Рішення № 90323262, 25.06.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5549/19

Провадження №2/524/295/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі :

Головуючого судді Кривич Ж.О.,

при секретарі судового засідання Крижановської Я.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Кременчуцької міської ради Полтавської області про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2019 року до суду звернулася ОСОБА_3 із вищевказаною позовною заявою.

Просила суд встановити факт постійного її проживання однією сім`єю разом з ОСОБА_4 з 2005 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати право власності на житловий будинок з надвірними господарськими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її знайома ОСОБА_4 , за якою вона здійснювала догляд з 2000 року та з 2005 року проживала з нею однією сім`єю по день її смерті. ОСОБА_4 за життя хотіла залишити заповіт на її ім`я. Син ОСОБА_4 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_4 позивач звернулася до приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Прокопа О.Е. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки вона не є спадкоємцем померлої та роз`яснено право звернення до суду із заявою про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовну заяву підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник відповідача Кременчуцької міської ради Полтавської області проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав суду відзив на позов (а.с. 35--38). Заперечення ґрунтуються на тому, позивач посилається на відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, проте такого документу до позову не додано; позивачем пропущено строк подачі заяви про прийняття спадщини, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю.

Третя особа приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Прокоп О.Е. на адресу суду направив клопотання про слухання справи без його участі.

Ухвалою судді від 23.08.2019 року відкрито провадження у справі.

27.11.2019 року у справі проведено підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі фактичні обставини.

Предметом позову є встановлення факту проживання спадкодавця з позивачем однією сім`єю та визнання права власності на житловий будинок з надвірними господарськими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, житловий будинок з надвірними господарськими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 , належав на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 15.06.1975 року (а.с. 6-8).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно , Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 145000017 від 12.11.2018 року, № 145000505 від 12.11.2018 року та № 145001449 від 12.11.2018 року право власності на вказаний будинок ні за ким не зареєстровано (а.с. 95, 96, 97).

Згідно довідки КП «Кременчуцьке МБТІ Полтавської обласної ради» № 61/2895 від 13.07.2018 року за даними архівного обліку станом на 28.12.2012 року нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_4 ; частка 1/1 – ціла; назва документу: Договір купівлі-продажу, посвідчений Першою Кременчуцькою держнотконторою за р. № 2515 від 15.06.1977 року (а.с. 41).

Згідно поквартирої картки форми Б за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані: власник ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 42, 62).

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 , що підтверджується актовим записом про смерть № 372 від 16.03.2011 року (а.с. 99-100).

Згідно відповіді КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» департаменту ЖКГ виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 01-23/491 від 14.06.2018 року замовником поховання громадянки ОСОБА_4 був громадянин ОСОБА_5 (а.с. 93).

Згідно обліково-реєстраційних даних Кременчуцького ВП ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , значиться померлим; відомості щодо смерті зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 7418 від 06.06.2014 року (а.с. 94, 102-105).

Згідно акту про непроживання від 10.09.2018 року власник житлового будинку ОСОБА_4 померла; ОСОБА_5 також значиться померлим; в будинку ніхто не проживає (а.с. 39).

В судовому засіданні допитано свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підтвердили той факт, що ОСОБА_3 доглядала за померлою ОСОБА_4 та протягом деякого часу проживала з нею.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Стаття 1216 ЦК України визначає, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тощо.

Пункт 23 вищевказаної Постанови Пленуму визначає, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позивач стверджує, що звернулася до приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Прокопа О.Е. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки вона не є спадкоємцем померлої та роз`яснено право звернення до суду із заявою про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Проте, суду такого доказу як постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_3 не надала.

Факт проживання разом зі спадкодавцем позивач доводить показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Свідки підтвердили, що позивач допомагала та доглядала за ОСОБА_4 .

Представник відповідача додав до справи фотознімки спірного домоволодіння, з яких суд встановив, що домоволодіння знаходиться у зруйнованому, занедбаному стані. Очевидно, що такий стан речей триває багато років, що ставить під сумнів правдивість пояснень свідків та самої позивачки про те, що вона постійно проживала з ОСОБА_4 у цьому будинку, наприклад, у 2010-2011 роках.

Окрім того, як стверджує позивач, ОСОБА_5 був сином ОСОБА_4 . Він був зареєстрований за місцем проживання у спірному будинку і помер після спадкодавця. Отже, він прийнв спадщину після ОСОБА_4 .

Слід також врахувати, що в провадження Автозаводського районного суду м. Кременчука перебуває цивільна справа № 524/8944/18 за заявою Кременчуцької міської ради Полтавської області по визнання спадщини відумерлою.

Отже факт проживання ОСОБА_3 однією сім`єю зі ОСОБА_4 з 2005 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачем не доведено..

Керуючись вищевикладеним, відповідно до ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Кременчуцької міської ради Полтавської області

-про встановлення факту проживання однією сім`єю зі ОСОБА_4 з 2005 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-про визнання права власності на житловий будинок з надвірними господарськими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення – 05.07.2020 року.

Суддя Ж.О. Кривич