24.04.2017, земельну ділянку площею 0,1 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3223110100:01:054:0106, які розташовані по АДРЕСА_1 , визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Під час розгляду вищезазначеної справи, судом встановлено, що згідно рішення Обухівського районного суду Київської області від 12.10.2016 шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 відновлено дошлюбне прізвище ОСОБА_2 .

Також встановлено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2016 року зобов`язано ОСОБА_2 знести за власний рахунок самочинно збудовану одноповерхову дерев`яну будівлю бані з мансардою за адресою: АДРЕСА_1 . Зважаючи на судове рішення вказана будівля за позовом ОСОБА_2 не може бути узаконена судом.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 ЦК України). Цільове призначення земель України покладено законодавцем в основу розмежування правових режимів окремих категорій земель (розділ ІІ «Землі України» ЗК України), при цьому такі режими характеризуються високим рівнем імперативності, стосовно свободи розсуду власника щодо використання ним своєї земельної ділянки.

Так само є нормативно регламентованим право власника на забудову земельної ділянки, яке здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (частина третя статті 375 ЦК України). Відповідно до у частини четвертої статті 375 ЦК України у разі, коли власник здійснює на його земельній ділянці самочинну забудову, її правові наслідки встановлюються статтею 376 ЦК України.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою, п`ятою статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

В листопаді 2013 року, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області, було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил громадянкою ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 21.11.2013, за результатами перевірки встановлено, що станом на 21.11.2013р. на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , розташовано житловий будинок 19588 року побудови (відповідно до технічного паспорту виданого Обухівським бюро технічної інвентаризації від 19.03.2007р.), гараж, сарай, які належать ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу будинку з надвірними побудовами № 2810 від 28.03.2007р. Гр. ОСОБА_2 у 2009 р. виконані будівельні роботи з будівництва одноповерхової будівлі бані з мансардою, без дотримання вихідних даних та документу, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено ст.. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

26 листопада 2013 видано припис №С-2611/15 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, з вимогою усунути допущенні порушення до 01.03.2014 року згідно вимог чинного законодавства.

06 травня 2014 року, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області, було повторно проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил громадянкою ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами перевірки встановлено, що припис № С-2611/15 від 26.11.2013р. не виконано, а саме до Інспекції повідомлення про початок виконання будівельних робіт не надходило, декларація про початок виконання будівельних робіт Інспекцією не реєструвалась, чим порушено вимоги п. 3 ч. 4 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

06 травня 2014 видано припис №С-0605/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, з вимогою добровільно знести дерев`яну будівлю бані в термін до 30.08.2014р.

Крім того, посадовою особою Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на відповідача ОСОБА_2 було складено два протоколи про адміністративне правопорушення та винесено дві постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 96, 97 та ч. 1 ст. 188-42 КупАП та накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафів.

Як повідомила відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні, вказані постанови нею не оскаржувалися і були виконані шляхом сплати штрафів.

Крім того, відповідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

У поданому відповідачем ОСОБА_3 відзиві на позовну заяву зазначено, що він дійсно, не погоджував проект будівництва одноповерхової будівлі (бані) та не отримував дозвіл на її будівництво (а.с. 136 останній абзац).

Стаття 391 ЦК України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Пунктом г) частини 1 статті 91 Земельного кодексу України визначено, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів. Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив) (ч.ч.1,2 ст.103 Земельного кодексу України).

Інститут земельних відносин добросусідства, є нормативно встановленими обмеженнями щодо здійснення прав на землю (включаючи право власності), які мають на меті забезпечити захист інтересів власників (землекористувачів) сусідніх володінь від можливих порушень при використанні земельних ділянок. Основна мета цих правил полягає в сприянні і забезпеченні такому використанню земельних ділянок, при якому власникам сусідніх земельних ділянок і землекористувачам заподіюється менша кількість незручностей.

Доказів на спростування доводів позову про відсутність у відповідача будь-яких прав на будівництво бані, яка завдає власникам сусідньою земельної ділянки з певні незручності (задимлення, неприємні запахи, забруднення водою з бані тощо), відповідачем суду не надано.

Оцінюючи сукупність досліджених судом доказів, суд вважає, що під час судового розгляду встановлено, що відповідачами чиняться позивачу перешкоди в користуванні належною її земельною ділянкою, шляхом встановлення бані , внаслідок чого порушено право позивача щодо користування належною її земельною ділянкою, яке підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання відповідачів знести самовільно збудовану баню.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покласти на відповідачів, тобто по 384 грн. 20 коп. з кожного.

На підставі вищевикладеного та ст.ст. 319, 373, 376, 391 ЦК України, ст.ст. 91, 152, 212 ЗК України, керуючись ст.ст.141, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, треті особи ОСОБА_4 , Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - задовольнити.

Визнати дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 незаконними та усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_5 земельною ділянкою шляхом покладення обов`язку на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знести самочинно побудоване приміщення (баню).

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судові витрати у розмірі 384,20 грн., з кожного, а всього 786,40 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.07.2020.

Суддя О.Б. Тиханський