Ухвала суду № 90332978, 03.07.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-п/759/55/20

ун. № 759/10976/13-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Войтенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Семененко В.С.,

представника заявника, відповідача адвоката Ліпатова І.А.,

представника позивача прокурора Белець Я.В.,

представника відповідача Подоляка Р.Ю . ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Прокурора Святошинського району м. Києва до Київської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи: Головне управляння земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА), Державна реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, Головне управління Держземагентва у м. Києві Державного агентства земельних ресурсів України, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Садівниче товариство «Зв`язківець» про визнання незаконними та скасування рішення, визнання недійсним державного акту,

В С Т А Н О В И В :

До суду звернувся представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 із заявою про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15.05.2014 року. Заяву мотивує тим, що у судовому засіданні ОСОБА_2 був відсутній з поважних причин, оскільки не отримував жодної повістки. Одночасно із вказаною заявою заявлено клопотання про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення на підставі того, що заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення ОСОБА_2 , тому останній має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд , в порядку ч. 3 ст. 284 ЦПКУ, протягом двадцяти днів з дня вручення копії рішення. Копія заочного рішення була отримана відповідачем ОСОБА_2 19.02.2020 після ознайомлення з матеріалами справи, а тому вважав, що процесуальний строк відповідачем пропущено з поважних причин.

Представник заявника в судовому засіданні вимоги заяви підтримав, просив задовольнити, пропущений строк просив поновити.

Представник позивача прокурор Белець Я.В. у судовому засіданні проти задоволення клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення заперечувала, з огляду на положення п. 13 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України. Окрім того, заперечувала щодо задоволення заяви по суті, оскільки виконавче провадження за вказаним рішенням закінчено у зв`язку з його фактичним виконанням.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти поновлення строку на звернення з заявою та проти самої заяви оскільки судове рішення, яке просить скасувати заявник фактично виконане і відповідачу достеменно було відомо про його існування.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали заяви та оглянувши матеріали цивільної справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судовим розглядом встановлено, що заочним рішенням Святошинського районного суду місто Києва від 15.05.2014 року позов Прокурора Святошинського району м. Києва до Київської міської Ради, ОСОБА_2 , треті особи: Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Державна реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, Головне управління Держземагенства у м. Києві Державного агентства земельних ресурсів України, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської місткої ради (Київська міська державна адміністрація), Садівниче товариство «Зв`язківець» про визнання незаконними та скасування рішення, визнання незаконним державного акту задоволено частково. Визнано незаконним і скасовано рішення Київської міської ради №845/1903 від 09.07.2009 р. «Про передачу громадянину ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 »; Визнано недійсним Державний акт серії ЯЖ №912779 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 8 000 000 000:75:670:0295, площею 0,1 га по АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням (використанням): будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, виданий на ім`я ОСОБА_2 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 18.06.2010 р. та зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №05-7-03781, на підставі рішення Київської міської Ради №847/1903 від 09.07.2009 р.; Зобов`язано ОСОБА_2 повернути на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 32) земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 8 000 000 000:75:670:0295, вартістю 358040,75 грн., що розташована по АДРЕСА_1 (а.с. 204).

06.03.2020 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Ліпатов І.А. подав до суду заяву про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду місто Києва від 15.05.2014 року. Одночасно із вказаною заявою заявлено клопотання про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Станом на час подання представником відповідача заяви про перегляд заочного рішення суду від 15.05.2014 року порядок перегляду заочного рішення встановлений ст. 284 ЦПК України у редакції Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Статтею 126 ЦПК України передбачені наслідки пропущення процесуальних строків, а саме право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У ч.4 ст.10 ЦПК України і ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ) як джерело права.

За змістом п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

ЄСПЛ у § 34 рішення у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, зауважив, що норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, §§ 22,23).

Крім того ст. 11 ЦПК України встановлено принцип пропорційності у цивільному судочинстві, який передбачає, зокрема, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі враховуючи у тому числі завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; значення розгляду справи для сторін.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З журналу судового засідання від 15.05.2014 року вбачається, що відповідач чи його представник не були присутні у судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частин заочного рішення суду.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач ОСОБА_2 чи його представник отримали копію повного заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 15.05.2014 року у день його проголошення.

15 травня 2014 року рекомендованим поштовим повідомленням направлено на адресу відповідача ОСОБА_2 копію заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15.05.2014 року, що підтверджується супровідним листом (а.с.211).

19.07.2014 року на адресу суду повернувся конверт з копією заочного рішення, адресований ОСОБА_2 , який повернуто поштовим відділенням з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.214).

Відповідно до клопотання про ознайомлення із матеріалами справи, представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - 19.02.2020 ознайомився із матеріалами справи (а.с. 219). При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач ОСОБА_2 чи його представник отримали копію заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 15.05.2014 року раніше ніж 19.02.2020 року.

Відповідно до ч.3 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

При цьому суд не бере до уваги посилання прокурора на положення п. 13 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України яким передбачено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Зазначена норма перехідних положень ЦПК України встановлює процедуру набрання законної сили та строки оскарження в апеляційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу і ця норма не урегульовує порядок та строки перегляду заочного рішення за заявою відповідача у справі. У даному випадку пункт 13 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України підлягає застосуванню тільки у разі оскарження відповідачем заочного рішення в загальному порядку після залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Враховуючи, викладене, оскільки відповідач та його представник не отримали копію заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 15.05. 2014 року у день його проголошення, це заочне рішення було вручене представнику відповідача після ознайомлення з матеріалами справи 19.02.2020 клопотання про поновлення строку на подання цієї заяви представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 підлягає задоволенню.

Щодо вимог про перегляд заочного рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Статтею 285 ЦПК України передбачено, що у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Крім того, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином повідомлявся про час розгляду справи, що підтверджується судовими повістками (а.с.23, 32 ,41, 48, 98, 125, 132, 136, 164, 189), разом з тим в судове засідання не з`явився, доказів поважності причин неявки суду не надав.

В матеріалах справи наявна постанова державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м.Києві про закінчення виконавчого провадження від 17.06.2015, яким постановлено виконавче провадженн з примусового виконання виконавчого листа №2/759/225/14, виданого 07.05.2015 Святошинським районним судом у зв`язку з тим, що рішення виконано повно фактично згідно з виконавчим документом (а.с.217).

Виконання рішення свідчить про обізнаність ОСОБА_2 про наявність оскаржуваного судового рішення.

Крім того, законодавцем визначено, що для скасування заочного рішення необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, що його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності двох умов можна вважати, що наявні підстави для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду у загальному порядку.

Однак, заявник (його представник) не надали суду докази на які вони посилаються в своїй заяві, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Окрім цього, у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що відповідачу було відомо про існування оспорюваного ним заочного рішення під час виконавчого провадження. У 2015 році, оскаржуване заочне рішення було виконано, а наданими відповідачу чинним законодавством процесуальними правами щодо оскарження заочного рішення суду, останній вчасно, не скористався.

Крім того, в своїй заяві відповідачем не було наведено переконливих аргументів, які б слугували підставами для скасування заочного рішення суду, тому суд вважає, що немає підстав для перегляду заочного рішення суду, заява відповідача є безпідставною, оскільки відповідачем не надано суду доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. При постановленні заочного рішення судом було всебічно досліджено та проаналізовано обставини справи в їх сукупності.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. ; 260, 261, 285, 287 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення - задовольнити.

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Прокурора Святошинського району м. Києва до Київської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи: Головне управляння земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА), Державна реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, Головне управління Держземагентва у м. Києві Державного агентства земельних ресурсів України, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Садівниче товариство «Зв`язківець» про визнання незаконними та скасування рішення, визнання недійсним державного акту - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Повний текст ухвали складено 08.07.2020.

Суддя Ю.В. Войтенко