Ухвала суду № 90331469, 07.07.2020, Черкаський районний суд Черкаської області

707/1124/19

2/707/123/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2020 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Смоляра О.А.

при секретарі Зарубі Н.М.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» «Хліб України» про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Хліб України» про стягнення витрат пов`язаних з відрядженням та середнього заробітку при звільненні ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної акціонерної компанія «Хліб України» про стягнення витрат пов`язаних з відрядженням та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою суду від 23.05.2019р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 24.09.2019р. справа прийнята до провадження судді Смоляра О.А. та призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

21.11.2019р. на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що оскільки відносно ДАК «Хліб України» порушено провадження у справі про банкрутство, введено процедуру розпорядження майном боржника, то спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства на підставі п.8 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК) та ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Тотожне клопотання від того ж представника відповідача надійшло до суду 27.01.2020р..

В судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про закриття провадження у справі та наполягав на його задоволенні.

Позивачка в судовому засіданні заперечила проти закриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що за ухвалою Господарського суду м. Києва від 25 листопада 2010 року порушено провадження у справі № 46/528-б про банкрутство ДАК «Хліб України».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2018р. по справі №46/528-б про банкрутство відповідача введено стадію розпорядження майном.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2019р. стадію розпорядження майном припинено та введено процедуру санації. Проте, зазначене судове рішення скасоване постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2019р., яка залишена в силі постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2020р..

Таким чином справа №46/528-б про банкрутство ДАК «Хліб України» з 30.10.2019р. перебуває на стадії розпорядження майном.

21.10.2019р. набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУПБ).

У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України №2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон №2343-ХІІ).

Відповідно до статті 7 КУПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга вказаної статті).

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (частина третя вказаної статті).

Аналізуючи вищенаведені законодавчі норми слід зауважити, що таке регулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Натомість, в контексті обставин даної справи слід звернути увагу, що визначення предметної юрисдикції справи за позовом до боржника, щодо якого господарським судом була порушена справа про банкрутство, повинні враховуватися положення пункту 1-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2343-ХІІ в редакції згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22 грудня 2011 року № 4212-VI з подальшими змінами.

З огляду на порядок набрання чинності такими змінами, то в судовій практиці дотримувалась позиція, що справи про банкрутство боржника, порушені господарськими судами до 19 січня 2013 року, не впливають на визначення предметної юрисдикції справ про стягнення з боржника заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати, і їх слід розглядати у порядку цивільного судочинства.

Вказаний правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 31.10.2018р. у справі №541/459/17, від 30.01.2019р. у справі №266/2868/16-від 14.02.2018р. у справі № 456/20/16-ц та від 13.09.2019р. у справі № 740/5146/17-ц.

Визначаючи предметну юрисдикцію щодо підсудності спору по даній цивільній справі, суд звертає увагу, що процедура банкрутства розпочата щодо відповідача ще до 19.01.2013р.

На момент набуття чинності КЗПБ (21.10.2019р.) юридично підприємство відповідача в межах справи про банкрутство перебувало на стадії санації, а отже за вимогами п.4 Прикінцевих та перехідних положень КЗПБ провадження по справі про банкрутство мало продовжуватись відповідно до Закону №2343-ХІІ в редакції, що діяла до 19.01.2013р., а відтак позовні вимоги по цій цивільній справі підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

За змістом позовних вимог розгляд даної справи здійснюється судом в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки спір стосується захисту трудових прав працівника, зокрема, права на оплату праці і за процедурою судового розгляду на даний час у суду відсутні перешкоди для ухвалення остаточного рішення по суті спору.

Варто звернути увагу, що судовий розгляд справи має відповідати вимозі «розумного строку» в розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Закриття провадження на теперішній час по даній цивільній справі та передання її на розгляд до господарського суду, який розглядає справу про банкрутство, обумовить повторний розгляд судом такої справи спочатку за правилами, передбаченими ГПК, що неодмінно призведе до порушення прав позивачки на ефективний та своєчасний судовий захист, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

За таких обставин, беручи до уваги що в судовій практиці та національному законодавчому регулюванні процедури розгляду трудових спорів працівників із юридичними особами, щодо яких здійснюється процедура банкрутства, ще з 2013року була сформована стала судова практика за якої при вирішенні питання про визначення юрисдикції справи бралась до уваги дата введення в дію закону, який змінював правила визначення юрисдикції таких спорів, дата початку процедури банкрутства щодо боржника та дата подання позову з вимогами, які походять з трудових правовідносин, то в даному випадку доцільним є завершити розгляд даної справи в порядку цивільного судочинства з ухваленням остаточного рішення по суті позовних вимог, що відповідатиме принципу правової визначеності та розумності строків розгляду справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.2, 5, 10, 11, 19, 121, 259-261, 275 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» «Хліб України» про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Хліб України» про стягнення витрат пов`язаних з відрядженням та середнього заробітку при звільненні- відмовити.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом ухвали, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - http://reyestr.court.gov.ua.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 09 липня 2020 року.

Суддя: О. А. Смоляр