Рішення № 9032319, 22.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" січня 2010 р.Справа № 22/218-09-6057 За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Маїс Насіння";

до відповідача Приватного підприємства "Мрія";

про стягнення 38648грн.

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: Чорноус О.В. - представник за довіреністю № б/н від 12.01.2009р.;

Від відповідача: - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: позивач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря-Маїс Насіння" звернулось до господарського суду Одеської обсті з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "Мрія" про стягнення 38648 грн.

Представник позивача в судове засідання з’явився та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач у засідання суду не з’явився, відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню, при цьому суд виходив з наступного:

05.09.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 08, згідно умов якого відповідач отримав на умовах товарного кредиту –150,00 посівних одиниць гібридного насіння ріпаку „Емблем” на суму 90000грн.

На виконання умов договору позивачем 15.09.2008р. було відвантажено відповідачу продукцію, відповідно до видаткових накладних № ЗМО-20 від 15 вересня 2008 року.

У відповідності до п. 2.2 договору, оплату за товар покупець –відповідач проводить в безготівковому порядку на р/р продавця – позивача в термін до 15.10.2008р., але, відповідач здійснив свої зобов’язання перед позивачем частково, а саме: 04.09.2008р. –на суму 45000 грн.; 10.03.2009р. –на суму 4000грн.; 18.03.2009р. –на суму 5000 грн.; 25.05.2009р. –на суму 5000 грн., таким чином заборгованість відповідача перед позивачам складає 31000грн.

Згідно п. 4.1. договору, за невиконання, або неналежне виконання покупцем –відповідачем своїх зобов’язань по оплаті придбаного товару, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення. Тому, позивачем була нарахована пеня у розмірі 7648 грн. (згідно наданого розрахунку)

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1-3 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України та інших правових актів.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

При вказаних обставинах суд вважає, що вимоги позивача документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до правил ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Мрія" (с. Андрієво-Іванова, Миколаївського району, Одеської області, 67021, р/р 26008060170668 в ЮГРУ "Приватбанк", МФО 328704, код ЄДРПОУ 30568664) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Маїс Насіння" (вул. Смілянська, 144, м. Черкаси, 18000, р/р 26000028100047 в ВАТ Піреус БАНК МКБ, м. Київ, МФО 300658, код ЄДРПОУ 32399236) суму основної заборгованості в розмірі 31000 (тридцять одну тисячу) грн., пені 7648(сім тисяч шістсот сорок вісім) грн., витрат по сплаті за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу 236(двісті тридцять шість) грн., витрат по сплаті держмита 386,48(триста вісімдесят шість) грн. 48 коп.

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК.

Суддя