Рішення № 90330703, 10.07.2020, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636 / 1567 / 20

2-а / 636 / 34 / 2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2020 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Ковригіна О.С.

при секретарі - Фатєєвої С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Харківській області, третя особа: поліцейський СРПП Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Бойнов Сергій Володимирович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративною позовною заявою, в якій просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ДП 18 № 102119 від 21.02.2020 року, складену відносно ОСОБА_1 . Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 – закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 суму сплаченого штрафу, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження в загальному розмірі 481 (чотириста вісімдесят одна) грн., 20 коп. сплачену згідно з квитанцією №0.0.1685280948.1 від 22.04.2020 року, банк отримувач: Держказначейська служба України, м. Київ, р/р: UA918201720355209360000700974, код отримувача 41430463, та судові витрати.

В обґрунтування позову позивач зазначав 21.02.2020 року об 05 год. 45 хв. поліцейським СРПП Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Бойновим Сергієм Володимировичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18№102119 згідно якої Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 (п`ятдесят одна) грн. 00 коп.

Відповідно до постанови серії ДП 18 № 102119 від 21.02.2020 року поліцейський зазначає, що 21.02.2020 року о 05.45 год. в Харківській області, м. Чугуїв, вул. Харківська, буд. 151, водій не був пристебнутий паском безпеки чим порушив п.п. 2.3В ПДР України.

Однак Позивач зазначає, що вказане не відповідає дійсності оскільки під час руху 21.02.2020 року на автомобілі Renault, ДНЗ НОМЕР_2 він був пристебнутий ременем безпеки та відстебнувся лише після безпідставної зупинки транспортного засобу представниками поліції коли останні запропонували відкрити багажник для перевірки.

Вважає дану постанову незаконною та необґрунтованою та винесеною з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень.

Просив суд під час винесення рішення врахувати, що 21.02.2020 року окрім вказаної вище постанови було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №391300 від 21.02.2020 року нібито за те, що Позивач знаходився в стані алкогольного сп`яніння. Однак постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 19.03.2020 року по справі №636/884/20 провадження по даній справі було закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

03.07.2020 року на адресу суду надійшов письмовий відзив на позов за підписом представника Вітохіна І.В. в якому остання зазначила, що відповідач та третя особа з вказаним позовом не погоджується, вважає його необґрунтованим та безпідставним з огляду на наступне. Вважав, що виходячи з норм законодавства України поліцейський діяв в межах та у відповідності до свої повноважень.

Позивач – ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник Відповідача – Головного управління національної поліції в Харківській області в судове засідання не з`явилася, разом із відзивом надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Третя особа поліцейський СРПП Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Бойнова Сергій Володимирович в судове засідання не з`явився належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, будь-яких пояснень суду не надав та причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

21.02.2020 року об 05 год. 45 хв. поліцейським СРПП Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Бойновим Сергієм Володимировичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №102119 згідно якої Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 (п`ятдесят одна) грн. 00 коп.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Як вбачається з даної постанови, в ній не зазначено, доказів на підтвердження викладених у постанові обставин.

Так, відповідно до постанови серії ДП 18 № 102119 від 21.02.2020 року поліцейський зазначає, що 21.02.2020 року о 05.45 год. в Харківській області, м. Чугуїв, вул. Харківська, буд. 151, водій не був пристебнутий паском безпеки чим порушив п.п. 2.3В ПДР України.

Однак жодного доказу на підтвердження вказаних обставин суду надано не було

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306.

Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Так, п. п. "в" п. 2.3 Правил дорожнього руху України передбачено, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, в тому числі, на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.

Згідно ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Статтями 31, 40 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 N 580-VIII визначено, що поліція може застосовувати як превентивний захід застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису для забезпечення публічної безпеки і порядку з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто положення Закону N 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

Разом з тим, будь-яких інших доказів щодо того, що позивач не був пристебнутий пасками безпеки, та які б спростовували твердження позивача, що він правила не порушував та був пристебнутий паском безпеки до моменту зупинки, зокрема, пояснень свідків, речових доказів, показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - кінозйомки, відеозапису, тощо відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Враховуючи вищевикладені обставини та беручи до уваги відсутність доказів вчинення Позивачем адміністративного правопорушення постанова серії ДП 18 № 102119 від 21.02.2020 року підлягає скасуванню, що узгоджується з Постановою Верховного суду по справі № 357/10134/17 від 23.10.2019.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, визначених статтею 247 КУпАП.

Отже, враховуючи, що відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР, суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 15.03.2019 у справі №686/11314/17.

Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3)скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, законність дії щодо складання адміністративної постанови, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Відповідно до ст. 296 КУпАП скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв`язаних з цією постановою. А тому, суд вважає, що кошти, сплачені позивачем в рахунок штрафу в сумі 481 (чотириста вісімдесят одна) грн., 20 коп. сплачену згідно з квитанцією №0.0.1685280948.1 від 22.04.2020 року, необхідно повернути позивачу.

Керуючись: ст. ст. 7, 287, 288, 289, п. 3 ст. 245, 247, 252, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 6-11, 17, 18 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Харківській області, третя особа: поліцейський СРПП Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Бойнов Сергій Володимирович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ДП 18 № 102119 від 21.02.2020 року, складену відносно ОСОБА_1 .

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 – закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 суму сплаченого штрафу, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження в загальному розмірі 481 (чотириста вісімдесят одна) грн., 20 коп. сплачену згідно з квитанцією №0.0.1685280948.1 від 22.04.2020 року, банк отримувач: Держказначейська служба України, м. Київ, р/р: UA918201720355209360000700974, код отримувача 41430463.

Апеляційна скарга на судове рішення у справі може бути подана до Другого апеляційного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до або через Чугуївський міський суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Чугуївський міський суд Харківської області.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі його апеляційного оскарження - моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Судді –