Ухвала суду № 90334788, 12.07.2020, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/549/20

Провадження №1-кс/930/415/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2020 року м. Немирів

Слідчий суддя Немирівського районного

суду Вінницької області Царапора О.П.

за участю секретаря судових засідань Євтодієвої Н.М.

прокурора Садовніка О.В.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника адвоката Спірідонова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові клопотання Старшого слідчого СВ Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області Якименка І.М. погоджене з прокурором Немирівської місцевої прокуратури Садовніком О.В., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Вороновиця Вінницької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 342 КК України-

В С Т А Н О В И В:

12.07.2020 року до слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області надійшло клопотання Старшого слідчого СВ Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області Якименка І.М. погоджене з прокурором Немирівської місцевої прокуратури Садовніком О.В., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 342 КК України строком на 60 днів.

Клопотання мотивоване тим, що в період часу з листопада 2019 по 29.02.2020 діючи за попередньою змовою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , не маючи відповідних дозвільних документів на проведення лісорубних робіт, в порушення вимог п. п. 2, 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» за № 761 від 23.05.2007, перебуваючи у полезахисній лісосмузі, яка відноситься до лісового фонду та розташована на ділянці між населеними пунктами с. Байраківка, Немирівського району, Вінницької області та с. Кордишівка, Вінницького району, Вінницької області за допомогою бензопили здійснювали незаконну порубку дерев породи «дуб-звичайний».

29.02.2020 біля 10.00 години ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 були викриті на місці вчинення злочину працівниками Державної екологічної інспекції у Вінницькій області.

Проведеним оглядом місця події, а саме земельної ділянки -полезахисної лісової смуги за межами населеного пункту біля с. Байраківка Немирівського району виявлено пні дерев у кількості211 (двісті одинадцять) штук породи дуб-звичайний та складовану лісопродукцію - колоди деревини (кругляк), без бирок у кількості 24 колоди.

Внаслідок своїх протиправних дій, які виразились у незаконній порубці дерев,

ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 спричинили шкоду

навколишньому природному середовищу в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій

області на суму 3 037 537,49 грн., тобто заподіяли тяжких наслідків, які більше ніж у шістдесят разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян.

Окрім цього, 29.02.2020 близько 10:00 години ОСОБА_2 , спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 під час вчинення ними незаконної порубки дерев у полезахисній лісовій смузі, яка розташована за межами населеного пункту біля с. Байраківка Немирівського району були викриті працівниками Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які на підставі наказу начальника Держекоінспекцїї у Вінницькій області № 9-ВД від 24.02.2020, будучи у форменому одязі, здійснювали проведення рейдової перевірки на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства під час використання природних ресурсів на території Немирівського району.

Перебуваючи на місці вчинення незаконної порубки дерев зазначені працівники Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, яка згідно Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» відноситься до правоохоронних органів, представилися вищевказаним особам та поставили перед ними вимогу залишатись на місці вчинення злочину до приїзду працівників поліції для фіксації їх протиправних дії.

Проте ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 усвідомлюючи, що їх незаконні дії викриті, з метою уникнення від відповідальності, не реагуючи на законні вимоги працівників Державної екологічної інспекції, вчинили з ними суперечку, у ході якої виражались у сторону останніх нецензурною лайкою, чинили їм активну фізичну протидію та відштовхнувши від себе сіли до салону автомобіля типу пікап з номерними знаками на іноземній реєстрації 83-VR-PP та з місця вчинення злочину втекли.

03.03.2020 ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у незаконній порубці дерев у захисних та інших лісових насадженнях що спричинило тяжкі наслідки, вчинену за попередньою змовою групою осіб, опору працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків, тобто у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 246, ч. 2 ст. 342 КК України.

10.03.2020 підозрюваний ОСОБА_1 оголошений в розшук.

11.07.2020 ОСОБА_1 затримано на підставі Ухвали слідчого суді Немирівського районного суду Вінницької області від 04.03.2020, якою надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме:

-протоколом огляду місця події - земельної ділянки (полезахисної лісової смуги за межами населеного пункту біля с. Байраківка Немирівського району) від 29.02.2020 на якій виявлено пні дерев у кількості211 (двісті одинадцять) штук породи дуб-звичайний та складовану лісопродукцію - колоди деревини (кругляк), без бирок у кількості 24 колоди;

-протоколами допиту працівників Державної екологічної інспекції у Вінницькій області - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;

-протоколами огляду виявлених на місці вчинення незаконної порубки дерев речей підозрюваних (сокири, рюкзака з інструментами та радіостанцією BAOFENGUV-5R), оливи моторної, двох мобільних телефонів моделі Bravis та Nokia та іншого;

-протоколом огляду виявлених на місці вчинення незаконної порубки дерев колод деревини (кругляк), без бирок у кількості 24 колоди;

-протоколами огляду мобільних телефонів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на яких виявлено фото та відеоматеріали з зображенням ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 під час незаконної порубки дерев;

-іншими матеріалами кримінального провадження.

Враховуючи тяжкість учинених злочинів, спосіб їх вчинення, особу підозрюваного ОСОБА_1 , який тривалий час переховувався від органів досудового розслідування з метою уникнення покарання за вчинення ним тяжкого злочину, тому перебуваючи на волі, усвідомлюючи наслідки

вчиненого ним злочину та строк покарання, який йому у подальшому буде призначено,

ОСОБА_1 продовжить переховуватися від органів досудового розслідування.

Окрім того підозрюваний ОСОБА_1 може перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, а саме незаконно впливати на свідків, також може вчинити інші кримінальні правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ч. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор вимоги даного клопотання підтримав та просив його задовольнити, вказуючи, що стосовно підозрюваного існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: зазначив, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Спірідонов В.В. в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання та обрати підозрюваному запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, саме домашній арешт, мотивуючи свою позицію тим, що прокурором не доведено наявність ризиків необхідних для застосування такого жорсткого запобіжного заходу. Окрім того суду пояснив, що ОСОБА_1 органами досудового слідства не було вручено підозру, про наявність якої ОСОБА_1 не було відомо.

На позицію сторони захисту прокурор навів доводи належності повідомлення про підозру ОСОБА_1 в законний спосіб, а саме надсилання поштою на адресу останнього. Також прокурор повідомив, що ОСОБА_1 було достеменно відомо про його розшук, однак він вибрав шлях переховування від слідства і суду за межах країни.

Слідчий суддя, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали та докази, дійшов наступних висновків.

Встановлено, що 03.03.2020 ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 246, ч. 2 ст. 342 КК України.

10.03.2020 підозрюваний ОСОБА_1 оголошений в розшук.

11.07.2020 ОСОБА_1 затримано на підставі Ухвали слідчого суді Немирівського районного суду Вінницької області від 04.03.2020, якою надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого

кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального

правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи, на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Враховуючи вище викладене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 приходить до висновку, що причетність вказаної особи до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, що долучені до матеріалів клопотання.

Обираючи ОСОБА_1 запобіжний захід, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 342 КК України, що підтверджується наданими до клопотання доказами, вважаючи їх належними і допустимими, тяжкість злочину та особу підозрюваного, який раніше не судимий, тривале перебування у розшуку, та відповідно ухилення від слідства та суду, враховує наявність

достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, з високим ступенем ймовірності того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового

розслідування та/або суду, можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення, що може бути перешкодою встановленню істини у справі, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та враховуючи, що прокурор довів, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить проте, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважає обрати міру запобіжного заходу у виді взяття під варту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст.194 КПК України.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, а також, що КПК України та практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить проте, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Тому слідчий суддя вважає доцільним, визначити підозрюваному заставу у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки, саме такий розмір застави достатній забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього законом обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до Старшого слідчого СВ Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області Якименка І.М., прокурора і суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання Старшого слідчого СВ Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області Якименка І.М. погоджене з прокурором Немирівської місцевої прокуратури Садовніком О.В., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Вороновиця Вінницької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 342 КК України, - задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Вороновиця Вінницької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимому, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 342 КК України захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів з утриманням його в СІЗО Вінницької УВП № 1 УДПтС України у Вінницькій області .

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 03-20 год. 11.07.2020 року.

Строк дії ухвали - по 03-20 год. 08.09.2020 року.

Одночасно визначити ОСОБА_1 розмір застави у межах 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1098 500 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області - код отримувача за ЄДРПОУ 26286152, Банк Отримувача ДКСУ м. Київ ГУДКСУ у Вінницькій області, МФО 820172, рахунок отримувача UA688201720355219002000000401.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення вищезазначеної суми застави, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до Старшого слідчого СВ Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області Якименка І.М. прокурора і суду із встановленою періодичністю; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає: АДРЕСА_1 , повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, здати на зберігання старшому слідчому СВ Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області Якименку І.М. свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі в слідчому ізоляторі ГУНП у Вінницькій області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний

ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали суду негайно після її оголошення вручити прокурору та підозрюваному ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: О.П. Царапора