Рішення № 90333229, 03.07.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/2220/20

Справа №760/30310/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2020 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.

за участі секретаря- Шпори М.М.

позивача- ОСОБА_1

представника позивача- ОСОБА_2

представників відповідача- Скрипчука М.Є. , Рубана І.В.

3-ї особи- ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « САМТЕК-СЕРВІС», 3-і особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить:

- визнати його звільнення з посади директора ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» незаконним;

- поновити його на посаді директора ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС»;

- стягнути з відповідача на його користь 616 130, 80 гр. середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, але не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Посилається в позові на те, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 22 лютого 2019 року він був поновлений на посаді директора ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС».

Постановою Київського апеляційного суду рішення в справі залишено без змін.

Звернувшись до державних реєстраторів, у травні 2019 він реалізував рішення суду.

04 липня 2019 року ОСОБА_5 за співучасті ОСОБА_6 сфабрикував протокол загальних зборів за двома підписами, що суперечать діючому статуту товариства.

Даний протокол наприкінці липня ОСОБА_5 неодноразово подавав до реєстраторів Солом`янського району м. Києва, однак останніми було відмовлено у вчиненні реєстраційних дій в силу відсутності його підпису.

27 липня 2019 року державний реєстратор Шпак І.І. письмово відмовила у реєстрації зміни керівника на підставі невідповідності протоколу.

Наприкінці вересня 2019 року було внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема виключено його з числа керівників товариства та зазначено керівником товариства ОСОБА_5 з 05 липня 2019 року.

За наявною інформацією цю реєстраційну дію 24 вересня 2019 року провела державний реєстратор Шевченківського району Хаустова М.Є.

23 жовтня 2019 року отримав від відповідача безготівкові зарахування на зарплатний рахунок в АТКБ «ПРИВАТБАНК» в сумі 97 536,27 гр.

Таким чином 24 жовтня 2019 року дізнався про своє звільнення, після чого негайно звернувся за копією наказу про звільнення та трудовою книжкою.

29 жовтня 2019 року отримав копію наказу про звільнення №0407/19-1 від 04 липня 2019 року.

Тобто, рішення про звільнення понад 2 місяці не було зареєстроване у державному реєстрі, не було реалізоване у встановлений законом строк, не було доведене до відома головного бухгалтера Лядик С.М .

Вважає, що його звільнення відбулося з грубим порушенням законодавства, що регулює порядок прийняття рішень зборами учасників товариства, видачу трудових книжок, порядок звільнення та порядок розрахунків при звільненні.

Рішення про звільнення є незаконним, трудову книжку та копію наказу про звільнення в день звільнення видано не було, розрахунки не були проведені належним чином, фактично звільнення було проведено 23 жовтня 2019 року.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали.

Представники відповідача в судові засідання проти позову заперечували.

Посилаються на те, що станом на момент проведення зборів учасників 04 липня 2019 року, яким позивача було звільнено від займаної посади, положення статуту товариства не були приведені у відповідність до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Відтак, при вирішенні даного спору щодо правомірності прийняття загальними зборами учасників товариства рішення, оформленого протоколом від 04 липня 2019 року, застосуванню підлягають положення статуту товариства в частині, що відповідає Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», в іншій частині - положення зазначеного закону.

03 червня 2019 року позивачу було направлено повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства.

Звільнення позивача було здійснено на підставі наказу ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» № 0407/19-1 від 04 липня 2019 року, виданого на підставі протоколу загальних зборів учасників товариства.

Відповідно до статуту товариства учасниками товариства є ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .

Чинність рішення загальних зборів товариства від 04 липня 2019 року про припинення повноважень позивача виключає скасування прийнятого на основі рішення наказу про звільнення, оскільки було виконано умову щодо припиненні повноважень позивача, передбачених п. 5 ст. 41 КЗпП України.

Згідно довідки, виданої TOB «САМТЕК-СЕРВІС», нарахована заробітна плата позивача за травень-червень 2019 року складала складала 35 061, 47 гр.

Тобто середньомісячна заробітна плата, виходячи з розрахунку, складає 35 061, 47 гр.

Відповідно до розрахункового листка за липень 2019 року з позивачем був проведений розрахунок у сумі 210 368, 82 гр. з призначенням - вихідна допомога при звільненні.

Тобто, позивачу була сплачена вихідна допомога в розмірі 6-ти місячного заробітку розрахунку: 35 061,47 гр. х 6 місяців = 210 368, 82 гр., як того вимагають положення статті 44 КЗпП України.

Вважає, що учасники ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» законно, тобто у відповідності до вимог Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», провели загальні збори, в свою чергу позивач своїми протиправними діями за допомогою юристів заздалегідь почав блокувати ЄДР задля уникнення внесення відомостей про зміну керівника товариства.

Саме внаслідок дій позивача такі відомості не були внесені своєчасно, однак це не свідчить про те, що звільнення його з роботи було незаконним.

Виходячи з цього, просять відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мають на меті його відсторонення від товариства, з цією метою безпідставно ініціюють загальні збори учасників з подібним переліком питань, серед яких: зміна виконавчого органу товариства, внесення змін до статуту, зміна складу засновників.

Зазначає, що після 04 липня 2019 року він продовжував виконувати обов`язки директора товариства, в тому числі підписував документи.

З виписки, наданої АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що за період з 01 травня 2019 року по 31 жовтня 2019 року йому було перераховано відповідачем 908 266, 90 гр.

Вважає, що виплачена йому за вказаний період заробітна плата у розмірі 290 770, 00 гр.,є значно меншою, ніж вихідна допомога при звільненні.

Ці розрахунки спростовують довідку відповідача про його доходи № 1401/20-1 від 14 січня 2020 року.

Щодо виплати вихідної допомоги, зазначив, що розрахунковий листок за жовтень 2019 року містить інформацію про заборгованість на кінець місяця в сумі 60 367, 80 гр., а тому відповідач не міг виплатити йому вихідну допомогу в розмірі 210 368, 82 гр.,

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позову заперечував.

Посилається на те, що він є одним із засновників ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» та діючим директором.

Твердження позивача, що протокол від 04 липня 2019 року є незаконним, не відповідає дійсності, так як він у судовому порядку не оскаржений, і його законність чи незаконність має право визначати тільки суд.

Отже, жодних правових підстав вважати звільнення позивача з посади директора товариства незаконним, немає.

Ознайомити позивача із наказом про звільнення не було можливості, так як останній уникає всіляких контактів, в тому числі і ігнорує загальні збори учасників.

05 липня 2019 року йому було направлено рекомендований лист та копію наказу про звільнення з запрошенням відвідати офіс компанії для ознайомлення з протоколом загальних зборів від 04 липня 2019 року.

Позивач був обізнаний про дату зборів, основною повісткою дня яких було питання про виконавчий орган товариства, та про те, що з 18 червня 2019 року почали діяти норми Закону України «Про Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який дозволяв загальним зборам приймати рішення по зміні виконавчого органу, незалежно від кількості учасників на зборах, голосуванням 50 + 1 голос.

Виходячи з цього, вважає звільнення позивача з роботи законним і просить у позові відмовити.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання неодноразово не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Виходячи з цього та з урахуванням вимог ч.1 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу в його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 97 ЦК України органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Судом встановлено, що 04 липня 2019 року були проведені загальні збори учасників ТОВ`САМТЕК-СЕРВІС», в порядок денний яких було включено питання про зміну виконавчого органу товариства та його структури.

На виконання вимог р.21 Статуту товариства про час проведення загальних зборів позивач був повідомлений листом від 03 червня 2019 року.

Відповідно до п.14.1 Статуту товариства вищим органом товариства є Загальні збори учасників.

Згідно з п.14.9 Статуту до компетенції загальних зборів учасників товариства належить, у тому числі, обрання та дострокове відкликання директора.

Рішенням загальних зборів учасників товариства позивач був звільнений з посади директора.

Наказом ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» № 0407/19-1 від 04 липня 2019 року на виконання рішення загальних зборів учасників від 04 липня 2019 року позивач був звільнений з посади директора товариства на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України / припинення повноважень посадовою особою/.

/т.1, а.с. 32, 163 - 168; 225 - 232 /

17 червня 2018 року набув чинності Закон України « Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII.

Відповідно до п.3 глави VIII « Прикінцеві та перехідні положення» Закону протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом.

Сторони в судовому засіданні підтвердили, що вимоги закону в цій частині товариством виконані не були, Статут товариства на день проведення зборів учасників 04 липня 2019 року у відповідність з даним Законом приведений не був.

Таким чином, при вирішенні спору в частині визначення повноважності зборів та наявності кворуму мають застосовуватися норми Закону України « Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Відповідно до п.7 ч.1 ст.30 Закону обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу відносить до виключної компетенції загальних зборів учасників.

Порядок прийняття рішень загальними зборами учасників з питань порядку денного врегульовано ст.34 Закону.

Відповідно ч.4 ст.34 даного Закону рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань, в тому числі відкликання виконавчого органу, яким у даному випадку є позивач, приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Тобто, поняття кворуму, необхідного для проведення зборів учасників, у законі відсутнє.

Зі Статуту товариства, затвердженого протоколом № 16/02/16 загальних зборів учасників від 16 лютого 2016 року, вбачається, що на момент проведення загальних зборів учасників 04 липня 2019 року частки учасників товариства - позивача та ОСОБА_5 становили по 49, 88 %, ОСОБА_6 - 0, 24%.

Це ж підтверджується і протоколом загальних зборів учасників від 04 липня 2019 року.

Таким чином, частка учасників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 становить 50, 12 % голосів.

/ а.с.145 - 162 /

З протоколу від 04 липня 2019 року вбачається, що за звільнення позивача з посади директора товариства проголосували обидва учасники товариства, тобто більшістю голосів учасників, які мають право голосу.

Таким чином,збори учасників товариства ТОВ`САМТЕК-СЕРВІС» 04 липня 2019 року, яким позивач був звільнений з посади директора товариства, були проведені у відповідності з вимогами Закону України « Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», і прийняте на них рішення про звільнення позивача з посади відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 ЦК України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

В п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року « Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначено, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Згідно з п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку припинення повноважень посадових осіб.

Підставою для розірвання договору є рішення вищого органу управління або виконавчого органу, що наділений повноваженнями з прийому/звільнення працівників: на підставі протоколу/рішення загальних зборів учасників здійснюється звільнення голови та членів виконавчого органу, голови ревізійної комісії (ревізора), а у разі створення ради товариства (спостережної ради) - голови й членів цієї ради.

Тобто,звільнений працівник повинен бути членом виконавчого органу; припинення повноважень повинно відбутися на підставі протоколу/рішення загальних зборів учасників товариства.

Оспорюючи законність звільнення з роботи, позивач, у то же час, рішення загальних зборів учасників від 04 липня 2019 року, яким його було звільнено з посади директора товариства, не оспорює, тобто рішення є чинним.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 жовтня 2008 року « Про практику розгляду судами корпоративних спорів» судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

З урахуванням цього, не оскаржене позивачем та чинне рішення загальних зборів учасників товариства від 04 липня 2019 року про припинення його повноважень, як виконавчого органу товариства, свідчить про законність виданого відповідачем на підставі даного рішення наказу про звільнення позивача з роботи.

Відповідно до ч.ч.1,2 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Виходячи з висновку суду про законність дій відповідача при звільненні позивача з роботи, підстави для задоволення його вимог і у цій частині відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у п.5 ч.1 ст.41 цього кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

З довідки ТОВ`САМТЕК-СЕРВІС» від 14 січня 2020 року вбачається, що заробіток позивача за травень та червень 2019 року становив 35 061, 47 гр. на місяць, і даний заробіток є його середньомісячним заробітком.

З розрахункового листа ТОВ» САМТЕК-СЕВІС» за липень 2019 року вбачається, що позивачу було перераховано 210 368, 82 гр. вихідної допомоги / 35 061, 47 х 6 /.

/ а.с. 172; 174 /

Виходячи з цього, суд вважає, що вимоги закону в частині виплати позивачу в зв`язку із звільненням з цих підстав вихідної допомоги відповідачем виконані.

Що стосується тверджень позивача про наявність заборгованості відповідача перед ним на час звільнення, що, з його точки зору, свідчить про неможливість виплати йому вихідної допомоги, вони до уваги судом не приймаються, оскільки заборгованість товариства перед позивачем за іншими виплатами не може свідчити про невиконання вимог закону в частині виплати саме вихідної допомоги.

Враховуючи викладене вище, підстави для задоволення вимог позивача відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати при розгляді справи покладаються, у разі відмови в позові - на позивача.

При зверненні до суду позивачем було заявлено 3 вимоги: дві вимоги немайнового характеру та 1 вимога майнового характеру.

При цьому судовий збір був сплачений лише за вимогу майнового характеру.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України « Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, вимога про визнання звільнення незаконним, підлягала оплаті судовим збором.

Позовну заяву було подано до суду 01 листопада 2019 року.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року встановлено в розмірі 1921, 00 гр.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 768, 40 гр.

Виходячи з цього, з позивача на користь держави підлягає стягненню 768, 40 гр. судового збору.

Керуючись Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», ст. ст. 41,44, 233, 235 КЗпП України, ст. ст. 97, 98,99 ЦК України, ст.ст.4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « САМТЕК-СЕРВІС» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 / 768 , 40 гр. судового збору на користь держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10 липня 2020 року.

Суддя Л .А. Шереметьєва