Рішення № 90334841, 23.06.2020, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/4635/20

Провадження № 2-а/686/215/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Мазурок О.В.

при секретарі Демяновій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому, в порядку ст. 229 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, -

ВС Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови. На обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 01.02.2020 р. відносно нього поліцейським Літинського ВП Калинівського відділу ГУНП у у Вінницькій області винесена постанова серії ЕАК № 2053702 про визнання його винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст.132-1 1 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 510 грн. Відповідно до вказаної постанови позивач 01.02.2020 р. о 16 год. 00 хв. рухався по автодорозі М 12, 365 км., керував транспортним засобом DAF CLASSIC 30-3, д.н. НОМЕР_1 та перевозив великогабаритний вантаж, габарити якого перевищували допустиму норму та не мав при собі відповідного дозволу на перевезення великогабаритного вантажу, узгодженого з органами НПУ, чим порушив п. 22.5 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене статтею 132-1 ч.1 КУпАП. Вказує, що постанова є незаконною, оскільки винесена відповідачем без підготовки справи до розгляду, не були вирішені клопотання, не були досліджені докази та заслухані особи, які беруть участь у розгляд справи, чим порушено ст.ст.278-279 КУпАП. Також постанова не містить посилань на докази, зокрема показання свідків, на офіційні документи, на підставі яких зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 132-1 ч.1 КУпАП.

Позивач у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про слухання справи у його відсутність та підтримання позову.

Представник відповідача управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, направив до суду заяву в якій вказує, що управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції є неналежним відповідачем, так як, поліцейський Літинського ВП Калинівського відділу ГУНП старший сержант поліції Василишин Олег Романович не числиться в управлінні.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом об`єктивно встановлено, що 01 лютого 2020 року відносно ОСОБА_1 старшим сержантом поліції Літинського ВП Калинівського відділу ГУНП у Вінницькій обл. Василиничем О.Р. була винесена постанова серії ЕАК №2053702, про визнання позивача винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст.132-1 ч. 2 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 510 гривень.

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 о 16 год. 00 хв. буксирував напівпричіп платформу TAD CLASSIC 30-3, д.н. НОМЕР_1 на якій перевозив великогабаритний вантаж, параметри якого, а саме ширина перевищувала вказану у дозволі, чим порушив п. 22.5 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене статтею 132-1 ч. КУпАП.

14.02.2020 року ОСОБА_1 направив до суду з позовом про скасування постанови та просить поновити строк звернення до суду з посиланням на те, що постанова прийнята в той час коли він знаходився в рейсі по завданню ПП «Транс-Авто-Д», де працює водієм (наказ про відрядження від 27.01.2020 року) повернувся з рейсу 11.02.2020 року, а тому вчасно не мав можливості.

Згідно статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд вважає, що слід поновити ОСОБА_1 строк звернення з позовом до суду про скасування постанови серії ЕАК № 2053702 від 01.02.2020 року, оскільки вказаний строк пропущено з поважних причин..

Положеннями ч. 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, згідно п. 2 яких, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України).

Відповідно до п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі-дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до п.п. 22.5 ПДР України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 441, частина друга статті 106 1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116 2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121 1, 121 2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124 1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132 1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133 1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164 4, статтею 175 1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181 1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189 2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Приписами ст. 132-1 КУпАП визначено, що порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що Національна поліція України уповноважена через своїх працівників притягувати учасників дорожнього руху до адміністративної відповідальності за вчинення ними визначених законом адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, основним документом, який дає право на рух великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами та визначає умови і режим їх проїзду, є дозвіл, що видається перевізнику відповідним підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства і т.д.

Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зі сторони відповідача - Департаменту патрульної поліції до суду не надано доказів правомірності свого рішення.

Крім того, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови задоволенню не підлягають, оскільки поліцейський Василинич Олег Романович числиться в Літинському ВП Калинівського відділу ГУНП.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 2 ст. 122, 222, 258, 268, КУпАП, ст.23 Закону України "Про Національну поліцію", ст. ст. 77, 78, 241 - 246, 257, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,суд,-

В И Р І Ш И В:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення з позовом до суду про скасування постанови серії ЕАК № 2053702 від 01.02.2020 року.

Позов задоволити частково.

Скасувати постанову серії ЕАК № 2053702 від 01.02.2020 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510 гривень.

На рішення суду через суд першої інстанції може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів до Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24, ідентифікаційний код 40108672.

Відповідач: Департамент патрульної поліції, місце знаходження м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ідентифікаційний код 40108646.

Суддя: