Рішення № 9033413, 25.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2010 р.Справа № 17/163-09-5521 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Основа Папір”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне

підприємство „АКВАВІНТЕКС”

про стягнення 78412,61 грн.

Суддя           Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

Від позивача: Богун М.Д. –на підставі довіреності №20 від 26.12.08р.;

Від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача по справі 78412,61 грн.

Відповідач в судові засідання призначені по справі не з’явився, хоча про час та місце проведення судових засідань його було повідомлено належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, що наявне в матеріалах справи, відзив на позов не надав, внаслідок чого справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку, ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

01.04.2009р. між ТОВ „Основа Папір” (надалі позивач) та ТОВ „СП „Аквавінтекс” (надалі відповідач) укладено договір поставки №145/0, відповідно до умов якого позивач зобов’язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар визначений специфікаціями та накладними, що є невід’ємними частинами цього договору.

На виконання умов укладеного договору, позивач на адресу відповідача поставив товар, згідно видаткових накладних №01060 від 08.05.2009р. на суму 29890,68 грн., №01095 від 14.05.2009р. на суму 42678,72 грн. Всього відповідачу було поставлено товару на загальну суму 72569,40 грн.

У відповідності до п. 3.1 укладеного договору, оплата товару проводиться відповідачем відповідно до специфікацій до Договору.

Згідно п. 3 Специфікації до договору, оплата товару здійснюється відповідачем за кожну поставлену партію протягом 30 календарних днів з моменту поставки Товару.

Однак, відповідач у встановлені договором та відповідною специфікацією не здійснив, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 72569,40 грн.

30.07.2009р., позивачем на адресу відповідача направлено письмову претензію №522/1, з вимогою про сплату вартості товару.

Однак, зазначена претензія відповідачем залишена без виконання.

Позивач, керуючись умовами договору, та вимогами діючого законодавства нарахував відповідачу пеню, розмір якої згідно представленого розрахунку становить 4692,79 грн., 491,50 грн. –інфляційні втрати та 658,92 грн. –3% річних.

Зазначені обставини спонукали ТОВ „Основа Папір” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід.№8367 від 03.11.2009р.) про стягнення з ТОВ „СП „Аквавінтекс” 78412,61 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.11.2009р. порушено провадження у справі №17/163-09-5521 за позовом ТОВ „Основа Папір” до відповідача ТОВ „СП „Аквавінтекс” про стягнення 78412,61 грн.

У ході розгляду справи у суді, позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог (від 14.12.09р.), в якої просить суд стягнути з відповідача по справі 58569,40 грн. –основного боргу, посилаючись на часткове погашення відповідачем частини основної суми боргу у розмірі 14000 грн.

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовЧязання не допускається.

При цьому відповідно до вимог ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

У відповідності до п. 1 ст. 712 ЦК України За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Розглядом матеріалів справи встановлено та підтверджено відповідними доказами, що між позивачем та відповідачем виникли зобов’язання по видатковим накладним №01060 від 08.05.2009р. на суму 29980,68 грн. та видатковою накладною №01095 від 14.05.2009р. на суму 42678,72 грн., згідно яких позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 72569,40 грн. Однак відповідач провів лише часткову оплату загальної вартості прийнятої продукції у сумі 14 000 грн., у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 58569,40 грн.

Факт отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується довіреностями на отримання товару виданих на ім’я Буша Володимира Васильовича серії ЯПЖ від 284423 від 07.05.2009р. та серії ЯПЖ №284424 від 12.05.2009р.

Кінцевий строк виконання зобов’язання по оплаті відповідачем вартості прийнятого товару обчислювався після спливу 30 днів з дня отримання товару відповідачем, що встановлено сторонами у Специфікації, яка є невід’ємною частиною договору.

У відповідності до п. 2 ст. 712 ЦК України 2. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до вимог п. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач станом на час розгляду справи у суді заборгованість у розмірі 58569,40 грн. не погасив, у зв’язку з чим позовні вимоги по стягненню з нього основної сими заборгованості за отриманий по вище перерахованих накладних товар у розмірі 58569,40 грн., підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог п. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 5.3 укладеного договору сторони встановили, що у випадку прострочення покупцем строків оплати Товару покупець зобов’язується сплатити продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день пророчення.

Так, позивач керуючись, п. 5.3 укладеного договору, ст.3 Закону України „Про відповідальність за не своєчасне виконання грошових зобов’язань” нарахував відповідачу пеню за порушення грошових зобов’язань, яка згідно представленого позивачем розрахунку становить 4692,79 грн.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Перевіривши правильність нарахування позивачем відповідачу 3% річних у розрахунку приведеному у додатку №1 до позовної заяви у розмірі 658,92 коп. та індексу інфляції, згідно розрахунку приведеного у додатку №1 до позовної заяви у розмірі 491,5 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині також ґрунтуються на вимогах діючого законодавства та умовах укладеного договору у зв’язку з чим вони підлягають задоволенню.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак відповідач, в порушення вимог ст. 22 ГПК України, на виклик суду не з’явився та в обґрунтування своїх заперечень на позов не надав суду будь-яких доказів, які б свідчили про відсутність у нього заборгованості, яку позивач просить стягнути з нього.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.11, 204, 525, 526, 530, 549, 599, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язання”, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ „Основа Папір” підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням наданих уточнень внаслідок чого з ТОВ „Спільне підприємство „Авкавінтекс”, слід стягнути на користь ТОВ „Основа-Папір”, загальну заборгованість в сумі 64412,61 грн.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Аквавінтекс” /67832, Одеська область, Овідіопольський район, с.м.т. Овідіопіль, вул. Леніна, 126, код ЄДРПОУ 25040503/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Основа Папір” /01010, м. Київ, вул. Московська, 29-А, код ЄДРПОУ 33939476/ 58 569 грн. 40 коп. /п’ятдесят вісім тисяч п’ятсот шістдесят дев’ять грн. 40 коп./ - основного боргу; 4692 грн. 79 коп. /чотири тисячі шістсот дев’яносто дві грн. 79 коп./ - пені; 491 грн. 50 коп. /чотириста дев’яносто одна грн. 50 коп./ - збитків від інфляції; 658 грн. 92 грн. /шістсот п’ятдесят вісім грн. 92 коп./ - 3% річних; 644 грн. 12 коп. /шістсот сорок чотири грн. 12 коп./ - державного мита; 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./ - послуги ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя