Рішення № 90333460, 15.06.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/48148/18

Провадження № 2/761/810/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2020 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

Головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Горюк В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, Товариства з обмеженою відповідальність «Де Ніро», про визнання електронних торгів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

14.12.2018 р. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ДП «Сетам» (далі - відповідач 1), приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В. (далі - відповідач 2), ТОВ «Де Ніро» (далі - відповідач 3) про визнання електронних торгів недійсними, згідно з яким просить суд з урахуванням уточненої позовної заяви в редакції від 04.02.2019 р. та позовної заяви в новій редакції від 06.12.2019 р.: визнати недійсними електронні торги з реалізації предмета іпотеки - квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;визнати недійсними протокол № 368629 проведення електронних торгів; акт про реалізацію предмета іпотеки виданим 19.11.2018 р. приватним виконавцем Ляпіним Д.В., засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козярською Ю.В. від 22.11.2018 р. зареєстровано в реєстрі № 3070; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Деркач О.О., зареєстрованим в реєстрі за № 627.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є власником квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебувала у заставі ПАТ «Укргазпромбанк», відповідно до Іпотечного договору від 23.07.2012 р. Так, 09.11.2018 р. ДП «Сетам» провело прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить позивачу, а саме: трьохкімнатної квартири АДРЕСА_2 , стартова ціна якої була встановлена висновком експерта про вартість майна в розмірі 2 279 800,00 грн., проте у зв`язку з не проведенням перших торгів уцінена і встановлено стартова ціна на других торгах в розмірі 1 823 840,00 грн. 28.09.2018 р. позивач звернувся до Відділу опіки та піклування з питанням, чи звертався приватний виконавець Ляпін Д.В. з питанням про отримання дозволу щодо примусової реалізації квартири АДРЕСА_3 , де правом користування наділена малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на що Відділ надав відповідь, що такого дозволу не надавалось. Таким чином, електронні торги були проведені з порушенням вимог п.2,п.3 ч.2 Наказу МЮУ «Про порядок реалізації арештованого майна», а саме приватний виконавець передав майно на реалізацію без дозволу органу опіки та піклування. Крім того, на думку позивача вартість нерухомого майна в сумі 2 279 800,00 грн., була значно занижена, оскільки при оцінці майна експертом враховувалась середня вартість 27 270,33 за 1 м.кв., хоча ринкова вартість майна для житлової нерухомості в центральній зон містаі становить не нижче 33 207,00 за 1 м.кв., а тому, вартість квартири повинна була становити 2 776 105,20 грн. Разом з тим, повторні торги також відбулись з порушенням вимог Наказу МЮУ «Про порядок реалізації арештованого майна» та статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідач 2 повинен був уцінити лот на 85 % від його вартості, а саме ціна квартири мала б бути в сумі 1 937 830,00 грн., а була встановлена заниженою.

Враховуючи вищевикладене, посилаючись на порушення відповідачами прав позивача і малолітньої дитини, а також вимог Наказу МЮУ «Про порядок реалізації арештованого майна» і Закону України «Про виконавче провадження», вважає, що електронні торги з реалізації предмета іпотеки - квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; акт про реалізацію предмета іпотеки виданим 19.11.2018 р. приватним виконавцем Ляпіним Д.В., засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козярською Ю.В. від 22.11.2018 р. зареєстровано в реєстрі № 3070; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Деркач О.О., зареєстрованим в реєстрі за № 627, підлягають визнанню недійсними.

Ухвалою від 01.08.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

26.02.2019 р. на адресу суду надійшов відзив відповідача 2 на позов, в якому останній виклав свої заперечення проти його задоволення.

26.02.2019 р. через канцелярію суду надійшов відзив відповідача 1 на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

19.03.2019 р. у підготовчому судовому засіданні прийнято до розгляду уточнену позовну заяву від 04.02.2019 р. та залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ТОВ «Де Ніро».

Ухвалою від 02.12.2019 року залучено до участі у справі ТОВ «Де Ніро», як співвідповідача.

Ухвалою від 22.01.2020 р. забезпечену дану позовну заяву шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3 , яка належить на праві власності ТОВ «Де Ніро».

В підготовчому судовому засіданні 24.02.2020 р. прийнято до розгляду позовну заяву в новій редакції від 06.12.2019 р.

Ухвалою від 24.02.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з`явився про дату та час повідомлений у встановлений законом порядок.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечував, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Представник відповідача 3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити в його задоволенню.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду справи, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 від 30.07.2008 р.

23.07.2012 р. ПАТ «Укргазпромбанк» та ОСОБА_1 уклали Іпотечний договір, відповідно до якого іпотекодавець іпотекодержателю передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_3 , для забезпечення виконання у повному обсязі зобов`язань ОСОБА_1 , які встановлені Договором споживчого кредиту № 13-Ф-К/12 від 23.07.2012 р.

При цьому, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В. перебувало зведене виконавче провадження № 56985598 з примусового виконання виконавчого напису вчиненого 20.05.2014 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О., зареєстрованого за № 560, про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_1 та виконавчого листа № 757/37831/17-ц від 15.03.2018 р., виданого Печерським районним судом м.Києва.

03.08.2018 р. приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ляпіним Д.В. винесено постанову про опис та арешт майна боржника, яку виконавець направив на адреси сторін виконавчого провадження.

Відповідно до Протоколу № 368629 від 09.11.2018 р. ДП «Сетам» про проведення електронних торгів з реалізації квартири АДРЕСА_3 , переможцем визначено ТОВ «Де Ніро».

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, зазначив, що електронні торги 09.11.2018 р. відбулись з порушенням вимог Наказу МЮУ «Про порядок реалізації арештованого майна» та статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки приватний виконавець занизив вартість майна боржника, крім того, не було отримано дозволу органу опіки щодо примусової реалізації квартири АДРЕСА_3 , де правом користування наділена малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно з положеннями статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Проте, протягом встановленого законом строку від сторін виконавчого провадження не надійшло письмове повідомлень щодо визначення вартості майна, разом з тим, від стягувача ТОВ «Європартнер Фінанс» в матеріалах справи присутня заява від 14.08.2018 р., в якій останні повідомляє приватного виконавця про те, що сторони не дійшли згоди щодо визначення вартості майна та просив призначити суб`єкта оціночної діяльності.

Постановою приватного виконавця від 16.08.2018 р. було призначено ТОВ «Укрспецексперт» суб`єкта оціночної діяльності для участі у даному виконавчому провадженні та доручено йому надати звіт про оцінку нерухомого майна божника - квартири АДРЕСА_3 . Відповідно до висновку ТОВ «Укрспецексперт» від 17.08.2018 р. вартість спірної квартири станом на 10.08.2018 р. складала 2 279 800,00 грн.

21.08.2018 р. листом за вих. № 1527 приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В., відповідно до ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження», сторонам виконавчого провадження було надіслано повідомлення про результати визначення оцінки майна боржника, а також роз`яснено порядок оскарження таких результатів.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ "Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів" затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5, державний виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після закінчення десятиденного строку для подання заперечень сторін виконавчого провадження проти визначення вартості (оцінки) майна, у разі відсутності таких заперечень готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, і направляє його начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі до Системи для проведення реалізації майна.

У відповідності до пунктів 5, 6 розділу VІ "Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів" затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5, строк підготовки до проведення торгів складає 5 робочих днів. Торги за фіксованою ціною проводяться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години. Повторні (треті) торги після зменшення ціни проводяться у строк, визначений пунктом 5 цього розділу.

В свою чергу, приватним виконавцем була сформована заявка про реалізацію житлової нерухомості від 27.08.2018 р. за № 1560 та направлена до ДП «Сетам».

Торги були призначені на 28.09.2018 р., проте вони не відбулись у зв`язку з відсутністю зареєстрованих учасників торгів.

А тому, приватний виконавець на виконання вимог ч.5 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», актом від 18.10.2018 р. провів уцінку майна на 20% від попередньо визначеної ціни майна, що становила1 823 840,00 грн.

За таких обставин суд вважає, що приватний виконавець діяв у відповідності до вимог законодавства, які регулювали спірні правовідносини на час проведення торгів, тому суд критично оцінює твердження позивача про те, що відповідачем 2 було порушено норми чинного законодавства.

Також суд не бере до уваги висновок про оцінку майна за № 002-25092019 зроблений на замовлення позивача, щодо вартості квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки висновок експерта про вартість майна від 17.08.2018 р. на час проведення електронних торгів ніким не оспорювався та не визнавався недійсним.

Разом з тим, посилання позивача про порушення приватним виконавцем прав малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має право користування квартирою АДРЕСА_3 та щодо не отримання дозволу в Органа опіку та піклування на реалізації такої квартири, варто зазначити наступне.

Пунктом 28 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802 визначено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 37 Закону.

Так, перед здійсненням приватним виконавцем опису та арешту нерухомого майна, останній здійснив перевірку зареєстрованих осіб в квартирі АДРЕСА_3 .

Відповідно до Витягу № 31630714 від 07.07.2014 р. з Реєстру територіальної громади м.Києва про реєстрацію осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , в квартирі зареєстрована: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Однак, за умовами пункту 6 Іпотечного договору від 23.07.2012 р., без згоди ПАТ «Укрспецексперт» (іпотедоржателя) ОСОБА_1 не мав права реєструвати в спірній квартирі малолітніх та неповнолітніх осіб, проте ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована 22.04.2014 р. , що підтверджується вищевказаним витягом, тобто після укладення такого договору і з порушенням умов договору.

Крім того, постановою про опис та арешт майна боржника від 03.08.2018 р. приватним виконавцем встановлено, що ОСОБА_2 не проживає у даній квартирі, більше того, квартира переобладнана в офіс, про що свідчить копія технічної документації наданої КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації».

Таким чином, оскільки малолітня дитини була зареєстрована в житловому приміщенні після укладення договору іпотеки, незважаючи на пряму заборону здійснення таких дій, при цьому, вказана квартира переобладнана в офіс, а отже не придатна для життя дитини, тому суд приходить до висновку, що відповідачі при підготовці до електронних торгів та при їх проведенні дотримались вимог чинного законодавства України.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові № 3-112гс14 від 23.09.2014 року прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 2.2 Тимчасового положення).

За частиною 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.4 ст. 656 ЦК України, до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акту про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Враховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до правочинів купівлі-продажу, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (ч.1 ст. 215 цього Кодексу).

Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.

Стаття 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вимогами ч.1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах у справі № 6-2988цс15 від 13.04.2016 року та у справі № 6-1884цс15 від 18.11.2015 року головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постановах в справі № 6-2677цс17 від 22.02.2017 року та в справі № 6-1981цс16 від 12.10.2016 року.

При цьому, як роз`яснив Верховний Суд України, у постанові від 24.10.2012 рок у справі № 6-116цс12, для застосування наслідків недотримання вказаних вимог при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Порядком передбачені правила проведення електронних торгів, а саме: правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна); правила, які регулюють сам порядок проведення електронних торгів; правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що в судовому засіданні не встановлено, а стороною позивача не доведено, що електронні торги відбулися з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження», Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів" затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5 та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802 а тому суд вважає, що слід відмовити у задоволенні позовної вимоги про визнання електронних торгів недійсними, разом з тим, вимоги щодо визнання недійсним протоколу № 368629 про проведення торгів з реалізації предмета іпотеки - квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання акту про реалізацію предмета іпотеки виданого 19.11.2018 р. приватним виконавцем Ляпіним Д.В., який затверджений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ Козярським Ю.В. та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Деркачем О.О., зареєстрованого за № 627, є похідними вимогами, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76 - 81, 133, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 352 - 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, Товариства з обмеженою відповідальність «Де Ніро», про визнання електронних торгів недійсними.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: